Інтенсифікація антигіпертензивної терапії у хворих із неконтрольованою артеріальною гіпертензією та надлишковою масою тіла/ожирінням за даними українського дослідження SATISFACTION

Главни садржај чланка

O. A. Koval

Анотація

Мета дослідження – визначити профіль пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ) і надлишковою масою тіла (індекс маси тіла (ІМТ) 25–29,9 кг/м2) або ожирінням (ІМТ ≥ 30 кг/м2), які не досягають офісного артеріального тиску (АТ) < 140/90 мм рт. ст. при застосуванні терапії антигіпертензивними препаратами.
Матеріали і методи. До багатоцентрового відкритого обсерваційного епідеміологічного дослідження 185 лікарями загальної практики/терапевтами послідовно на прийомі залучено 1798 хворих з АГ, офісним АТ
> 140/90 мм рт. ст. та надлишковою масою тіла/ожирінням. Проведено опитування за стандартним опитувальником, загальноклінічне обстеження, виміряно ІМТ, окружність талії (ОТ), надані рекомендації щодо фізичної активності та харчування, здійснена корекція антигіпертензивної терапії на розсуд лікаря. На другому візиті через 1 міс проведено кон­троль АТ, оцінено ефективність призначеної терапії, зміни маси тіла, ІМТ та ОТ, прихильність до терапії. Третій візит, ще через 1 міс, відбувався в телефонному режимі.
Результати та обговорення. Середній вік хворих становив (59,06±11,38) року, жінок було 1203 (66,9 %). Надлишкову масу тіла відзначено у 33,4 % випадків, ожиріння – у 66,6 % випадків. Середня маса тіла становила (92,06±14,03) кг, ІМТ – (32,38±4,55) кг/м2, ОТ у чоловіків – (104,92±12,74) см, у жінок – (99,32±12,74) см, тобто домінував абдомінальний тип ожиріння. Сімейний анамнез серцево-судинних захворювань відзначено у 60,7 % осіб, при цьому ніколи не курили 63,6 %. Цукровий діабет або порушення толерантності до глюкози зафіксовано у 11,06 %. Рівень систолічного АТ (САТ) становив (163,15±12,21) мм рт. ст., діастолічного (ДАТ) – (95,62±7,78) мм рт. ст., частота скорочень серця (ЧСС) – (78,16±8,98) за 1 хв, тобто спостерігалася переважно тяжка АГ. На момент залучення в дослідження один антигіпертензивний препарат приймали 38,4 % хворих, два – 47,8 %, три та більше  – 13,8 % (переважно модулятори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в комбінації з антагоністами кальцію та гідрохлоротіазидом, більше половини – у формі окремих препаратів). Початкова прихильність до лікування (кількість позитивних відповідей) становила 3,33 бала та була низькою у 73,9 % хворих і тільки у 4,0 % – високою. Лікарями на першому візиті було змінено антигіпертензивну терапію: 84,43 % пацієнтів було рекомендовано оригінальну фіксовану комбінацію периндоприлу й індапаміду в дозуванні 10/2,5 мг; 14,07 % пацієнтів – у дозуванні 5/1,25 мг; 0,95 % пацієнтів – у дозуванні 2,5/0,625 мг; 0,56 % пацієнтів призначено іншу антигіпертензивну терапію. Через 1  міс лікування САТ знизився на (27,12±13,7) мм рт. ст., ДАТ – на (13,32±9,08) мм рт. ст., ЧСС – на (5,2±8,16) за 1  хв (усі р<0,001), що привело до контролю АГ у 74,9 % осіб та поліпшення прихильності до лікування (р<0,05). Подальше лікування впродовж місяця привело до подальшого зниження АТ. Середній САТ через 2 міс становив (130,29±11,58) мм рт. ст., ДАТ – (79,37±6,69) мм рт. ст., знизившись від початкового рівня на (32,87±12,21) та (16,26±8,93) мм рт. ст. відповідно (р<0,0001). Усі зміни АТ мали дозозалежний характер (доза оригінальної фіксованої комбінації периндоприлу й індапаміду) і були максимальними при застосуванні комбінації з дозуванням 10/2,5  мг. Від характеру попереднього лікування, віку обстежених ефективність лікування та прихильність не залежали. Контролю АТ було досягнуто у 93,09 % пацієнтів, прихильність до лікування поліпшилася у 71 %.
Висновки. Терапія оригінальною фіксованою комбінацією периндоприлу й індапаміду переважно в максимальних дозах (10/2,5 мг) у попередньо лікованих хворих з АГ і надлишковою масою тіла/ожирінням є ефективною, дозволяє досягти контролю АТ упродовж 2 міс терапії у 93 % хворих незалежно від віку, а також значно поліпшити прихильність до терапії.

Ключові слова

артеріальна гіпертензія, надлишкова маса тіла, ожиріння, лікування, периндоприл, індапамід, фіксована комбінація

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Маньковський Б.М., Иванов Д.Д. Влияние антигипертензивной терапии на функцию почек у больных сахарным диабетом 2-го типа: результаты проспективного исследования СКИФ-2 // Ліки України.– 2010.– № 8 (144).– C. 50–54.

Мітченко О.І., Мамедов М.Н., Колесник Т.В. та ін. Поширеність артеріальної гіпертензії у міській популяції України залежно від ступеня та типу ожиріння // Міжнар. ендокринол. журн.– 2015.– № 3 (67).– С. 13–19.

Сиренко Ю.Н., Маньковский Б.Н., Радченко А.Д., Кушнир С.Н. Результаты проспективного открытого исследования по оценке антигипертензивной эффективности и переносимости Нолипрела Би-форте у пациентов с неконтролируемой артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2-го типа (исследование ПРАКТИК) // Артериальная гипертензия.– 2012.– № 4.– C. 9–23.

ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension // Eur. Heart J.– 2018.– Vol. 39 (Issue 33).– P. 3021–3104. doi: 10.1093/eurheartj/ehy339.

Booth H.P. Severity of obesity and management of hypertension, hypercholesterolaemia and smoking in primary care: population-based cohort study // J. Human Hypertension.– 2016.– Vol. 30.– P. 40–45.

Czernichow S., Ninomiya T., Huxley R. et al. Impact of blood pressure lowering on cardiovascular outcomes in normal weight, overweight, and obese individuals. the perindopril protection against recurrent stroke study tria // Hyperten­­­sion.– 2010.– Vol. 55 (5).– P. 1193–1198.

Girerd X., Fourcade J., Brillet G. et al. The compliance evaluation test: a validated tool for detection of nonadherence among hypertensive treated patients // J. Hypertens.– 2001.– Vol. 19.– P. 74 S.

Grassi G. How to treat hypertension in obese // E-journal of the ESC Council for Cardiology Practice.– 2013.– Vol. 12, № 2. https://www.escardio.org/Journals/E-Journal-of-Cardiology-Practice/Volume-12/How-to-treat-hypertension-in-the-obese

Grover S.A. et al. Years of life lost and healthy life-years lost from diabetes and cardiovascular disease in overweight and obese people: a modelling study // Lancet Diabetes Endocrinol.– 2015.– Vol. 3 (Issue 2).– P. 114–122. doi: 10.1016/S2213-8587(14)70229-3.

Jiang S.-Z., Wen Lu, Xue‑Feng Zong et al. Obesity and hypertension (Review) // Experimental and therapeutic medicine.– 2016.– Vol. 12.– P. 2395–2399.

Jordan J., Yumuk V., Schlaich M. et al. Joint statement of the European Association for the Study of Obesity and the European Society of Hypertension: obesity and difficult to treat arterial hypertension // J. Hypertension.– 2012.– Vol. 30 (Issue 6).– P. 1047–1055. doi: 10.1097/HJH.0b013e3283537347.

Karpov Y. Full-dose Perindopril/Indapamide in the Treatment of Difficult to Control Hypertension: The FORTISSIMO Study // Clin. Drug. Investig.– 2017.– Vol. 37.– P. 207–217. doi: 10.1007/s40261-016-0479-7.

Patel A., MacMahon S. ADVANCE Collaboative Group. Effects of a fixed combination of perindopril and indapamide on macrovascular and microvascular outcomes in patients with type 2 diabetes mellitus (the ADVANCE trial): a rando­­mized trial // Lancet.– 2007.– Vol. 370.– P. 829–840.

Reisin E., Jack A.V. Obesity and Hypertension: Mechanisms, Cardio-Renal Consequences, and Therapeutic Approaches // Med. Clin. North. Am.– 2009.– Vol. 93.– P. 733–751.

Rocchini A.P., Key J., Bondie D. et al. The effect of weight loss on the sensitivity of blood pressure to sodium in obese adolescents // New Engl. J. Med.– 1989.– Vol. 321 (9).– P. 580–585.

Unger Т., Borghi C., Charchar F. et al. 2020 International Society of Hypertension Global Hypertension Practice Guidelines // Hypertension.– 2020.– Vol. 75 (Issue 6).– P. 1334–1357. doi: 10.1161/HYPERTENSION AHA.120.15026.

Wenzel U., Benndorf R., Lange S. Treatment of arterial hypertension in obese patients // Semin. Nephrol.– 2013.–

Vol. 33.– P. 66–74.

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##