Клініко-біохімічні особливості на різних етапах кардіологічної реабілітації в пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда

Главни садржај чланка

I. E. Malynovska
O. B. Kuchmenko
V. O. Shumakov
N. M. Tereshchenko
L. S. Mkhitaryan
I. N. Ievstratova
N. M. Vasylynchuk
T. F. Drobotko

Анотація

Мета – вивчити показники, що характеризують переносність фізичного навантаження пацієнтами, та біохімічні показники, що характеризують атерогенний потенціал крові, в перші 6 міс після розвитку інфаркту міокарда. Обстежено 76 пацієнтів (середній вік – (52,2±1,2) року), які отримували базисну терапію згідно з уніфікованим протоколом. Усім пацієнтам було виконано ургентну коронароангіографію та стентування інфарктзалежної вінцевої артерії. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від характеру реабілітаційних заходів: хворим 1-ї групи було призначено тренування на велоергометрі додатково до дистанційної ходьби та комплексів лікувальної фізкультури; хворим 2-ї групи фізичну реабілітацію проводили лише у вигляді дистанційної ходьби та комплексів лікувальної фізкультури відповідно до часу з моменту виникнення гострого інфаркту міокарда. Тест із дозованим фізичним навантаженням проводили на 14–16-ту добу інфаркту міокарда та в динаміці 2,5; 4 та 6 міс. Біохімічні дослідження з оцінкою показників обміну ліпідів та якісного стану ліпопротеїнів визначали через 2 тиж після розвитку інфаркту міокарда та через 6 міс. У перші 6 міс після інфаркту міокарда реєстрували зростання рівня виконаної роботи і, відповідно, тривалості навантажувального тесту. Програма фізичних тренувань на велоергометрі (тричі на тиждень) забезпечує значне зростання толерантності до фізичного навантаження при більш економічному його виконанні пацієнтами 1-ї групи порівняно з 2-ю. Ефект тренувань після їх припинення зберігається щонайменше 2 міс. У ранній післяінфарктний період реєструється висока функціонально-метаболічна активність лейкоцитів, про що свідчить ріст активності мієлопероксидази. Проведення повного курсу фізичної реабілітації більш виразно впливає на зниження вмісту продуктів вільнорадикального окиснення білків у сироватці крові та ліпопротеїнах (сумарній фракції ЛПНЩ та ЛПДНЩ, ЛПВЩ). Регулярні тренування в індивідуально розробленому режимі в найближчі 6 міс після перенесеного інфаркту міокарда на доповнення до сучасного лікування гострого коронарного синдрому є додатковою ефективною можливістю прискорення та збільшення зростання толерантності до фізичного навантаження, в основі чого також можуть лежати зменшення інтенсивності оксидативного стресу та запальної реакції, покращення якісного стану ліпопротеїнів, яке було продемонстровано.

Ключові слова

Инфаркт міокарда, післяінфарктний період, фізична реабілітація, атерогенез, якісний стан ліпопротеїнів

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Aronov DM, Krasnitskiy VB, Bubnova MG, Novikova NK, Sechenova EV, Ioseliani DG. The effectiveness of physical training of medium intensity in patients with ischemic heart disease after acute coronary incidents: (according to the materials of the Russian cooperative research "Physical training at the post-stationary stage of rehabilitation after acute coronary incidents"). Medicine Lechebnaya fizkultura i sportivnaya meditsina [Exercise therapy and sporting medicine] 2010:6;35–1 (in Russ.).

Gorudko IV, Kostevich VA, Sokolov AV, Buko IV,Konstantinova EE, Tsapaeva NL, Mironova EV, Zacharova ET, Vasil’ev VB, Cherenkevich SN, Panasenko OM. Increased myeloperoxidase activity is a risk factor for coronary heart disease in patients with diabetes. Biomeditsinskaya khimiya [Biomedical chemistry] 2012;58(4):475–484 (in Russ.).

Gridasova PA, Mikashinovich ZI, Terent’ev VP. Activity of neutrophilic blood leukocytes in postinfarction cardiosclerosis. Profilakticheskaya medicina [Preventive medicine] M. 2011;14(5):41–42 (in Russ.).

Dubinina EE, Burmistrov SO, Khodov DA. Oxidative modification of human blood proteins: method of determination. Voprosy meditsinskoy khimii [Questions of medical chemistry] M. 1995;41:24–26 (in Russ.).

Kovalenko VM, Kuchmenko OB, Mkhitaryan LS Molecular-genetic peculiarities of paraoxonase function and its importance in the development of cardiovascular pathology. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal [The Ukrainian Journal of Cardiology] 2014;5:105–116 (in Ukr).

Koroluk MA, Ivanova MI Laboratornoe delo 1988;1:16–18 (in Russ).

Lyamina NP, Razborova LB, Kotelnikova EV, Karpova ES, Nosenko AN, Lipchanskaya TP. Zdravookhraneniye Rossiyskoy Federatsii - Health care of Russian Federation. 2012:6;15–19 (in Russ.).

Patent of Ukraine №30972 А, Ievstratova IN, Mkhitaryan LS., 2000 (in Russ).

Stalnaya ID, Garischvili TG. Medicina,1977.66–68 (in Russ).

Abello D, Sancho E, Camps J, Joven J. Exploring the role of paraoxonases in the pathogenesis of coronary artery disease: a systematic review. Int. J. Mol. Sci. 2014;15(11):20997–21010.

Ahn N, Kim K. High-density lipoprotein cholesterol (hdl-c) in cardiovascular disease: effect of exercise training. Integr Med Res. 2016; 5(3):212–215.

Bito V, de Waard MC, Biesmans L, Lenaerts I, Ozdemir S, van Deel E, Abdel-Mottaleb Y, Driesen R, Holemans P, Duncker DJ. Early exercise training after myocardial infarction prevents contractile but not electrical remodelling or hypertrophy. Cardiovascular Research 2010:86(1);72–81.

Eren E, Yilmaz N, Aydin O. Functionally defective high-density lipoprotein and paraoxonase: a couple for endothelial dysfunction in atherosclerosis. Cholesterol 2013; Article ID 792090:10.

Fu X, Kassim SY, Parks WC. Hypochlorous acid oxygenates the cysteine switch domain of pro-matrilysin (MMP-7). A mechanism for matrix metalloproteinase activation and atherosclerotic plaque rupture by myeloperoxidase. J Biol Chem. 2001;276(44):41279–41287.

Giallauria F, Acampa W, Ricci F, Vitelli A, Maresca L, Mancini M, Grieco A, Gallicchio R, Xhoxhi E, Spinelli L, Cuocolo A, Vigorito C. Effects of exercise training started within 2 weeks after acute myocardial infarction on myocardial perfusion and left ventricular function: a gated SPECT imaging study. Eur J Prev Cardiol. 2012:19(6);1410–1419.

Gordon SM, Remaley AT. High density lipoproteins are modulators of protease activity: implication in inflammation, complement activation, and atherothrombosis. Atherosclerosis. 2017;259:104–113.

Huang Y, Wu Zh, Riwanto M. Myeloperoxidase, paraoxonase-1, and HDL form a functional ternary complex. J. Clin. Invest. 2013;123(9):3815–3828.

Kubala L, Kolářová H, Víteček J. The potentiation of myeloperoxidase activity by the glycosaminoglycan-dependent binding of myeloperoxidase to proteins of the extracellular matrix. Biochim Biophys Acta. 2013;1830(10):4524–4536.

Libby P. Fanning the flames: inflammation in cardiovascular diseases. Cardiovascular Research 2015;107:307–309.

Loria V, Dato I, Graziani F. Myeloperoxidase: a new biomarker of inflammation in ischemic heart disease and acute coronary syndromes. Mediators Inflamm. 2008;135625.

Manolescu BN, Berteanu M, Cinteza D. Effect of the nutritional supplement ALAnerv® on the serum PON1 activity in post-acute stroke patients. Pharmacological Reports 2013;65:743–750.

Misra HP, Fridovich I. Role of Superoxide anion in the autooxidation of epinephrine. A simple assay for superoxide dismutase. J.Biol.Chem. 1972;247(10):3170–3175.

Razavi AE, Basati G, Varshosaz J, Abdi S. Association between HDL particles size and myeloperoxidase/paraoxonase-1 (MPO/PON1) ratio in patients with acute coronary syndrome. Acta Medica Iranica. 2013;51(6):365–371.

Zhang YM, Lu Y, Tang Y, Yang D, Wu HF, Bian ZP, Xu JD, Gu CR, Wang LS, Chen XJ The effects of different initiation time of exercise training on left ventricular remodeling and cardiopulmonary rehabilitation in patients with left ventricular dysfunction after myocardial infarction. Disabil Rehabil: 2015:38(3);268–276.

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##