Клініко-інструментальна характеристика та клінічний прогноз у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від наявності та характеру залізодефіцитного стану

Главни садржај чланка

V. V. Gorbachova
A. V. Lyashenko
T. I. Gavrilenko
L. S. Mhitaryan
L. G. Voronkov

Анотація

Мета – порівняти основні клініко-гемодинамічні, лабораторні параметри та показники клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) і зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) з істинним (абсолютним) та функціональним залізодефіцитним станом. Обстежено 128 стабільних пацієнтів із ХСН (111 чоловіків, 17 жінок), віком 18–75 років, II–IV функціонального класу (ФК) за NYHA, з ФВ ЛШ < 40 %, які спостерігалися на базі відділу серцевої недостатності ННЦ «Інститут кардіології
ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України від січня 2016 р. до лютого 2018 р. Пацієнтів залучали в дослідження у фазу клінічної компенсації. Якість життя оцінювали за Міннесотською шкалою (MLHFQ), фізичну активність розраховували за індексом Університету Дюка, функціональний статус – шляхом оцінки тесту з 6-хвилинною ходьбою та за стандартизованим тестом з розгинанням нижньої кінцівки. Феномен залізодефіциту (ЗД) спостерігали у 61 % хворих. Абсолютний ЗД мали 65 % осіб. Хворі з обома видами ЗД мали статистично значуще вищий ФК за NYHA, гіршу якість життя та гірші клініко-лабораторні показники, ніж хворі без ЗД. Незалежно від різниці механізмів формування функціонального і абсолютного ЗД, не виявлено статистично значущих відмінностей, які характеризують клініко-функціональний стан хворих і якість їх життя, а також параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки. Попри очікування, не виявлено підвищеного рівня гепсидину в пацієнтів з функціональним ЗД порівняно з групою абсолютного ЗД. Статистично значущі відмінності щодо виживаності/госпіталізації між пацієнтами без ЗД і обома групами пацієнтів із ЗД дозволяють рекомендувати проведення скринінгу залізодефіцитного стану у всіх пацієнтів із ХСН і зниженою ФВ ЛШ. Серед пацієнтів з ХСН і зниженою ФВ ЛШ залізодефіцит спостерігається в 61 % випадків. Функціональний залізодефіцит виявлено у 27 (21 %) хворих, абсолютний – у 51 (39,6 %) пацієнта. Не встановлено статистично значущих відмінностей між групами пацієнтів із абсолютним та функціональним ЗД за віком, розподілом за функціональним класом, ФВ ЛШ, часткою пацієнтів з анемією, дистанцією 6-хвилинної ходьби, витривалістю чотириголового м’яза стегна, кількістю балів порушення якості життя за MLHFQ, індексом фізичної активності, потокозалежною вазодилатаційною відповіддю плечової артерії, рівнями N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду, цитруліну та гепсидину. Порівняно з пацієнтами з абсолютним ЗД, хворі з функціональним ЗД характеризувалися вищими рівнями інтерлейкіну-6, гемоглобіну, більшими значеннями показників середнього об’єму еритроцитів, середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті. Наявність як абсолютного, так і функціонального ЗД асоціюється з гіршою виживаністю та частішою госпіталізацією пацієнтів з ХСН протягом 27,5 міс спостереження.

Ключові слова

Серцева недостатність, функціональний залізодефіцит, абсолютний залізодефіцит, виживаність, госпіталізація, прогноз

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Voronkov LG. Anemia in patients with CHF: how to evaluate and treat? Sertseva nedostatnist [Heart Failure J]. 2015;2: 5–12. (in Russ.). http://health-ua.com/article/4977-anemiya-u-patcienta-s-hsn-kak-otcenivat-i-kak-lechit

Voronkov LG, Paraschenyuk LP, Yanovsky GV.. Quality of life predictors in patients with chronic heart failure in NYHA class III. Sertse i sudyny [Heart and blood vessels]. 2009;1:81–85. (in Ukr.). http://www.heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php?nid=25

Mkhitaryan LS, Kuchmenko OB, Yevstratova IN. Citrulline as a marker of the organs functional state under pathological conditions. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal [Ukr. J of cardiology]. 2016;3:109–115. (in Ukr.). http://www.ucardioj.com.ua/index.php/UJC/issue/view/19

Petri A, Sebin K. Medical Statistics at a Glance. GEOTAR-MED [GEOTAR MED] 2003. 143 p. (in Russ). https://www.studmed.ru/petri-a-sebin-k-naglyadnaya-statistika-v-medicine_1ba4882a0dc.html

Rebrova O. Statistichniy analIz medichnih danih. Zastosuvannya paketu prikladnih program STATISTICA– М.: Medif Sfera [Medif Sphere] 2002; 305p. (in Russ). https://www.twirpx.com/file/1440496/

Voronkov LG. Parashcheniuk LP, Yanovskyi HV. Cardiologists of Ukraine Association Guidelines for the Diagnosis and Treatment of Chronic Heart Failure. 2017. (in Ukr.). http://www.heartandvessels.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php?nid=25

Kovalenko VM. Working Group for Functional Diagnostics of Ukrainian Cardiologists Association and the All-Ukrainian Specialists in Echocardiography Association Guidelines. 2015. (in Ukr.). http://ukrcardio.org/wp-content/uploads/2015/10/Recomendations-AKUUAFEEcho.pdf

Anker SD, von Haehling S. Anaemia in chronic heart failure. 1st ed. Bremen: UNI-MED, 2009. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3569049/

Celermajer DS, Sorensen KE, Bull C, Robinson J, Deanfield JE. Endothelium-dependent dilatation in the systemic arteries of asymptomatic subjects relates to coronary risk factors and their interaction. J Am Coll Cardiol 1994;24(6):1468–1474. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/7930277

Chua A, Graham R, Trinder D, Olynyk J. The regulation of cellular iron metabolism. Crit Rev Clin Lab Sci. 2007;44:413–459. http://doi.org/10.1080/10408360701428257

Divakaran V, Mehta S, Yao D, Hassan S, Simpson S, Wiegerinck E, Swinkels DW, Mann DL, Afshar-Kharghan V. Hepcidin in anemia of chronic heart failure. Am. J. Hematology 2011;86(1):107–109. DOI: http://doi.org/10.1002/ajh.21902.

Ganz T. Hepcidin, a key regulator of iron metabolism and mediator of anemia of inflammation. Blood 2003;102:783–788. http://doi.org/10.1182/blood-2003-03-0672

Girelli D, Nemeth E, Swinkels D. Hepcidin in the diagnosis of iron disorders. Blood 2016; 127:2809–2813. DOI: http://doi.org/10.1182/blood-2015-12-639112.

Hlatky MA, Boineau RE, Higginbotham MB. A brief self-administrated questionnaire to determine functional capacity (The Duke Activity Status Index). Am. J. Cardiol. 1989;64: 651–654. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/2782256

Jankovska E., S. von Haeling, S. Anker, I. C. Macdougall, P. Ponikowski. 2013. Iron deficiency and heart failure: diagnostic dilemmas and therapeutic perspectives. Europ. Heart J. 34: 816-826. DOI: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehs224

Jankowska E., P. Rozentryt, A. Witkowska, J. Nowak, O. Hartman, B. Ponikowska, L. Borodulin-Nadzieja, W. Banasiak, L. Polonski, G. Filippatos, J. McMurray, S. Anker, P. Ponikowski. Iron deficiency: an ominous sign in patients with systolic chronic heart failure. Europ. Heart J. 2010;31:1872–1880. DOI: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq158.

Kalra PR, Bolger AP, Francis DP, Genth-Zotz S, Sharma R, Ponikowski PP, Poole-Wilson PA, Coats AJ, Anker SD. Effect of anemia on exercise tolerance in chronic heart failure in men. Am. J. Cardiol. 2003;91:888–891. https://www.ajconline.org/article/S0002-9149(03)00030-4/fulltext

Klip IT, Comin-Colet J, Voors AA, Ponikowski P, Enjuanes C, Banasiak W, Lok DJ, Rosentryt P, Torrens A, Polonski L, van Veldhuisen DJ, van der Meer P, Jankowska EA. Iron deficiency in chronic heart failure: an international pooled analysis. Am. Heart J. 2013;165:575–582 e3. DOI: http://doi.org/10.1016/j.ahj.2013.01.017

Levey AS, Stevens LA, Schmid CH, Zhang YL, Castro AF 3rd, Feldman HI, Kusek JW, Eggers P, Van Lente F, Greene T, Coresh J; CKD-EPI (Chronic Kidney Disease Epidemiology Collaboration).. A new equation to estimate glomerularfiltration rate. Ann. Intern. Med. 2009;150:604–612. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19414839

Nemeth E, Rivera S, Gabayan V, Keller C, Taudorf S, Pedersen BK, Ganz T. IL-6 mediates hypoferremia of inflammation by inducing the synthesis of the iron regulatory hormone hepcidin. J. Clin. Invest. 2004;113:1271–6. http://doi.org/10.1172/JCI20945

Ponikowski P, AA Voors, Anker SD, Bueno H, Cleland JG, Coats A, .Falk V, González-Juanatey JR, Harjola V-P, Jankowska EA. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) 2016, July. http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128

Rector TS, Kubo SH, Cohn JN.. Patients sel-assessament of their congestive heart failure. Part 2: Content, reability and validity of a new measure, the Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire. Heart Failure. 1987;3:198–207. https://www.scirp.org/(S(351jmbntvnsjt1aadkposzje))/reference/ReferencesPapers.aspx?ReferenceID=751037

Silverberg D, Wexler D, Jaina A. The importance of anemia and its correction in the management of severe congestive heart failure. Europ. J. Heart failure 2002;4:681–686. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/12453537

Suzuki T, Hanawa H, Jiao S, Ohno Y, Hayashi Y, Yoshida K, Kashimura T, Obata H, Minamino T. Innapropriate expression of hepcidin by liver congestion contributes to anaemia and relative iron deficiency. J. Card Fail. 2014;20:268–277. DOI: http://doi.org/10.1620/tjem.235.69.

WHO. Haemoglobin concentrations for the diagnosis of anaemia and assessment of severity. Vitamin and Mineral Nutrition Information System.Geneva, World Health Organization, 2011 (WHO/NMH/NHD/MNM/11.1). (http://www.who.int/vmnis/indicators/haemoglobin_ru.pdf)

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##

1 2 > >>