Можливості монотерапії щодо контролю артеріального тиску: результати україн­­ського дослідження МАГНАТ

Главни садржај чланка

L. А. Mishchenko

Анотація

Мета дослідження – визначити профіль пацієнтів, які отримують монотерапію, оцінити її ефективність для кон­тролю артеріального тиску (АТ) та поширеність маскованої неконтрольованої артеріальної гіпертензії (МНАГ) у міській популяції в Україні, а також оцінити динаміку АТ після корекції антигіпертензивного лікування.
Матеріали і методи. У багатоцентрове дослідження МАГНАТ було залучено 1837 пацієнтів з діагнозом артеріальної гіпертензії, які отримували антигіпертензивне лікування у вигляді монотерапії, з 12 обласних центрів України та м. Києва. На візиті залучення оцінювали демографічні показники, анамнез факторів серцево-судинного ризику і об’єктивний статус пацієнта. Домашнє вимірювання АТ (ДВАТ) і добове моніторування АТ (ДМАТ) були проведені на тлі монотерапії і перед останнім візитом на тлі модифікованого лікування. Після оцінювання вихідних показників офісного й амбулаторного АТ на візиті 2 лікар визначав тактику антигіпертензивної терапії та обирав препарат для подальшого лікування. У більшості випадків пацієнти були переведені на подвійну терапію оригінальною фіксованою комбінацією (ФК) периндоприл/амлодипін. Її ефективність і переносність оцінювали на 14-ту та 28-му добу лікування.
Результати та обговорення. Ефективність монотерапії в досягненні цільового АТ становила 20,5 % за даними офісного вимірювання (АТ < 140/90 мм рт. ст.); 10,9 % – за даними ДВАТ (середній АТ < 135/85 мм рт. ст.) і 8,3 % – за даними ДМАТ (середньодобовий АТ < 135/85 мм рт. ст.). У групі пацієнтів, у яких монотерапія дозволяла досягти цільового офісного АТ, ефективний контроль амбулаторного АТ був зафіксований у 36,8 %, частка пацієнтів з МНАГ становила відповідно 63,2 %. Предикторами МНАГ були високий нормальний офісний АТ (відношення шансів (ВШ) 1,54; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,02–2,44; р=0,02), вік понад 55 років (ВШ 0,39; 95  % ДІ 0,26–0,58; р<0,001) і супутній цукровий діабет (ВШ 2,44; 95 % ДІ 1,06–5,64; р=0,03). Переведення на ФК периндоприл/амлодипін привело до зниження офісного систолічного АТ (САТ) на 15,6 %, діастолічного АТ (ДАТ) – на 12 % (p<0,001 для обох показників) через 4 тижні, що супроводжувалося досягненням цільового офісного АТ у 92,8 % пацієнтів. Середній домашній САТ/ДАТ знизився на 15,1/11,3 %, середньодобовий – на 14,6/12,6 % (р<0,001 для обох показників). Застосування ФК периндоприл/амлодипін сприяло зменшенню частки пацієнтів з МНАГ з 63,2 до 27,5 %.
Висновки. Ефективність монотерапії в досягненні цільового офісного АТ серед міського населення України становить 20,5 %, при цьому ще менша частка хворих досягає цільового АТ при позаофісному вимірюванні – 10,6 і 8,3 % за даними ДВАТ і ДМАТ відповідно. Переведення пацієнтів з монотерапії на ФК периндоприл/амлодипін дало змогу значно поліпшити контроль офісного АТ і зменшити частку пацієнтів з МНАГ до 27,5 %.

Ключові слова

маскована неконтрольована артеріальна гіпертензія, монотерапія, подвійна фіксована комбінація, домашнє моніторування артеріального тиску, добове моніторування артеріального тиску.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Svishchenko YeP, Mishchenko LA, vid imeni hrupy doslidnykiv. Faktory ryzyku ta sotsialno-ekonomichnyi status patsiientiv z upershe vyiavlenoiu arterialnoiu hipertenziieiu: rezultaty doslidzhennia START II. Ukr. kardiol. zhurn. [Ukrainian Journal of Cardiology]. 2018;6:14–23. https://doi.org/10.31928/1608-635X-2018.6.4758. (in Ukr.)

Svishchenko YeP, Mishchenko LA, vid imeni uchasnykiv doslidzhennia. Nova kontseptsiia otsinky sertsevo-sudynnoho ryzyku za freminhemskymy kryteriiamy – vyznachennia viku sudyn. Pershyi dosvid vykorystannia v ukrainskii populiatsii khvorykh na arterialnu hipertenziiu. Ukr. kardiol. zhurn. [Ukrainian Journal of Cardiology]. 2015;5:95–103. (in Ukr.)

Andalib A, Akhtari S, Rigal R. Determinants of masked hypertension in hypertensive patients treated in a primary care setting. Intern. Med. J. 2012;42(3):260–266. https://doi.org/10.1111/j.1445-5994.2010.02407.x.

Banegas JR, Ruilope LM, de la Sierra A, de la Cruz JJ, Gorostidi M, Segura J, Martell N, García-Puig J, Deanfield J, Williams B. High prevalence of masked uncontrolled hypertension in people with treated hypertension. Eur. Heart J. 2014;35:3304–3312. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu016.

Banegas JoR, Ruilope LM, de la Sierra A, Vinyoles E, Gorostidi M, de la Cruz JuJ, Ruiz-Hurtado G, Segura Ju, Rodríguez-Artalejo F, and Williams B. Relationship between clinic and ambulatory blood-pressure measurements and mortality. New Engl. J. Med. 2018;378(16):1509–1520. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1712231.

Franklin SS, Thijs L, Li Y, Hansen TW, Boggia J, Liu Y, Asayama K, Björklund-Bodegård K, Ohkubo T, Jeppesen J, Torp-Pedersen C, Dolan E, Kuznetsova T, Stolarz-Skrzypek K, Tikhonoff V, Malyutina S, Casiglia E, Nikitin Y, Lind L, Sandoya E, Kawecka-Jaszcz K, Filipovsky J, Imai Y, Wang J, Ibsen H, O'Brien E, Staessen JA; International Database on Ambulatory blood pressure in Relation to Cardiovascular Outcomes Investigators. Masked hypertension in diabetes mellitus: treatment implications for clinical practice. Hypertens. 2013;61:964–971. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.111.00289.

Grassi G, Cifkova R, Laurent S, Narkiewicz K, Redon J, Farsang C, Viigimaa M, Erdine S, Brambilla G, Bombelli M, Dell'Oro R, Notari M, Mancia G. Blood pressure control and cardiovascular risk profile in hypertensive patients from central and eastern European countries: results of the BP-CARE study. Eur. Heart J. 2011;32:218–225. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq394.

Naser N, Dzubur A, Durak A. Blood Pressure Control in Hypertensive Patients, Cardiovascular Risk Profile and Prevalence of Masked Uncontrolled Hypertension (MUCH). Med. Arch. 2016;70 (4):274–279. https://doi.org/10.5455/medarh.2016.70.274-279.

Palla M, Saber H, Konda S. Masked hypertension and cardiovascular outcomes: an updated systematic review and meta-analysis. Integr. Blood Pressure Control. 2018;11:11–24. https://doi.org/10.2147/IBPC.

Parati G, Stergiou GS, Asmar R. European Society of Hypertension guidelines for blood pressure monitoring at home: a summary report of the Second International Consensus Conference on Home Blood Pressure Monitoring. J. Hypertens. 2008;26:1505–1530. https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e328308da66.

Pickering TG, Gerin W, Schwartz JE, Spruill TM, Davidson KW. Franz Volhard lecture: should doctors still measure blood pressure? The missing patients with masked hypertension. J. Hypertens. 2008;26:2259–2267. https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e32831313c4.

Wald DS, Law M, Morris JK, Bestwick JP, Wald NJ. Combination therapy versus monotherapy in reducing blood pressure: meta-analysis on 11,000 participants from 42 trials. Amer. J. Med. 2009;122:290–300. https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2008.09.038.

Williams B, Mancia G, Spiering W, Agabiti Rosei E, Azizi M, Burnier M, Clement DL, Coca A, de Simone G, Dominiczak A, Kahan T, Mahfoud F, Redon J, Ruilope L, Zanchetti A, Kerins M, Kjeldsen SE, Kreutz R, Laurent S, Lip GYH, McManus R, Narkiewicz K, Ruschitzka F, Schmieder RE, Shlyakhto E, Tsioufis C, Aboyans V, Desormais I; ESC Scientific Document Group. 2018 ESC/ESH guidelines for the management of arterial hypertension. Eur. Heart J. 2018;39(33):3021–3104. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339.