Функціональний стан лівого шлуночка серця в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда без елевації сегмента ST після реваскуляризації міокарда, яка проводилася в різні терміни від початку розвитку симптомів захворювання

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

M. Yu. Sokolov
Yu. V. Kashuba
Yu. M. Sokolov

Анотація

Мета роботи – оцінити вплив реваскуляризації міокарда, проведеної хворим із гострим інфарктом міокарда без стійкої елевації сегмента ST (non-ST-segment elevation myocardial infarction, NSTEMI) у різні терміни від початку симптомів, на стан систолічної функції лівого шлуночка (ЛШ), а також на функціональний клас стенокардії через 12 міс спостереження.
Матеріали і методи. Пацієнти з NSTEMI, які увійшли в дослідження (n=128), були розподілені за часом проведення реваскуляризації (ургентна або планова реваскуляризація), а також за способом реваскуляризації (коронарне стентування або шунтування) на 5 груп, включаючи групу хворих з NSTEMI, яким стентування не проводили. Групу 1 (n=28) становили пацієнти, яким були виконані ургентні коронаровентрикулографія (КВГ) та стентування ad hoc у перші 72 год від початку симптомів. До групи 2 (n=61) увійшли пацієнти, яким КВГ і стентування проводили планово через 72 год і більше (до кількох місяців від початку розвитку симптоматики). До групи 3 (n=12) увійшли пацієнти, яким у плановому порядку виконували коронарне шунтування. Група 4 (n=27) складалася з пацієнтів, яким після КВГ реваскуляризацію не проводили (контрольна група). До групи 5 (n=101) увійшли пацієнти вищеозначених груп, яким була виконана будь-яка реваскуляризація. Хворим усіх груп була проведена вихідна КВГ, визначено вихідний рівень серцевих тропонінів, проведено ангіографічне та ехокардіографічне дослідження стану ЛШ за стандартними методиками з оцінюванням вихідних показників регіонарної та загальної скоротливості міокарда. За відсутністю протипоказань хворим груп 2 і 3 виконували тести з дозованим фізичним навантаженням для встановлення функціонального класу (ФК) стенокардії. Під час короткострокового (перед виписуванням зі стаціонару, через 1 міс та через 3  міс після виписування) і довгострокового (через 6 місяців та через 1 рік) спостережень хворим повторно визначали фракцію викиду (ФВ) ЛШ, оцінювали регіонарну скоротливість ЛШ та ФК стенокардії.
Результати та обговорення. Дані тесту з дозованим фізичним навантаженням показали: якщо до реканалізації стенокардію 0–I ФК не фіксували в жодному випадку, то через 6 міс цей показник становив 70,6 %, а через рік – 73,8 % Кількість випадків тяжкої стенокардії зменшилася з 43,8 % під час першого обстеження до 7,7 % через 12 міс спостереження. Аналіз показників регіонарної та загальної скоротливості ЛШ виявив статистично значуще поліпшення цих показників у пацієнтів з NSTEMI через 12 міс, як у групі ургентного, так і у групі планового стентування. Кількість нормокінетичних сегментів підвищилася на 10 % (з 84,2 до 94,2 %), а гіпокінетичних – зменшилася більш ніж удвічі (з 16,5 до 6,8 %). ФВ ЛШ за 12 міс спостереження, як у групі ургентного, так і у групі планового стентування, статистично значуще поліпшилася. У контрольній групі, як і в групі шунтування, статистично значущих позитивних змін ФВ ЛШ через 12 міс після NSTEMI не спостерігали.
Висновки. Коронарне стентування, як ургентне, так і планове, у пацієнтів з NSTEMI, за даними річного спостереження, статистично значуще поліпшує функціональні й об’ємні показники ЛШ. Поліпшення цих показників зумовило статистично значуще зменшення ФК стенокардії в пацієнтів з NSTEMI, що своєю чергою покращило якість життя цих хворих.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова:

гострий інфаркт міокарда без елевації сегмента ST, коронаровентрикулографія, коронарне стентування, ехокардіографія, скорочувальна здатність міокарда, фракція викиду лівого шлуночка

Посилання

Anderson J.L., Adams C.D., Antman E.M. et al. ACC/AHA 2007 guidelines for the management of patients with unstable angina/non-ST-elevation myocardial infarction: a report of the American College of Cardiology/ American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (Writing Committee to Revise the 2002 Guidelines for the Management of Patients With Unstable Angina/Non-ST-Elevation Myocardial Infarction) // J. Am. Coll. Cardiol.– 2007.– Vol. 50.– P. 157. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.102.14.1739.

Badimon L., Padro T., Vilahur G. Atherosclerosis, platelets and thrombosis in acute ischaemic heart disease // Eur. Heart J. Acute Cardiovasc. Care.– 2012.– Vol. 1.– P. 60–74. doi: https://doi.org/10.1177/2048872612441582.

Badings E.A., The S.H., Dambrink J.H. et al. Early or late intervention in highrisk non-ST-elevation acute coronary syndromes: results of the ELISA-3 trial // EuroIntervention.– 2013.– Vol. 9.– P. 54–61. doi: https://doi.org/10.4244/eijv9i1a9.

Bassand J.P., Hamm CW, Ardissino D. et al. Guidelines for the diagnosis and treatment of non–ST-segment elevation acute coronary syndromes // Eur. Heart J.– 2007.– Vol. 28.– P. 1598–660. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehm499.

Bavry A.A., Kumbhani D.J., Rassi A.N. et al. Benefit of early invasive therapy in acute coronary syndromes: a meta-analysis of contemporary randomized clinical trials // J. Am. Coll. Cardiol.– 2006.– Vol. 48.– P. 1319–1325. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2006.06.050.

Brooks G.C., Lee B.C., Rajni Rao R. et al. Predicting Persistent Left Ventricular Dysfunction Following Myocardial Infarction: PREDiction of ICd Treatment Study (PREDICTS) // J. Am. Coll. Cardiol.– 2016.– Vol. 67.– P. 1186–1196. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2015.12.042.

Buller C.E., Dzavik V., Carere R.G. et al., for the TOSCA Investigators. Primary stenting versus balloon angioplasty in occluded coronary arteries: The Total Occlusion Study of Canada (TOSCA) // Circulation.– 1998.– Vol. 100.– P. 236–242. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.100.3.236.

Chierchia S., Brunelli C., Simonetti I. et al. Sequence of events in angina at rest: primary reduction in coronary flow // Circulation.– 1980.– Vol. 61.– P. 759. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.61.4.759.

Crawford T. Pathology of ischaemic heart disease.– London: Butterworths, 1977.– 48 p. doi: https://doi.org/10.1007/978-94-010-3347-3_1.

Davi G., Patrono C. Platelet activation and atherothrombosis // New Engl. J. Med.– 2007.– Vol. 357.– P. 2482–2494. doi: https://doi.org/10.1056/nejmra071014.

Epstein S.E., Talbot T.L. Dynamic coronary tone in precipitation, exacerbation and relief of angina pectoris // Am. J. Cardiol.– 1981.– Vol. 48.– P. 797. doi: https://doi.org/10.1016/0002-9149(81)90160-0.

Falk E. Unstable angina with fatal outcome: dynamic coronary thrombosis leading to infarction and/or sudden death. Autopsy evidence of recurrent mural thrombosis with peri­­pheral embolization culminating in total vascular occlusion // Circulation.– 1985.– Vol. 71.– P. 699–708. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.71.4.699.

Holmes D.R., Hartzler G.O., Smith H.C., Fuster V. Coronary artery thrombosis in patients with unstable angina // Br. Heart J.– 1981.– Vol. 45.– P. 411. doi: https://doi.org/10.1136/hrt.45.4.411.

Kofoed K.F., Kelbak H., Hansen P.R. et al. Early versus standard care invasive examination and treatment of patients with non-ST-segment elevation acute coronary syndrome: VERDICT randomized controlled trial // Circulation.– 2018.– Vol. 138.– P. 2741–2750. doi: https://doi.org/10.1161/circulationaha.118.037152.

Krumholz H.M., Anderson J.L., Bachelder B.L. et al. ACC/AHA 2008 Performance Measures for Adults With STEleva­­tion and Non–ST-Elevation Myocardial Infarction A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Performance Measures (Writing Committee to Develop Performance Measures for ST-Elevation and Non–ST-Elevation Myocardial Infarction) // Circulation.– 2008.– Vol. 118.– P. 2596–2648. doi: https://doi.org/10.1161/circulationaha.108.191099.

Libby P. Mechanisms of acute coronary syndromes and their implications for therapy // New Engl. J. Med.– 2013.– Vol. 368.– P. 2004–2013. doi: https://doi.org/10.1056/nejmra1216063.

Mandelkorn J.B., Wolf N.M., Singh S. et al. Intracoronary thrombus in nontransmural myocardial infarction and in unstable angina pectoris // Am. J. Cardiol.– 1983.– Vol. 52.– P. 1. doi: https://doi.org/10.1016/0002-9149(83)90059-0.

Mandelzweig L., Battler A., Boyko V. et al. The Second Euro Heart Survey on Acute Coronary Syndromes: characteristics, treatment, and outcome of patients with ACS in Europe and the Mediterranean basin in 2004 // Eur. Heart J.– 2006.– Vol. 27.– P. 2285–2293. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehl196.

Marino P., Zanolla L., Zardini P. Effect of streptokinase on left ventricular modeling and function after myocardial infarction: the GISSI trial // J. Am. Coll. Cardiol.– 1989.– Vol. 14.– P. 1149–1158. doi: https://doi.org/10.1016/0735-1097(89)90409-9.

Maseri A., Chierchia S., Davies G.J., Fox K.M. Variable susceptibility to dynamic coronary obstruction: an elusive link between coronary atherosclerosis and angina pectoris // Am. J. Cardiol.– 1983.– Vol. 52.– P. 46A. doi: https://doi.org/10.1016/0002-9149(83)90176-5.

Maseri A., Pesola A., Marzilli M. et al. Coronary vasospasm in angina pectoris // Lancet.– 1977.– Vol. 1.– P. 713. doi: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(77)92164-x.

McManus D.D., Gore J., Yarzebski J. et al. Recent trends in the incidence, treatment, and outcomes of patients with STEMI and NSTEMI // Am. J. Med.– 2011.– Vol. 124.– P. 40–47. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2010.07.023.

Mehta S.R., Cannon C.P., Fox K.A. et al. Routine vs selective invasive strategies in patients with acute coronary syndromes: a collaborative meta-analysis of randomized trials // JAMA.– 2005.– Vol. 293.– P. 2908– 2917. doi: https://doi.org/10.1001/jama.293.23.2908.

Mehta S.R., Granger C.B., Boden W.E. et al. TIMACS Investigators. Early versus delayed invasive intervention in acute coronary syndromes // New Engl. J. Med.– 2009.– Vol. 360.– P. 2165–2175. doi: https://doi.org/10.1056/nejmoa0807986.

Miller A.L., Chadi Dib, Li Li et al. Left Ventricular Ejection Fraction Assessment Among Patients with Acute Myocardial Infarction and Its Association with Hospital Quality of Care and Evidence-Based Therapy Use // Circ. Cardiovasc. Qual. Outcomes.– 2012.– Vol. 5.– P. 662–671. doi: https://doi.org/10.1161/circoutcomes.112.965012.

Miller A.L., Gosch K., Daugherty S.L. et al. Failure to Reassess Ejection Fraction after Acute Myocardial Infarction in Potential Implantable Cardioverter Defibrillator Candidates: Insights from the Translational Research Investigating Underlying Disparities in Acute Myocardial Infarction Patients' Health Status (TRIUMPH) Registry // Am. Heart J.– 2013.– Vol. 166 (4).– P. 737–743. doi: https://doi.org/10.1016/j.ahj.2013.07.019.

Milosevic A., Vasiljevic-Pokrajcic Z., Milasinovic D. et al. Immediate versus delayed invasive intervention for non-STEMI patients: the RIDDLE-NSTEMI study // JACC Cardiovasc. Interv.– 2016.– Vol. 9.– P. 541–549. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcin.2015.11.018.

Montalescot G., Cayla G., Collet J.P. et al., ABOARD Investigators. Immediate vs delayed intervention for acute coronary syndromes: a randomized clinical trial // JAMA.– 2009.– Vol. 302.– P. 947–954. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2009.1267.

National Institute for Clinical Excellence. NICE guideline: unstable angina and NSTEMI: the early management of unstable angina and non–ST-segment-elevation myocardial infarction.2010. Available at: http://guidance.nice.org.uk/CG/ Wave14/24#keydocs.AccessedFebruary2, 2010. doi: https://doi.org/10.1016/b978-1-4160-3773-6.10060-6.

Neumann F.J., Kastrati A., PogatsaMurray G. et al. Evaluation of prolonged antithrombotic pretreatment (cooling-off strategy) before intervention in patients with unstable coronary syndromes: a randomized controlled trial // JAMA.– 2003.– Vol. 290.– P. 1593–1599. doi: https://doi.org/10.1001/jama.290.12.1593.

O’Donoghue M., Boden W.E., Braunwald E. et al. Early invasive vs conservative treatment strategies in women and men with unstable angina and non-STsegment elevation myocardial infarction: a meta-analysis // JAMA.– 2008.– Vol. 300.– P. 71–80. doi: https://doi.org/10.1001/jama.300.1.71.

Pfeffer M.A., Braunwald E. Ventricular remodeling after myocardial infarction: experimental observations and clinical implications // Circulation.– 1990.– Vol. 81.– P. 1161–1172. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.81.4.1161.

Rouleau J.L., de Champlain J., Klein M. et al. Activation of neurohumoral systems in postinfarction left ventricular dysfunction // J. Am. Coll. Cardiol.–1993.– Vol. 22.– P. 390–398. doi: https://doi.org/10.1016/0735-1097(93)90042-y.

Savonitto S., Ardissino D., Granger C.B. et al. Prognostic value of the admission electrocardiogram in acute coronary syndromes // JAMA.– 1999.– Vol. 281.– P. 707–713. doi: https://doi.org/10.1001/jama.281.8.707.

Sinapius D. Hiufigkeit und Morphologie der Coronarthrombose und ihre Beziehungen zur antithrombotischen und fibrinolytischen Behandlung // Klin. Wochenschr.– 1965.– Vol. 43.– P. 37. doi: https://doi.org/10.1007/bf01485588.

Sutton M., Sharpe N. Left ventricular remodeling after myocardial infarction // Circulation.– 2000.– Vol. 101.– P. 2981–2988. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.101.25.2981.

Terkelsen C.J., Lassen J.F., Norgaard B.L. et al. Mortality rates in patients with ST-elevation vs. non-STelevation acute myocardial infarction: observations from an unselected cohort // Eur. Heart J.– 2005.– Vol. 26.– P. 18–26. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehi002.

Thiele H., Rach J., Klein N. et al. LIPSIA-NSTEMI Trial Group. Optimal timing of invasive angiography in stable non-ST-elevation myocardial infarction: the Leipzig Immediate versus early and late Percutaneous Coronary Intervention Trial in NSTEMI (LIPSIA-NSTEMI trial) // Eur. Heart J.– 2012.– Vol. 33.– P. 2035–2043. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehr418.

Touchstone D.A., Beller G.A., Nygaard T.W. et al. Effects of successful intravenous reperfusion therapy on regional myocardial function and geometry in humans: a topographic assessment using twodimensional echocardiography // J. Am. Coll. Cardiol.– 1989.– Vol. 13.– P. 1506–1513. doi: https://doi.org/10.1016/0735-1097(89)90340-9.

Van‘t Hof A.W.J., de Vries S.T., Dambrink J.-H.E. et al. A comparison of two invasive strategies in patients with non-st elevation acute coronary syndromes: Results of the early or late intervention in unstable angina (elisa) pilot study2b/3a upstream therapy and acute coronary syndromes // Eur. Heart J.– 2003.– Vol. 24.– P. 1401–1405. doi: https://doi.org/10.1016/s0195-668x(03)00259-8.

Vetrovec G.W., Leinbach R.C., Gold H.K., Cowley M.J. Intracoronary thrombolysis in syndromes of unstable ischemia: angiographic and clinical results // Am. Heart J.– 1982.– Vol. 104.– P. 946. doi: https://doi.org/10.1016/0002-8703(82)90268-x.

Warren S.E., Royal H.D., Markis J.E. et al. Time course of left ventricular dilation after myocardial infarction: influence of infarct-related artery and success of coronary thrombolysis // J. Am. Coll. Cardiol.– 1988.– Vol. 11.– P. 12–19. doi: https://doi.org/10.1016/0735-1097(88)90159-3.

White H.D., Cross D.B., Elliott J.M. et al. Long-term prognostic importance of patency of the infarct-related coronary artery after thrombolytic therapy for acute myocardial infarction // Circulation.– 1994.– Vol. 89.– P. 61–67. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.89.1.61.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 > >>