Стресові розлади як негативний чинник впливу на розвиток та перебіг серцево-судинної патології

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

pdf
Опубліковано: Sep 8, 2017
Як цитувати
“Стресові розлади як негативний чинник впливу на розвиток та перебіг серцево-судинної патології”. Український кардіологічний журнал, no. 4, Sept. 2017, pp. 117-24, https://ucardioj.com.ua/index.php/UJC/article/view/132.
Номер
№ 4 (2017): Український кардіологічний журнал
Розділ
Огляди

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

V. M. Kornatsky
ДУ «Національний науковий центр “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” НАМН України», Київ
A. M. Dorokhina
ДУ «Національний науковий центр “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” НАМН України», Київ

Анотація

В огляді наведено дані фундаментальних і клінічних досліджень, які свідчать про те, що посттравматичний стресовий розлад та розлади адаптації – це незалежні чинники ризику виникнення серцево-судинної патології. Куріння, гіподинамія, зловживання алкоголем, наркоманія, ожиріння на тлі поведінкових розладів харчування лише частково зумовлюють підвищення серцево-судинного ризику. Представлено основні механізми реалізації цієї асоціації. Доведено зв’язок між психічними розладами і хворобами системи кровообігу, зумовлений загальними генами-кандидатами. Ці чинники необхідно враховувати при оцінці персонального серцево-судинного й психічного ризиків, а також при розробці ефективних профілактичних і лікувальних заходів.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова:

стрес, серцево-судинні захворювання, посттравматичний стресовий розлад, тривожність, депресія

Посилання

Діагностика, терапія та профілактика медико-психо­­­ло­­гічних наслідків бойових дій в сучасних умовах: методичні рекомендації / Укл. П.В. Волошин, Н.О. Марута, Л.Ф. Шес­­­­­­­­топалова та ін. – Харків: ДУ «Інститут неврології психіатрії та наркології НАМН України», 2014.– 80 с.

Катеренчук І.П. Депресія як незалежний фактор кардіо­­­васкулярного ризику та її значення на різних етапах серцево-судинного континууму // Практикуючий лікар.– 2013.– № 2.– C. 52–57.

Чабан О.С., Франкова И.А. Современные тенденции в лечении посттравматического стресового расстройства // Нейроnews Психоневрология и нейропсихиатрия.– 2015.– № 2 (66).– С. 8–18.

Al-Hadethe A., Hunt N., Thomas Sh. et al. Prevalence of traumatic events and PTSD symptoms among secondary school students in Baghdad // Eur. J. Psychotraumatology.– 2014.– Vol. 5.– P. 23928.

Arenson M., Cohen B. Posttraumatic Stress Disorder and Cardiovascular Disease // PTSD Research Quarterly.– 2017.– Vol. 28 (1).– P. 1–9.

Batelaan N.M., Seldenrijk A., Bot M.B. et al. Anxiety and new onset of cardiovascular disease: critical review and meta-analysis // British J. Psychiatry.– 2016.– Vol. 208.– P. 223–231.

Bedi U.S., Arora R. Cardiovascular manifestations of posttraumatic stress disorder // J. Natl. Med. Assoc.– 2007.– Vol. 99.– P. 642–649.

Burg M.M., Soufer R. Post-traumatic Stress Disorder and Cardiovascular Disease // Curr. Cardiol. Rep.– 2016.– Vol. 18 (10).– P. 94.

Burri A., Maercker A. Differences in prevalence rates of PTSD in various European countries explained by war exposure, other trauma and cultural value orientation // BMC Res. Notes.– 2014.– Vol. 7 (1).– P. 407.

Cohen B.E., Marmar C., Ren L. et al. Association of cardiovascular risk factors with mental health diagnoses in Iraq and Afghanistan war veterans using VA health care // JAMA.– 2009.– Vol. 302.– P. 489–492.

Cowen P.J. Cortisol, serotonin and depression: all stressed out? // Br. J. Psychiatry.– 2002.– Vol. 180 (2).– P. 99–100.

Cwikel J., Abdelgani A., Goldsmith J.R. et al. Two-year follow up study of stress-related disorders among immigrants to Israel from the Chernobyl area // Environ Health Perspect.– 1997.– Vol. 105 (6).– P. 1545–1550.

Dhar A., Barton D. Depression and the link with cardiovascular disease // Front Psychiatry.– 2016.– Vol. 7.– P. 33.

Edmondson D., Kronish I.M., Shaffer J.A. et al. Posttraumatic stress disorder and risk for coronary heart disease: A meta-analytic review // Am. Heart J.– 2013.– Vol. 166 (5).– P. 806–814.

Edmondson D., Richardson S., Falzon L. et al. Posttraumatic stress disorder prevalence and risk of recurrence in acute coronary syndrome patients: A meta-analytic review // PLoS One.– 2012.– Vol. 7.– P. e38915.

Emdin C.A., Odutayo A., Wong C.X. et al. Meta-analysis of anxiety as a risk factor for cardiovascular disease // Am. J. Cardiol.– 2016.– Vol. 118 (4).– P. 511–519.

Fagundes C.P., Glaser R., Kiecolt-Glaser J.K. Stressful early life experiences and immune dysregulation across the lifespan // Brain Behav. Immun.– 2013.– Vol. 27.– P. 8–12.

Forbesa M.K., Flanaganc J.C., Barrettd E.L. et al. Post­traumatic stress disorder, and alcohol use disorders in a nationally representative sample of australian men and women // Elsevier.– 2015.– Vol. 156.– P. 176–183.

Frans Ö, Rimmö P.-A., Åberg L. et al. Trauma exposure and post-traumatic stress disorder in the general population // Acta Psychiatr. Scand.– 2005.– Vol. 111.– P. 291–299.

Gill J., Luckenbaugh D., Charney D. et al. Sustained elevation of serum interleukin-6 and relative insensitivity to hydrocortisone differentiates posttraumatic stress disorder with and without depression // Biol. Psychiatry.– 2010.– Vol. 68.– P. 999–1006.

Gill J., Vythilingam M., Page G.G. Low cortisol, high DHEA, and high levels of stimulated TNF-α, and IL-6 in women with PTSD // J. Traum. Stress.– 2008.– Vol. 21.– P. 530–539.

Gamper G., Willeit M., Sterz F. et al. Life after death: Posttraumatic stress disorder in survivors of cardiac arrest – Prevalence, associated factors, and the influence of sedation and analgesia // Crit. Care Med.– 2004.– Vol. 32.– P. 378–383.

Gradus J.L., Körmendiné Farkas D., Svensson E. et al. Associations between stress disorders and cardiovascular disease events in the Danish population // Brit. Med. J.– 2015.– Vol. 5.– P. e009334.

Grassi G., Seravalle G., Cattaneo B.M. et al. Sympathetic activation and loss of reflex sympathetic control in mild congestive heart failure // Circulation.– 1995.– Vol. 92.– P. 3206–3211.

Grassi G., Seravalle G., Colombo M. et al. Body weight reduction, sympathetic nerve traffic, and arterial baroreflex in obese normotensive humans // Circulation.– 1998.– Vol. 97.– P. 2037–2042.

Grenon S.M., Owens Chr.D., Alley H. et al. Posttraumatic stress disorder is associated with worse endothelial function among veterans // JAHA.– 2016.– Vol. 5.– P. e003010.

Guo M., Liu T., Guo J.C. et al. Study on serum cytokine levels in posttraumatic stress disorder patients // Asian Pac. J. Trop. Med.– 2012.– Vol. 5.– P. 323–325.

Hall K.S., Hoerster K.D., Yancy W.S. Post-traumatic stress disorder, physical activity, and eating behaviors // Epidemiol. Rev.– 2015.– Vol. 37.– P. 103–115.

Hoge E.A., Brandstetter K., Moshier S. et al. Broad spectrum of cytokine abnormalities in panic disorder and posttraumatic stress disorder // Depress. Anxiety.– 2009.– Vol. 26.– P. 447–455.

Holman E.A. Acute stress and cardiovascular health: Is there an ACE gene connection? // J. Traumatic Stress.– 2012.– Vol. 25.– P. 592–597.

Huffman J., Celano Chr., Beach S. et al. Depression and Cardiac Disease: Epidemiology, Mechanisms, and Diagnosis // Cardiovasc. Psychiatry Neurology.– 2013.– Vol. 2013.– P. 1–14.

Johnson A.K., Grippo A.J. Sadness and broken hearts: neurohumoral mechanisms and co-morbidity of ischemic heart disease and psychological depression // J. Physiol. Pharmacol.– 2006.– Vol. 57 (11) .– P. 5–29.

Johnson P.L., Sajdyk T.J., Fitz S.D. Angiotensin II’s role in sodium lactate-induced panic-like responses in rats with repeated urocortin 1 injections into the basolateral amygdala: amygdalar angiotensin receptors and panic // Prog. Neuro-Psychopharma­­col. Biol. Psychiatry.– 2013.– Vol. 44.– P. 248–256.

Jordan H.T., Miller-Archie S.A., Cone J.E. et al. Heart disease among adults exposed to the september 11, 2001 world trade center disaster: Results from the world trade center health registry // Prev. Med.– 2011.– Vol. 53.– P. 370–376.

Kanaklakshmi M., Johnson J., Peterson M.J. A review of posttraumatic stress disorder and obesity: exploring the link // Prim Care Companion CNS Disord.– 2016.– Vol. 18 (1).

Kessler R.C., Ormel J., Petukhova M. et al. Development of lifetime comorbidity in the world health organization world mental health surveys // Arch. Gen. Psychiatry.– 2011.– Vol. 68.– P. 90–100.

Khoury N.M., Marvar P.J., Gillespie C.F. et al. The renin-angiotensin pathway in posttraumatic stress disorder: angiotensin-converting enzyme inhibitors and angiotensin receptor blockers are associated with fewer traumatic stress symptoms // J. Clin. Psychiatry.– 2012.– Vol. 73.– P. 849–855.

Kobayashi I., Lavela J., Mellman T.A. Nocturnal autonomic balance and sleep in PTSD and resilience // J. Traum. Stress.– 2014.– Vol. 27.– P. 712–716.

Kubzansky L.D., Koenen K.C., Jones C. et al. A prospective study of posttraumatic stress disorder symptoms and coronary heart disease in women // Health Psychol.– 2009.– Vol. 28.– P. 125–130.

Ladwig K.-H., Baumert J., Marten-Mittag B. et al. Posttrauma­­­tic stress symptoms and predicted mortality in patients with implantable cardioverter-defibrillators: Results from the prospective living with an implanted cardioverter-defibrillator study // Arch. Gen. Psychiatry.– 2008.– Vol. 65.– P. 1324–1330.

Maercker A., Brewin Chr., Bryant R. et al. Diagnosis and classification of disorders specifically associated with stress: proposals for ICD-11 // World Psychiatry.– 2013.– Vol. 12(3).– P. 198–206.

Marke V., Bennett P. Predicting post-traumatic stress disorder following first onset acute coronary syndrome: Testing a theoretical model // Br. J. Clin. Psychol.– 2013.– Vol. 52.– P. 70–81.

Mellman T.A., Brown D.D., Jenifer E.S. et al. Posttraumatic stress disorder and nocturnal blood pressure dipping in young adult African Americans // Psychosom. Med.– 2009.– Vol. 71.– P. 627–630.

Morris M.C., Compas B.E., Garber J. Relations among posttraumatic stress disorder, comorbid major depression, and HPA function: a systematic review and meta-analysis // Clin. Psychol. Rev.– 2012.– Vol. 32.– P. 301–315.

Nicholls J.G., Paton J.F.R. Brainstem: neural networks vital for life // Philos. Trans. R Soc B Biol. Sci.– 2009.– Vol. 364.– P. 2447–2451.

Nylocks K.M., Michopoulos V., Rothbaum A.O. et al. An angiotensin-converting enzyme (ACE) polymorphism may mitigate the effects of angiotensin-pathway medications on posttraumatic stress symptoms // Am. J. Med. Genet. B Neuropsychiatr. Genet.– 2015.– Vol. 168B.– P. 307–315.

Pagoto S.L., Schneider K.L., Bodenlos J.S. et al. Association of post-traumatic stress disorder and obesity in a nationally representative sample // Obesity (Silver Spring).– 2012.– Vol. 20 (1).– P. 200–205.

Pietrzak R.H., Goldstein R.B., Southwick S.M. et al. Medical comorbidity of full and partial posttraumatic stress disorder in us adults: Results from wave 2 of the national epidemiologic survey on alcohol and related conditions // Psychosom. Med.– 2011.– Vol. 73 (8).– P. 697–707.

Pollard H.B., Shivakumar Ch., Starr J. et al. Soldier’s heart: a genetic basis for elevated cardiovascular disease risk associated with post-traumatic stress disorder // Front Mol. Neurosci.– 2016.– Vol. 9.– P. 87.

Ras R.T., Streppel M.T., Draijer R. et al. Flow-mediated dilation and cardiovascular risk prediction: a systematic review with meta-analysis // Int. J. Cardiol.– 2013.– Vol. 168.– P. 344–351.

Roberge M.-A., Dupuis G., Marchand A. Post-traumatic stress disorder following myocardial infarction: Prevalence and risk factors // Can. J. Cardiol.– 2010.– Vol. 26.– P. e170–e175.

Saavedra J.M., Benicky J. Brain and peripheral angiotensin II play a major role in stress // Stress.– 2007.– Vol. 10.– P. 185–193.

Sumner J.A., Kubzansky L.D., Elkind M.S.V. et al. Trauma exposure and posttraumatic stress disorder symptoms predict onset of cardiovascular events in women // Circulation.– 2015.– Vol. 132 (4).– P. 251–259.

Smith A.K., Conneely K.N., Kilaru V. et al. Differential immune system DNA methylation and cytokine regulation in post-traumatic stress disorder // Am. J. Med. Genet.– 2011.– Vol. 156.– P. 700–708.

Southwick S., Friedman M.J. Neurobiological models of posttraumatic stress disorder // The Mental Health Consequen­­­ces of Torture.– 2001.– P. 73–87.

Spitzer C., Barnow S., Völzke H. et al. Association of posttraumatic stress disorder with low-grade elevation of C-reactive protein: evidence from the general population // J. Psychiatr. Res.– 2010.– Vol. 44.– P. 15–21.

Stoppelbein L., Greening L., Fite P. The role of cortisol in PTSD among women exposed to a trauma-related stressor // J. Anxiety Disord.– 2012.– Vol. 26 (2).– P. 352–358.

Van Ameringen, Mancini C., Patterson B. et al. Post-trauma­­tic stress disorder in Canada // CNS Neuroscience & Therapeutics.– 2008.– Vol. 14.– P. 171–181.

Woodward S.H., Arsenault N.J., Voelker K. et al. Autonomic activation during sleep in posttraumatic stress disorder and panic: a mattress actigraphic study // Biol. Psychiatry.– 2009.– Vol. 66.– P. 41–46.

Xu Y., Arora R.C., Hiebert B.M. Non-invasive endothelial function testing and the risk of adverse outcomes: a systematic review and meta-analysis // Eur. Heart J. Cardiovasc. Imaging.– 2014.– Vol. 15.– P. 736–746.