Зв’язок окремих компонентів антифосфоліпідного синдрому з різними типами ремоделювання лівого шлуночка в пацієнтів з післяінфарктним кардіосклерозом та артеріальною гіпертензією

Главни садржај чланка

M. S. Nazarova
M. A. Stanislavchuk
L. V. Burdeina

Анотація

Мета роботи – встановити особливості ремоделювання міокарда лівого шлуночка в чоловіків з післяінфарктним кардіосклерозом залежно від компонентів антифосфоліпідного синдрому.
Матеріали і методи. Обстежено 164 хворих на стабільну ішемічну хворобу серця з післяінфарктним кардіосклерозом (100 % чоловіки віком (53,00±9,14) року). Вміст сумарних антифосфоліпідних антитіл (АФЛ) до кардіоліпіну, фосфатидилсерину, фосфатидилінозитолу, антитіл до β2-глікопротеїну 1 (анти-β2-ГП1) класів IgG та IgM визначали методом ELISA. Ехокардіографію проводили за загальноприйнятою методикою, тип геометрії лівого шлуночка (ЛШ) визначали за Ganau.
Результати та обговорення. Позитивні рівні АФЛ та анти-β2-ГП1 класу IgG виявили у 56,7 % хворих, у тому числі у 33,5 % – подвійну позитивність за цими антитілами. Позитивність за АФЛ IgG та анти-β2-ГП1 IgG асоціювалася з більш значущими ехокардіографічними ознаками систолічної і діастолічної дисфункції ЛШ. У хворих із позитивними рівнями АФЛ та анти-β2-ГП1 класу IgG частота гіпертрофії ЛШ була вищою (у 2,5–3,0 разу; p<0,05), ніж у хворих із негативними рівнями антитіл. Підвищений рівень анти-β2-ГП1 IgG виявився незалежним предиктором збільшення індексу маси міокарда ЛШ (β=0,344; р<0,0001) у чоловіків з післяінфарктним кардіосклерозом.
Висновки. У чоловіків з післяінфарктним кардіосклерозом за наявності позитивних рівнів АФЛ IgG та анти-β2-ГП1 IgG спостерігається порушення систолічної і діастолічної функцій ЛШ, що асоціюється з високим ризиком дезадаптивних варіантів післяінфарктного ремоделювання ЛШ.

Ключові слова

ішемічна хвороба серця, ремоделювання міокарда, антифосфоліпідні антитіла.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Воронков Л.Г. Пацієнт із ХСН в Україні: аналіз усієї популяції пацієнтів, обстежених у рамках першого національного зрізового дослідження UNIVERS // Серцева недостатність.– 2012.– № 1.– С. 8–14.

Денисюк В.І. Хронічна серцева недостатність: стандарти діагностики, лікування та профілактики за критеріями доказової медицини // Укр. терапевт. журн.– 2008.– № 2.– С. 106–113.

Коваленко В.М., Корнацький В.М. Стан здоров’я народу України та медичної допомоги третинного рівня.– К., 2019. – 224 с.

Лашкул Д.А. Поширеність і кореляційно-статистичні взаємозв’язки дисфункції нирок у хворих на хронічну серцеву недостатність ішемічного ґенезу // Запорожский мед. журн.– 2014.– Т. 82, № 1.– С. 26–29.

Люлька Ю.П. Ремоделювання лівого шлуночка у хворих, які перенесли Q-інфаркт міокарда // Медичні перспективи.– 2005.– Т. 10, № 1.– С. 51–54.

Сиволап В.В., Новіков Є.В., Лисенко В.А. та ін. Особливості оцінювання геометрії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію // Патологія.– 2017.– Т. 14, № 3 (41).– С. 257–262. doi: 10.14739/2310-1237.2017.3.118306.

Шевчук С.В., Сегеда Ю.В., Кувікова І.П. Антифосфоліпідні антитіла як фактори ризику серцево-судинних уражень у пацієнтів із антифосфоліпідними синдромом // Укр. ревмат. журн.– 2012.– Т. 49, № 3.– С. 40–47.

Andreoli L., Chighizola C.B., Banzato A. et al. Estimated frequency of antiphospholipid antibodies in patients with pregnancy morbidity, stroke, myocardial infarction, and deep vein thrombosis: a critical review of the literature // Arthritis Care Res.– 2013.– Vol. 65 (11).– P. 1869–1873. doi: 10.1002/acr.22066.

Bourke L.T., McDonnell T., McCormick J. et al. Antiphospho­­lipid antibodies enhance rat neonatal cardiomyocyte apoptosis in an in vitro hypoxia/reoxygenation injury model via p38 MAPK // Cell. Death Dis.– 2017.– Р. 2549. doi: 10.1038/cddis.2016.235.

Corban M.T., Duarte-Garcia A., McBane R.D. et al. Anti­­­phospholipid syndrome. Role of vascular endothelial cells and implications for risk stratification and targeted therapeutics // Am. Coll. Cardiol.– 2017.– Vol. 69 (18).– P. 2317–2330. doi: 10.1016/j.jacc.2017.02.058.

Kolitz T., Shiber S., Sharabi I. et al. Cardiac Manifestations of antiphospholipid syndrome with focus on its primary form // Front. Immunol.– 2019.– P. 941. doi: 10.3389/fimmu.2019.00941.

Mavrogeni S.I., Markousis-Mavrogenis G., Karapanagio­­­-tou O. et al. Silent myocardial perfusion abnormalities detected by stress cardiovascular magnetic resonance in antiphospholipid syndrome: a case-control study // J. Clin. Med.– 2019.– Vol. 8 (1084).– P. 1–15. doi: 10.3390/jcm8071084.

Miyakis S., Lockshin M.D., Atsumi T. et al. International consensus statement on an update of the classification criteria for definite antiphospholipid syndrome (APS) // J. Thromb. Haemost.– 2006.– Vol. 4 (2).– P. 295–306. doi: 10.1111/j.1538-7836.2006.01753.x.

Roman M.J., Salmon J.E., Sobel R. et al. Prevalence and relation to risk factors of carotid atherosclerosis and left ventricular hypertrophy in systemic lupus erythematosus and antiphospholipid antibody syndrome // Amer. J. Сardiology.– 2001.– Vol. 87 (5).– P. 663–666. doi: 10.1016/S0002-9149(00)01453-3.

Roth G.A., Johnson C., Abajobir A. et al. Global, regional, and national burden of cardiovascular diseases for 10 Causes, 1990 to 2015 // J. Am. Coll. Cardiol.– 2017.– Vol. 70 (1).– P. 1–25. doi: 10.1016/j.jacc.2017.04.052.

Stepien K., Nowak K., Wypasek E. et al. High prevalence of inherited thrombophilia and antiphospholipid syndrome in myocardial infarction with non-obstructive coronary arteries: Comparison with cryptogenic stroke // Int. J. Cardiol.– 2019.– 290.– P. 1–6. doi: 10.1016/j.ijcard.2019.05.037.

Tektonidou M.G., Andreoli L., Limper M. et al. EULAR recommendations for the management of antiphospholipid syndrome in adults // Ann. Rheumatic Diseases.– 2019.– Vol. 78.– P. 1296–1304. doi: 10.1136/annrheumdis-2019-215213.

Tektonidoua M.G., Ioannidisb J.P.A., Moyssakisc I. et al. Right ventricular diastolic dysfunction in patients with anticardiolipin antibodies and antiphospholipid syndrome // Ann. Rheumatic Diseases.– 2001.– Vol. 60 (1).– P. 43–48. doi: 10.1136/ard.60.1.43.

Tufano A., Lembo M., Di Minno M.N. et al. Left ventricular diastolic abnormalities other than valvular heart disease in antiphospholipid syndrome: An echocardiographic study // Int. J. Cardiol.– 2018.– Vol. 271.– P. 366–370. doi: 10.1016/j.ijcard.2018.05.040.