Особливості толерантності до фізичного навантаження у дорослих пацієнтів після операції заміни аортального клапана легеневим автографтом
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета – оцінити толерантність до фізичного навантаження (ТФН) у дорослих пацієнтів у віддалений післяопераційний період після заміни аортального клапана легеневим автографтом (операція Росса, ОР). З 01.01.2016 р. до 30.11.2016 р. обстежено 22 послідовних пацієнтів віком від 18 років з природженими вадами серця, які перенесли ОР (1-ша група), і 24 практично здорових дорослих
(2-га, контрольна група). Залежно від функціонального класу (ФК) серцевої недостатності хворих 1-ї групи розділили на підгрупи:
1А – 8 пацієнтів з I ФК за NYHA, 1Б – 14 осіб із II–III ФК за NYHA. ТФН оцінювали за допомогою тесту з шестихвилинною ходьбою (ШХX) і запропонованого нами методу визначення фізичної працездатності (PWC170) у дорослих із природженими вадами серця. Якість життя оцінювали за допомогою опитувальника SF-36. Віддалений післяопераційний період становив (5,8±1,7) року. ОР була єдиним хірургічним втручанням у 11 (50 %) хворих. Аналіз якості життя показав відсутність відмінностей в 1-й і 2-й групах. Дистанція в тесті з ШХХ становила (429,6±22,2) м у пацієнтів 1-ї групи і (593,3±7,6) м – 2-ї групи (Р<0,01). На ІІ етапі фізичного навантаження у хворих підгрупи 1Б частота скорочень серця була статистично значуще (Р<0,01) вищою, ніж в осіб 2-ї групи (відповідно 142,1±6,4, і 120,5±3,6 за 1 хв). Рівень систолічного артеріального тиску (АТ) у оперованих хворих обох підгруп на II етапі був статистично значуще (Р<0,05) вищим, ніж у здорових, а рівень діастолічного АТ на обох етапах не мав статистично значущих відмінностей. ТФН (за показниками фізичної працездатності – PWC170 і PWC170/кг) у пацієнтів підгрупи 1Б виявилася статистично значуще нижчою, ніж у хворих підгрупи 1А та осіб 2-ї групи. Всім пацієнтам після ОР необхідно проводити дослідження з дозованим фізичним навантаженням з використанням запропонованого нами методу. Низька фізична працездатність у віддалений період у деяких пацієнтів після ОР є наслідком перенесених додаткових хірургічних та інтервенційних втручань, крім ОР, і зниження функціонального стану правого шлуночка при достатній функції лівого шлуночка. Найбільш значний приріст систолічного АТ у пацієнтів після ОР на етапах навантаження за відсутності статистично значущих змін діастолічного АТ може свідчити про підвищення жорсткості стінки кореня неоаорти при адекватній функції легеневого автографта в аортальній позиції, що потребує подальшого вивчення.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Аронов Д.М., Лупанов В.П. Функциональные пробы в кардиологии. В книге Кардиология: национальное руководство / Под ред. Е. В. Шляхто – 2-е изд., перераб. и доп.– М.: Гэотар-Медиа, 2015.– С. 95–103.
Жарінов О.Й., Куць В.О., Тхор Н.В. Навантажувальні проби в кардіології.– К.: Медицина світу, 2006.– 90 с.
Караськов А.М., Шарифулин Р.М., Богачев-Прокофьев А.В. и др. Коррекция аортальных пороков в сочетании с расширением восходящей аорты у взрослых пациентов: сравнение процедуры Росса и операции Бенталла – Де Боно // Патология кровообращения и кардиохирургия.– 2015.– Т. 19 (№ 3).– С. 50–57.
Лебідь І.Г., Разінкіна А.О., Климишин Ю.І. та ін. Спосіб визначення фізичної працездатності у дорослих з вродженими вадами серця.– Патент на корисну модель № 112844 UA, A61B 5/02 (2006.01) № u 201608045; заявл. 20.07.2016; опубл. 26.12.2016.– Бюл. № 24.
Лисунець О.М., Ханюкова І.Я., Ткаченко, Ю.В. та ін. Фізичний складник реабілітаційного потенціалу дорослих із вродженими вадами серця у віддалені терміни після операційного спостереження // Укр. вісник медико-соціальної експертизи.– 2014.– № 4.– С. 22–26.
Лукьянов А.А. Отдаленные результаты аутотрансплантации клапана легочной артерии (процедуры Росса) у пациентов педиатрической группы с врожденным пороком аортального клапана: дис. ...канд. мед. наук: 14.01.26.– Новосибирск, 2016.– 173 с.
Рыбакова М.К., Митьков В.В., Балдин Д.Г. Эхокардиография от М.К. Рыбаковой.– М.: Издательский дом «Видар», 2016.– 600 с.
Сергиенко Л. П. Непрямые методы определения максимального потребления кислорода (обзор) // Cлобожанський науково-спортивний вісник.– 2015.– № 1 (45).– С. 109–122.
Чернов И.И., Козьмин Д.Ю., Макеев С.А. и др. Непосредственные результаты модифицированной операции Росса // Патология кровообращения и кардиохирургия.– 2016.– Т. 20 (№ 1).– С. 12–18.
Хэмптон Д. ЭКГ в практике врача (2-е издание).– М.: Медицинская литература, 2013.– 400 с.
Якість життя у пацієнтів із вродженими вадами серця. Практичний посібник / За ред. І.Г. Лебідь, Н.М. Руденко, А.Ю. Сидоренко та ін.– К.: Вид. НПМЦДКК, 2016.– 49 с.
Baumgartner H., Bonhoeffer P., De Groot N.M. et al. ESC Guidelines for the management of grown-up congenital heart disease (new version 2010) // Eur. Heart J.– 2010.– Vol. 153.– P. 249.
Becker O. Gesundheitsbezogene Lebensqualität und funktionelles Outcome bei Patienten nach Ross-Operation im Vergleich zur Normbevölkerung (Health-related quality of life and functional outcome in patients after Ross surgery compared to the norm population).– 2016.– 118 р.
David T.E., David C., Woo A. et al. The Ross procedure: outcomes at 20 years // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 2014.– Vol. 147 (1).– P. 85–93.
Etnel J.R., Elmont L.C., Ertekin E. et al. Outcome after aortic valve replacement in children: A systematic review and meta-analysis // J. Thorac. Cardiovasc. Surgery.– 2016.– Vol. 151 (1).– P. 143–152.
Freling H.G., van Slooten Y.J., van Melle J.P. et al. Pulmonary valve replacement: twenty-six years of experience with mechanical valvar prostheses // Ann. Thorac. Surgery.– 2015.– Vol. 99 (3).– P. 905–910.
Kalfa D., Mohammadi S., Kalavrouziotis D. et al. Long-term outcomes of the Ross procedure in adults with severe aortic stenosis: single-centre experience with 20 years of follow-up // Eur. J. Cardio-Thoracic Surgery.– 2015.– Vol. 47 (1).– P. 159–167.
Marino B.S., Pasquali S.K., Wernovsky G. et al. Exercise performance in children and adolescents after the Ross procedure // Cardiology in the Young.– 2006.– Vol. 16 (1).– Р. 40–47.
Mastrobuoni S., de Kerchove L., Solari S. et al. The Ross procedure in young adults: over 20 years of experience in our Institution // Eur. J. Cardio-Thoracic Surgery.– 2016.– Vol. 49 (2).– Р. 507–513.
Pauliks L.B., Clark J.B., Rogerson A. et al. Exercise stress echocardiography after childhood Ross surgery: functional outcome in 26 patients from a single institution // Pediatric Cardiology.– 2012.– Vol. 33 (5).– P. 797–801.
Ringle A., Richardson M., Juthier F. et al. Ross procedure is a safe treatment option for aortic valve endocarditis: Long-term follow-up of 42 patients // Intern. J. Cardiology.– 2016.– Vol. 203.– P. 62–68.