Фактори, що впливають на ризик розвитку ішемічного інсульту в пацієнтів з фібриляцією – тріпотінням передсердь неклапанного походження

Главни садржај чланка

O. S. Sychov
A. O. Borodai
E. S. Borodai

Анотація

Мета – оцінити клінічні та ехокардіографічні предиктори виникнення ішемічного інсульту в пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження. У проспективне обсерваційне дослідження з медіаною спостереження 36,8 міс (нижній квартиль – 24,9 міс, верхній квартиль – 64,6 міс) залучено 293 пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження (середній вік – (60,5±10,4) року, 81 (27,65 %) жінка). Середня кількість балів за шкалою CHA2DS2-VASc дорівнювала 2,25±1,46. Усім пацієнтам проведено клінічне обстеження та трансторакальну ехокардіографію. Черезстравохідну ехокардіографію виконали 263 (89,76 %) пацієнтам. Протягом спостереження ішемічний інсульт виник у 32 (10,92 %) випадках:
нефатальний – у 26 (8,87 %) випадків, фатальний – у 6 (2,05 %) випадків. Хворі, в яких виник інсульт, або не застосовували антитромботичну терапію, або приймали препарати ацетилсаліцилової кислоти. Пацієнти, в яких не розвинувся інсульт, частіше приймали варфарин або нові пероральні антикоагулянти. Показники індекс об’єму лівого передсердя ≥ 49 мл/м2 (Р=0,011), феномен спонтанного контрастування 3–4+, Р<0,001, товщина міжшлуночкової перегородки ≥ 1,7 см (Р=0,02) та III–IV клас за EHRAm (Р<0,001) незалежно асоціювалися з виникненням ішемічного інсульту. Шкала ФЕМП (феномен спонтанного контрастування
3–4+ – 1 бал, III–IV клас за EHRAm – 1 бал, товщина міжшлуночкової перегородки ≥ 1,7 см – 1 бал, та індекс об’єму лівого передсердя ≥ 49 мл/м2 – 1 бал) була незалежним предиктором (відносний ризик 2,38 (95 % довірчий інтервал 1,68–3,37); Р<0,001) подальшого розвитку ішемічного інсульту від кількості балів за шкалою CHA2DS2-VASc (відносний ризик 1,28 (95 % довірчий інтервал 1,0–1,62); Р=0,045). Шкала ФЕМП може застосовуватися для оцінки ризику ішемічного інсульту незалежно від кількості балів за шкалою CHA2DS2-VASc.

Ключові слова

Фібриляція передсердь, вушко лівого передсердя, ішемічний інсульт

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Sychov OS, Borodai AO, Borodai ES. Predictors of cardiovascular outcomes in patients with non-valvular atrial fibrillation and flutter. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal [Ukr.cardiol.J]. 2016;6:64–75 (in Ukr).

Apostolakis S, Sullivan RM, Olshansky B, Lip GY. Left ventricular geometry and outcomes in patients with atrial fibrillation: the AFFIRM Trial. Int J Cardiol. 2014;170:303e308.

Cleophas TJ, Zwinderman AJ, Cleophas TF, Cleophas EP. “Statistics Applied to Clinical Trials”, 4th ed. Springer Science + Business Media B.V. 2009.

Fang MC, Go AS, Chang Y, Borowsky L, Pomernacki NK, Singer DE, ATRIA Study Group. Comparison of risk stratification schemes to predict thromboembolism in people with nonvalvular atrial fibrillation. J Am Coll Cardiol. 2008 Feb 26; 51(8):810–5.

Freeman JV, Simon DN, Go AS, Spertus J, Fonarow GC, Gersh BJ, Hylek EM, Kowey PR, Mahaffey KW, Thomas LE Association Between Atrial Fibrillation Symptoms, Quality of Life, and Patient Outcomes: Results From the Outcomes Registry for Better Informed Treatment of Atrial Fibrillation (ORBIT-AF). Circ Cardiovasc Qual Outcomes. 2015 Jul;8(4):393–402.

Guttmann OP, Pavlou M, O'Mahony C, Monserrat L, Anastasakis A, Rapezzi C, Biagini E, Gimeno JR, Limongelli G, Garcia-Pavia P, McKenna WJ, Omar RZ, Elliott PM; Hypertrophic Cardiomyopathy Outcomes Investigators. Prediction of thrombo‐embolic risk in patients with hypertrophic cardiomyopathy (HCM Risk‐CVA). European Journal of Heart Failure. 2015;17(8):837–845.

Hamatani Y, Ogawa H, Takabayashi K, Yamashita Y, Takagi D, Esato M, Chun YH, Tsuji H, Wada H, Hasegawa K, Abe M, Lip GY, Akao M. Left atrial enlargement is an independent predictor of stroke and systemic embolism in patients with non-valvular atrial fibrillation. Scientific Reports. 2016;6:31042. doi:10.1038/srep31042.

Joundi RA, Cipriano LE, Sposato LA, Saposnik G, Stroke Outcomes Research Working Group. Ischemic Stroke Risk in Patients With Atrial Fibrillation and CHA2DS2-VASc Score of 1: Systematic Review and Meta-Analysis. Stroke 2016;47:1364–1367.

Lang RM, Badano LP, Mor-Avi V, Afilalo J, Armstrong A, Ernande L, Flachskampf FA, Foster E, Goldstein SA, Kuznetsova T, Lancellotti P, Muraru D, Picard MH, Rietzschel ER, Rudski L, Spencer KT, Tsang W, Voigt JU. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. J Am Soc Echocardiogr. 2015;28(1):1–39.

Liu S, Li X, Shi Q, Hamilton M, Friend K, Zhao Y, Horblyuk R, Hede S, Shi L. Outcomes associated with warfarin time in therapeutic range among US veterans with nonvalvular atrial fibrillation. Curr Med Res Opin. 2017 Oct 3:1–7. doi: 10.1080/03007995.2017.1384370. [Epub ahead of print]

Lowe BS, Kusunose K, Motoki H, Varr B, Shrestha K, Whitman C, Tang WH, Thomas JD, Klein AL. Prognostic Significance of Left Atrial Appendage “Sludge” in Patients with Atrial Fibrillation: A New Transesophageal Echocardiographic Thromboembolic Risk Factor. Journal of the American Society of Echocardiography, 2014;27(11):1176 – 1183.

Mlynarska А, Mlynarski R, Golba K S. Older age and a higher EHRA score allow higher levels of frailty syndrome to be predicted in patients with atrial fibrillation. The Aging Male 2017;20(1):21–27.

Nagueh S, Appleton C, Gillebert T, Marino P, Oh J, Smiseth O, Waggoner A, Flachskampf F, Pellikka P, Evangelista A. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography. J Am Soc Echocardiogr 2009;22(2):107–133.

Proietti, M., Marra, A.M., Tassone, E.J. et al, Frequency of left ventricular hypertrophy in non-valvular atrial fibrillation. Am. J. Cardiol. 2015;116:877–882.

ProvidênciaR, BotelhoA, TrigoJ, QuintalA, NascimentoJ, MotaP, et al. Possible refinement of clinical thromboembolism assessment in patients with atrial fibrillation using echocardiographic parameters, Europace , 2011, vol. 14 (pg. 36-45)

Rietbrock S., Heeley E., Plumb J. & van Staa T. Chronic atrial fibrillation: Incidence, prevalence, and prediction of stroke using the Congestive heart failure, Hypertension, Age >75, Diabetes mellitus, and prior Stroke or transient ischemic attack (CHADS2) risk stratification scheme. Am Heart J. 156, 57–64 (2008).

Thambidorai S. K. et al. Utility of transesophageal echocardiography in identification of thrombogenic milieu in patients with atrial fibrillation (an ACUTE ancillary study). Am J Cardiol. 96, 935–941 (2005)

Vermond RA, Crijns H.J.G.M., Tijssen J.G.P., Alings A.M., Van den Berg M.P., Hillege H.L, Van Veldhuisen D.J, Van Gelder I.C, Rienstra M; Symptom severity is associated with cardiovascular outcome in patients with permanent atrial fibrillation in the RACE II study, EP Europace, Volume 16, Issue 10, 1 October 2014, Pages 1417–1425

Vincelj J., Sokol I. & Jaksic O. Prevalence and clinical significance of left atrial spontaneous echo contrast detected by transesophageal echocardiography. Echocardiography. 19, 319–324 (2002)

Wang S, Xue H, Zou Y, Sun K, Fu C, Wang H, Hui R. Left ventricular hypertrophy, abnormal ventricular geometry and relative wall thickness are associated with increased risk of stroke in hypertensive patients among the Han Chinese. Hypertens Res 2014;37:870e874.

Zhao Y, Ji L, Liu J, et al. Intensity of Left Atrial Spontaneous Echo Contrast as a Correlate for Stroke Risk Stratification in Patients with Nonvalvular Atrial Fibrillation. Scientific Reports. 2016;6:27650. doi:10.1038/srep27650

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##