Діагностичне значення катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих із підозрою на легеневу гіпертензію. Частина 1. Методологія виконання процедури, нозологія захворювань та вазодилататорний тест

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Yu. M. Sirenko
I. O. Zhyvylo
G. D. Radchenko

Анотація

Мета роботи – здійснити критичний перегляд власного досвіду, його відповідності чинним рекомендаціям і даним міжнародних реєстрів, а також оцінити показники легеневої та системної гемодинаміки, отримані у хворих на легеневу артеріальну гіпертензію (ЛАГ) в Україні.
Матеріали і методи. За 5 років 220 процедур катетеризації правих відділів серця і легеневої артерії виконано 195 пацієнтам із середньою або високою ймовірністю ЛАГ за даними ехокардіографії відповідно до сучасних рекомендацій. Усі пацієнти були госпіталізовані в ННЦ «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска» НАМН України із підозрою на наявність ЛАГ (первинно), або із погіршанням перебігу захворювання (повторно), або для підтвердження статусу вазореактивності (повторно).
Результати та обговорення. Проведено 220 успішних процедур катетеризації. Первинну (діагностичну) катетеризацію провели у 195 хворих, повторну – у 25. Діагноз ЛАГ підтверджено у 178 пацієнтів. У 17 пацієнтів за результатами катетеризації діагноз ЛАГ був знятий: величина середнього тиску в легеневій артерії була менше
20 мм рт. ст. Структура нозологій у хворих, яким було виконано катетеризацію була такою: ідіопатична ЛАГ спостерігалася у 68 (38 %) пацієнтів, з них 11 (6 %) – вазореактивних; ЛАГ, асоційована із захворюваннями сполучної тканини, – у 21 (12 %) пацієнта; ЛАГ, асоційована з ВІЛ-інфекцією, – у 4 (2 %) хворих; ЛАГ, асоційована з портальною гіпертензією, – у 4 (2 %); ЛАГ, асоційована з природженими вадами серця, – у 26 (15 %); хронічна тромбоемболічна легенева гіпертензія – у 50 (28 %). Тест на вазореактивність було проведено у 33 хворих на ідіопатичну ЛАГ, з них у 11 (33 %) він був позитивним. У хворих із позитивним вазидилататорним тестом середній тиск у легеневій артерії знизився у середньому на 21,8 мм рт. ст. – до 26,5 мм рт. ст. (р<0,0001), при цьому серцевий індекс збільшився на 31 % – до 3,8 л · хв · м–2 (р<0,1). Легеневий судинний опір знизився на 6,4 од. Вуда – до 2,7 од. Вуда (р<0,0001). У хворих із негативним результатом тесту зниження середнього тиску в легеневій артерії і легеневого судинного опору було статистично не значущим (р>0,05), а змін серцевого індексу не виявлено.
Висновки. На підставі досвіду нашого центру оцінювання гемодинаміки за допомогою катетеризації є безпечним і залишається діагностичним стандартом для ЛАГ. Зокрема, катетеризація є необхідною для узгодженого аналізу 4 показників, що мають критичне значення для клінічного профілю пацієнтів з ЛАГ: тиск у правому передсерді, легеневий судинний опір, серцевий викид та тиск заклинювання в легеневій артерії. У пацієнтів з ідіопатичною ЛАГ також необхідно оцінювати вазореактивність для прогнозування чутливості до терапії антагоністами кальцію, наявність якої пов’язана з кращими результатами лікування та виживаності.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова:

легенева гіпертензія, катетеризація правих відділів серця, легенева артерія, тиск у легеневій артерії, вазореактивний тест, серцевий індекс

Посилання

Митрофанова Л.Б., Аминева Х.К. Макроскопический и органометрический анализ сердца в патологии: пособие для врачей / Под ред. Г.Б. Ковальского.– Санкт-Петер­­бург: ГПАБ, 1998.– 60 с.

Сіренко Ю.М., Радченко Г.Д., Живило І.О. та ін. Досвід катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих на легеневу гіпертензію // Серце і судини.– 2016.– № 4.– С. 23–29.

Chatterjee K. Swan-Ganz catheters: past, present, and future: a viewpoint // Circulation.– 2009.– Vol. 119.– P. 147–152. doi: https://doi.org/10.1161/circulationaha.108.811141.

Frost A., Badesch D., Gibbs J.S.R. et al. Diagnosis of pulmonary hypertension // Eur. Respir. J.– 2019.– Vol. 53.– P. 1801904. https://doi.org/10.1183/13993003.01904-2018

Gaine S.P., Naeije R., Peacock A.J. The Right Heart. – London: Springer-Verlag, 2014. – 323 p. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-4471-2398-9.

Galie N., Humbert M., Vachiery J.L. et al. 2015 ESC/ERS Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension: The Joint Task Force for the Diagnosis and Treatment of Pulmonary Hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Respiratory Society (ERS): Endorsed by: Association for European Paediatric and Congenital Cardiology (AEPC), International Society for Heart and Lung Transplantation (ISHLT) // Eur. Respir. J.– 2015.– Vol. 46.– P. 903–975. doi: https://doi.org/10.1183/13993003.51032-2015.

Hemnes A.R., Zhao M., West J. et al. Critical genomic networks and vasoreactive variants in idiopathic pulmonary arterial hypertension // Am. J. Respir. Crit. Care. Med.– 2016.– Vol. 194.– P. 464–475. doi: https://doi.org/10.1164/rccm.201508-1678oc.

Hoeper M.M., Bogaard H.J., Condliffe R. et al. Definitions and diagnosis of pulmonary hypertension // J. Am. Coll. Cardiol.– 2013.– Vol. 62 (25).– P. 42–50. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.10.032.

Hoeper M.M., Lee S.H., Voswinckel R. et al. Complications of right heart catheterization procedures in patients with pulmonary hypertension in experienced centers // J. Am. Coll. Cardiol.– 2006.– Vol. 48.– P. 46–52. doi: https://doi.org/10.1016/s0734-3299(08)70488-x.

Jing Z.C., Jiang X., Han Z.Y. et al. Iloprost for pulmonary vasodilator testing in idiopathic pulmonary hypertension // Eur. Respir. J.– 2009.– Vol. 33 (6).– P. 1354–1360. doi: https://doi.org/10.1183/09031936.00169608.

Lang I.M. Measuring vasorectivity in pulmonary hypertension: a simple test, but do we understand it? // J. Heart Lung Transplant.– 2015.– Vol. 34 (3).– P. 306–307. doi: https://doi.org/10.1016/j.healun.2014.12.002.

Lang R.M., Badano L.P., Mor-Avi V. et al. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr.– 2015.– Vol. 28 (1).– P. 1–39. doi: https://doi.org/10.1016/j.echo.2014.10.003.

McLaughlin V.V., Archer S.L., Badesch D.B. et al. ACCF/AHA 2009 expert consensus document on pulmonary hypertension a report of the American College of Cardiology Foundation Task Force on Expert Consensus Documents and the American Heart Association developed in collaboration with the American College of Chest Physicians, American Thoracic Society and the Pulmonary Hypertension Associa­tion // J. Am. Coll. Cardiol.– 2009.– Vol. 53 (17).– P. 1573–619. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2009.01.004.

Morris A.H., Chapman R.H., Gardner R.M. Frequency of technical problems encountered in the measurement of pulmonary artery wedge pressure // Crit. Care Med.– 1984.– Vol. 12 (3).– P. 164–170. doi: https://doi.org/10.1097/00003246-198403000-00003.

Nossaman B.D., Scruggs B.A., Nossaman V.E. et al. History of Right Heart Catheterization: 100 Years of Experimentation and Methodology Development // CARDIOL. REV.– 2010.– Vol. 18 (2).– P. 94–101. doi: https://doi.org/10.1097/crd.0b013e3181ceff67.

Rosenkranz S., Behr J., Ewert R. et al. Rechtsherzkatheter-Untersuchung bei pulmonaler Hypertonie [Right heart catheterization in pulmonary hypertension] // Dtsch. Med. Wochenschr.– 2011.– Vol. 136.– P. 2601–2616. doi: https://doi.org/10.1055/s-0031-1292858.

Simonneau G., Montani D., Celermajer D.S. et al. Haemodynamic definitions and updated clinical classification of pulmonary hypertension // Eur. Respir. J.– 2019.– Vol. 53.– P. 1801913. doi: https://doi.org/10.1183/13993003.01913-2018.

Sitbon O., Humbert M., Jaïs X. et al. Long-term response to calcium channel blockers in idiopathic pulmonary arterial hypertension // Circulation.– 2005.– Vol. 111.– P. 3105–3111. doi: https://doi.org/10.1016/j.accreview.2005.09.056.

Tonelli A.R., Mubarak K.K., Li N. et al. Effect of Balloon Inflation Volume on Pulmonary Artery Occlusion Pressure in Patients With and Without Pulmonary Hypertension // CHEST.– 2011.– Vol. 139 (1).– P. 115–121. doi: https://doi.org/10.1378/chest.10-0981.

Volk K.W. The assessment of acute vasoreactivity during right heart catheterization for the evaluation of pulmonary arterial hypertension // Cath. Lab. Digest.– 2018.– Vol. 26 (May) – online (https://www.cathlabdigest.com/article/Assessment-Acute-Vasoreactivity-During-Right-Heart-Catheterizations-Evaluation-Pulmonary).