Гострий інфаркт міокарда в осіб молодого віку: особливості патогенезу, перебігу хвороби і обґрунтування стратегії запобігання ускладненням

Главни садржај чланка

O. M. Parkhomenko
Ya. M. Lutay
O. I. Irkin
D. O. Bilyi
A. O. Stepura
S. P. Kushnir
O. A. Skarzhevskyi
O. V. Shumakov

Анотація

Ретроспективно і проспективно досліджено 835 хворих з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) віком менше 45 років та старшої вікової групи. Залежно від віку хворих розділили на дві групи: < 45 років та ≥ 45 років. У 189 пацієнтів віком менше 45 років головними чинниками ризику, які призвели до розвитку ГКС, були чоловіча стать (відношення шансів (ВШ) 6,58; 95 % довірчий інтервал (ДІ) (2,64–16,41)), куріння (ВШ 2,02; 95 % ДІ (1,44–2,82)) та сімейний анамнез передчасного розвитку ішемічної хвороби серця (ВШ 1,75; 95 % ДІ (1,21–2,54)). За даними коронароангіографії у хворих з ГІМ віком менше 45 років частіше не виявляли гемодинамічно значущого ураження коронарних судин, а розвиток ГІМ мав інший характер і був обумовлений іншими причинами – аневризми коронарних артерій, м’язові місточки, коронароспазм, спонтанні дисекції. Встановлено, що 10 % пацієнтів молодого віку, які не мали обструктивного ураження коронарних судин, за даними магнітно-резонансної томографії (МРТ) мали вогнищевий міокардит. Проте відзначено, що у хворих віком менше 45 років наявність сімейної гіперхолестеринемії може впливати на розвиток ГІМ. Так, за критеріями DLCNS, сімейну гіперхолестеринемію частіше реєстрували у хворих молодого віку, ніж у хворих віком понад 45 років (7,34 та 1,32 % (р<0,05)). Госпітальний перебіг ГІМ у осіб молодого віку був більш сприятливий, із меншою кількістю ускладнень. Дані дослідження потокозалежної вазодилатації показали, що пацієнти молодого віку мають гіршу функцію ендотелію в 1-шу добу ГІМ (р=0,043), але краще її відновлення в динаміці спостереження. Проте у хворих молодого віку частіше реєстрували ранню (7-ма доба, p=0,029) та пізню (90-та доба, p=0,041) дилатацію лівого шлуночка порівняно з пацієнтами старшої вікової групи. Згідно з даними МРТ у 1-шу добу та в динаміці (90 діб) виявлено, що, попри більшу поширеність ГІМ, хворі молодого віку мають краще відновлення скоротливої функції міокарда. На початку розвитку ГІМ аритмогенний субстрат (за даними пізніх потенціалів шлуночків) для загрозливих для життя аритмій частіше реєстрували в пацієнтів старшої вікової групи, але під час тривалого спостереження (6–12 місяців) частота його виявлення в групах була однаковою. Незважаючи на краще виживання та меншу кількість ускладнень протягом тривалого спостереження (в середньому 4,9 року), найбільший вплив на розвиток комбінованої кінцевої точки (серцево-судинна смерть/повторний інфаркт міокарда/інсульт) та смерть від будь-яких причин, мали вік хворих до 35 років (найкращий прогноз), супутня артеріальна гіпертензія (погіршує прогноз) та низька фракція викиду лівого шлуночка (збільшує кількість ускладнень). Дослідження свідчить про можливість реалізації системи вторинної профілактики у хворих з ГІМ молодого віку через ретельне (активне) спостереження і контроль прихильності до лікування та адекватності її проведення.

Ключові слова

гострий коронарний синдром, гострий інфаркт міокарда, молодий вік, чинники ризику, ендотеліальна дисфункція, коронароангіографія, сімейна гіперхолестеринемія, рання та пізня дилатація, тривале спостереження.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Parkhomenko OM, Irkin OI, Bryl ZhV, Shumakov OV. The use of non-invasive electrophysiological methods for the assessment of long-term prognosis in patients after acute myocardial infarction. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal [Ukrainian Cardiology Journal] 2001;3:6–10 (in Ukr.).

Parkhomenko OM, Lutai YaM, Bilyi DO, Irkin OI, Stepura AO, Kushnir SP, Skarzhevskyi OA. Features of laboratory-diagnostic parameters in patients of different age groups with acute coronary syndrome with ST segment elevation. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal [Ukrainian Cardiology Journal] 2019;26(1): 31–39. https://doi.org/10.31928/1608-635X-2019.1.3139 (in Ukr.)

Parkhomenko OM, Lutai YaM, Irkin OI, Bilyi DO, Stepura AO, Kushnir SP, Sokolov YuM, Sokolov MIu. Characterization of coronary vascular bed, structural and functional state of the heart and endothelium-dependent vasodilation in young patients with acute coronary syndrome with ST segment elevation. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal [Ukrainian Cardiology Journal] 2019;26(3):35–44. https://doi.org/10.31928/1608-635X-2019.3.3544 (in Ukr.)

Parkhomenko OM, Lutai YaM, Irkin OI, Bilyi DO, Stepura AO, Kushnir SP, Skarzhevskyi OA, Shumakov OV. Clinical-anamnestic characteristics and course of hospital period of the disease in patients of young age with acute coronary syndrome with ST segment elevation. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal [Ukrainian Cardiology Journal] 2018;4:31–39 DOI: http://doi.org/10.31928/1608-635X-2018.4.3139 (in Ukr.)

Parhomenko AM, Shumakov AV, Irkin OI. QT ECG interval: the value of its dispersion as a marker of arrhythmogenesis. Kardiologiya [Cardiology] 2001;4:83–86.

Parhomenko AM, Shumakov AV, Irkin OI. Analysis of variance and variability of the QT interval of the ECG: possibilities of practical application. Kardiologiya [Cardiology], 2001;7:89–93.

Parhomenko AN, Belyiy DA, Irkin OI, Lutay YaM, Stepura AA, Kushnir SP. Focal myocarditis in the guise of acute coronary syndrome with ST segment elevation. Zdorove Ukrainyi «Kardiologiya, Revmatologiya, Kardiohirurgiya» [Health of Ukraine “Cardiology, Rheumatology, Cardiac Surgery”] 2015;5(42):40–41.

Aggarwal A, Aggarwal S, Goel A, Sharma V, Dwivedi S. A retrospective case-control study of modifiable risk factors and cutaneous markers in Indian patients with young coronary artery disease. JRSM Cardiovasc.Dis. 2012; 1. https://doi.org/10.1258/cvd.2012.012010

Barbash GI, White HD, Modan M, Diaz R, Hampton JR, Heikkila J, Kristinsson A, Moulopoulos S, Paolasso EA, Van der Werf T. Acute myocardial infarction in the young–the role of smoking. The Investigators of the International Tissue Plasminogen Activator/Streptokinase Mortality Trial. Eur. Heart J. 1995;16:313–316. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/7789372

Bhatt DL, Steg PG, Miller M, Brinton EA, Jacobson TA, Ketchum SB, Doyle RT Jr, Juliano RA, Jiao L, Granowitz C, Tardif JC, Ballantyne CM; REDUCE-IT Investigators.. Cardiovascular risk reduction with icosapent ethyl for hypertriglyceridemia. N Engl J Med. 2019;380(1):11–22. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/30415628

Chan MY, Woo KS, Wong HB, Chia BL, Sutandar A, Tan HC. Antecedent risk factors and their control in young patients with a first myocardial infarction. Singapore Med. J.2006;47:27–30. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16397717

Doughty M, Mehta R, Bruckman D, Das S, Karavite D, Tsai T, Eagle K. Acute myocardial infarction in the young–The University of Michigan experience. Am. Heart J. 2002;143:56–62 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11773912

Fournier JA, Cabezon S, Cayuela A, Ballesteros SM, Cortacero JA, Diaz De La Llera LS. Long-term prognosis of patients having acute myocardial infarction when ≤ 40 years of age. Am J Cardiol 2004;94:989–92. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15476609

Fournier JA, Sanchez A, QueroJ, Fernandez-Cortacero JA, Gonzalez-Barrero A. Myocardial infarction in men aged 40 years or less: a prospective clinical-angiographic study. Clin.Cardiol.1996;19:631–636. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8864336

Goliasch G, Oravec S, Blessberger H, Dostal E, Hoke M, Woita J, Schillinger M, Huber K, Maurer G, Wiesbauer F. Relative importance of different lipid risk factors for the development of myocardial infarction at a very young age (= 40 years of age). Eur. J. Clin. Invest. 2012;42:631–636. https://doi.org/10.1111/j.1365-2362.2011.02629.x.

Hoit BD, Gilpin EA, Henning H, Maisel AA, Dittrich H, Carlisle J, Ross JJr. Myocardial infarction in young patients: an analysis by age subsets. Circulation 1986;74:712–721. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/3757185

Thygesen K, Alpert JoS, Jaffe AS, Chaitman BR, Bax JJ, Morrow DA, White HD. Fourth universal definition of myocardial infarction (2018). European Heart Journal 2019;40(3) 14 January:237–269, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy462

Loughnan ME, Nicholls N, Tapper NJ. Demographic, seasonal, and spatial differences in acute myocardial infarction admissions to hospital in Melbourne Australia.Int. J. Health Geogr. 2008;7:42. https://doi.org/10.1186/1476-072X-7-42

McManus DD, Piacentine SM, Lessard D, Gore JM, Yarzebski J, Spencer FA, Goldberg RJ. Thirty-year (1975 to 2005) trends in the incidence rates, clinical features, treatment practices, and short-term outcomes of patients <55 years of age hospitalized with an initial acute myocardial infarction. Am. J. Cardiol. 2011; 108:477–482. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2011.03.074.

Morillas P, Bertomeu V, Pabon P, Ancillo P, Bermejo J, Fernandez C, Aros F, PRIAMHO II Investigators. Characteristics and outcome of acute myocardial infarction in young patients. The PRIAMHO II study. Cardiology. 2007; 107(4):217–25. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16953107

Oliveira A, Barros H, Azevedo A, Bastos J, Lopes C. Impact of risk factors for non-fatal acute myocardial infarction. Eur. J. Epidemiol.2009;24:425–432. https://doi.org/10.1007/s10654-009-9352-9.

Rathod KS, Jones DA, Gallagher S, Rathod VS, Weerackody R, Jain AK, Mathur A, Mohiddin SA, Archbold RA, Wragg A, Knight CJ. Atypical risk factor profile and excellent long-term outcomes of young patients treated with primary percutaneous coronary intervention for ST-elevation myocardial infarction. Eur Heart J Acute Cardiovasc Care. 2016 Feb;5(1):23–32. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25589633

Shumakov AN, Parkhomenko OS, Gurjeva SP, Kushnir. Combination of depolarization/repolarization heterogeneity with decreased heart rate variability at the first day of acute myocardial infarction predicts two-years cardiac death. European Heart Journal. 2006;27:317–317.

Yusuf S, Hawken S, Ounpuu S, Dans T, Avezum A, Lanas F, Mc Queen M, Budai A, Pais P, Varigos J, Lisheng L. Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study. Lancet 2004; 364: 937–952. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(04)17018-9

Zimmerman FH, Cameron A, Fisher LD, Ng G. Myocardial infarction in young adults: angiographic characterization, risk factors and prognosis (Coronary Artery Surgery Study Registry). J Am CollCardiol. 1995;26:654–661. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/7642855

Статті автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>