Оптимізація лікування стабільної стенокардії: результати дослідження ЕПАСС

Главни садржај чланка

E. G. Nesukay

Анотація

Мета роботи – оцінити у відкритому клінічному нерандомізованому постмаркетинговому дослідженні ефективність і безпечність препарату морфолінієвої солі тіазотної кислоти в пацієнтів зі стабільною стенокардією.
Матеріали і методи. У дослідження ЕПАСС (Ефективність і безпечність Препарату морфолінієвої солі тіазотної кислоти «Антарес» у пацієнтів зі Стабільною Стенокардією) залучено 30 хворих віком у середньому (73,1±1,8) року з діагнозом ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруження II–ІІІ функціонального класу. Всі хворі додатково до базисної терапії отримували досліджуваний лікарський засіб (ДЛЗ) – «Антарес», розчин для ін’єкцій (АТ «Галичфарм», Україна) – у дозі 50 мг/мл 4 мл розчину внутрішньом’язово двічі на добу в добовій дозі 400 мг протягом 14 діб. Далі хворі приймали таблетки ДЛЗ – «Антарес», таблетки (АТ «Київмедпрепарат», Україна) – по 200 мг тричі на добу в добовій дозі 600 мг: 15 пацієнтів протягом 40 діб і 15 пацієнтів протягом у середньому 70 діб. Хворим проведено клініко-лабораторне обстеження, добове моніторування електрокардіограми із розрахунком частотних і спектральних параметрів варіабельності ритму серця, трансторакальну ехокардіографію, тест із шестихвилинною дистанцією ходьби.
Результати та обговорення. Після закінчення курсу лікування всі пацієнти відзначили поліпшення загального стану, зменшення інтенсивності болю і задишки. У всіх пацієнтів дистанція шестихвилинної ходьби статистично значуще збільшилася в середньому на 21,6 %, у жінок – у середньому на 19,8 %, у чоловіків – у середньому на 22,7 %. Серед хворих, у яких тривалість лікування становила в середньому 84 доби, дистанція шестихвилинної ходьби зростала більшою мірою порівняно з такою в групі хворих, що приймали курс лікування протягом 54 діб. При аналізі параметрів варіабельності ритму серця до призначення ДЛЗ виявлено зниження активності симпатичної та парасимпатичної систем регуляції серцевого ритму як у цілому по групі, так і залежно від статі. Після курсу лікування відбулося збільшення загальної потужності спектра і відновлення балансу вегетативної регуляції серця. Протягом усього дослідження ЕПАСС не було випадків дострокового припинення прийому ДЛЗ унаслідок розвитку серйозних побічних реакцій; індивідуальної непереносимості або підвищеної індивідуальної чутливості до тіазотної кислоти.
Висновки. Результати дослідження ЕПАСС показали антиангінальну ефективність досліджуваного препарату морфолінієвої солі тіазотної кислоти і збільшення толерантності до фізичного навантаження за результатами тесту з шестихвилинною ходьбою в пацієнтів зі стабільною стенокардією в реальній клінічній практиці, у тому числі в пацієнтів віком понад 79 років. Встановлено збільшення толерантності до фізичного навантаження при тривалості курсу призначення ДЛЗ у середньому упродовж 84 діб порівняно з такою протягом 54 діб. Продемонстро­­­вано безпечність ДЛЗ, відсутність побічних ефектів і необхідності його відміни протягом усього періоду дослідження.

Ключові слова

ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія, лікування, морфолінієва сіль тіазотної кислоти

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Беленичев И.Ф., Визир В.А., Мамчур В.И., Курята А.В. Место тиотриазолина в галерее современных метаболитотропных лекарственных средств // Запорожский мед. журн.– 2019.– № 211 (112).– С. 118–128. doi: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155856

Дзяк Г.В., Курята А.В., Коваленко В.Н. и др. Эффективность терапии с использованием тиотриазолина в лечении пациентов ИБС и стабильной стенокардией напряжения II–III ФК // Запорожский мед. журнал.– 2010.– № 12 (5).– С. 32–35.

Мазур И.А., Волошин Н.А., Чекман И.С. и др. Tиотриазо­­лин: фармакологические аспекты и клиническое применение.– Запорожье, 2005. – 160 с.

Савченко М.А., Ярмолович В.В., Власенкова Е.С., Борис М.А. Применение тиотриазолина в амбулаторной практике: опыт и перспектив // Медицинские новости.– 2013.– № 9.– С. 69–74.

Тавкаева Д.Р., Маянская С.Д. Особенности вариабельности ритма сердца у пациентов со стабильной стенокар­­дией и эпизодами безболевой ишемии миокарда // Практическая медицина.– 2015.– № 3 (88).– С. 40–45.

Татарченко И.П., Позднякова Н.В., Морозова О.И., Бе­­­ляев В.А. Клиническая оценка показателей вариабельности ритма сердца у больных с различными формами ишемической болезни сердца // Вестник аритмологии.– 1999.– № 12.– С. 20–25.

Ait-Aissa K., Blaszak S.C., Beutner G. et al. Mitochondrial Oxidative Phosphorylation defect in the Heart of Subjects with Coronary Artery Disease // Sci Rep.– 2019.– Vol. 9 (1).– P. 7623. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-019-43761-y.

Arnold S.V., Grodzinsky A., Gosch K.L. et al. Predictors of physician under-recognition of angina in outpatients with stable coronary artery disease // Circ. Cardiovasc. Qual. Outcomes.– 2016.– Vol. 9.– P. 554–559. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCOUTCOMES.116.002781.

Benjamin E.J., Blaha M.J., Chiuve S.E. et al.; American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart Disease and Stroke Statistics-2017 Update: A Report From the American Heart Association // Circulation.– 2017.– Vol. 135 (10).– P. e146–e603. doi: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000485.

Boden W.E., O’Rourke R.A., Teo K.K. et al.; COURAGE Trial Research Group. Optimal medical therapy with or without PCI for stable coronary disease // New Engl. J. Med.– 2007.– Vol. 356.– P. 1503–1516. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMoa070829.

Crea F. Doctor, I feel microvascular chest pain // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41 (34).– P. 3219–3221. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa050.

Knuuti J., Wijns W., Saraste A. et al.; ESC Scientific Document Group. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41 (3).– P. 407–477. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425.

Kureshi F., Shafiq A., Arnold S.V. et al. The prevalence and management of angina among patients with chronic coronary artery disease across US outpatient cardiology prac­­tices: insights from the Angina Prevalence and Provider Evaluation of Angina Relief (APPEAR) study // Clin. Cardiol.– 2017.– Vol. 40 (1).– P. 6–10. doi: https://doi.org/10.1002/clc.22628.

Madhavan M.B., Gersh B.J., Alexander K.P. et al. Coronary Artery Disease in Patients ≥80 Years of Age // J. Am. Coll. Cardiol.– 2018.– Vol. 71.– P. 2015–2040. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.12.068.

Marzilli M. Angina «persistente»: l’approccio metabolico può essere una risposta adeguata? [«Persistent» angina: rationale for a metabolic approach] // Ital. Heart J.– 2004.– Vol. 5 (Suppl. 2).– P. 37S–41S.

North B.J., Sinclair D.A. The intersection between aging and cardiovascular disease // Circ. Res.– 2012.– Vol. 110.– P. 1097–1108. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.111.246876.

Opie L.H. Cardiac metabolism in ischemic heart disease // Arch. Mal. Coeur. Vaiss.– 1999.– Vol. 92 (12).– P. 1755–1760.

Paneni F., Diaz Cañestro C., Libby P. et al. The Aging Cardiovascular System: Understanding It at the Cellular and Clinical Levels // J. Am. Coll. Cardiol.– 2017.– Vol. 69 (15).– P. 1952–1967. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.01.064.

Qintar M., Spertus J.A., Gosch K.L. et al. Effect of angina under-recognition on treatment in outpatients with stable ischaemic heart disease // Eur. Heart J. Qual. Care Clin. Outcomes.– 2016.– Vol. 2 (3).– P. 208–214. doi: https://doi.org/10.1093/ehjqcco/qcw016.

Reeh J., Therming C.B., Heitmann M. et al. Prediction of obstructive coronary artery disease and prognosis in patients with suspected stable angina // Eur. Heart J.– 2019.– Vol. 40 (18).– P. 1426–1435. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy806.

Rich M.W., Chyun D.A., Skolnick A.H. et al.; American Heart Association Older Populations Committee of the Council on Clinical Cardiology, Council on Cardiovascular and Stroke Nursing, Council on Cardiovascular Surgery and Anesthesia, and Stroke Council; American College of Cardiology; and American Geriatrics Society. Knowledge Gaps in Cardiovascular Care of the Older Adult Population: A Scientific Statement From the American Heart Association, American College of Cardiology, and American Geriatrics Society // Circulation.– 2016.– Vol. 133 (21).– P. 2103–2122. doi: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000380.

Rousan T.A., Mathew S.T., Thadani U. Drug Therapy for Stable Angina Pectoris // Drugs.– 2017.– Vol. 77 (3).– P. 265–284. doi: https://doi.org/10.1007/s40265-017-0691-7.

SCOT-HEART Investigators, Newby D.E., Adamson P.D., Berry C. et al. Coronary CT Angiography and 5-Year Risk of Myocardial Infarction // Engl. J. Med.– 2018.– Vol. 379

(10).– P. 924–933. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1805971.

Shemarova I.V., Nesterov V., Korotkov S.M., Sylkin Yu.A. Evolutionary Aspects of Cardioprotection // J. Evol. Biochem. Phys.– 2018.– Vol. 54 (1).– P. 8–21. doi: https://doi.org/10.1134/S0022093018010027.

Timmis A., Townsend N., Gale C.P. et al. European Society of Cardiology. European Society of Cardiology: Cardiovas­­cular Disease Statistics 2019 // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41(1).– P. 12–85. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz859.

Van Bilsen M., Smeets P.J., Gilde A.J. et al. Metabolic remodelling of the failing heart: the cardiac burn-out syndrome? // Cardiovascular. Research.– 2004.– Vol. 62 (2).– P. 218–226. doi: https://doi.org/10.1016/j.cardiores.2003.11.014.

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##

1 2 > >>