Клініко-функціональна характеристика хворих на ішемічну хворобу серця з гострим коронарним синдромом та коронарним шунтуванням в анамнезі
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – дослідити особливості клініко-функціональних показників у пацієнтів із гострим коронарним синдромом (ГКС) та коронарним шунтуванням (КШ) в анамнезі.
Матеріали і методи. Обстежено 68 пацієнтів із ГКС, з них 30 – із КШ в анамнезі (основна група) і 38 – без попереднього КШ (група порівняння). Використано фізикальні та лабораторно-інструментальні методи дослідження, зокрема електрокардіографію, ультразвукове дослідження серця, коронаровентрикулографію, шунтографію та методи варіаційної статистики.
Результати та обговорення. У пацієнтів із ГКС і КШ в анамнезі виявлено вищу частоту і тривалість стабільної стенокардії напруження, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету та поєднаної супутньої патології порівняно з групою хворих з ГКС без КШ. Крім того, в основній групі була вищою частота виявлення ГКС без елевації сегмента ST, повторного ГКС, прогресування серцевої недостатності та потреба в істотно довшому перебуванні у відділенні інтенсивної терапії, ніж у групі порівняння. За даними електрокардіографії, пацієнти основної групи характеризувалися значно вищою частотою виявлення патологічного зубця Q, фібриляції передсердь та шлуночків, а також поєднаних порушень ритму і провідності. За даними ехокардіографії, у групі хворих з ГКС і КШ в анамнезі виявлено статистично значуще нижчу фракцію викиду лівого шлуночка, збільшення розміру лівого передсердя і відношення Е/А, які свідчили про більш виражену серцеву недостатність, зокрема про систолічну і діастолічну дисфункцію лівого шлуночка, порівняно з пацієнтами групи порівняння.
Висновки. Хворі на ішемічну хворобу серця з ГКС та попереднім КШ характеризуються обтяженим анамнезом, тяжчим клінічним перебігом і більш вираженими змінами за даними електрокардіографії та ультразвукового дослідження серця порівняно з групою без попереднього КШ, що потребує уточнення алгоритму ведення таких хворих.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.07.2014 № 455.– К.: 110 с.
Наказ Міністерства охорони здоров’я 03.07.2006 № 436. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Кардіологія». К: 2012.– 31 с.
Уніфікований клінічний протокол надання первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації. Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST.– К., 2016.– 79 с.
Al Suwaidi J., Velianou J.L., Berger P.B. et al. Primary percutaneous coronary interventions in patients with acute myocardial infarction and prior coronary artery bypass grafting // Amer. Heart J.– 2001.– Vol. 142.– P. 452–459.
Alanbaei M., Alsheikh-Ali A. A., Aleinati T. et al. Clinical characteristics and outcomes of patients with acute coronary syndrome and prior coronary artery bypass grafting in a large middle eastern cohort // Open Cardiovasc. Med. J.– 2011.– Vol. 5.– P. 196–202. doi: https://doi.org/10.2174/1874192401105010196.
Berry C., Pieper K.S., White H.D. et al. Patients with prior coronary artery bypass grafting have a poor outcome after myocardial infarction: an analysis of the VALsartan in acute myocardial infarction trial (VALIANT) // Eur. Heart J.– 2009.– Vol. 30 (1450).– P. 6. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehp102.
Brilakis E.S., Lee M., Mehilli J. et al. Saphenous vein graft interventions // Curr. Treat Options Cardiovasc. Med.– 2014.– Vol. 16.– P. 301. doi: https://doi.org/10.1007/s11936-014-0301-x.
Elbarasi E., Goodman S.G., Yan R.T. et al. Management patterns of non-ST segment elevation acute coronary syndromes in relation to prior coronary revascularization // Am. Heart J.– 2010.– Vol. 159 (1).– № 40.– P. 6. doi: https://doi.org/10.1016/j.ahj.2009.09.019.
Fitzgibbon G.M., Kafka H.P., Leach A.J. et al. NRMI Investigators. Coronary bypass graft fate and patient outcome: angiographic follow-up of 5,065 grafts related to survival and reoperation in 1,388 patients during 25 years // J. Am. Coll. Cardiol.– 1996.– Vol. 28.– P. 616–626.
Schirone L., Forte M., Palmerio S., Yee D., Nocella C. et al. A Review of the Molecular Mechanisms Underlying the Development and Progression of Cardiac Remodeling // Oxidative Medicine and Cellular Longevity.– 2017.– P. 1–16. doi: https://doi.org/10.1155/2017/3920195.
Wang J.H., Liu W., Du X. et al. Long term outcomes of saphaneous vein graft intervention in elderly patients with prior coronary artery bypass graft // J. Geriatr. Cardiol.– – Vol. 11.– P. 26–31. doi: https://doi.org/10.3969/j.issn.1671-5411.2014.01.010.