Можливості монотерапії щодо контролю артеріального тиску: результати україн­­ського дослідження МАГНАТ

Главни садржај чланка

L. А. Mishchenko

Анотація

Мета дослідження – визначити профіль пацієнтів, які отримують монотерапію, оцінити її ефективність для кон­тролю артеріального тиску (АТ) та поширеність маскованої неконтрольованої артеріальної гіпертензії (МНАГ) у міській популяції в Україні, а також оцінити динаміку АТ після корекції антигіпертензивного лікування.
Матеріали і методи. У багатоцентрове дослідження МАГНАТ було залучено 1837 пацієнтів з діагнозом артеріальної гіпертензії, які отримували антигіпертензивне лікування у вигляді монотерапії, з 12 обласних центрів України та м. Києва. На візиті залучення оцінювали демографічні показники, анамнез факторів серцево-судинного ризику і об’єктивний статус пацієнта. Домашнє вимірювання АТ (ДВАТ) і добове моніторування АТ (ДМАТ) були проведені на тлі монотерапії і перед останнім візитом на тлі модифікованого лікування. Після оцінювання вихідних показників офісного й амбулаторного АТ на візиті 2 лікар визначав тактику антигіпертензивної терапії та обирав препарат для подальшого лікування. У більшості випадків пацієнти були переведені на подвійну терапію оригінальною фіксованою комбінацією (ФК) периндоприл/амлодипін. Її ефективність і переносність оцінювали на 14-ту та 28-му добу лікування.
Результати та обговорення. Ефективність монотерапії в досягненні цільового АТ становила 20,5 % за даними офісного вимірювання (АТ < 140/90 мм рт. ст.); 10,9 % – за даними ДВАТ (середній АТ < 135/85 мм рт. ст.) і 8,3 % – за даними ДМАТ (середньодобовий АТ < 135/85 мм рт. ст.). У групі пацієнтів, у яких монотерапія дозволяла досягти цільового офісного АТ, ефективний контроль амбулаторного АТ був зафіксований у 36,8 %, частка пацієнтів з МНАГ становила відповідно 63,2 %. Предикторами МНАГ були високий нормальний офісний АТ (відношення шансів (ВШ) 1,54; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,02–2,44; р=0,02), вік понад 55 років (ВШ 0,39; 95  % ДІ 0,26–0,58; р<0,001) і супутній цукровий діабет (ВШ 2,44; 95 % ДІ 1,06–5,64; р=0,03). Переведення на ФК периндоприл/амлодипін привело до зниження офісного систолічного АТ (САТ) на 15,6 %, діастолічного АТ (ДАТ) – на 12 % (p<0,001 для обох показників) через 4 тижні, що супроводжувалося досягненням цільового офісного АТ у 92,8 % пацієнтів. Середній домашній САТ/ДАТ знизився на 15,1/11,3 %, середньодобовий – на 14,6/12,6 % (р<0,001 для обох показників). Застосування ФК периндоприл/амлодипін сприяло зменшенню частки пацієнтів з МНАГ з 63,2 до 27,5 %.
Висновки. Ефективність монотерапії в досягненні цільового офісного АТ серед міського населення України становить 20,5 %, при цьому ще менша частка хворих досягає цільового АТ при позаофісному вимірюванні – 10,6 і 8,3 % за даними ДВАТ і ДМАТ відповідно. Переведення пацієнтів з монотерапії на ФК периндоприл/амлодипін дало змогу значно поліпшити контроль офісного АТ і зменшити частку пацієнтів з МНАГ до 27,5 %.

Ключові слова

маскована неконтрольована артеріальна гіпертензія, монотерапія, подвійна фіксована комбінація, домашнє моніторування артеріального тиску, добове моніторування артеріального тиску.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Свіщенко Є.П., Міщенко Л.А., від імені групи дослідників. Фактори ризику та соціально-економічний статус пацієнтів з уперше виявленою артеріальною гіпертензією: результати дослідження СТАРТ ІІ // Укр. кардіол. журн.– 2018.– № 6.– С. 14–23. doi.org/10.31928/1608-635X-2018.6.4758.

Свіщенко Є.П., Міщенко Л.А., від імені учасників дослідження. Нова концепція оцінки серцево-судинного ризику за фремінгемськими критеріями – визначення віку судин. Перший досвід використання в українській популяції хворих на артеріальну гіпертензію // Укр. кардіол. журн.– 2015.– № 5.– C. 95–103.

Andalib A., Akhtari S., Rigal R. Determinants of masked hypertension in hypertensive patients treated in a primary care setting // Intern. Med. J.– 2012.– Vol. 42 (3).– P. 260–266.

doi: 10.1111/j.1445-5994.2010.02407.x.

Banegas J.R., Ruilope L.M., de la Sierrа A. et al. High prevalence of masked uncontrolled hypertension in people with treated hypertension // Eur. Heart J.– 2014.– Vol. 35.– P. 3304–3312. doi: 10.1093/eurheartj/ehu016.

Banegas J.R., Ruilope L.M., de la Sierra A. et al. Relationship between clinic and ambulatory blood-pressure measurements and mortality // New Engl. J. Med.– 2018.– Vol. 378 (16).– P. 1509–1520. doi: 10.1056/NEJMoa1712231.

Franklin S.S., Thijs L., Li Y. et al. on behalf of the International Database on Ambulatory blood pressure in relation to Cardiovascular Outcomes (IDACО) Investigators. Masked hypertension in diabetes mellitus: treatment implications for clinical practice // Hypertens.– 2013.– Vol. 61.– P. 964–971. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.111.00289.

Grassi G., Cifkova R., Laurent S. et al. Blood pressure control and cardiovascular risk profile in hypertensive patients from central and eastern European countries: results of the BP-CARE study // Eur. Heart J.– 2011.– Vol. 32.– P. 218–225. doi: 10.1093/eurheartj/ehq394.

Naser N., Dzubur A., Durak A. Blood Pressure Control in Hypertensive Patients, Cardiovascular Risk Profile and Prevalence of Masked Uncontrolled Hypertension (MUCH) // Med. Arch.– 2016.– Vol. 70 (4).– P. 274–279. doi: 10.5455/medarh.2016.70.274-279.

Palla M., Saber H., Konda S. Masked hypertension and cardiovascular outcomes: an updated systematic review and meta-analysis // Integr. Blood Pressure Control.– 2018.– Vol. 11.– P. 11–24. doi: 10.2147/IBPC.

Parati G., Stergiou G.S., Asmar R. European Society of Hypertension guidelines for blood pressure monitoring at home: a summary report of the Second International Consensus Conference on Home Blood Pressure Monitoring // J. Hypertens.– 2008.– Vol. 26.– P. 1505–1530.

doi: 10.1097/HJH.0b013e328308da66.

Pickering T.G., Gerin W., Schwartz Spruil T.M. et al. Franz Volhard lecture: should doctors still measure blood pressure? The missing patients with masked hypertension // J. Hypertens.– 2008.– Vol. 26.– P. 2259–2267. doi:10.1097/HJH.0b013e32831313c4.

Wald D.S., Law M., Morris J.K. et al. Combination therapy versus monotherapy in reducing blood pressure: meta-

analysis on 11,000 participants from 42 trials // Amer. J. Med.– 2009.– Vol. 122.– P. 290–300. doi: 10.1016/j.amjmed.2008.09.038.

Williams B., Mancia G., Spiering W. et al. 2018 ESC/ESH guidelines for the management of arterial hypertension // Eur. Heart J.– 2018.– Vol. 39 (33).– P. 3021–3104.

doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339.