Досвід роботи регіональної програми допомоги хворим з легеневою гіпертензією: ще один крок назустріч створенню реєстру пацієнтів

Главни садржај чланка

Kh. O. Semen
I. M. Lyubytskyi
H. Ya. Maksym
N. D. Oryshchyn
O. P. Yelisyeyeva
L. Ya. Solovey
T. O. Tarasova
S. S. Pavlyk
O. H. Yavorskyi

Анотація

Мета – проаналізувати результати функціонування обласної програми «Надання медичної допомоги хворим з легеневою артеріальною гіпертензією у Львівській області» впродовж 3 міс. Від грудня 2015 р. до квітня 2016 р. у програму залучили 18 осіб (14 жінок
і 4 чоловіків) з тривалим анамнезом ідіопатичної та асоційованих форм легеневої артеріальної гіпертензії (ЛАГ) (n=12; 67,3 %) та синдромом Ейзенменгера (n=6; 33,3 %). Середній вік пацієнтів – (36,1±11,9) року. В рамках участі в програмі монотерапію силденафілом отримували 8 (44,4 %) хворих, комбіноване лікування – 10 (55,6 %) осіб. Ефективність лікування оцінювали за клінічними ознаками, результатами тесту з 6-хвилинною ходьбою (ШХХ), пульсоксиметрією та показниками ехокардіографічного дослідження. На момент залучення в програму середня тривалість захворювання становила 59 (30; 124) міс, середній тиск у легеневій артерії за результатами катетеризації правих відділів серця – (62±14) мм рт. ст., резистентність судин легень – (13,6±5,4) одиниць Вуда. На момент звернення ознаки ІІІ функціонального класу (ФК) були в більшості (61,1 %) пацієнтів, а ознаки ІІ ФК – у 7 (38,9 %) осіб. Упродовж 3 міс спостереження більшість хворих відзначали суб’єктивне поліпшення стану, що супроводжувалося зростанням толерантності до фізичного навантаження (приріст дистанції у тесті з ШХХ – з 374 до 392 м), а також зменшенням частоти скорочень серця (з 89±14 до 74±12 за 1 хв) та зростанням сатурації крові киснем (з (89,8±9,3) % до (93,8±4,5) %). За результатами ехокардіографії реєстрували незначне зниження градієнта тиску на тристулковому клапані (з (71,1±17,9) до (69,9±17,9) мм рт. ст.), що супроводжувалося тенденційним зменшенням площі правого передсердя. Застосування впродовж 3 міс оригінальних препаратів силденафілу та інгаляційного ілопросту в пацієнтів із тривалим перебігом ЛАГ та нерегулярним попереднім лікуванням або використанням препаратів-генериків супроводжувалося підвищенням толерантності до фізичного навантаження, однак не забезпечило поліпшення показників легеневої гемодинаміки або зміни ФК пацієнтів. Підвищення ефективності лікування хворих на ЛГ залишається важливою проблемою сучасної медицини.

Ключові слова

легенева гіпертензія, легенева артеріальна гіпертензія, реєстр пацієнтів, силденафіл, інгаляційний ілопрост

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Живило І.О., Радченко Г.Д., Сіренко Ю.М. Створення за­­­гальнодержавного реєстру хворих із легеневою артеріальною гіпертензією – вимога сучасності? // Укр. кардіол. журн.– 2016.– № 1.– С. 41–46.

Конопльова Л.Ф., Коваленко В.М., Амосова К.М. та ін. Діагностика та лікування легеневої гіпертензії. Рекомендації робочої групи з легеневих гіпертензій // Укр. кардіол. журн.– 2014.– Додаток № 3.– С. 2–39.

Легенева гіпертензія у дорослих: уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги // Наказ Міністерства охорони здоров’я України 21.06.2016 р. № 614 http://www.dec.gov.ua/mtd/reestr.html.

Семен Х.О. Сучасні підходи до лікування легеневої артеріальної гіпертензії: акцент та початковому комбіновану лікуванні та корекції дисфункції правого шлуночка // Медицина транспорту України.– 2014.– № 4.– C. 64–70.

Benza R.L., Miller D.P., Barst R.J. et al. An evaluation of long-term survival from time of diagnosis in pulmonary arterial hypertension from the REVEAL Registry // Chest.– 2012.– Vol. 142 (2).– P. 448–456.

Bhatt A.В. Survival in Eisenmenger syndrome: a paradigm shift in outcomes research for adult congenital heart disease? // Heart.– 2014.– Vol. 100.– P. 1308–1310.

D’Alonzo G.E., Barst R.J., Ayres S.M. et al. Survival in patients with primary pulmonary hypertension // Ann. Intern. Medicine.– 1991.– Vol. 115 (5).– P. 343–349.

Dimopoulos K., Inuzuka R., Goletto S. et al. Improved survival among patients with Eisenmenger syndrome receiving advanced therapy for pulmonary arterial hypertension // Circulation.– 2010.– Vol. 121.– P. 20–25.

Del Pozo R., Hernandez Gonzalez I., Escribano-Subias P. The prostacyclin pathway in pulmonary arterial hypertension: a clinical review // Expert Rev. Respir. Med. – 2017.– Vol. 24.– P. 1–13.

Galiè N., Ghofrani H.A., Torbicki A. et al. Sildenafil citrate therapy for pulmonary arterial hypertension // New Engl. J. Med.– 2005.– Vol. 353 (20).– P. 2148–2117.

Galié N., Humbert M., Vachiery J.–L. et al. 2015 ESC/ERS Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension: The Joint Task Force for the Diagnosis and Treatment of Pulmonary Hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Respiratory Society (ERS): Endorsed by: Association for European Paediatric and Congenital Cardiology (AEPC), International Society for Heart and Lung Transplantation (ISHLT) // Eur. Respiratory J.– 2015.– Vol. 46 (4).– P. 903–975.

Galiè N., Barberà J.A., Frost A.E. et al. AMBITION In­­­­­ve­stigators. Initial Use of Ambrisentan plus Tadalafil in Pulmonary Arterial Hypertension // New Engl. J. Med.– 2015.– Vol. 373 (9).– P. 834–844.

Gall H., Sommer N., Milger K. et al. Survival with sildenafil and inhaled iloprost in a cohort with pulmonary hypertension: an observational study // BMC Pulm. Med.– 2016.– Vol. 16 (5).– P. 1–9.

Garin M.C., Clark L., Chumney E.C. et al. Cost-utility of treatments for pulmonary arterial hypertension: a Markov state-transition decision analysis model // Clin. Drug Investig.– 2009.– Vol. 29 (10).– P. 635–646.

Gremeaux V., Troisgros O., Benaim S. et al. Determining the minimal clinically important difference for the six-minute walk test and the 200-meter fast-walk test during cardiac rehabilitation program in coronary artery disease patients after acute coronary syndrome // Arch. Phys. Med. Rehabil.– 2011.– Vol. 92 (4).– P. 611–618.

Humbert M., Sitbon O., Chaouat A. et al. Pulmonary arterial hypertension in France: results from a national registry // Amer. J. Respir. Crit. Care Med.– 2006.– Vol. 173 (9).– P. 1023–1030.

McGoon M.D., Benza R.L., Escribano-Subias P. et al. Pulmonary arterial hypertension: epidemiology and registries // J. Am. Coll. Cardiol.– 2013.– Vol. 62 (Suppl. 25).– P. D51–D59.

Olschewski H., Simonneau G., Galiè N. et al. Inhaled iloprost for severe pulmonary hypertension // New Engl. J. Med.– 2002.– Vol. 347 (5).– P. 322–329.

Peacock A.J., Murphy N.F., McMurray J.J. et al. An epidemiological study of pulmonary arterial hypertension // Eur. Respir. J.– 2007.– Vol. 30 (1).– P. 104–109.

Perera S., Mody S., Woodman R. et al. Meaningful change and responsiveness in common physical performance measures in older adults // J. Amer. Geriatrics Society.– 2006.– Vol. 54 (5).– P. 743–749

Redelmeier D., Bayoumi A., Goldstein R. et al. Interpreting small differences in functional status: the Six Minute Walk test in chronic lung disease patients // Amer. J. Respir. Critical Care Medicine.– 1997.– Vol. 155.– P. 1278–1282.

Rubin L.J., Badesch D.B., Fleming T.R. et al. SUPER-2 Study Group. Long-term treatment with sildenafil citrate in pulmonary arterial hypertension: the SUPER-2 study // Chest.– 2011.– Vol. 140 (5).– P. 1274–1283.

Semen K., Yelisyeyeva O., Jarocka-Karpowicz I. et al. Sildenafil reduces signs of oxidative stress in pulmonary arterial hypertension: evaluation by fatty acid composition, level of hydroxynonenal and heart rate variability // Redox Biol.– 2016.– Vol. 7.– P. 48–57.

Strange G., Gabbay E., Kermeen F. et al. Time from symptoms to definitive diagnosis of idiopathic pulmonary arterial hypertension: The delay study // Pulm. Circ.– 2013.– Vol. 3 (1).– P. 89–94.

Vonk-Noordegraaf A., Haddad F., Chin K.M. et al. Right heart adaptation to pulmonary arterial hypertension: physiology and pathobiology // J. Am. Coll. Cardiol.– 2013.– Vol. 62 (Suppl. 25).– P. D22–33.