Стан когнітивної функції у хворих із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від основних клініко-демографічних та гемодинамічних показників

Главни садржај чланка

L. G. Voronkov
A. S. Solonovych
A. V. Lyashenko

Анотація

Мета – встановити клінічні та інші чинники, асоційовані з когнітивною дисфункцією в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ). Обстежено 124 пацієнтів зі стабільною ХСН і зниженою (< 40 %) ФВ ЛШ, II–IV функціонального класу за NYHA, віком менше 75 років. Усім хворим проводили загальноклінічне обстеження, використовували стандартні методи психологічного тестування (коротку шкалу дослідження психічного статусу (Mini-Mental State Examination – MMSE), пробу Шульте, шкалу HADS, опитувальник The Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire (MLHFQ), самооцінку пацієнтами побутової фізичної активності за допомогою анкети Університету Дюка), визначення потокозалежної вазодилататорної відповіді. Критерієм когнітивної дисфункції слугувала набрана кількість балів за шкалою MMSE ≤ 26. Когнітивну дисфункцію за даними тесту MMSE зареєстровано у 85 (68,6 %) обстежених пацієнтів. Не виявлено статистично значущого впливу на стан когнітивної функції статі, наявності фібриляції передсердь, рівня систолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень та величини ФВ ЛШ. Водночас статистично значущо нижчу кількість балів за шкалою MMSE та більшу тривалість виконання проби Шульте спостерігали у групі пацієнтів, старших за віком (Р<0,001 для обох показників), з тяжчим функціональним класом за NYHA (Р<0,001 для обох показників), наявністю супутніх артеріальної гіпертензії (P=0,04 та P=0,012 відповідно) та ішемічної хвороби серця (Р<0,001 для обох показників стану когнітивної функції), а також з перенесеним інфарктом міокарда (Р<0,001 та P=0,002 відповідно). Аналіз супутньої патології показав, що серед хворих із цукровим діабетом спостерігалася статистично значущо більша поширеність когнітивного дефіциту (P=0,049). Крім того, статистично значущо гірші показники MMSE та проби Шульте мали досліджувані з анемією (P=0,02 та Р<0,001 відповідно) і нирковою дисфункцією (швидкістю клубочкової фільтрації < 60 мл/(хв • 1,73 м2)) (P=0,003 та Р<0,001 відповідно). Таким чином, когнітивна дисфункція спостерігається у 68,6 % пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ. Не виявлено статистично значущого впливу частоти серцевих скорочень, рівня систолічного артеріального тиску, величини ФВ ЛШ, фібриляції передсердь, супутнього хронічного обструктивного захворювання легень на показники когнітивних тестів. Когнітивна дисфункція в пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ асоційована зі старшим віком, тяжкістю ХСН, наявністю супутніх артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда в анамнезі, анемії та ниркової дисфункції.

Ключові слова

Хронічна серцева недостатність, когнітивна дисфункція, коморбідні стани

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Voronkov LG, Parashenyk LP. Sertceva nedostatnist – Heart failure 2010;2:12–16 (in Russ).

Gilyarevskiy SR, Orlov VA, Bendeliani NG. Rossiyskiy kardiologicheskiy jurnal – Russian cardiology journal 2001;3:58–72 (in Russ).

Gurievich MA. Rossiyskiy kardiologicheskiy jurnal – Russian cardiology journal 2005;3:5–10 (in Russ).

Zaharov VV. Consilium medicum – Medical concilium 2011;13(2):82–90 (in Russ).

Mironova EE.ENVILA,2006.146 p (in Russ).

Bennett SJ, Sauve MJ. Cognitive deficits in patients with heart failure: A review of the literature. Journal of Cardiovascular Nursing 2003;18(3):219–242.

Celermajer DS, Sorensen KE, Bull C, Robinson J, Deanfield JE. Endothelium-dependent dilation in the systemic arteries of asymptomatic subjects relates to coronary risk factors and their interaction. J Am Coll Cardiol. 1994;24(6):1468–1474.

Chen LY, Agarwal SK, Norby FL, Gottesman RF, Loehr RL, Soliman EZ, Mosley TH, Folsom AR, Coresh J, Alonso A. Persistent but not paroxysmal atrial fibrillation is independently associated with lower cognitive function: the Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) Study. J Am Coll Cardiol. 2016 Mar 22;67(11):1379–1380. doi: 10.1016/j.jacc.2015.11.064.

Dardiotis E, Giamouzis G, Mastrogiannis D, Vogiatzi C, Skoularigis G, Triposkiadis F, Georgeos MH. Cognitive impairment in heart failure. Cardiology Research and Practice. 2012; ID 595821: 9 pages doi:10.1155/2012/595821.

Dassanayaka S, Jones SP. Recent developments in heart failure. Circulation. 2015;117:58–63. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.115.305765.

Davis TP, Alexander J, Lesch M. Electrocardiographic changes associated with acute cerebrovascular disease: a clinical review. Prog. Cardiovasc. Dis. 1993;36(3):245–260.

Dlugaj M, Winkler A, Weimar C, Dürig J, Broecker-Preuss M, Dragano N, Moebus S, Jöckel KH, Erbel R, Eisele L; Heinz. Anemia and mild cognitive impairment in the German General Population. Journal of Alzheimer’s Disease. 2015;49(4):1031–1042.DOI: 10.3233/JAD-150434.

Doehner W, Ural D, Čelutkienė J. Heart–brain interactions in patients with heart failure, including takotsubo syndrome: a need to monitor autonomic sympathetic activity: reply. Europ. J. of Heart Failure. 2018; https://doi.org/10.1002/ejhf.1177.

Khalid A, Bhatti SK, Al Amoodi M. Clinical factors associated with left ventricular ejection fraction disparity in patients with left ventricular dysfunction undergoing multimodality imaging. Missouri Medicine.2012;109 (6):489–492.

Marzona I, O’Donnell M, Teo K, Gao P, Anderson C, Bosch J, Yusuf S. Increased risk of cognitive and functional decline in patients with atrial fibrillation: results of the ONTARGET and TRANSCEND studies. CMAJ. 2012;184(6):329–336.

Mikolich JR, Jacobs WC, Fletcher GF. Cardiac arrhythmias in patients with acute cerebrovascular accidents. JAMA.1981;246:1314–1317.

Ruitenberg A, Skoog I, Ott A, Aevarsson O, Witteman JC, Lernfelt B, van Harskamp F, Hofman A, Breteler MM. Blood pressure and risk of dementia: results from the Rotterdam study and the Gothenburg H-70 Study. Dementia Geriatr Cogn Disorders.2001;12(1):33–39.

Skoog I, Lernfelt B, Landahl S, Nilsson L, Persson G, Palmertz B, Andreasson A, Odén A, Svanborg A. 15-year longitudinal study of blood pressure and dementia. Lancet.1996;347:1141–1145.

Stevens LA, Coresh J, Greene T, Levey AS. Assessing kidney function—measured and estimated glomerular filtration rate. N Engl J Med. 2006;354: 2473–2483.

Thacker EL, McKnight B, Psaty BM, Longstreth WT Jr, Sitlani CM, Dublin S, Arnold AM, Fitzpatrick AL, Gottesman RF, Heckbert SR. Atrial fibrillation and cognitive decline: a longitudinal cohort study. Neurology. 2013;81:119–125.

Vogels RLC, Scheltens P, Schroeder-Tanka JM, Weinstein HC. Cognitive impairment in heart failure: a systematic review of the literature. European Journal of Heart Failure. 2007;9(5):440–449.

Vogels RLC, Oosterman JM, Van Harten B, Flier WM, Schroeder-Tanka JM. Profile of cognitive impairment in chronic heart failure. Journal of the American Geriatrics Society. 2007;55(11):1764–1770.

Vogels RL, Oosterman JM, van Harten B, Gouw AA, Schroeder-Tanka JM, Scheltens P, van der Flier WM, Weinstein HC. Neuroimaging and correlates of cognitive function among patients with heart failure. Dement Geriatr Cogn Disord. 2007;24:418–423.

Zuccala G, Cattel C, Manes-Gravina, Di Niro MG, Cocchi A, Bernabei R. Left ventricular dysfunction: a clue to cognitive impairment in older patients with heart failure. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 1997;63:509–512.

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##

1 2 > >>