Прогностичне значення підвищення систолічного артеріального тиску та його корекції в українських пацієнтів з артеріальною гіпертензією: результати когортного дослідження СИСТЕМА-2

Главни садржај чланка

V. I. Tseluyko

Анотація

Мета дослідження – оцінити вплив зниження систолічного артеріального тиску (САТ) через 3 та 12 місяців після зміни терапії на зменшення серцево-судинних та судинно-мозкових ускладнень у пацієнтів віком понад 55 років з артеріальною гіпертензією та відсутністю контролю артеріального тиску (АТ) на рутинному прийомі лікарями загальної практики.
Матеріали і методи. У дослідженні СИСТЕМА-2 взяли участь 102 лікарі з різних регіонів України. У дослідження послідовно залучали пацієнтів віком понад 55 років, які звернулися до лікаря поліклініки з артеріальною гіпертензією (всього 2040 пацієнтів).
Результати та обговорення. До залучення в дослідження у хворих, що приймали антигіпертензивні препарати (91,6 %), середній САТ становив 167 мм рт. ст., а досягнення цільового рівня АТ спостерігали тільки в 6,9 % випадків. Через 3 міс лікування середній рівень САТ становив (138,0±1,0) мм рт. ст. у групі застосування фіксованої комбінації амлодипіну та індапаміду і (151,0±4,8) мм рт. ст. – у групі іншої антигіпертензивної терапії. Через рік спостереження більшість пацієнтів досягли цільового рівня САТ – у хворих, які застосовували фіксовану комбінацію амлодипіну та індапаміду, середній САТ становив (132,0±0,5) мм рт. ст., у групі іншої терапії – (136,0±1,4) мм рт. ст. (42 % хворих використовували три і більше антигіпертензивних засобів) (p=0,01). Несприятливий перебіг АГ був пов’яза­­ний не з вихідним рівнем САТ, а з показником через 3 міс лікування. Кількість нефатальних інсультів у групі пацієнтів, що приймали фіксовану комбінацію амлодипіну та індапаміду, становила 0,4 %, в групі іншої терапії – 1,9 %. Протягом року 38 (2 %) пацієнтів померли. Найчастішою причиною смерті були захворювання серцево-судинної системи – 21 (55 %) пацієнт.
Висновки. Ступінь зниження САТ через 3 та 12 міс у групі хворих, які приймали фіксовану комбінацію амлодипіну та індапаміду, був статистично значуще більшим. Фактором, асоційованим зі зменшенням частоти розвитку інсульту, є раннє досягнення цільового рівня САТ, про що свідчать статистично значущі відмінності цього показника в пацієнтів з інсультом і у хворих без цього ускладнення через 3 міс після їх залучення в дослідження. Використання у пацієнтів віком понад 55 років комбінованої терапії антагоністом кальцію та діуретиком забезпечує краще досягнення контролю АТ і статистично значуще зниження кількості інсультів, навіть за наявності інших факторів несприятливого прогнозу. Низька прихильність і скасування терапії пов’язані зі значним погіршанням прогнозу.

Ключові слова

артеріальна гіпертензія, когортне дослідження, систолічний артеріальний тиск, антигіпертензивні препарати, діуретики, антагоністи кальцію, комбінована терапія, інсульт, серцево-судинна смерть.

Детаљи чланка

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##