Імунне запалення, клітинний і гуморальний імунітет у хворих з раннім розвитком ішемічної хвороби серця

Главни садржај чланка

O. M. Lomakovsky

Анотація

Мета роботи – виявити можливий зв’язок раннього розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) з рівнем клітинних та гуморальних показників адаптивного і вродженого імунітету, імунним запаленням для уточнення впливу імунної системи на ранній розвиток атеросклерозу.
Матеріали і методи. Хворі на ІХС зі стабільною стенокардією були розділені на дві групи: до першої групи (n=112) увійшли пацієнти з розвитком клінічних ознак ІХС у віці понад 60 років ((65,7±4,3) року), до другої групи (n=108) – пацієнти з розвитком клінічних ознак ІХС у віці менше 45 років ((43,7±4,8) року). Матеріалом імунологічного дослідження була периферична венозна кров. Для визначення показників клітинного і гуморального вродженого та адаптивного імунітету в сироватці крові й супернатантах мононуклеарних клітин використовували імуноферментний аналіз.
Результати та обговорення. Порівняльна характеристика пацієнтів з розвитком клінічних ознак ІХС у віці менше 45 років порівняно з пацієнтами з їх розвитком у віці понад 60 років показала: клінічні ознаки динамічного коронарного стенозу виявлено відповідно у 33 проти 14 % хворих (р=0,046) (R=–0,21; р=0,046), наявність спадковості щодо ІХС – у 45 проти 15 % хворих (р=0,030) (R=–0,31; р=0,029), рівень специфічних антитіл до ураженої аорти становив відповідно 10 (10–20) проти 5 (0–10) ум. од. (р=0,033) (R=–0,31; р=0,01), кількість активованих В-клітин за показником CD40 – 9,5 (7,0–11,9) проти 7,1 (5,6–9,9) % (р=0,019) (R=–0,32; р=0,018), вільнорадикальне окиснення білків – 5,2 (4,0–6,6) проти 4,2 (1,7–5,7) ум. од. (р=0,006) (R=–0,19; р=0,005), рівень стабільного метаболіту оксиду азоту крові NO2 – 0,95 (0,58–1,06) проти 1,04 (0,70–1,54) мг/мл (р=0,036) (R=0,17; р=0,036), інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) у мононуклеарних клітинах – 18,7 (15,5–21,3) проти 14,5 (11,4–15,7) пг/мл (р=0,019) (R=–0,43; р=0,016). Згідно з факторним аналізом визначено основні незалежні змінні: ІЛ-6 (1-й фактор), функціонально-метаболічна активність моноцитів (2-й фактор), антитіла до компонентів артерій (3-й фактор) та С-реактивний білок – С-РБ (4-й фактор). Аналіз багатофакторної лінійної регресії показав сумарний зв’язок досліджуваних факторів з раннім розвитком клінічних ознак ІХС (R=0,30; F=2,5; р=0,048) з переважним впливом рівня запального С-РБ (В=0,19; р=0,046) і активності моноцитів (В=0,20; р=0,045). Покроковий аналіз лінійної регресії виявив сумарний зв’язок раннього розвитку ІХС (R=0,41; F=3,7; р=0,017) з С-РБ (В=0,21; р=0,10), активністю моноцитів (В=0,22; р=0,08) та антитілами до компонентів артерій (В=0,21; р=0,11).
Висновки. Ранній розвиток клінічних ознак ІХС (у віці менше 45 років) порівняно з їх розвитком у віці понад 60 років пов’язаний з активністю імунної системи, а саме з високим рівнем активованих В-лімфоцитів та антитіл до тканин судинної стінки, активним синтезом прозапального ІЛ-2, низьким рівнем протизапального ІЛ-10. Одночасне підвищення рівнів С-РБ, антитіл до компонентів артерій та функціонально-метаболічної активності моноцитів прямо пов’язане з раннім розвитком клінічних ознак ІХС. Ранній розвиток ІХС супроводжується наявністю спадковості щодо ІХС, високою активністю вільнорадикального окиснення білків та виразним порушенням функції ендотелію.

Ключові слова

ішемічна хвороба серця, вроджений імунітет, адаптивний імунітет

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Бебешко В.Г., Чумак А.А., Базыка Д.А., Беляева Н.В. Моноклональные антитела в радиационной иммунологии: Методические рекомендации.– К., 1993.–19 с.

Коваленко В.Н., Терзов А.И., Братусь В.В. Сердечно-сосудистая патология при системных ревматических заболеваниях: возможности системной энзимотерапии.– Киев: Четверта хвиля, 2016.– 223 с.

Кондрашова Н.И. Реакция потребления комплемента в новой постановке для выявления противотканевых антител // Лаб. дело.– 1974.– № 9.– С. 552–554.

Применение проточной цитометрии для оценки функциональной активности иммунной системы человека: Пособие для врачей-лаборантов.– М., 2001.– 53 с.

Стандартизация методов иммунофенотипирования клеток крови и костного мозга человека (рекомендации рабочей группы СПб РО РААКИ) // Мед. иммунология.– 1999.– Т. 5.– № 1.– С. 21–43.

Стефани Д.Ф., Вельтищев Ю.Е. Клиническая иммунология и иммунопатология детского возраста.– М.: Медицина, 1996.– 372 с.

Унифицированные иммунологические методы обследования больных на стационарном и амбулаторном этапах лечения: Метод. рекомендации. Киевский НИИ фтизиатрии и пульмонологии. – К., 1988.– 18 с.

Уразгильдеева С.А., Шаталина Л.В., Денисенко А.Д. и др. Взаимосвязь между уровнем холестеринсодержащих иммунных комплексов и чувствительностью липопротеидов к перекисному окислению у больных ишемической болезнью сердца // Кардиология.– 1997.– № 10.– С. 17–20.

Ait-Oufella H., Libby P., Tedgui A. Anticytokine immune therapy and atherothrombotic cardiovascular risk // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology.– 2019.– Vol. 39.– P. 1510–1519. doi: https://doi.org/10.1161/atvbaha.119.311998.

Antoniades C., Antonopoulos A.S., Deanfield J. Imaging residual inflammatory cardiovascular risk // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41, N 6.– P. 748–758. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz474.

Blaha M.J., Rivera J.J., Budoff M.J. et al. Association between obesity, high-sensitivity C-reactive protein > 2 mg/L, and subclinical atherosclerosis // Arterioscler. Thromb. Vasс. Biol.– 2011.– Vol. 31.– P. 1430–1438. doi: https://doi.org/10.1161/atvbaha.111.223768.

Cahill P.A., Redmond E.M. Vascular endothelium – Gatekeeper of vessel health // Atherosclerosis.– 2016.– Vol. 248.– P. 97–109. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2016.03.007.

Codoñer-Franch P., Tavárez-Alonsoc S., Murria-Estald R. et al. Nitric oxide production is increased in severely obese children and related to markers of oxidative stress and inflammation // Atherosclerosis.– 2011.– Vol. 215, № 2.– P. 475–480. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2010.12.035.

Digeon M., Caser M., Riza J. Detection of immune complexes in human sera by simplified assays with polyethylene glycol // Imm. Methods.– 1977.– Vol. 226.– P. 497–509. doi: 10.1016/0022-1759 (77)90051-5.

Eltoft A., Arntzen K.A., Hansen J.B. et al. C-reactive protein in atherosclerosis – A risk marker but not a causal factor? A 13-year population-based longitudinal study: The Tromsø study // Atherosclerosis.– 2017.– Vol. 263.– P. 293–300. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2017.07.001.

Ghattas A., Griffiths H.R., Devitt A. et al. Monocytes in coronary artery disease and atherosclerosis: where are we now? // J. Am. Coll. Cardiol.– 2013.– Vol. 62, N 17.– P. 1541–1551. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.07.043.

Hamze M., Desmetz C., Berthe M.L. et al. Characterization of resident B cells of vascular walls in human atherosclerotic patients // J. Immunol.– 2013.– Vol. 191.– P. 3006–3016. doi: https://doi.org/10.4049/jimmunol.1202870.

Huang X., Wang A., Liu X. et al. Association between high sensitivity C-Reactive protein and prevalence of asympto­­matic carotid artery stenosis // Atherosclerosis.– 2016.– Vol. 246.– P. 44–49. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2015.12.024.

Jenny N.S., Brown E.R., Detrano R. et al. Associations of inflammatory markers with coronary artery calcification: results from the Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis // Atherosclero­sis.– 2010.– Vol. 209.– P. 226–229. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2009.08.037.

Khambhati J., Engels M., Allard-Ratick M. et al. Immuno­­therapy for the prevention of atherosclerotic cardiovascular disease: Promise and possibilities // Atherosclerosis.– 2018.– Vol. 276.– P. 1–9. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2018.07.007.

Kleinbongard P., Heusch G., Schulz R. TNFα in atherosclerosis, myocardial ischemia/reperfusion and heart failure // Pharmacol Ther.– 2010.– Vol. 127.– P. 295–314. doi: https://doi.org/10.1016/j.pharmthera.2010.05.002.

Koller G.M., Schafer C., Kemp S.S. et al. Proinflammatory mediators, IL (interleukin)-1β, TNF (tumor necrosis factor) α, and thrombin directly induce capillary tube regression // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology.– 2020.– Vol. 40.– P. 365–377. doi: https://doi.org/10.1161/atvbaha.119.313536.

Komarova Y., Malik A.B. Regulation of endothelial permeability via paracellular and transcellular transport pathways // Annu. Rev. Physiol.– 2010.– Vol. 72.– P. 463–493. doi: https://doi.org/10.1146/annurev-physiol-021909-135833.

Libby P., Lichtman A.H., Hansson G.K. Immune effector mechanisms implicated in atherosclerosis: from mice to humans // Immunity.– 2013.– Vol. 38.– P. 1092–1104. doi: https://doi.org/10.1016/j.immuni.2013.06.009.

Libby P., Loscalzo J., Ridker P.M. et al. Inflammation, immunity, and infection in atherothrombosis // J. Amer. Coll. Cardiology.– 2018.– Vol. 72, N 17. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.08.1043.

Mohanta S.K., Yin C., Peng L. et al. Artery tertiary lymphoid organs contribute to innate and adaptive immune responses in advanced mouse atherosclerosis // Circ. Res.– 2014.– Vol. 114.– P. 1772–1787. doi: https://doi.org/10.1161/circresaha.114.301137.

Muhl H. Expression nitric oxide synthase in rat glomerular mesangial cells mediated by cyclic AMP / H. Muhl, D. Kunz, J. Pfeilschifter // Br. J. Pharmacol.– 1994.– Vol. 112.– P. 1–8. doi: https://doi.org/10.1111/j.1476-5381.1994.tb13019.x.

Nissen S.E. Clinical implications of inflammation for cardiovascular primary prevention // Eur. Heart J.– 2010.– Vol. 31 (7).– P. 777–783. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq022.

Puz P., Lasek-Bal A. Repeated measurements of serum consenyrations of TNF-alpha, interleukin-6 and interleukin-10 in the evaluation of internal carotid artery stenosis progression // Atherosclerosis.– 2017.– Vol. 263.– P. 97–103. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2017.06.008.

Ruo-fei J., Long L., Hong L., Xiao-jing C. et al. Meta-analysis of C-Reactive Protein and Risk of Angina Pectoris // A. J. Card.– 2020.– Vol. 125, N 7.– P. 1039–1045. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2020.01.005.

Shantsila E., Tapp L.D., Wrigley B.J., Pamukcu B. Monocyte subsets in coronary artery disease and their associations with markers of inflammation and fibrinolysis // Atherosclerosis.– 2014.– Vol. 234, N 1.– P. 4–10. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2014.02.009.

Snell F.D., Snell C.T. Colorymetric methods of analysis.– New York: Van Nostard, 1984.– 560 p.

Strobel N.A., Fassett R.G., Marsh S.A., Coombes J.S. Oxidative stress biomarkers as predictors of cardiovascular disease // Intern. J. Cardiology.– 2011.– Vol. 147, N 2.– P. 191–201. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2010.08.008.

Tousoulis D., Oikonomou E., Economou E.K. et al. Inflammatory cytokines in atherosclerosis: current therapeutic approaches You have access Restricted access // Heart J.– 2016.– Vol. 37 (22).– P. 1723–1732. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv759.

Tsiantoulas D., Sage A.P., Mallat Z. et al. Cells in atherosclerosis: closing the gap from bench to bedside/significance // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol.– 2015.– Vol. 35, N 2.– P. 296–302. doi: https://doi.org/10.1161/atvbaha.114.303569.

Van Wijk D.F., Boekholdt S.M., Wareham N.J. et al. C-reactive protein, fatal and nonfatal coronary artery disease, stroke, and peripheral artery disease in the prospective epic-norfolk cohort study // Arterioscler. Thromb. Vascular Biology.– 2013.– Vol. 33.– P. 2888–2894. doi: https://doi.org/10.1161/atvbaha.113.301736.

Weber C., Noels H. Atherosclerosis: current pathogenesis and therapeutic options // Nat Med.– 2011.– Vol. 17.– P. 1410–1422. doi: https://doi.org/10.1038/nm.2538.

Yin K., Liao D.F., Tang C.K. ATP-binding membrane cassette transporter A1 (ABCA1): a possible link between inflammation and reverse cholesterol transport // Mol. Med.– 2010.– Vol. 16.– P. 438–449. doi: https://doi.org/10.2119/molmed.2010.00004.

Yousuf O., Mohanty B.D., Martin S.S. et al. High-sensitivity c-reactive protein and cardiovascular disease: a resolute belief or an elusive link? // J. Am. Coll. Cardiol.– 2013.– Vol. 62 (5).– P. 397–408. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.05.016.

Статті автора (авторів), які найбільше читають