Клінічний випадок: лікування гострого перикардиту в пацієнта з вибуховою травмою

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

V. O. Ruzhanska
L. M. Chorna
I. P. Pashkova
S. L. Ocheretniy
A. P. Ryzhenko

Анотація

Гострий перикардит є найпоширенішим проявом захворювань перикарда, що вражає осіб обох статей, і є важливою причиною захворюваності. Перикардит з перикардіальним випотом або без нього, що виникає в результаті ураження перикарда, є синдром посткардіальної травми.
Посттравматичний перикардит особливо рідкісний, у літературі описано кілька випадків, а схема виникнення та патофізіологія недостатньо вивчені. У більшості зареєстрованих випадків посттравматичного перикардиту документують в історії пряму травму грудної клітки, спричинену зокрема кермом під час автомобільних аварій або механічним ушкодженням грудної клітки різного генезу.
Запропоновано багато методів лікування запальних хвороб перикарда – від паліативних до радикальних. Найпоширенішими серед них є черезшкірна пункція перикарда, позаплевральна перикардіотомія, або фенестрація, часткова або субтотальна резекція перикарда. Вибір хірургічної тактики значною мірою залежить від спеціаліста, що його виконує, та клініки, в якій лікується травмований, а не від конкретної ситуації. Запальний перикардіальний синдром може бути встановлений за наявності не менш ніж 2 із 4 наведених критеріїв: перикардіальний грудний біль; перикардіальний шум; поява нової поширеної випуклої елевації сегмента ST, або депресії сегмента PR (у декількох відведеннях за винятком aVR та іноді V1) на електрокардіограмі; перикардіальний випіт (новий, або збільшення вираженості наявного за даними ехокардіографії та рентгенографії органів грудної порожнини). До додаткових ознак належить: зростання концентрації маркерів запалення (С-реактивного протеїну, швидкості осідання еритроцитів, лейкоцитоз) та маркери пошкодження міокарда (креатинфосфокіназа, тропонін І); ознаки запального процесу в перикарді при проведенні методів візуалізації (комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії).

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова:

гострий перикардит, лікування, перикардіоцентез

Посилання

ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk. Mach F, Baigent C, Catapano AL, Koskinas KC, Casula M, Badimon L, Chapman MJ, De Backer GG, Delgado V, Ference BA, Graham IM, Halliday A, Landmesser U, Mihaylova B, Pedersen TR, Riccardi G, Richter DJ, Sabatine MS, Taskinen MR, Tokgozoglu L, Wiklund O; ESC Scientific Document Group. Eur Heart J. 2020;41(1):111-88. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz455.

Visseren F, Mach F, Smulders Y. 2021 ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Eur Heart J. 2021;42(34):3227-37. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab484.

Sharifi M, Futema M, Nair D, et al. Polygenic Hypercholesterolemia and Cardiovascular Disease Risk. Current Cardiology Reports. 2019;21(6):43. https://doi.org/10.1007/s11886-019-1130-z.

Medeiros A, Bourbon M. Polygenic contribution for familial hypercholesterolemia (FH). Current Opinion in Lipidology. 2021;32(6):392-5. https://doi.org/10.1097/MOL.0000000000000787.

Мітченко О.І., Романов В.Ю., Чулаєвська Н.М., Тімо­­­хова К.О. Сімейна гіперхолестеринемія: етіопатогенез, діагностика, лікування та стан проблеми в Україні // Український кардіологічний журнал. – 2019. – № 4. – С. 23-31. https://doi.org/10.31928/1608-635X-2019.4.2331

Trinder M, Francis G, Brunham L. Association of Monogenic vs Polygenic Hypercholesterolemia With Risk of Atherosclerotic Cardiovascular Disease. JAMA Cardiol. 2020;5(4):390-9. https://doi.org/10.1001/jamacardio.2019.5954.

Cosentino F, Grant PJ, Aboyans V. et al. 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: The Task Force for diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). Eur Heart J. 2020;41(2);255-323. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz486

Vekic J, Zeljkovic A, Stefanovic A. et al. Obesity and dyslipidemia. Metabolism. 2019;92:71-81. https://doi.org/10.1016/j.metabol.2018.11.005.

Mitchenko OI, Timokhova KO, Chulaievska NM. Diagnostic Features and Selection of Hypolipidemic Therapy in Patients with Coronary Artery Disease with “Possible” Familial Hypercholesterolemia. Ukrainskyi Zhurnal Sertsevo-sudynnoi Khirurhii. 2022;30(3):50-9. https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(03)/MT041-5059

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

<< < 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 > >>