Предиктори довгострокового клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка

Анотація

Мета роботи – визначити прогностичні фактори розвитку несприятливих серцево-судинних подій (смерті та госпіталізації) у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ)
≤ 35 % при довгостроковому спостереженні.
Матеріали і методи. Обстежено 120 гемодинамічно стабільних пацієнтів з ХСН, віком 18–75 років, II–IV функціональних класів за NYHA, з ФВЛШ ≤ 35 %. За допомогою множинної логістичної регресії за методом Кокса аналізували незалежні фактори, що впливають на довгостроковий прогноз пацієнтів із ХСН.
Результати та обговорення. За період спостереження із 120 обстежуваних 61 пацієнт досяг комбінованої критичної точки (ККТ). В уніваріантній регресійній моделі предикторами досягнення ККТ виявилися функціональний клас за NYHA, втрата маси тіла за останні 6 місяців ≥ 6 %, систолічний і діастолічний артеріальний тиск, наявність у пацієнта інфаркту міокарда в анамнезі та стенокардії, анемія, кількість госпіталізацій за останній рік та параметри, що відображають функціональний стан пацієнта (дистанція 6-хвилинної ходьби, кількість розгинань нижньої кінцівки). Ризик розвитку ККТ статистично значуще вищий у пацієнтів із меншими значеннями індексу маси тіла, окружності плеча напруженої та ненапруженої руки, стегна, товщини шкірно-жирової складки над біцепсом і трицепсом, розрахункової частки жирової маси тіла. Предикторами досягнення ККТ є вищі рівні сечової кислоти і С-реактивного білка. Ехокардіографічними предикторами настання ККТ виявилися ФВЛШ, розмір лівого передсердя, показник TAPSE, а також його співвідношення до систолічного тиску в легеневій артерії, індекс кінцеводіастолічного тиску в лівому шлуночку. Також ризик досягнення ККТ є більшим при менших значеннях показника потокозалежної вазодилатації плечової артерії (ПЗВД ПА). Незалежними предикторами настання ККТ виявилися окружність плеча ненапруженої руки, рівень С-реактивного білка у крові і показник ПЗВД ПА. При аналізі показників у 77 пацієнтів, яким була проведена денситометрія, виявлено, що на досягнення ККТ впливають показник Е/E´, індекс м’язової тканини кінцівок, індекс жирової маси і відношення жирової маси до зросту. При мультиваріантному аналізі з урахуванням показників денситометрії незалежними предикторами настання ККТ виявилися розмір лівого передсердя, індекс м’язової маси кінцівок, показник ПЗВД ПА і наявність інфаркту міокарда в анамнезі.
Висновки. Незалежними предикторами досягнення ККТ пацієнтами з ХСН і ФВЛШ ≤ 35 % є наявність інфаркту міокарда в анамнезі, менші показники окружності плеча ненапруженої руки, індексу м’язової маси кінцівок, потокозалежної вазодилататорної відповіді, вищі рівні С-реактивного білка, розміри лівого передсердя.