Зв’язок між тяжкістю порушень сну, показниками ліпідного обміну і антропометричними характеристиками у хворих на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – вивчити зв’язок між безсонням, денною сонливістю та рівнем ліпідів, антропометричними показниками і серцево-судинним ризиком у хворих на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 118 пацієнтів з гіпертонічною хворобою віком понад 45 років. Для оцінки серцево-судинного ризику було використано Фремінгемську шкалу. Оцінювали індекс маси тіла, м’язову силу, фізичну активність за кількістю пройдених за день кроків. Визначали вміст загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерину ліпопротеїнів низької щільності, рівні глюкози і глікованого гемоглобіну. Безсоння діагностували за критеріями Міжнародної класифікації порушень сну, випуск 3. Денну сонливість оцінювали за допомогою шкали Епворта. Для виявлення синдрому нічного апное проводили добове моніторування за допомогою кардіореспіраторного комплексу SOMNOcheck micro CARDIO, який дозволяє здійснювати реєстрацію потоку дихання, сатурацію крові, частоту скорочень серця і сертифікований для діагностики синдрому нічного апное.
Результати та обговорення. Безсоння було діагностовано у 48 (40,7 %) із 118 обстежених. Не виявлено зв’язку між наявністю безсоння і метаболічними показниками або артеріальним тиском. Водночас встановлено, що залежно від ступеня денної сонливості відрізнялися рівні систолічного артеріального тиску, ХС ЛПВЩ, окружність талії, індекс маси тіла. При аналізі серцево-судинного віку, визначеного за Фремінгемською шкалою, виявлено, що в пацієнтів з високим ступенем денної сонливості цей показник був вищий: у 1-й групі за шкалою Епворта серцево-судинний вік відповідав 48,0 [45,5–56,7] року, у 2-й групі – 57,0 [48,7–63,0] року і в 3-й групі – 72,0 [68,0–80,0] року, ANOVA тест F=63,4; p=0,001.
Висновки. При оцінюванні впливу порушень сну на метаболічні показники й артеріальний тиск значення має не безсоння, а оцінка такого його вияву, як денна сонливість. При використанні шкали денної сонливості Епворта виявлено, що хворі на гіпертонічну хворобу з метаболічним синдромом із середніми і тяжкими виявами денної сонливості мають вищі рівні систолічного артеріального тиску, індексу маси тіла, більшу окружність талії та нижчий рівень ХС ЛПВЩ і більший серцево-судинний вік за Фремінгемською шкалою.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Bastien C.H., Vallières A., Morin C.M. Validation of the Insomnia Severity Index as an outcome measure for insomnia research // Sleep. Med.– 2001.– Vol. 2 (4).– P. 297–307.
Buysse D.J. Insomnia // JAMA.– 2013.– Vol. 309 (7).– P. 706–716. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2013.193.
D’Agostino R.B.Sr., Vasan R.S., Pencina M.J. et al. General cardiovascular risk profile for use in primary care: the Framingham Heart Study // Circulation.– 2008.– Vol. 117 (6).– P. 743–753. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.107.699579.
Deng H.B., Tam T., Zee B.C. et al. Short sleep duration increases metabolic impact in healthy adults: a population-based cohort study // Sleep.– 2017.– Vol. 40 (10). doi: https://doi.org/10.1093/sleep/zsx130.
Khan M.S., Aouad R. The effects of insomnia and sleep loss on cardiovascular disease // Sleep. Med. Clin.– 2017.– Vol. 12 (2).– P. 167–177. doi: https://doi.org/10.1016/j.jsmc.2017.01.005.
Kiełbasa G., Stolarz-Skrzypek K., Pawlik A. et al. Assessment of sleep disorders among patients with hypertension and coexisting metabolic syndrome // Adv. Med. Sci.– 2016.– Vol. 61 (2).– P. 261–268. doi: https://doi.org/10.1016/j.advms.2016.03.005.
Kruisbrink M., Robertson W., Ji C. et al. Association of sleep duration and quality with blood lipids: a systematic review and meta-analysis of prospective studies // BMJ Open.– 2017.– Vol. 7 (12).– P. e018585. doi: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-018585.
Lin P., Chang K.T., Lin Y.A. et al. Association between self-reported sleep duration and serum lipid profile in a middle-aged and elderly population in Taiwan: a community-based, cross-sectional study // BMJ Open.– 2017.– Vol. 7 (10).– P. e015964. doi: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-015964.
Lindberg E., Janson C., Johannessen A. et al. Sleep time and sleep-related symptoms across two generations – results of the community-based RHINE and RHINESSA studies // Sleep. Med.– 2020.– Vol. 69.– P. 8–13. doi: https://doi.org/10.1016/j.sleep.2019.12.017.
Makarem N., St-Onge MP., Liao M. et al. Association of sleep characteristics with cardiovascular health among women and differences by race/ethnicity and menopausal status: findings from the American Heart Association Go Red for Women Strategically Focused Research Network // Sleep. Health.– 2019.– Vol. 5 (5).– P. 501–508. doi: https://doi.org/10.1016/j.sleh.2019.05.005.
Okamura T., Hashimoto Y., Hamaguchi M. et al. Short sleep duration is a risk of incident nonalcoholic fatty liver disease: a population-based longitudinal study // J. Gastrointestin. Liver. Dis.– 2019.– Vol. 28 (1).– P. 73–81. doi: https://doi.org/10.15403/jgld.2014.1121.281.alc.
Rouleau C.R., Toivonen K., Aggarwal S. et al. The association between insomnia symptoms and cardiovascular risk factors in patients who complete outpatient cardiac rehabilitation // Sleep Med.– 2017.– Vol. 32.– P. 201–207. doi: https://doi.org/10.1016/j.sleep.2017.01.005.
Sateia M.J. International classification of sleep disorders-third edition: highlights and modifications // Chest.– 2014.– Vol. 146 (5).– P. 1387–1394. doi: https://doi.org/10.1378/chest.14-0970.
Smiley A., King D., Harezlak J. et al. The association between sleep duration and lipid profiles: the NHANES 2013–2014 // J. Diabetes. Metab. Disord.– 2019.– Vol. 18 (2).– P. 315–322. doi: https://doi.org/10.1007/s40200-019-00415-0.
Syauqy A., Hsu C. Y., Rau H. H. et al. Association of sleep duration and insomnia symptoms with components of metabolic syndrome and inflammation in middle-aged and older adults with metabolic syndrome in Taiwan // Nutrients.– 2019.– Vol. 11 (8).– P. 1848. doi: https://doi.org/10.3390/nu11081848.
Tanabe N., Fujita T., Fujii Y., Orii T. Investigation of the factors that contribute to the onset of insomnia in hypertensive patients by using a post-marketing surveillance database // Yakugaku Zasshi: Journal of the Pharmaceutical Society of Japan.– 2011.– Vol. 131 (5).– P. 669–677. doi: https://doi.org/10.1248/yakushi.131.669.
Taylor D.J., Mallory L.J., Lichstein K.L. et al. Comorbidity of chronic insomnia with medical problems // Sleep.– 2007.– Vol. 30 (7).– P. 213–218. doi: https://doi.org/10.1093/sleep/30.2.213.
Vozoris N.T. Insomnia symptoms are not associated with dyslipidemia: a population-based study // Sleep.– 2016.– Vol. 39 (3).– P. 551–558. doi: https://doi.org/10.5665/sleep.5524.
Williams B., Mancia G., Spiering W. et al. Authors/Task Force Members: 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology and the European Society of Hypertension // J. Hypertens.– 2018.– Vol. 36 (10).– P. 1953–2041. doi: https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000001940.
Zhan Y., Zhang F., Lu L. et al. Prevalence of dyslipidemia and its association with insomnia in a community based population in China // BMC Public. Health.– 2014.– Vol. 14.– P. 1050. doi: https://doi.org/10.1186/1471-2458-14-1050.
Zucconi M., Ferri R. Chapter B. Assessment of sleep disorders and diagnostic procedures. 1. Classifi cation of sleep disorders // Sleep. Medicine Textbook. Regensburg: ESRS, 2014.– P. 95–110.