Клініко-інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців

Главни садржај чланка

L. G. Voronkov
К. V. Voitsekhovska
L. P. Parascheniuk

Анотація

Мета роботи – порівняти клініко-інструментальні показники в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців.
Матеріали і методи. Обстежено 100 хворих віком 32–75 років із ХСН II–IV функціонального класу (ФК) за NYHA з фракцією викиду лівого шлуночка ≤ 35 %. Критерієм розподілу пацієнтів за групами була втрата маси тіла ≥ 6 % від загальної маси за останні 6 місяців згідно з Європейськими рекомендаціями з діагностики і лікування ХСН. Відомості щодо динаміки втрати маси тіла за останні 6 місяців отримували з анамнестичних даних та даних медичної документації пацієнтів. Пацієнтів залучали в дослідження в стані клінічної компенсації.
Результати та обговорення. Втрату маси тіла ≥ 6 % за останні 6 міс зареєстровано у 47 (47,0 %) обстежених. Не виявлено статистично значущої залежності втрати маси тіла ≥ 6 % від статі, основних клінічних та гемодинамічних показників, показників функції та ремоделювання лівого шлуночка, структури попереднього лікування, основних показників загального та біохімічного аналізів крові, стану азотовидільної функції нирок. Водночас група пацієнтів із втратою маси тіла ≥ 6 % за останні 6 міс характеризувалася статистично значуще більшою часткою осіб, що мали ІІІ–ІV ФК за NYHA (р=0,001). Пацієнти із втратою маси тіла ≥ 6 % були статистично значуще старшими за віком (р=0,044), мали гіршу якість життя за опитувальником MLHFQ (р=0,001) та нижчий індекс побутової фізичної активності (р=0,001), більшу кількість балів за шкалою депресії Бека (р=0,005) та за анкетою DEFS (р=0,002), більші розмір правого шлуночка (р=0,024) та рівень систолічного тиску в легеневій артерії (р=0,008), вищий рівень С-реактивного протеїну – С-РП (р=0,002), гіршу потокозалежну вазодилатацію – ПЗВД (р=0,002) порівняно з пацієнтами без такої ознаки. Кількість втрачених кілограмів за останні 6 міс прямо корелювала зі ступенем погіршання якості життя (r=0,450; p=0,001), кількістю балів за шкалою втомлюваності від фізичних навантажень (r=0,302, р=0,002), розміром правого шлуночка (r=0,269; p=0,009), рівнями С-РП (r=0,261; p=0,009), калію крові (r=0,235; p=0,019) та систолічного тиску в легеневій артерії (r=0,230; p=0,027), кількістю балів за шкалою депресії Бека (r=0,227, р=0,023), і обернено – з рівнем ПЗВД (r=–0,345; p=0,001), величиною екскурсії трикуспідального кільця (r=–0,337, р=0,017), рівнем натрію крові (r=–0,245; p=0,014), кількістю балів за анкетою університету Дюка (r=–0,240; p=0,016) та рівнем холестерину крові (r=–0,192; p=0,036).
Висновки. Пацієнти із ХСН та втратою маси тіла ≥ 6 % були статистично значуще старшими за віком, у них частіше реєстрували ІІІ–ІV ФК за NYHA, вони мали гіршу якість життя, нижчі фізичну активність та розрахунковий показник максимального споживання кисню, більшу кількість балів за шкалою депресії Бека та за анкетою втомлюваності від фізичних навантажень, менший рівень холестерину та тригліцеридів плазми крові, більші розмір правого шлуночка та рівень систолічного тиску в легеневій артерії та менший показник величини екскурсії трикуспідального кільця порівняно з пацієнтами без такої ознаки. Втрата маси тіла ≥ 6 % асоціюється з вищим рівнем С-РП, а також гіршою ПЗВД.

Ключові слова

chronic heart failure, body weight loss, cachectic process

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Ponikowski P, Voors AA, Anker SD, et al. Authors/Task Force Members. 2016 ESC guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: the Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur Heart J. 2016; 37: 2129–2200.

Wettersten N, Maisel AS. Biomarkers for Heart Failure: An Update for Practitioners of Internal Medicine. Am J Med. 2016; 129(6):560-7.

Ledwidge M, Gallagher J, Conlon C, et al. Natriuretic peptide-based screening and collaborative care for heart failure: the STOP-HF randomized trial. JAMA. 2013; 310: 66-74.

Chow SL, Maisel AS, Anand I, et al; American Heart Association Clinical Pharmacology Committee of the Council on Clinical Cardiology; Council on Basic Cardiovascular Sciences; Council on Cardiovascular Disease in the Young; Council on Cardiovascular and Stroke Nursing; Council on Cardiopulmonary, Critical Care, Perioperative and Resuscitation; Council on Epidemiology and Prevention; Council on Functional Genomics and Translational Biology; and Council on Quality of Care and Outcomes Research. Role of Biomarkers for the Prevention, Assessment, and Management of Heart Failure: A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation. 2017. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000490. [Epub ahead of print]

Yancy CW, Jessup M, Bozkurt B, et al. 2017 ACC/AHA/HFSA Focused Update of the 2013 ACCF/AHA Guideline for the Management of Heart Failure: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Failure Society of America. Circulation. 2017; 136(6):e137–61.

Boulogne M, Sadoune M, Launay JM, et al. Inflammation versus mechanical stretch biomarkers over time in acutely decompensated heart failure with reduced ejection fraction. Int J Cardiol. 2017; 226: 53-59.

Souza BSF, Silva DN, Carvalho RH, et al. Association of Cardiac Galectin-3 Expression, Myocarditis, and Fibrosis in Chronic Chagas Disease Cardiomyopathy. Am J Pathol. 2017; 187(5): 1134-1146

Berezin AE. Up-to-date clinical approaches of biomarkers’ use in heart failure. Biomed Res Ther. 2017, 4(6): 1341-1370.

Hunt PJ, Yandle TG, Nicholls MG, et al. The aminoterminal portion of Pro-Brain natriuretic peptide (Pro-BNP) circulates in human plasma. Biochem Biophys Res Commun 1995;214:1175–83.

Hunt PJ, Richards AM, Nicholls MG, et al. Immunoreactive amino-terminal pro-brain natriuretic peptide (NT-PROBNP): a new marker of cardiac impairment. Clin Endocrinol 1997;47:287–96.

Espiner EA, Richards AM. Atrial natriuretic peptide. An important factor in sodium and blood pressure regulation. Lancet 1989;333:707–10.

Maisel AS, McCord J, Nowak RM, et al. Bedside B-type natriuretic peptide in the emergency diagnosis of heart failure with reduced or preserved ejection fraction results from the breathing not properly multinational study. J Am Coll Cardiol 2003;41:2010–7.

O’Donoghue M, Chen A, Baggish AI, et al. The effects of ejection fraction on N-terminal ProBNP and BNP levels in patients with acute CHF: analysis from the ProBNP investigation of dyspnea in the emergency department (PRIDE) study. J Card Fail 2005;11(Suppl 5):S9–14.

Troughton RW, Richards AM. B-type natriuretic peptides and echocardiographic measures of cardiac structure and function. JACC Cardiovasc Imaging 2009;2:216–25.

Iwanaga Y, Nishi I, Furuichi S, et al. B-type natriuretic peptide strongly reflects diastolic wall stress in patients with chronic heart failure comparison between systolic and diastolic heart failure. J Am Coll Cardiol 2006;47:742–8.

Kraigher-Krainer E, Shah AM, Gupta DK, et al. Impaired systolic function by strain imaging in heart failure with preserved ejection fraction. J Am Coll Cardiol 2014;63:447–56.

Januzzi JL, van Kimmenade R, Lainchbury J, et al. NT-proBNP testing for diagnosis and short-term prognosis in acute destabilized heart failure: an international pooled analysis of 1256 patients: the International Collaborative of NT-proBNP Study. Eur Heart J 2006;27:330–7.

Bayes-Genis A, Barallat J, Richards AM. A test in context. Neprilysin: function, inhibition and biomarker. J Am Coll Cardiol 2016;68:639–53.

Packer M, McMurray JJ, Desai AS, et al, PARADIGM-HF Investigators and Coordinators. Angiotensin receptor neprilysin inhibition compared with enalapril on the risk of clinical progression in surviving patients with heart failure. Circulation 2015;131: 54–61.

Costello-Boerrigter LC, Boerrigter G, Redfield MM, et al. Amino-terminal pro-B-type natriuretic peptide and B-type natriuretic peptide in the general community: determinants and detection of left ventricular dysfunction. J Am Coll Cardiol 2006;47:345–53.

Zaphiriou A, Robb S, Murray-Thomas T, et al. The diagnostic accuracy of plasma BNP and NTproBNP in patients referred from primary care with suspected heart failure: results of the UK natriuretic peptide study. Eur. J.Heart Fail. 2005; 7:537-41.

Son CS, Kim YN, Kim HS, et al. Decision-making model for early diagnosis of congestive heart failure using rough set and decision tree approaches. J Biomed Inform. 2012; 45:999-1008.

Kelder JC, Cramer MJ, Van WJ, et al. The diagnostic value of physical examination and additional testing in primary care patients with suspected heart failure. Circulation. 2011; 124:2865-73.

Richards AM, Doughty R, Nicholls MG, et al. Plasma N-terminal pro-brain natriuretic peptide and adrenomedullin: prognostic utility and prediction of benefit from carvedilol in chronic ischemic left ventricular dysfunction. Australia-New Zealand Heart Failure Group. J Am Coll Cardiol. 2001; 37:1781-7.

Tang WH, Girod JP, Lee MJ, et al. Plasma B-type natriuretic peptide levels in ambulatory patients with established chronic symptomatic systolic heart failure. Circulation. 2003; 108:2964-6.

Booth RA, Hill SA, Don-Wauchope A, et al. Performance of BNP and NT-proBNP for diagnosis of heart failure in primary care patients: a systematic review. Heart Fail Rev. 2014; 19:439-51.

Anwaruddin S, Lloyd-Jones DM, Baggish A, et al. Renal function, congestive heart failure, and aminoterminal pro-brain natriuretic peptide measurement: results from the ProBNP Investigation of Dyspnea in the Emergency Department (PRIDE) Study. J Am Coll Cardiol. 2006; 47:91-7.

Redfield MM, Rodeheffer RJ, Jacobsen SJ, et al. Plasma brain natriuretic peptide concentration: impact of age and gender. J Am Coll Cardiol. 2002; 40:976-82.

Wang TJ, Larson MG, Levy D, et al. Impact of age and sex on plasma natriuretic peptide levels in healthy adults. Am J Cardiol. 2002; 90:254-8.

Chang AY, Abdullah SM, Jain T, et al. Associations among androgens, estrogens, and natriuretic peptides in young women: observations from the Dallas Heart Study. J Am Coll Cardiol. 2007; 49:109-16.

Masson S, Latini R, Anand IS, et al. Direct comparison of B-type natriuretic peptide (BNP) and aminoterminal proBNP in a large population of patients with chronic and symptomatic heart failure: the Valsartan Heart Failure (Val-HeFT) Data. Clin Chem 2006;52:1528–38.

Anand IS, Rector TS, Cleland JG, et al. Prognostic value of baseline plasma amino-terminal pro-brain Natriuretic peptide and its interactions with Irbesartan treatment effects in patients with heart failure and preserved ejection fraction: findings from the I-PRESERVE Trial. Circ Heart Fail 2011;4:569–77.

Zile MR, Claggert BL, Prescott MF, et al. Prognostic implications of changes in N-Terminal Pro-B-Type Natriuretic peptide in patients with heart failure. J Am Coll Cardiol 2016;68:2425–36.

The Guiding Evidence Based Therapy Using Biomarker Intensified Treatment (GUIDE-IT) trial (ClinicalTrials.gov NCT01685840).

Allen LA, Matlock DD, Shetterly SM, et al. Use of risk models to predict death in the next year among individual ambulatory patients with heart failure. JAMA Cardiol 2017;2(4):435–41.

Savarese G, Trimarco B, Dellegrottaglie S, et al. Natriuretic peptide-guided therapy in chronic heart failure: a meta-analysis of 2,686 patients in 12 randomized trials. PLoS One 2013;8:58287.

Troughton RW, Frampton CM, Brunner-La Rocca HP, et al. Effect of B-type natriuretic peptide-guided treatment of chronic heart failure on total mortality and hospitalization: an individual patient meta-analysis. Eur Heart J 2014;35:1559–67.

Ledwidge M, Gallagher J, Conlon C, et al. Natriuretic peptide-based screening and collaborative care for heart failure: the STOP-HF randomized trial. JAMA. 2013; 310:66-74.

Huelsmann M, Neuhold S, Resl M, et al. PONTIAC (NT-proBNP selected prevention of cardiac events in a population of diabetic patients without a history of cardiac disease): a prospective randomized controlled trial. J.Am. Coll. Cardiol. 2013; 62:1365-72.

Lala RI, Lungeanu D, Darabantiu D, et al. Galectin-3 as a marker for clinical prognosis and cardiac remodeling in acute heart failure. Herz. 2017. https://doi.org/10.1007/s00059-017-4538-5. [Epub ahead of print]

Imran TF, Shin HJ, Mathenge N, et al. Meta-Analysis of the Usefulness of Plasma Galectin-3 to Predict the Risk of Mortality in Patients With Heart Failure and in the General Population. Am J Cardiol. 2017; 119(1): 57-64.

Besler C, Lang D, Urban D, et al. Plasma and Cardiac Galectin-3 in Patients With Heart Failure Reflects Both Inflammation and Fibrosis: Implications for Its Use as a Biomarker. Circ Heart Fail. 2017; 10(3). https://doi.org/10.1161/CIRCHEARTFAILURE.116.003804

Srivatsan V, George M, Shanmugam E. Utility of galectin-3 as a prognostic biomarker in heart failure: where do we stand? Eur J Prev Cardiol. 2015; 22(9): 1096-110.

Boulogne M, Sadoune M, Launay JM, et al. Inflammation versus mechanical stretch biomarkers over time in acutely decompensated heart failure with reduced ejection fraction. Int J Cardiol. 2017; 226: 53-59.

Billebeau G, Vodovar N, Sadoune M, et al. Effects of a cardiac rehabilitation programme on plasma cardiac biomarkers in patients with chronic heart failure. Eur J Prev Cardiol. 2017. https://doi.org/10.1177/2047487317705488. [Epub ahead of print]

Berezin AE. Circulating Biomarkers in Heart Failure. Advances in Internal Medicine. 2018; 1067: 89-108.

Karayannis G, Triposkiadis F, Skoularigis J, et al. The emerging role of Galectin-3 and ST2 in heart failure: practical considerations and pitfalls using novel biomarkers. Curr. Heart Fail. Rep. 2013; 10:441-9.

Ahmad T, Fiuzat M, Neely B, et al. Biomarkers of myocardial stress and fibrosis as predictors of mode of death in patients with chronic heart failure. JACC Heart Fail. 2014; 2:260-8.

Bayes-Genis A, de AM, Vila J, et al. Head-to-head comparison of 2 myocardial fibrosis biomarkers for long-term heart failure risk stratification: ST2 versus galectin-3. J. Am. Coll. Cardiol. 2014; 63:158-66.

Gaggin HK, Szymonifka J, Bhardwaj A, et al. Head-to-head comparison of serial soluble ST2, growth differentiation factor-15, and highly-sensitive troponin T measurements in patients with chronic heart failure. JACC Heart Fail. 2014; 2:65-72

Ahmad T, Fiuzat M, Pencina MJ, et al. Charting a roadmap for heart failure biomarker studies. JACC Heart Fail. 2014; 2:477-88.

Shah RV, Chen-Tournoux AA, Picard MH, et al. Galectin-3, cardiac structure and function, and long-term mortality in patients with acutely decompensated heart failure. Eur. J. Heart Fail. 2010; 12:826-32.

de Boer RA, Lok DJ, Jaarsma T, et al. Predictive value of plasma galectin-3 levels in heart failure with reduced and preserved ejection fraction. Ann. Med. 2011; 43:60-8.

Lok DJ, van der Meer P, de la Porte PW, et al. Prognostic value of galectin-3, a novel marker of fibrosis, in patients with chronic heart failure: data from the DEAL-HF study. Clin. Res. Cardiol. 2010; 99:323-8.

Tang WH, Shrestha K, Shao Z, et al. Usefulness of plasma galectin-3 levels in systolic heart failure to predict renal insufficiency and survival. Am J Cardiol. 2011; 108:385-90.

Krintus M, Kozinski M, Fabiszak T, et al. Establishing reference intervals for galectin-3 concentrations in serum requires careful consideration of its biological determinants. Clin Biochem. 2017 https://doi.org/10.1016/j.clinbiochem.2017.03.015. [Epub ahead of print]

Rehman SU, Mueller T, Januzzi JL Jr. Characteristics of the novel interleukin family biomarker ST2 in patients with acute heart failure. J. Am. Coll. Cardiol. 2008; 52:1458-65.

Meijers WC, van der Velde AR, Muller Kobold AC, et al. Variability of biomarkers in patients with chronic heart failure and healthy controls. Eur J Heart Fail. 2017; 19(3): 357-365.

Miró Ò, González de la Presa B, Herrero-Puente P, et al. The GALA study: relationship between galectin-3 serum levels and short- and long-term outcomes of patients with acute heart failure. Biomarkers. 2017; 2: 1-9.

Wojciechowska C, Romuk E, Nowalany-Kozielska E, et al. Serum Galectin-3 and ST2 as predictors of unfavorable outcome in stable dilated cardiomyopathy patients. Hellenic J Cardiol. 2017. https://doi.org/10.1016/j.hjc.2017.03.006. [Epub ahead of print]

Maisel AS, Di Somma S. Do we need another heart failure biomarker: focus on soluble suppression of tumorigenicity 2 (sST2). Eur Heart J. 2016. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw462. [Epub ahead of print]

Januzzi JL Jr, Peacock WF, Maisel AS, et al. Measurement of the interleukin family member ST2 in patients with acute dyspnea: results from the PRIDE (Pro-Brain Natriuretic Peptide Investigation of Dyspnea in the Emergency Department) study. J. Am. Coll. Cardiol. 2007; 50:607-13

Tang WH, Wu Y, Grodin JL, et al. Prognostic Value of Baseline and Changes in Circulating Soluble ST2 Levels and the Effects of Nesiritide in Acute Decompensated Heart Failure. JACC Heart Fail. 2016; 4:68-77.

Januzzi JL, Mebazaa A, Di SS. ST2 and prognosis in acutely decompensated heart failure: the International ST2 Consensus Panel. Am J Cardiol. 2015; 115:26B-31B.

Mebazaa A, Di SS, Maisel AS, et al. ST2 and multimarker testing in acute decompensated heart failure. Am J Cardiol. 2015; 115:38B-43B

Wong PC, Guo J, Zhang A. The renal and cardiovascular effects of natriuretic peptides. Absence of clear clinical recommendations of biomarker-based HF therapy is the main cause of uncertainty regarding practical use of this approach. Adv Physiol Educ. 2017; 41(2): 179-185

Целуйко В.И., Лозовая Т.А. Уровни галектина-3, мозгового натрийуретического пептида и состояние диастолической функции левого и правого желудочков у пациентов с инфарктом миокарда с зубцом Q задней стенки левого желудочка с вовлечением правого желудочка. Серце і судини. 2013; 3: 65-71.

Целуйко В.И., Матвийчук Н.В., Киношенко К.Ю. Динамика изменения уровня галектина-3 у больных с хронической сердечной недостаточностью при шестимесячном наблюдении. Міжнароний медичний журнал. 2013; 2: 35-39.

de Lemos JA. Increasingly sensitive assays for cardiac troponins: a review. JAMA. 2013; 309:2262-9.

Anguita M. High-sensitivity troponins and prognosis of heart failure. Rev Clin Esp. 2017; 217(2):95-96.

Nagarajan V, Hernandez AV, Tang WH. Prognostic value of cardiac troponin in chronic stable heart failure: a systematic review. Heart. 2012; 98(24): 1778-86

Dierkes J., Domröse U., Westphal S. et al. Cardiac troponin T predicts mortality in patients with end-stage renal disease. Circulation. 2000; 102: 1964–1969

Рекомендації Асоціації кардіологів України з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності / За ред. Л.Г.Воронкова. Укр. кардіол. журн., 2018; 3: 11-76

Petyunina OV, Kopytsya MP, Rudyk YS, Isayeva GS. Promising Role of Vascular Endothelial Growth Factor-A in Risk Stratification after PCI / In: Vascular access surgery: tip and trics. InTech, London, 2019. [https://doi.org/10.5772/intechopen.82712]

Ilva T., Lassus J., Siirilä-Waris K., et al. Clinical significance of cardiac troponins I and T in acute heart failure. Eur. J. Heart Fail. 2008; 10(8): 772-779.

Mueller C. Risk stratification in acute decompensated heart failure: the role of cardiac troponin. Nat. Clin. Pract. Cardiovasc. Med. 2008; 5(11): 680-681

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##