Ефективність серцевої ресинхронізувальної терапії у хворого з кардіомегалією: огляд літератури і клінічний випадок

Главни садржај чланка

E. G. Nesukay
R. M. Kirichenko
T. M. Kornienko
S. V. Cherniuk
E.Yu. Titov
J. J. Giresh
S. V. Lisohub

Анотація

Стаття присвячена серцевій ресинхронізувальній терапії – методу лікування хронічної серцевої недостатності за допомогою бівентрикулярної кардіостимуляції. У статті розглядається історія розвитку методу від перших спроб усунення диссинхронії серця до теперішнього часу. За останні 20 років метод вдосконалювався як технічно, так і з точки зору формування сучасних показань до його застосування. На основі результатів рандомізованих клінічних досліджень з вивчення ефективності методу показано вдосконалення показань і критеріїв відбору пацієнтів для серцевої ресинхронізувальної терапії. Описується клінічний випадок успішної серцевої ресинхронізувальної терапії в пацієнта з кардіомегалією, тяжкою хронічною серцевою недостатністю і повною блокадою лівої ніжки пучка Гіса на тлі тривалої оптимальної медикаментозної терапії.

Ключові слова

кардіомегалія, хронічна серцева недостатність, серцева ресинхронізувальна терапія, блокада лівої ніжки пучка Гіса

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Бокерия Л.А., Неминущий Н.М., Постол А.С. Сердечная ресинхронизирующая терапия. Формирование показаний и современные подходы к повышению эффективности метода // Комплексные проблемы сердечно-сосудистых заболеваний.– 2018.– № 7 (3).– С. 102–116. doi: https://doi.org/10.17802/2306-1278-2018-7-3-102-116.

Жарінов О.Й. Еволюція рекомендацій з медикаментозного та хірургічного лікування серцевої недостатності // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія.– 2012.– № 2.– С. 25–31.

Журавлева Л.В., Янкевич А.А. Клиническое и прогностическое значение блокады левой ножки пучка Гиса // Ліки України.– 2014.– № 1.– С. 28–32.

Коваленко В.М., Лутай М.І., Сіренко Ю.М., Сичов О.С. Серцево-судинні захворювання: класифікація, стандарти діагностики та лікування.– К.: Моріон, 2020.– 239 с.

Кузнецов В.А., Солдатова А.М., Малишевский Л.М. Использование параметров комплекса QRS электрокардиограммы при отборе пациентов на сердечную ресинхронизирующую терапию // Вестник аритмологии.– 2017.– № 87.– С. 42–48.

Сабитов Е.Т., Дюсупов А.А., Абдрахманов А.С. и др. Ресинхронизирующая терапия при хронической сердечной недостаточности: диагностические и лечебные подходы // Кардиология.– 2019.– № 59 (12).– С. 84–91. doi: 10.18087/cardio.2019.12.n391.

Слащева Т.Г., Нікітін С.В., Приплавко Н.М. Ресин­хронізуюча терапія в лікуванні серцевої недостатності у хворих на дилатаційну кардіоміопатію (клінічний випадок) // Актуальні проблеми клінічної та профілактичної медицини.– 2013.– Т. 1, № 2.– С. 88–92.

Шиллер Н., Осипов М.А. Клиническая эхокардиография.– М.: МЕДпресс-информ, 2018.– 344 с.

Abraham W.T., Fisher W.G. et al. Cardiac resynchronization in chronic heart failure // New Engl. J. Med.– 2002.– Vol. 346.– P. 1845–1853. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMoa013168.

Al-Majed N.S., McAlister F.A., Bakal J.A., Ezekowitz J.A. Metaanalysis: cardiac resynchronization therapy for patients with less symptomatic heart failure // Ann. Intern. Med.– 2011.– Vol. 154 (6).– P. 401–412. doi: https://doi.org/10.7326/0003-4819-154-6-201103150-00313.

Anand I.S., Carson P., Galle E. et al. Cardiac Resynchronization Therapy Reduces the Risk of Hospitalizations in Patients with Advanced Heart Failure: Results from the Comparison of Medical Therapy, Pacing and Defibrillation in Heart Failure (COMPANION) Trial // Circulation.– 2009.– Vol. 119 (7).– P. 969–977. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.108.793273.

Aranda J.M., Conti J.B., Johnson J.W. et al. Cardiac resynchronization therapy in patients with heart failure and conduction abnormalities other than left bundle-branch block: analysis of the Multicenter InSync Randomized Clinical Evaluation (MIRACLE) // Clin. Cardiology.– 2004.– Vol. 27 (12).– P. 678–682. doi: https://doi.org/10.1002/clc.4960271204.

Auricchio A., Fantoni C., Regoli F. et al. Characterization of left ventricular activation in patients with heart failure and left bundle-branch block // Circulation.– 2004.– Vol. 109 (9).– P. 1133–1139. doi: https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000118502.91105.F6.

Beaudoin J., Singh J.P., Szymonifka J. et al. Novel heart failure biomarkers predict improvement of mitral regurgitation in patients receiving cardiac resynchronization therapy – the BIOCRT Study // Can. J. Cardiol.– 2016.– Vol. 32 (12).– P. 1478–1484. doi: https://doi.org/10.1016/j.cjca.2016.05.013.

Bleeker G.B.,Schalij M.J., Bax J.J. Importance of left ventricular lead position in cardiac resynchronization therapy // Eur. Heart J.– 2007.– Vol. 28 (10).– P. 1182–1183. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehm085.

Brignole M., Auricchio A., Baron-Esquivias G. et al. 2013 ESC guidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy: the task force on cardiac pacing and resynchronization therapy of the European Society of Cardiology (ESC). Developed in collaboration with the European Heart Rhythm Association (EHRA) // Europace.– 2013.– Vol. 15 (8).– P. 1070–1118. doi: https://doi.org/10.1093/europace/eut206.

Brouwers C., Versteeg H., Meine M. et al. Association between brain natriuretic peptide, markers of inflammation and the objective and subjective response to cardiac resynchronization therapy // Brain. Behav. Immun.– 2014.– Vol. 40.– P. 211–218. doi: https://doi.org/10.1016/j.bbi.2014.03.017.

Caputo M.L., van Stipdonk A., Illner A. et al. The definition of left bundle branch block influences the response to cardiac resynchronization therapy // Intern. J. Cardiology.– 2018.– Vol. 269.– P. 165–169. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2018.07.060.

Carson P., Anand I., O’Connor C. et al. Mode of death in advanced heart failure: the Comparison of Medical, Pacing, and Defibrillation Therapies in Heart Failure (COMPANION) trial // J. Am. Coll. Cardiol.– 2005.– Vol. 46 (12).– Р. 2329–2334. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2005.09.016.

Cazeau S., Leclercq C., Lavergne T. et al. Multisite Stimulation in Cardiomyopathies (MUSTIC) Study Investigators: Effects of multisite biventricular pacing in patients with heart failure and intraventricular conduction delay // New Engl. J. Med.– 2001.– Vol. 344.– P. 873–880. doi: https://doi.org/10.1056/NEJM200103223441202.

Cazeau S., Ritter P., Bakdach S. et al. Four chamber pacing In dilated cardiomyopathy // Pacing Clin. Electrophysiol.– 1994.– Vol. 17.– P. 1974–1979. doi: https://doi.org/10.1111/j.1540-8159.1994.tb03783.x.

Cleland J.G., Abraham W.T., Linde C. et al. An individual patient meta-analysis of five randomized trials assessing the effects of cardiac resynchronization therapy on morbidity and mortality in patients with symptomatic heart failure // Eur. Heart J.– 2013.– Vol. 34 (46).– P. 3547–3556. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht290.

Cleland J.G.F, Freemantle N., Erdmann E. et al. Long-term mortality with cardiac resynchronization therapy in the Cardia Resynchronization-Heart Failure (CAREHF) trial // Eur. J. Heart Failure.– 2012.– Vol. 14 (6).– P. 628–634. doi: https://doi.org/10.1093/eurjhf/hfs055 12.

Daubert J.C., Ritter P., Le Breton H. et al. Permanent left ventricular pacing with transvenous leads inserted into the coronary veins // PACE.– 1998.– Vol. 21.– P. 239–245. doi: https://doi.org/10.1111/j.1540-8159.1998.tb01096.x.

Emerek K., Friedman D.J., Sorensen P.L. et al. The Association of a classical left bundle Branch Block Contraction Pattern by vendor-independent strain echocardiography and outcome after cardiac resynchronization therapy // Cardiovascular ultrasound.– 2019.– Vol. 17 (1).– P. 10. doi: https://doi.org/10.1186/s12947-019-0160-4.

Gervais R., Leclercq C., Shankar A. et al. Surface electrocardiogram to predict outcome in candidates for cardiac resynchronization therapy: a sub-analysis of the CARE-HF trial // Eur. J. Heart Failure.– 2009.– Vol. 11 (7).– P. 699–705. doi: https://doi.org/10.1093/eurjhf/hfp074.

Ghio S., Freemantle N., Scelsi L. et al. Long-term left ventricular reverse remodelling with cardiac resynchronization therapy: results from the CARE-HF trial // Eur. J. Heart Failure.– 2009.– Vol. 11 (5).– P. 480–488. doi: https://doi.org/10.1093/eurjhf/hfp034.

Gold M.R., Thébault C., Linde C. et al. Effect of QRS duration and morphology on cardiac resynchronization therapy outcomes in mild heart failure: results from the Resynchronization Reverses Remodeling in Systolic Left Ventricular Dysfunction (REVERSE) study // Circulation.– 2012.– Vol. 126 (7).– P. 822–829. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.112.097709.

Grines C.L., Bashore T.M., Boudoulas H. et al. Functional abnormalities in isolated left bundle branch block. The effect of interventricular asynchrony // Circulation.– 1989.– Vol. 79 (4).– P. 845–853. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.79.4.845.

Halamek J., Leinveber P., Viscor I. et al. The relationship between ECG predictors of cardiac resynchronization therapy benefit // PloS one.– 2019.– Vol. 14 (5).– P. e0217097. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0217097.

Jastrzębski M., Kukla P., Kisiel R. et al. Comparison of four LBBB definitions for predicting mortality in patients receiving cardiac resynchronization therapy // Ann. Noninvasive Electrocardiology.– 2018.– Vol. 23 (5).– P. e12563. doi: https://doi.org/10.1111/anec.12563.

Khazanie P., Hammill B.G., Qualls L.G. et al. Clinical Effectiveness of Cardiac Resynchronization Therapy Versus Medical Therapy Alone Among Patients With Heart Failure: Analysis of the ICD Registry and ADHERE // Circulation: Heart Failure.– 2014.– Vol. 7 (6).– P. 926–934. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCHEARTFAILURE.113.000838.

Kisiel R., Fijorek K., Moskal P. et al. True left bundle branch block and long-term mortality in cardiac resynchronisation therapy patients // Kardiologia Polska.– 2019.– Vol. 77 (3).– P. 371–379. doi: https://doi.org/10.5603/KP.a2019.0032.

Linde C., Abraham W.T., Gold M.R. et al. Predictors of short-term clinical response to cardiac resynchronization therapy: Predictors of CRT clinical response // Eur. J. Heart Failure.– 2017.– Vol. 19 (8).– P. 1056–1063. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.795.

McAlister F.A., Ezekowitz J.A., Wiebe N. et al. Systematic review: cardiac resynchronization in patients with symptomatic heart failure // Ann. Intern. Med.– 2004.– Vol. 141.– Р. 381–390. doi: https://doi.org/10.7326/0003-4819-141-5-200409070-00101.

Mosterd A., Hoes A.W. Clinical epidemiology of heart failure // Heart.– 2007.– Vol. 93.– P. 1137–1146. doi: https://doi.org/10.1136/hrt.2003.025270.

Petrovic M., Petrovic M., Milasinovic G. et al. Gauging the response to cardiac resynchronization therapy: The important interplay between predictor variables and definition of a favorable outcome // Echocardiography.– 2017.– Vol. 34 (3).– P. 371–375. doi: https://doi.org/10.1111/echo.13453.

Ponikowski P., Voors A.A., Anker S.D. et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure // Eur. Heart J.– 2016.– Vol. 37.– P. 2129–2200. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128.

Rivero-Ayerza M., Theuns D., Garcia-Garcia H.M. et al. Effects of cardiac resynchronization therapy on overall mortality and mode of death: a meta-analysis of randomized controlled trials // Eur. Heart J.– 2006.– Vol. 27.– P. 2682–2688. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehl203.

Rohit M.K., Krishnappa D. Incidence and predictors of super-response to cardiac resynchronization therapy // Ind. Heart J.– 2019.– Vol. 71 (4).– P. 334–337. doi: https://doi.org/10.1016/j.ihj.2019.09.007.

Seferovic P.M., Polovina M., Bauersachs J. et al. Heart failure in cardiomyopathies: a position paper from the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology // Eur. J. Heart Failure.– 2019.– Vol. 21.– P. 553–576. doi: https://doi.org/10.1002/ejhf.1461.

Shah R.M., Patel D., Molnar J. et al. Cardiacresynchronization therapy in patients with systolic heart failure and QRS interval ≤ 130 ms: insights from a meta-analysis // Europace.– 2015.– Vol. 17 (2).– P. 267–273. doi: https://doi.org/10.1093/europace/euu214.

Strauss D.G., Selvester R.H., Wagner G.S. Defining left bundle branch block in the era of cardiac resynchronization therapy // Amer. J. Cardiology.– 2011.– Vol. 107 (6).– P. 927–934. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2010.11.010.

Truong Q.A., Januzzi J.L., Szymonifka J. et al. Coronary sinus biomarker sampling compared to peripheral venous blood for predicting outcomes in patients with severe heart failure undergoing cardiac resynchronization therapy: the BIOCRT study // Heart Rhythm.– 2014.– Vol. 11 (12).– P. 2167–2175. doi: https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2014.07.007.

Van Stipdonk A.M.W., Hoogland R., ter Horst I. et al. Evaluating Electrocardiography-Based Identification of Cardiac Resynchronization Therapy Responders Beyond Current Left Bundle Branch Block Definitions // JACC: Clinical Electrophysiology.– 2020.– Vol. 6 (2).– P. 193–203. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacep.2019.10.009.

Van Stipdonk A.M.W., Vanbelle S., ter Horst I.A.H. et al. Large variability in clinical judgement and definitions of left bundle branch block to identify candidates for cardiac resynchronisation therapy // Intern. J. Cardiology.– 2019.– Vol. 286.– P. 61–65. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2019.01.051.

Wiggers C.J. The muscular reactions of the mammalian ventricles to artificial surface stimuli // Am. J. Physiol.– 1925.– Vol. 73.– P. 346–378.

Wilkoff B., Birnie D.,Gold M.R. et al. Differences in clinical characteristics and reported quality of life of men and women undergoing cardiac resynchronization therapy // ESC Heart Failure.– 2020.– Vol. 7 (5).– P. 2972–2982. doi: https://doi.org/10.1002/ehf2.12914.

Zareba W., Klein H., Cygankiewicz I. et al. Effectiveness of cardiac resynchronization therapy by QRS morphology in the Multicenter Automatic Defibrillator Implantation Trial-Cardiac Resynchronization Therapy (MADIT-CRT) // Circulation.– 2011.– Vol. 123 (10).– P. 1061–1072. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.110.960898.

Zhang Q., Zhou Y., Yu C.-M. Incidence, definition, diagnosis, and management of the cardiac resynchronization therapy nonresponder // Cur. Opin. Cardiology.– 2015.– Vol. 30 (1).– P. 40–49. doi: https://doi.org/10.1097/HCO.0000000000000140.

Статті автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>