Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні залежно від ранкового або вечірнього прийому

Главни садржај чланка

O. L. Rekovets
Yu. M. Sirenko
O. O. Torbas
O. O. Kushnir
G. F. Prymak

Анотація

Мета роботи – оцінити вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх у ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ).
Матеріали і методи. У дослідження залучили 126 пацієнтів із м’якою та помірною АГ. Хворих розділили на шість груп: 20 пацієнтів, що приймали олмесартан у дозі 20–40 мг у ранкові години; 20 пацієнтів, що приймали олмесартан у дозі 20–40 мг у вечірні години; 21 пацієнт, що приймав азилсартан у дозі 40–80 мг у ранкові години; 20 па­­цієнтів, що приймали азилсартан у дозі 40–80 мг у вечірні години; 22 пацієнти, що приймали телмісартан у дозі 40–80 мг у ранкові години; 23 пацієнти, що приймали телмісартан у дозі 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне обстеження та повторне – через 3 міс терапії.
Результати та обговорення. Вечірній прийом олмесартану порівняно з ранковим приводив до більш вираженого зниження добового систолічного АТ – відповідно (11,09±2,30) та (4,06±2,25) мм рт. ст. (р<0,01). Зміни добового діастолічного АТ були статистично незначущими, хоча зниження при прийомі у вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом ((8,38±2,58) проти (3,38±2,31) мм рт. ст.). Зміни добового АТ на тлі прийому азилсартану у вечірні або ранкові години були статистично значущими, але не відрізнялися між собою ((13,06±2,65)/(9,76±1,73) проти (12,71±1,62)/(7,00±1,50) мм рт. ст.). Зниження добового АТ на тлі прийому телмісартану було статистично значуще більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом ((16,48±2,86)/(12,56±2,80) проти (4,93±1,53)/(5,40±1,89) мм рт. ст.; р<0,01). Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на тлі прийому телмісартану, а вечірній прийом – на тлі прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ як при прийомі у вечірні години, так і в ранкові. Частота досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на тлі прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становила відповідно 71,80; 71,0 та 75,61 %.
Висновки. Прийом телмісартану більш виражено знижував середньодобовий АТ при прийомі в ранкові години порівняно з вечірнім прийомом, олмесартан краще знижував середньодобовий АТ при прийомі у вечірні години, а прийом азилсартану однаково впливав на зниження АТ незалежно від часу прийому препарату.

Ключові слова

артеріальна гіпертензія, хронотерапія, циркадний ритм, вечірній прийом, ранковий прийом

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Bartter FC, Delea CS, Baker W. Chronobiology in the diagnosis and treatment of hypertension. Chronobiologia 1976;3(3):199–213. https://doi.org/10.1007/978-1-4684-2847-6_10.

Bowles NP, Thosar SS, Herzig MX, Shea SA. Chronotherapy for Hypertension. Current Hypertension Reports 2018;20:97 https://doi.org/10.1007/s11906-018-0897-4

Hermida R, Ayala D, Mojón A, Fernández JR. Influence of circadian time of hypertension treatment on cardiovascular risk: results of the MAPEC study. Chronobiol Int 2010;27(8):1629–1651.

Hermida RC, Ayala DE, Mojo ́n A, Fernández JR. Bedtime ingestion of hypertension medications reduces the risk of new-onset type 2 diabetes: a randomised controlled trial. Diabetologia 2016;59: 255–265.

Hermida RC, Ayala DE, Mojo ́n A, Fernández JR. Prognostic marker of type 2 diabetes and therapeutic target for prevention. Diabetologia 2016;59:244–254.

Hermida RC, Ayala DE, Mojón A, Fernández JR. Bedtime dosing of antihypertensive medications reduces cardiovascular risk in CKD. J Am Soc Nephrol 2011;22(12):2313–2321.

Hermida RC, Ayala DE, Mojón A, Fernández JR. Effects of time of antihypertensive treatment on ambulatory blood pressure and clinical characteristics of subjects with resistant hypertension. Am J Hypertens 2010; 23:432–439.

Hermida RC, Ayala DE, Mojón A, Fernández JR. Influence of time of day of blood pressure–lowering treatment on cardiovascular risk in hypertensive patients with type 2 diabetes. Diabetes Care 2011;34(6):1270–1276.

Hermida RC, Smolensky MH, Ayala DE, Fernández JR, Moyá A, Crespo JJ, Mojón A, Ríos MT, Fabbian F, Portaluppi F. Ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) as the reference standard for diagnosis of hypertension and assessment of vascular risk in adults. Chronobiol Int 2015;32:1329–1342.

Judd E, Calhoun D. Management of Hypertension in CKD: Beyond the Guidelines. Adv Chronic Kidney Dis. 2015;22(2):116–122. https://doi.org/10.1053/j.ackd.2014.12.001.

Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) CKD Work Group. KDIGO 2012 clinical practice guideline for the evaluation and management of chronic kidney disease. Kidney Int Suppl 2013;3:100–150.

Manfredini R, Fabbian F. A pill at bedtime, and your heart is fine? Bedtime hypertension chronotherapy: an opportune and advantageous inexpensive treatment strategy. Sleep Med Rev 2017;33:1–3.

Orías M, Correa-Rotter R. Chronotherapy in hypertension: a pill at night makes things right? J Am Soc Nephrol 2011;22(12):2152–2155.

Rahman M, Greene T, Phillips RA, Agodoa LY, Bakris GL, Charleston J, Contreras G, Gabbai F, Hiremath L, Jamerson K, Kendrick C, Kusek JW, Lash JP, Lea J, Miller III ER, Rostand S, Toto R, Wang X, Wright Jr JT, Appel LJ. A Trial of two strategies to reduce nocturnal blood pressure in african americans with chronic kidney disease. Hypertension. 2013 January;61(1):82–88. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.112.200477.

Ramón C. Hermida, Diana E. Ayala, José R. Fernández, Artemio Mojón, Juan J. Crespo, MD, María T. Ríos, Michael H. Smolensky, Bedtime Blood Pressure Chronotherapy Significantly Improves Hypertension Management. Heart Failure Clin. 2017 http://dx.doi.org/10.1016/j.hfc.2017.05.010 1551-7136/17/

Shen Y, Lu X. Clinical study of taking medicine at bedtime for CKD patients to reduce cardiovascular events. Mod Instrum Med Treatment 2014;20:89–91.

Sleight P. The HOPE Study (Heart Outcomes Prevention Evaluation). J Renin Angiotensin Aldosterone Syst. 2000;1(1):18–20.

Smolensky MH, Hermida, RC, Ayala DE, Mojón A, Fernández JR. Bedtime Chronotherapy with Conventional Hypertension Medications to Target Increased Asleep Blood Pressure Results in Markedly Better Chronoprevention of Cardiovascular and Other Risks than Customary On-awakening Therapy. Heart Failure Clin. 2017 http://dx.doi.org/10.1016/j.hfc.2017.05.011

Smolensky MH, Hermida RC, Ayala DE, Portaluppi F. Bedtime hypertension chronotherapy: concepts and patient outcomes. Curr Pharm Des 2015;21(6):773–790. https://doi.org/10.2174/1381612820666141024150542

Staessen J, Fagard R, Thijs L, O'Brien. Randomised double-blind comparison of placebo and active treatment for older patients with isolated systolic hypertension. The Systolic Hypertension in Europe (Syst-Eur) Trial Investigators. Lancet 1997;350(9080):757–764. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(97)05381-6

Yusuf S, Sleight P, Pogue J, Bosch J, Davies R, Dagenais G. Effects of an angiotensin- converting-enzyme inhibitor, ramipril, on cardiovascular events in high-risk patients: the Heart Outcomes Prevention Evaluation Study Investigators. N Engl. J Med. 2000;342:145–153. https://doi.org/10.1056/nejm200003093421023

Jatoi NA, Mahmud A, Bennett K, Feely J. Assessment of arterial stiffness in hypertension: comparison of oscillometric (Arteriograph), piezoelectronic (Complior) and tonometric (SphygmoCor) techniques. J Hypertens. 2009;27(11):2186–2191. https://doi.org/10.1097/hjh.0b013e32833057e8

Mitchell GF, Hwang SJ, Vasan RS, Larson MG, Pencina MJ, Hamburg NM, Vita JA, Levy D, Benjamin EJ. Arterial stiffness and cardiovascular events: the Framingham heart study. Circulation. 2010;121(4):505–511. https://doi.org/10.1161/circulationaha.109.886655