Антиаритмічна ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь

Главни садржај чланка

V. P. Ivanov
T. D. Danilevych

Анотація

Мета – оцінити антиаритмічну ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Обстежено 146 пацієнтів з ГХ II стадії і частими рецидивами ФП. Вік пацієнтів – 37–86 років (у середньому (61,2±0,7) року), 68 (46,6 %) обстежених – чоловіки. Пацієнтам була призначена постійна антиаритмічна терапія. Антиаритмічну ефективність препаратів оцінювали за суб’єктивними відчуттями пацієнтів – шляхом самооцінки пацієнтом частоти нападів ФП та їх перебігу. Як стартову антигіпертензивну терапію використовували фіксовані комбінації периндоприлу з індапамідом і лосартану з гідрохлоротіазидом. У частини пацієнтів до цих комбінацій додавали еплеренон у дозі 25 мг/добу. Всім пацієнтам визначали рівень альдостерону в плазмі крові і проводили добове моніторування ЕКГ. Еплеренон забезпечував додатковий антиаритмічний ефект у хворих з пароксизмальною ФП. У пацієнтів з ГХ і частими рецидивами ФП додавання до базової терапії еплеренону в дозі
25 мг/добу упродовж 6 місяців приводить до більш суттєвого зменшення частоти рецидивів аритмії і збільшення тривалості періоду між нападами (в 4,8 проти 3,2 разу; Р=0,04). За даними холтерівського моніторування ЕКГ позитивний антиаритмічний ефект еплеренону супроводжується суттєвим зростанням випадків з повним усуненням зареєстрованих упродовж доби суправентрикулярних екстрасистол і епізодів фібриляції передсердь, більш суттєвим зменшенням частоти зареєстрованих за добу суправентрикулярних екстрасистол і епізодів суправентрикулярної тахікардії / тріпотіння передсердь, зменшенням величини дисперсії інтервалу QT. Ймовірність повної антиаритмічної ефективності при додатковому застосуванні еплеренону статистично значущо зростає в разі адреналового варіанта фібриляції передсердь і зменшується – у разі вагусного. Як найбільш значущі чинники, що підвищують імовірність повної антиаритмічної ефективності еплеренону, можуть бути розглянуті паралельне застосування лосартану в дозі 100 мг/добу і рівень альдостерону в плазмі крові понад 150 пг/мл; як менш значущі – вихідна середньоденна частота скорочень серця понад 78 за 1 хв і відношення розміру лівого передсердя до розміру правого передсердя менше 1,45, а також динаміка систолічного артеріального тиску через 4 тижні лікування за даними офісного вимірювання понад 32 мм рт. ст.

Ключові слова

Гіпертонічна хвороба, фібриляція передсердь, еплеренон, альдостерон

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Bunin JUA, Fedjakina LF. Kombinirovannaja profilakticheskaja antiaritmicheskaja farmakoterapija fibrilljacii i trepetanija predserdij. Rossijskij kardiologicheskij zhurnal [Russian Cardiology Journal] 2006;6:35–45 (in Russ).

Voronkov LG. Aldosteron i ego blokada pri serdechno sosudistoj patologii. Sertseva nedostatnist. [ Heart failure] 2013;1:53–61 (in Russ).

Zharinov OI, Talaieva TV, Lishchyshyna OM, Bozhko LI, Hetman TV, Zalevskyi VP, Karpenko IuI, Klymenko LV, Matiukha LF, Netiazhenko VZ, Romanova OM, Rudenko KV, Sychov OS, Stychynskyi OS, Khimion LV, Yabluchanskyi MI, Yahenskyi AV. Adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh. Fibryliatsiia peredserd. Rekomendatsii Robochoi hrupy z porushen rytmu sertsia Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy [Guidelines for the management of atrial fibrillation: the Task Force for the management of atrial fibrillation of the Ukrainian Society of heart rhythm disorders] 2016;136. (in Ukr).

Ivanov VP, Danilevych TD. Rol aldosteronu v rozvytku fibryliatsii peredserd, antyaldosteronova kontseptsiia v upstream-terapii. Kardiologija ot nauki k praktike [Cardiology from science to practice] 2016;1:89–101 (in Ukr).

Pavlov EG, Chapurnyh AV, Solov'ev OV. Primenenie jetacizina v kombinirovannoj terapiirecidivirujushhej fibrilljacii. Kardiologija i serdechno-sosudistaja hirurgija [Cardiology and cardiovascular surgery] 2010;1(3):64–70 (in Russ).

Rebrova OIu. Statisticheski analiz medicinskih dannyh. Primenenie paketa prikladnyh programm STATISTICA [Statistical analysis of medical data. Application of the STATISTICA software package]. MedyaSfera 2006;312 (in Russ).

Sychov OS, Lutai MI, Romanova OM. Ambulatorne EKH-monitoruvannia. Rekomendatsii Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy [Guidelines of the Association of Cardiologists of Ukraine], Kyiv 2010;44 (in Ukr.).

Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy. Fibryliatsiia peredserd. Nakaz MOZ № 597 vid 15.06.2016 (in Ukr).

Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy. Arterialna Hipertenziia № 384 vid 24.05.2012 (in Ukr).

Fomina IG, Tarzimanova AI, Vetluzhskij AV, Abramova AA. Propafenon pri vosstanovlenii sinusovogo ritma u bol'nyh s persistirujushhej formoj fibrilljacii predserdij. «PROMETEJ» – otkrytoe, mul'ticentrovoe, pilotnoe issledovanie v Rossijskoj Federacii. Kardiovaskuljarnaja terapija i profilaktika [Cardiovascular therapy and prevention] 2005;4(5):62–65 (in Russ).

Furman NV, SHmatova SS, Dovgalevskij PJA. Dlitel'nost' i dispersija intervalov QT i QTc pri vypolnenii stress-testa bol'nymi ishemicheskoj bolezn'ju serdca s zheludochkovymi narushenijami ritma. Kardiovaskuljarnaja terapija i profilaktika – Cardiovascular therapy and prevention 2006;5(8):48–51 (in Russ).

Celujko V.I., Radchenko O.V. Holterovskoe monitorirovanie v diagnostike narushenij ritma i provodimosti serdca. Liky Ukrainy [Medicines of Ukraine] 2016;5-6:21–35 (in Russ).

Coumel P. Neural aspects of paroxysmal atrial fibrillation. In: RH Falk, PJ Podrid, eds. Atrial fibrillation. Mechanisms and management. New York: Raven Press, 1992:109–25.

Dartsch T, Fischer R, Gapelyuk A, Weiergraeber M, Ladage D, Schneider T, Schirdewan A, Reuter H, Mueller-Ehmsen J, Zobel C. Aldosterone induces electrical remodeling independent of hypertension. International Journal of Cardiology 2013;164(2):170–178.

Kirchhof P, Benussi S, Kotecha D, Ahlsson A, Atar D, Casadei B, Castella M, Diener HC, Heidbuchel H, Hindricks JHG, Manolis AS, Oldgren J, Popescu BA, Schotten U, Putte BV, Varda P. 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. Eur. Heart J 2016;37:2893–2962.

Lang RM, Badano LP, Mor-Avi V, Afilalo J, Armstrong A, Ernande L, Flachskampf FA, Foster E, Goldstein SA, Kuznetsova T, Lancellotti P, Muraru D, Picard MH, Rietzschel ER, Rudski L, Spencer KT, Tsang W, Voigt JU. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. J Am Soc Echocardiogr 2015; 28(1):1–39.

Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K, Redón J, Zanchetti A, Böhm M, Christiaens T, Cifkova R, De Backer G, Dominiczak A, Galderisi M, Grobbee DE, Jaarsma T, Kirchhof P, Kjeldsen SE, Laurent S, Manolis AJ, Nilsson PM, Ruilope LM, Schmieder RE, Sirnes PA, Sleight P, Viigimaa M, Waeber B, Zannad F. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J Hypertens. 2013;31(7):1281–357.

Moe GW, Laurent G, Doumanovskaia L, Konig A, Hu X, Dorian P. Matrix metalloproteinase inhibition attenuates atrial remodeling and vulnerability to atrial fibrillation in a canine model of heart failure. Journal of Cardiac Failure 2008;14(9):768–776.

Shroff SC, Ryu K, Martovitz NL, Hoit BD, Stambler BS. Selective aldosterone blockade suppresses atrial tachyarrhythmias in heart failure. Journal of Cardiovascular Electrophysiology 2006;17:534–541.