Ультразвуковий аналіз ритму серця плода: клінічне значення і диференційна діагностика брадіаритмій

Главни садржај чланка

N. V. Lozynska
Yu. A. Ivaniv

Анотація

Мета роботи – оцінити можливості ультразвукового обстеження серця плода у виявленні й проведенні диференційної діагностики брадіаритмій, вивчити їх вплив на гемодинаміку плода, а також з’ясувати користь пренатальної ультразвукової діагностики брадіаритмій у процесі динамічного спостереження за станом плода з метою визначення оптимальної тактики ведення вагітності. Проведено аналіз ехокардіографічних досліджень серця плода, здійснених з квітня 1996 р. до липня 2016 р. За цей період обстежили 2073 вагітних і виявили 213 випадків аритмій серця плода. Ультразвукове обстеження серця плода проводили за загальним протоколом. Анатомію серця плода оцінювали, базуючись на сегментарному аналізі. Ритм серця плода визначали шляхом одночасної реєстрації механічних подій (скорочень передсердь і шлуночків), які є наслідком електричної активності, з оцінкою співвідношення між ними, а також вимірювали часові інтервали серцевого циклу з розрахунком їхнього співвідношення. Для цього застосовували різні ультра­­звукові методики: М-спосіб, кольорова, імпульсно-хвильова і тканинна допплерографія. За період дослідження виявили 45 випадків брадіаритмії плода, що становило 2,2 % від кількості обстежених і 21,1 % від кількості всіх аритмій. З них 20 випадків брадіаритмії зумовлені періодами брадикардії різної тривалості, по 9 випадків синусової брадикардії та атріовентрикулярної блокади ІІІ ступеня,
5 випадків блокованої передсердної бігемінії та 2 – атріовентрикулярної блокади ІІ ступеня. Стійка брадикардія плода вимагає проведення ретельного ехокардіографічного обстеження для заперечення органічної патології й оцінки можливих гемодинамічних ускладнень. Брадіаритмії з частотою скорочень шлуночків понад 60 за 1 хв досить добре толеруються плодами за рахунок різних адаптаційних механізмів. Постійні форми брадіаритмії з частотою менше 55 за 1 хв зазвичай призводять до серйозних гемодинамічних ускладнень навіть при відсутності природжених вад серця плода. Наш досвід свідчить, що ультразвукове обстеження серця плода забезпечує не лише виявлення й надійну диференційну діагностику різних видів брадіаритмії плода, а й оцінку її гемодинамічних ускладнень та спостереження за станом плода в пренатальний період. На підставі результатів обирають тактику ведення вагітності, визначають частоту контрольних обстежень, а також планують час, місце і шлях пологів. На підставі нашого досвіду можемо зробити висновок, що більшість брадіаритмій плода є незагрозливим порушенням ритму. Тільки повна атріовентрикулярна блокада серця плода може істотно ускладнити перебіг вагітності або ранній постнатальний період.

Ключові слова

Ультразвукова діагностика, серце плода, брадіаритмія, атріовентрикулярна провідність, атріовентрикулярна блокада, атріовентрикулярний інтервал, синдром подовженого інтервалу QT

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Andelfinger G, Fouron JC, Sonesson SE, Proulx F. Reference values for time intervals between atrial and ventricular contractions of the fetal heart measured by two Doppler techniques. Am J Cardiol. 2001, Des 15; 88(12):1433–6.

Eliasson H, Wahren-Herlenius M, Sonesson SE. Mechanisms of fetal bradyarrhythmia: 65 cases in single center analyzed dy Doppler flow echocardiographic techniques. Ultrasound Obstet Gynecol. 2011 Feb; 37(2):172–8.

Glickstein JS, Buyon J, Friedman D. Pulse Doppler echocardiographic assessment of the fetal PR interval. Am J Cardiol. 2000 Jul 15; 86(2):236–9.

Hornberger LK, Sahn DJ. Rhythm abnormalities of the fetus. Heart. 2007 Oct;93(10):1294–1300.

Jaeggi ET, Hamilton RM, Silverman ED, Zamora SA, Hornberger LK. Outcome of children with fetal, neonatal or childhood diagnosis of isolated complete heart block. A single institution’s experience of 30 years. J Am Coll Cardiol. 2002 Jan 2;39(1):130–7.

Maeno Y, Rikitake N, Toyoda O, Kiyomatsu Y, Miyake T, Himeno W, Hirose A, Hori D, Kamura T, Kato H. Prenatal diagnoses of sustained bradycardia with 1:1 atrioventricular conduction. Ultrasound Obstet Gynecol. 2003 Mar; 21(3):234–8.

Manning N, Anthony JP, Östman‐Smith I, Snyder CS, Burch M. Prenatal diagnosis and successful preterm delivery of a fetus with long QT syndrome. Br J Obstet Gynecol. 2000;107:1049–1051.

Moak JP, Barron KS, Hougen TJ, Wiles HB, Balaji S, Sreeram N, Cohen MH, Nordenberg A, Van Hare GF, Friedman RA, Perez M, Cecchin F, Schneider DS, Nehgme RA, Buyon JP. Congenital heart block: development of late-onset cardiomyopathy, a previously underappreciated sequel. J Am Coll Cardiol. 2001 Jan;37(1):238–42.

Nield LE, Smallhorn JF, Benson LN, Hornberger LK, Silverman ED, Taylor GP, Mullen M, Brendan J. Endocardial fibroelastosis associated with maternal anti-Ro and anti-La antibodies in the absence of atrioventricular block. J Am Coll Cardiol. 2002 Aug;40(4):796–802.

Nield LE, Silverman ED, Taylor GP, Smallhorn JF, Mullen JB, Silverman NH, Finley JP, Law YM, Human DG, Seaward PG, Hamilton RM, Hornberger LK. Maternal anti-Ro and anti-La antibody associated endocardial fibroelastosis. Circulation. 2002 Feb 19;105(7):843–8.

Respondek-Libersra M. Bradykardie plodu. In book Kardiologia prenatalna. Wydawnictwo Czelej. 2006:125–130.

Schmidt KG. Fetal bradydysrhythmia. In book Fetal Cardiology (second edition) by Yagel S, Silverman NH, Gembruch U. Informa Helthcare 2009:449–460.

Sonesson SE, Acharya G. Hemodynamics in fetal arrhythmia. Acta Obstet Gynecol Scand. 2016 Jun; 95(6):697–709.

Tomek V, Marek J, Jicínská H, Skovránek J. Fetal Cardiology in the Czech Respublic: Current Management of Prenatally Diagnosed Congenital Heart Diseases and Arrhythmias. Physiol Res. 2009;58(Suppl 2):S159–66.

Van Praagh R. The segmental approach to diagnosis in congenital heart disease. Bith Defects. 1972;8:4–23.