Відновлення толерантності до фізичного навантаження в умовах сучасного надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли гострий коронарний синдром

Главни садржај чланка

I. E. Malynovska
O. V. Shumakov
N. M. Tereshchenko
Yu. M Sokolov
M. Yu. Sokolov
V. Yu. Kobylyak
N. О. Kholodii
S. G. Herasymchuk
D. S. Iefimenko
O. S. Kryvchun

Анотація

Мета – дослідити відновлення толерантності до фізичного навантаження (ТФН) при проведенні фізичних тренувань (ФТ) на велоергометрі в пацієнтів у найближчі 6 міс після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) при застосуванні ургентних перкутанних коронарних втручань у перші години розвитку гострого коронарного синдрому зі стійкою елевацією сегмента ST. У дослідження залучено 76 пацієнтів (чоловіки віком (52,2±1,2) року) через 1–1,5 міс після розвитку гострого ІМ. Усім пацієнтам призначено стандартне медикаментозне лікування і дозована ходьба. Залежно від обсягу реабілітаційних заходів хворі були розподілені на дві групи: 1-шу групу (n=41) становили пацієнти, програма кардіореабілітації яких, крім фізичного навантаження у вигляді дистанційної ходьби та комплексів лікувальної фізкультури з методистом, передбачала ФТ на велоергометрі (30 занять); 2-гу групу (n=35) становили пацієнти, в яких фізична реабілітація була обмежена лише дистанційною ходьбою та комплексами лікувальної фізкультури відповідно до терміну ІМ. Проведено додатковий субаналіз у підгрупах залежно від термінів відкриття інфарктзалежної вінцевої артерії (до 2 год, в період 2–6 год і через більш ніж 6 год після початку захворювання) і обсягу реваскуляризації (повна/неповна). Повторні обстеження проведені до початку ФТ, через 15 і 30 занять і через 6 міс після ІМ. Встановлено, що в підгрупах з ранньою реваскуляризацією (до 2 год) уже при 1-му обстеженні пацієнти досягають високої порогової потужності ((87,5±3,2) Вт у 1-й групі і (91,7±3,2) Вт у 2-й групі). Вже через 15 ФТ спостерігається значний приріст в 1-й групі до (116,7±3,6) Вт (Р<0,01), у 2-й групі – до (100,0±0,0) Вт (через 2,5 міс), з подальшим збільшенням ТФН в 1-й групі (до (130,0±3,6) Вт; Р<0,01). При пізній реваскуляризації (після 6 год) рівень порогової потужності збільшується в ці терміни в 1-й групі з (88,5±4,6) до (113,5±4,6) Вт (Р<0,05), у 2 й групі – з (81,3±4,5) до (85,4±3,7) Вт з подальшою динамікою через 6 міс до відповідно (128,8±3,6) Вт (Р<0,01) і (90,0±6,7) Вт. При спостереженні протягом 6 міс встановлено ​​високу ефективність ФТ (30 занять) на велоергометрі в індивідуально підібраному режимі у пацієнтів у ранній післягоспітальний період після ІМ. За відсутності ФТ добре відновлення ТФН відзначено тільки при ранній реваскуляризації (до 2 год). Подальших досліджень потребує пояснення однаково високої ефективності ФТ у пацієнтів з повною і неповною реваскуляризацією.

Ключові слова

інфаркт міокарда, післягоспітальний період, ургентне стентування, кардіо­­реабілітація, програма фізичних тренувань

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Balsam P., Główczyńska R., Zaczek R. et al. The effect of cycle ergometer exercise training on improvement of exercise capacity in patients after myocardial infarction // Kardiol Pol.– 2013.– Vol. 71 (10).– P. 1059–1064.

Che L., Wang L.M., Jiang J.F. et al. Effects of early submaximal cardiopulmonary exercise test and cardiac rehabilitation for patients with acute myocardial infarction after percutaneous coronary intervention: a comparative study // Zhonghua Yi Xue Za Zhi.– 2008.– Vol. 88 (26).– P. 1820–1823.

Dalal H.M., Doherty P., Taylor R.S. Cardiac rehabilitation // BMJ.– 2015.– Vol. 351.– P. 1–8.

Daniłowicz-Szymanowicz L., Figura-Chmielewska M., Rat­­kowski W. et al. Effect of various forms of physical training on the autonomic nervous system activity in patients with acute myocardial infarction // Kardiol. Pol.– 2013.– Vol. 71 (6).– P. 558–565.

Franklin B., Brinks J., Cardiac Rehabilitation: Under­­­-recognized/Underutilized // Curr. Treat Options Cardio Med.– 2015.– Vol. 17.– P. 62–79.

Gersh B.J., Stone G.W., White H.D. et al. Pharmacological facilitation of primary percutaneous coronary intervention for acute myocardial infarction: is the slope of the curve the shape of the future? // JAMA.– 2005.– Vol. 293.– P. 979–986.

Lawler P.R., Filion K.B., Eisenberg M.J. Efficacy of exercise-based cardiac rehabilitation post-myocardial infarction: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials // Am. Heart J.– 2011.– Vol. 162 (4).– P. 571–584.

Lee H.Y., Kim J.H., Kim B.O. et al. Regular exercise training reduces coronary restenosis after percutaneous coronary intervention in patients with acute myocardial infarction // Int. J. Cardiol.– 2013.– Vol. 167 (6).– P. 2617–2622.

Lewin R., Doherty P. Cardiac rehabilitation and mortality reduction after myocardial infarction: the emperor’s new clothes? // Heart.– 2013.– Vol. 99.– P. 909–911.

Peixoto T.C., Begot I., Bolzan D.W. et al. Early exercise-based rehabilitation improves health-related quality of life and functional capacity after acute myocardial infarction: a randomized controlled trial // Can. J. Cardiol.– 2015.– Vol. 31 (3).– P. 308–313.

Rauch B., Davos C.H., Doherty P. et al. The prognostic effect of cardiac rehabilitation in the era of acute revascularisation and statin therapy: A systematic review and meta-analysis of randomized and non-randomized studies – The Cardiac Rehabilitation Outcome Study (CROS) // Eur. J. Prev. Cardiol.– 2016.– Vol. 23 (18).– P. 1914–1939.

Taylor R.S., Anderson L., Oldridge N. et al. The Efficacy of Exercise-Based Cardiac Rehabilitation: The Changing Face of Usual Care // J. Amer. Coll. Cardiology.– 2016.– Vol. 69 (9).– P. 1207–1208.

Xu L., Cai Z., Xiong M et al. Efficacy of an early home-based cardiac rehabilitation program for patients after acute myocardial infarction: A three-dimensional speckle tracking echocardiography randomized trial // Medicine (Baltimore).– 2016.– Vol. 95 (52).– P. 5638–5644.

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##