Предиктори ішемічної мітральної недостатності в пацієнтів із систолічною дисфункцією лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда різної локалізації

Главни садржај чланка

N. D. Oryshchyn
Yu. A. Ivaniv

Анотація

Мета – оцінити значення геометричних показників ремоделювання лівого шлуночка як предикторів мітральної недостатності (МН) у пацієнтів зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (ЛШ) після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) різної локалізації. У дослідження залучено 99 пацієнтів з перенесеним ІМ та систолічною дисфункцією ЛШ, з МН від легкої до тяжкої. МН оцінювали за допомогою ехокардіографії за показником площі ефективного отвору регургітації (EROA), визначали показники глобального та локального ремоделювання ЛШ. Для порівняння змін показників деформації мітрального клапана (МК) та показників ремоделювання ЛШ відібрали хворих із МН помірного ступеня і тяжчою (n=79). Сформували групи пацієнтів: 1-ша (n=36) – хворі з перенесеним ІМ передньої локалізації, 2-га (n=43) – з перенесеним ІМ задньонижньої локалізації. Контрольну групу (n=21) становили здорові особи. У хворих обох груп виявлено статистично значуще більші показники глобального та локального ремоделювання ЛШ, ніж у здорових осіб (Р<0,0001). У пацієнтів 1-ї групи був вищий індекс сферичності ЛШ, ніж у хворих 2-ї групи (P=0,003). Показники локального ремоделювання були більшими в пацієнтів 1-ї групи, зміни стосувалися довжини натягу переднього папілярного м’яза (ПМ) (Р=0,03), заднього зміщення переднього ПМ (Р=0,03), висоти тіла переднього ПМ (Р=0,01), відстані між ПМ (Р=0,02). У 1-й групі виявили кореляцію EROA з індексом сферичності ЛШ (τ Кендалла 0,46, P<0,0001), з довжиною натягу переднього і заднього ПМ (τ Кендалла 0,41 та 0,52 відповідно, P<0,0001), з акінезією нижнього сегмента верхівки ЛШ та індексом локальної скоротливості заднього ПМ (τ Кендалла 0,71 та 0,51 відповідно, P<0,0001), а також залежність МН від ураження обвідної гілки лівої вінцевої артерії та правої вінцевої артерії (Р=0,0008 та Р=0,002 відповідно). У пацієнтів 2-ї групи виявили кореляцію EROA з натягом заднього ПМ та з передньозаднім розміром кільця МК (τ Кендалла 0,36 та 0,48 відповідно, P<0,0001). У хворих з ішемічною кардіоміопатією після перенесеного ІМ передньої локалізації інтенсивніший процес сферизації ЛШ та більші показники дислокації ПМ порівняно з пацієнтами з перенесеним ІМ задньонижньої локалізації. Отримані дані можуть мати значення для вибору хірургічного підходу до корекції ішемічної МН.

Ключові слова

ішемічна мітральна недостатність, систолічна дисфункція, інфаркт міо­­карда, ехокардіографія

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Коваленко В.М., Сичов О.С., Іванів Ю.А., Долженко М.М. та ін. Кількісна ехокардіографічна оцінка порожнин серця Рекомендації робочої групи з функціональної діагностики Асоціації кардіологів України та Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців з ехокардіографії».– К., 2013.

Agricola E., Oppizzi M., Maisano F. et al. Echocardiographic classification of chronic ischemic mitral regurgitation caused by restricted motion according to tethering pattern // Eur. J. Echocardiogr.– 2004.– Vol. 5.– P. 326–334.

Agricola E., Ielasi A., Oppizzi M. et al. Long-term prognosis of medically treated patients with functional mitral regurgitation and left ventricular dysfunction // Eur. J. Heart Fail.– 2009.– Vol. 11.– P. 581–587.

Amigoni M., Meris A., Thune J. J. Mitral regurgitation in myocardial infarction complicated by heart failure, left ventricular dysfunction, or both: prognostic significance and relation to ventricular size and function // Eur. Heart J.– 2007.– Vol. 28.– P. 326–333.

Bach D.S., Deeb G.M., Bolling S.F. Accuracy of intraoperative transesophageal echocardiography for estimating the severity of functional mitral regurgitation // Am. J. Cardiol.– 1995.– Vol. 76.– P. 508–512.

Benedetto U., Melina G. et al. Does combined mitral valve surgery improve survival when compared to revascularization alone in patients with ischemic mitral regurgitation? A meta-analysis on 2479 patients // J. Cardiovasc. Med.– 2009.– Vol. 10 (2).– P. 109–114.

Bursi F., Enriquez-Sarano M. et al. Heart failure and death after myocardial infarction in the community: the emerging role of mitral regurgitation // Circulation.– 2005.– Vol. 111.– P. 295–301.

Calafiore A.M., Gallina S., Di Mauro M. et al. Mitral valve procedure in dilated cardiomyopathy: repair or replacement? // Ann. Thorac Surg.– 2001.– Vol. 71.– P. 1146–1153.

Calafiore A.M., Di Mauro M., Varone E. Echocardiographically based tratment of chronic ischemic mitral regurgitation // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 2011.– Vol. 141 (5).– P. 1150–1156.

Chan V., Ruel M., Mesana T. Mitral valve replacement is a viable alternative to mitral valve repair for ischemic mitral regurgitation: a case-matched study // Ann. Thorac. Surg.– 2011.– Vol. 92.– P. 1358–1366.

Deja M.A., Grayburn P.A., Sun B. et al. Influence of mitral regurgitation repair on survival in the surgical treatment for ischemic heart failure trial // Circulation.– 2012.– Vol. 125.– P. 2639–2648.

Deja M.A., Janusiewicz P., Grushchynska K. et al. Mecha­­­nisms of functional mitral regurgitation in cardiomyopathy secondary to anterior infarction // Eur. J. Cardiothorac. Surg.– 2014.– Vol. 45 (6).– P. 1089–1096.

Di Donato M., Dabic P., Castelvecchio S. et al. Left ventricular geometry in normal and post-anterior myocardial infarction patients: sphericity index and ‘new’ conicity index comparisons // Eur. J. Cardiothorac. Surg.– 2006.– Vol. 29.– P. S225–S230.

Enriquez-Sarano M., Miller F. J., Hayes S. et al. Effective mitral regurgitant orifice area: clinical use and pitfalls of the proximal isovelocity surface area method // J. Am. Coll. Cardiol.– 1995.– Vol. 25.– P. 703–709.

Golba K., Mokrzycki K., Drozdz J. et al. Mechanisms of functional mitral regurgitation in ischemic cardiomyopathy determined by transesophageal echocardiography (from the Surgical Treatment for Ischemic Heart Failure Trial) // Am. J. Cardiol.– 2013.– Vol. 112.– P. 1812–1818.

Goldstein D., Moskowitz A.J., Gelijns A.C. Two-Year Out­­­comes of Surgical Treatment of Severe Ischemic Mitral Re­­­gurgitation // New Engl. J. Med.– 2016.– Vol. 374 (4).– P. 344–353.

Gorman R.C., McCaughan J.S., Ratcliffe M.B. et al. Patho­­­genesis of acute ischemic mitral regurgitation in three dimensions // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 1995.– Vol. 109.– P. 684–693.

Gorman J.H., Jackson B.M., Enomoto Y., Gorman R.C. The effect of regional ischemia on mitral valve annular saddle shape // Ann. Thorac. Surg.– 2004.– Vol. 77.– P. 544–548.

Grigioni F., Enriquez-Sarano M., Zehr K.J. et al. Ischemic mitral regurgitation: long-term outcome and prognostic implications with quantitative Doppler assessment // Circulation.– 2001.– Vol. 103.– P. 1759–1764.

Grossi E.A., Crooke G.A. Impact of moderate functional mitral insufficiency in patients undergoing surgical revascularization // Circulation – 2006.– Vol. 114 (Suppl. 1).– P. I573–1576.

He S., Fontaine A.A., Schwammenthal E. et al. Integrated mechanism for functional mitral regurgitation: leaflet restriction versus coapting force: in vitro studies // Circulation.– 1997.– Vol. 96.– P. 1826–1834.

Hickey M.S., Smith L.R., Muhlbaier L.H. et al. Current prognosis of ischemic mitral regurgitation: Implications for future management // Circulation.– 1988.– Vol. 78.– P. I-51

Hung J., Papakostas L., Tahta S.A. et al. Mechanism of recurrent ischemic mitral regurgitation after annuloplasty: continued LV remodeling as a moving target // Circulation.– 2004.– Vol. 110 (Suppl. II).– P. II-85–II-90.

Kaji S., Nasu M., Yamamuro A. et al. Annular Geometry in Patients With Chronic Ischemic Mitral Regurgitation // Circulation.– 2005.– Vol. 112.– P. I-409–I-414.

Kono T., Sabbah H.N., Rosman H. et al. Left ventricular shape is the primary determinant of functional mitral regurgitation in heart failure // J. Am. Coll. Cardiol.– 1992.– Vol. 20.– P. 1594–1598.

Kumanohoso T., Otsuji Y., Yoshifuku S. et al. Mechanism of higher incidence of ischemic mitral regurgitation in patients with inferior myocardial infarction: quantitative analysis of left ventricular and mitral valve geometry in 103 patients2, with prior myocardial infarction // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 2003.– Vol. 125.– P. 135–143.

Kwan J., Shiota T., Agler D.A. et al. Geometric differences of the mitral apparatus between ischemic and dilated cardiomyopathy with significant mitral regurgitation: real-time three-dimensional echocardiography study // Circulation.– 2003.– Vol. 107.– P. 1135–1140.

Lamas G.A., Mitchell G.F., Flaker G.C. et al. Clinical significance of mitral regurgitation after acute myocardial infarction. Survival and Ventricular Enlargement Investigators // Circula­­­tion.– 1997.– Vol. 96.– P. 827–833.

Lancellotti P., Gérard P.L., Piérard L.A. Long-term outcome of patients with heart failure and dynamic functional mitral regurgitation // Eur. Heart J.– 2005.– Vol. 26.– P. 1528–1532.

Lancellotti P., Moura, L., Pierard L.A. et al. European Association of Echocardiography recommendations for the assessment of valvular regurgitation. Part 2: mitral and tricuspid regurgitation (native valve disease) // Eur. J. Echocardiogr.– 2010.– Vol. 11.– P. 307–332.

Lancellotti P., Tribouilloy C., Hagendorff A. et al. Recom­­mendations for the echocardiographic assessment of native valvular regurgitation: an executive summary from the European Association of Cardiovascular Imaging // Eur. Heart J.– Cardiovasc. Imaging.– 2013.– Vol. 14.– P. 611–644.

Lang R.M., Bierig M., Devereux R.B. et al., Members of the Chamber Quantification Writing Group. Recommendations for Chamber Quantification: a Report from the American Society of Echocardiography’s Guidelines and Standards Committee and the Chamber Quantification Writing Group, Developed in Conjunction with the European Association of Echocardiography, a Branch of the European Society of Cardiology // J. Am. Soc. Echocardiogr.– 2005.– Vol. 18.– P. 1440–1463.

Liel-Cohen N., Guerrero J.L., Otsuji Y. et al. Design of a new surgical approach for ventricular remodeling to relieve ischemic mitral regurgitation: insights from three-dimensional echocardiography // Circulation 2000.– Vol. 101.– P. 2756–2763.

Magne J., Pibarot P., Dumensil J.G., Sénéchal M. Continued global left ventricular remodeling is not the sole mechanism responsible for late recurrence of ischemic mitral regurgitation after restrictive annuloplasty // J. Am. Soc. Echocardiogr.– 2009.– Vol. 22.– P. 1256–1264.

Nishimura R.A., Otto C.M., Bonow R. et al. AHA/ACC Guidelines for the management of patients with valvular heart disease: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association task force on practice guidelines // Circulation.– 2014.– Vol. 129.– P. e521–e643.

Otsuji Y., Handschumacher M., Schwammenthal E. et al. Insights from three-dimensional echocardiography into the mechanism of functional mitral regurgitation: direct in vivo demonstration of altered leaflet tethering geometry // Circulation.– 1997.– Vol. 96.– P. 1999–2008.

Otsuji Y., Kumanohoso T., Yoshifuku S. et al. Isolated annular dilation does not usually cause important functional mitral regurgitation: comparison between patients with lone atrial fibrillation and those with idiopathic or ischemic cardiomyopathy // J. Am. Coll. Cardiol.– 2002.– Vol. 39.– P. 1651–1656.

Rossi A., Dini F.L., Faggiano P. et al. Independent prognostic value of functional mitral regurgitation in patients with heart

failure: a quantitative analysis of 1256 patients with ischaemic and non-ischaemic dilated cardiomyopathy // Heart.– Vol. 97.– 2011.– P. 1675–1680.

Szymanski C., Levine R.A., Tribouilloy C. Impact of mitral regurgitation on exercise capacity and clinical outcomes in patients with ischemic left ventricular dysfunction // Am. J. Cardiol.– 2011.– Vol. 108.– P. 1714–1720.

Vahanian A., Baumgartner H., Bax J. et al. Task Force on the Management of Valvular Hearth Disease of the European Society of Cardiology; ESC Committee for Practice Guidelines. Guide­­lines on the management of valvular heart disease: The Task Force on the Management of Valvular Heart Disease of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J.– 2007.– Vol. 28.– P. 230–268.

Watanabe N., Ogasawara Y., Yamaura Y. et al. Geometric differences of the mitral valve tenting between anterior and inferior myocardial infarction with significant ischemic mitral regurgitation: quantitation by novel software system with transthoracic real-time three-dimensional echocardiography // J. Am. Soc. Echocardiogr.– 2006.– Vol. 19.– P. 71–75.

Watanabe N., Ogasawara Y., Yamaura Y. et al. Mitral annulus flattens in ischemic mitral regurgitation: geometric differences between inferior and anterior myocardial infarction: a real-time 3-dimensional echocardiographic study // Circulation.– 2005.– Vol. 112.– P. I458–462.

Yiu S.F., Enriquez-Sarano M., Tribouilloy C. et al. Determi­­nants of the degree of functional mitral regurgitation in patients with systolic left ventricular dysfunction: a quantitative clinical study // Circulation.– 2000.– Vol. 102.– P. 1400–1406.

Yosefy C., Beeri R., Guerrero J.L. et al. Mitral regurgitation after anteroapical myocardial infarction: new mechanistic insights // Circulation.– 2011.– Vol. 123.– P. 1529–1536.

Zhang H., Otsuji Y., Uemura, T. et al. Different mechanisms of ischemic mitral regurgitation in patients with inferior and anterior myocardial infarction // J. Echocardiogr.– 2008.– Vol. 3.– P. 74–83.

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##