Вплив багатокомпонентної терапії на діастолічну функцію лівого шлуночка в пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією

Главни садржај чланка

O. O. Matova
L. А. Mishchenko
O. B. Kuchmenko

Анотація

Мета роботи – визначити прогностичні фактори поліпшення діастолічної функції лівого шлуночка (ДФЛШ) у пацієнтів з резистентним перебігом артеріальної гіпертензії упродовж трирічного лікування із застосуванням багатокомпонентної антигіпертензивної терапії.
Матеріали і методи. У дослідження залучено 102 пацієнтів з істинною резистентною артеріальною гіпертензією (РАГ). Пацієнти отримували потрійну фіксовану комбінацію (блокатор ренін-ангіотензин-альдостеронової системи / антагоніст кальцію / діуретик), до якої додавали четвертий препарат (спіронолактон, еплеренон, моксонідин, торасемід або небіволол). Стан ДФЛШ вивчали на початку та наприкінці дослідження. Проводили офісне та амбулаторне вимірювання артеріального тиску (АТ), ехокардіографію, оцінювали клінічні характеристики, особливості нейрогуморального, прозапального статусу.
Результати та обговорення. Порушення ДФЛШ встановлено в 75,5 % пацієнтів. Частіше спостерігали діастолічну дисфункцію лівого шлуночка (ДДЛШ) першого ступеня – 63,7 %. Пацієнтів розподілено на дві групи: перша (n=25)  – особи без вихідних порушень ДФЛШ, друга (n=77) – пацієнти з ДДЛШ. Хворі з ДДЛШ були старшими за віком, мали більшу тривалість артеріальної гіпертензії, вищі показники індексу маси тіла, добової екскреції альбуміну з сечею, офісного та амбулаторного АТ, у них вдвічі частіше реєстрували порушення добового ритму АТ та супутній цукровий діабет. ДДЛШ у 100 % випадків асоціювалася з вираженою гіпертрофією лівого шлуночка (ГЛШ), підвищенням вмісту в плазмі крові білків запалення (С-реактивного білка, фібриногену), цитокінів (інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлини α), збільшенням активності лейкоцитарної еластази, макрофагальної матриксної металопротеїнази-12. Концентрація в крові альдостерону, активного реніну, добової екскреції метанефринів із сечею між групами не відрізнялася.
Висновки. Поліпшення та стабілізація показників ДФЛШ відбувалися одночасно із регресом ГЛШ (нормалізація індексу маси міокарда лівого шлуночка у 35,1 %, у інших 64,9 % – суттєве зменшення індексу маси міокарда лівого шлуночка) на тлі поліпшення контролю АТ, зменшення частки пацієнтів з порушенням його добового ритму. Незалежними чинниками величини відношення Е/Е’ через 3 роки лікування були вихідні рівні альдостерону в плазмі крові (β=0,556; р=0,0001), глюкози (β=0,366; р=0,0001), активного реніну (β=–0,223; р=0,004), добова екскреція альбуміну із сечею (β=0,188; р=0,016), вік пацієнта (β=0,192; р=0,023). Шанси на поліпшення ДФЛШ зростали в 3,7 разу, якщо пацієнт з РАГ не мав цукрового діабету, відбувався регрес ГЛШ.

Ключові слова

резистентна артеріальна гіпертензія, діастолічна дисфункція лівого шлуночка, багатокомпонентна антигіпертензивна терапія, предиктори поліпшення діастолічної функції лівого шлуночка.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Кубишкін А.В., Харченко В.З., Семенець П.Ф. та ін. Методи визначення активності неспецифічних протеїназ і їх інгібіторів у сироватці крові і біологічних рідинах / Методичні рекомендації. – К., 2010.– 28 c.

Aljaroudi W., Alraies M.C., Halley C. et al. Impact of progression of diastolic dysfunction on mortality in patients with normal ejection fraction // Circulation.– 2012.– Vol. 125 (6).– P. 782–788. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.111.066423.

Álvarez-Aliaga A., Frómeta-Guerra A., Suárez-Quesada A. et al. Prognostic model of the adaptive changes from hypertensive cardiopathy: from mild diastolic dysfunction to depressed systolic function. Modelo pronóstico de los cambios evolutivos de la cardiopatía hipertensiva: desde la disfunción diastólica leve hasta la función sistólica deprimida // Medwave.– 2020.– Vol. 20 (3).– P. e7873. https://doi.org/10.5867/medwave.2020.03.7873.

Baron S., Amar L., Faucon A.L. et al. Criteria for diagnosing primary aldosteronism on the basis of liquid chromatography-tandem mass spectrometry determinations of plasma aldosterone concentration // J. Hypertens.– 2018.– Vol. 36 (7).– P. 1592–1601. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000001735.

Daugherty S.L., Powers J.D., Magid D.J. et al. Incidence and prognosis of resistant hypertension in hypertensive patients // Circulation.– 2012.– Vol. 125 (13).– P. 1635–1642. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.111.068064.

Dutka M., Bobiński R., Ulman-Włodarz I. et al. Various aspects of inflammation in heart failure // Heart Fail. Rev.– 2020.– Vol. 25 (3).– P. 537–548.https://doi.org/10.1007/s10741-019-09875-1.

Echouffo-Tcheugui J.B., Erqou S., Butler J. et al. Assessing the risk of progression from asymptomatic left ventricular dysfunction to overt heart failure: A systematic overview and meta-analysis // JACC Heart Fail.– 2016.– Vol. 4 (4).– P. 237–248. https://doi.org/10.1016/j.jchf.2015.09.015.

Fouassier D., Blanchard A., Fayol A. et al. Sequential nephron blockade with combined diuretics improves diastolic function in patients with resistant hypertension // ESC Heart Fail.– 2020.– Vol. 7(5).– P. 2561–2571. https://doi.org/10.1002/ehf2.12832.

Frangogiannis N.G. Cardiac fibrosis: Cell biological mechanisms, molecular pathways and therapeutic opportunities // Mol. Aspects Med.– 2019.– Vol. 65.– P. 70–99. https://doi.org/10.1016/j.mam.2018.07.001.

Gupta A., Schiros C.G., Gaddam K.K. et al. Effect of spironolactone on diastolic function in hypertensive left ventricular hypertrophy // J. Hum. Hypertens.– 2015.– Vol. 29 (4).– P. 241–246. https://doi.org/10.1038/jhh.2014.83.

Kaczmarski K.R., Sozio S.M., Chen J. et al. Resistant hypertension and cardiovascular disease mortality in the US: results from the National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES) // BMC Nephrol.– 2019.– Vol. 20 (1).– P. 138. https://doi.org/10.1186/s12882-019-1315-0.

Kane G.C., Karon B.L., Mahoney D.W. et al. Progression of left ventricular diastolic dysfunction and risk of heart failure // JAMA.– 2011.– Vol. 306 (8).– P. 856–863. https://doi.org/10.1001/jama.2011.1201.

Kordalis A., Tsiachris D., Pietri P. et al. Regression of organ damage following renal denervation in resistant hypertension: a meta-analysis // J. Hypertens.– 2018.– Vol. 36 (8).– P. 1614–1621. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000001798.

Mancia G., Laurent S., Agabiti-Rosei E. et al. Reappraisal of European guidelines on hypertension management: a European Society of Hypertension Task Force document // J. Hypertens.– 2009.– Vol. 27 (11).– P. 2121–2158. https://doi.org/10.1097/HJH.0b013e328333146d.

Mocan M., Mocan Hognogi L.D., Anton F.P. et al. Biomarkers of Inflammation in Left Ventricular Diastolic Dysfunction // Dis Markers.– 2019.– Vol. 2019.– P. 7583690. https://doi.org/10.1155/2019/7583690.

Nadruz W., Shah A.M., Solomon S.D. Diastolic dysfunction and hypertension // Med. Clin. North Am.– 2017.– Vol. 101 (1).– P. 7–17. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2016.08.013.

Nagueh S.F., Smiseth O.A., Appleton C.P. et al. Recommendations for the Evaluation of Left Ventricular Diastolic Function by Echocardiography: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr.– 2016.– Vol. 29 (4).– P. 277–314. https://doi.org/10.1016/j.echo.2016.01.011.

Nazário Leão R., Marques da Silva P., Marques Pocinho R. et al. Determinants of left ventricular diastolic dysfunction in hypertensive patientsFactores Asociados a la Disfunción Diastólica del Ventrículo Izquierdo en Pacientes con Hipertensión Arterial // Hipertensión Riesgo Vascular.– 2018.– Vol. 35 (4).– P. 160–168. https://doi.org/10.1016/j.hipert.2017.12.002.

Perrone-Filardi P., Coca A., Galderisi M. et al. Noninvasive cardiovascular imaging for evaluating subclinical target organ damage in hypertensive patients: a consensus article from the European Association of Cardiovascular Imaging, the European Society of Cardiology Council on Hypertension and the European Society of Hypertension // J. Hypertens.– 2017.– Vol. 35 (9).– P. 1727–1741. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000001396.

Şengül E., Sahin T., Çağlayan C., Yilmaz A. Effect of Spironolactone on Diastolic Heart Function in Patients with Chronic Kidney Disease // Turkish. J. Nephrol.– 2010.– Vol. 19.– P. 186–191 https://doi.org/10.5262/tndt.2010.1003.06.

Sim J.J., Bhandari S.K., Shi J. et al. Comparative risk of renal, cardiovascular, and mortality outcomes in controlled, uncontrolled resistant, and nonresistant hypertension // Kidney Int.– 2015.– Vol. 88 (3).– P. 622–632. https://doi.org/10.1038/ki.2015.142.

Tsioufis C., Kasiakogias A., Kordalis A. et al. Dynamic resistant hypertension patterns as predictors of cardiovascular morbidity: a 4-year propective study // J. Hypertens.– 2014.– Vol. 32 (2).– P. 415–422. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000000023.

Ubaid-Girioli S., Adriana de Souza L., Yugar-Toledo J.C. et al. Aldosterone excess or escape: Treating resistant hypertension // J. Clin. Hypertens. (Greenwich).– 2009.– Vol. 11 (5).– P. 245–252. https://doi.org/10.1111/j.1751-7176.2009.00110.x.

Wang S., Yang S., Zhao X., Shi J. Effects of Renal Denervation on Cardiac Structural and Functional Abnormalities in Patients with Resistant Hypertension or Diastolic Dysfunction // Sci Rep.– 2018.– Vol. 8 (1). – P.1172. https://doi.org/10.1038/s41598-017-18671-6.

Williams B., Mancia G., Spiering W. et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH) // Eur. Heart J.– 2018.– Vol. 39.– P. 3021–3104. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339.

Zhou D., Huang Y., Fu M. et al. Prognostic value of tissue Doppler E/e’ ratio in hypertension patients with preserved left ventricular ejection fraction // Clin. Exp. Hypertens.– 2018.– Vol. 40 (6).– P. 554–559. https://doi.org/10.1080/10641963.2017.1407332.

Статті автора (авторів), які найбільше читають