Чинники, що впливають на рівень sST2 у хворих з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST

Главни садржај чланка

M. P. Kopytsya
O. V. Petyunina

Анотація

Мета роботи – дослідити вплив різних чинників на рівень sST2 у хворих з інфарктом міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST. Проаналізовано дані 65 пацієнтів з гострим ІМ з елевацією сегмента ST: 54 (83,1 %) чоловіків та 11 (26,9 %) жінок. Середній вік хворих становив (57,0±3,5) року. Дослідження проводили протягом 1 доби після реваскуляризації інфарктзалежної артерії методом стентування. Визначали вміст sST2 імуноферментним методом, його рівень вважали нормальним менше 35 нг/мл. Ехокардіографію здійснювали за допомогою апарату Medison Sono Ace X6 (Корея). Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між вмістом sST2 і частотою скорочень серця (r=0,25; Р=0,05), кінцеводіастолічним (r=0,31; Р=0,03) і кінцевосистолічним (r=0,38; Р=0,007) розміром лівого шлуночка і негативний – з фракцією викиду лівого шлуночка (r=–0,48; Р=0,0001). Згідно з отриманою статистично значущою регресійною моделлю (Р<0,05) у хворих з ІМ з елевацією сегмента ST наявність підвищеного рівня sST2 обумовлено впливом таких чинників, як фракція викиду (20,64 %; Р=0,0001), наявність стабільної стенокардії до розвитку ІМ (11,03 %; Р=0,01), жіноча стать (9,96 %; Р=0,01), зниження рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності (8,54 %; Р=0,05) і підвищення вмісту креатиніну (7,83 %; Р=0,046). Отримані дані свідчать про участь sST2 у ранньому ремоделюванні лівого шлуночка після перенесеного ІМ з елевацією сегмента ST. Використання покрокового регресійного аналізу дозволяє комплексно оцінити ступінь впливу різних клініко-анамнестичних показників на рівень sST2.

Ключові слова

інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, sST2, ремоделювання лівого шлуночка

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Abela M. A biomarker guided approach in heart failure // Malta Med. J.– 2014.– Vol. 26, Issue 3.– P. 46–51.

Anand I.S., Rector T.S., Kuskowski M. et al. Prognostic value od soluble ST2 in the Valsartan Heart Failure Trial // Cirk. Heart Fail.– 2014.– Vol. 7.– P. 418–426.

Catapano A.L., Graham I., De Backer G. et al. 2016 ESC/EAS Guidelines for the Management of Dyslipidaemias. DOI: http://dx.doi.org/10.1093/eurheartj/ehw272 ehw272

Ciccone M.M., Cortese F., Gesualdo M. et al. A novel cardiac bio-marker: ST2: a revier // Molecules.– 2013.– Vol. 18.– P. 15324–15328.

Demyanets S., Speidl V.S., Tentzeris I. et al. Soluble ST2 and Interleukin-33 in coronary artery disease: relation to disease activity and adverse outcome // Plos One.– 2014.– Vol. 9 (4).– P. e95055. Doi:10.1371/journal.pone.0095055

Hamm C.W., Bassand J.P., Agewall S. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation // Eur. Heart J.– 2012.– Vol. 33.– P. 2569–2619.

Khera A.V., Cuchel M., de la Llera-Moya M. et al. Chole­­sterol efflux capacity, high-density lipoprotein function, and atherosclerosis // New Engl. J. Med.– 2011.– Vol. 364.– P. 127–135.

Lichtman J.H., Lorenze N.P., D’Onofrio G.D. et al. Variation in recovery: role of gender on outcomes of young ami patients (VIRGO) study design // Circ. Cardiovasc. Qual. Outcomes.– 2010.– Vol. 3 (6).– P. 684–693.

Martin S.S., Joshi P.H., Blaha M.J. High-density lipoprotein and endothelial function in patients with myocardial infarction: Pieces in a puzzle // Atherosclerosis.– 2014.– Vol. 237, Issue 2.– P. 838–839.

Nicholls S.J., Tuzcu E.M., Sipahi I. et al. Statins, high-density lipoprotein cholesterol, and regression of coronary atherosclerosis // JAMA.– 2007.– Vol. 297.– P. 499–508.

Ramirez A., Hu P.P. Low high-density lipoprotein and risk of myocardial infarction // Clin. Med. Insights Cardiol.– 2015.– Vol. 9.– P. 113–117.

Rohatgi A., Khera A., Berry J.D. et al. HDL cholesterol efflux capacity and incident cardiovascular events // New Engl. J. Med.– 2014.– Vol. 371.– P. 2383–2393.

Stone N.J., Robinson J.G., Lichtenstein A.H. et al. 2013 ACC/AHA Guideline on the treatment of blood cholesterol to reduce atherosclerotic cardiovascular risk in Adults // Circulation.– 2014.– Vol. 129.– P. S1–S45.

Weir R.A.P, Miller A.M., Murphy G.E.J. et al. Serum soluble ST2: a potential novel mediator in left ventricular and infarct remodeling after acute myocardial infarction // J. Am. Coll. Cardiol.– 2010.– Vol. 55.– P. 243–250.

Yamaguchi J., Kasanuki H., Ishii Y. et al. Serum Creatinine on Admission Predicts Long-Term Mortality in Acute Myocardial Infarction Patients Undergoing Successful Primary Angioplasty Data From the Heart Institute of Japan Acute Myocardial Infarction (HIJAMI) Registry // Circ. J.– 2007.– Vol. 71.– P. 1354–1359.

Yusuf S., Hawken S., Ôunpuu S. et al. Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study // Lancet.– 2004.– Vol. 364, N 9438.– P. 937–952.

Zhao L., Wang L., Zhang Y. Elevated admission serum creatinine predicts poor myocardial blood flow and one-year mortality in ST-segment elevation myocardial infarction patients under­­­going primary percutaneous coronary intervention // J. Invasive Cardiol.– 2009.– Vol. 10.– P. 493–498.