Неспецифічний аортоартеріїт (хвороба Такаясу)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
На клінічному прикладі перебігу хвороби Такаясу (неспецифічного аортоартеріїту) у молодої жінки розглянуто особливості клінічної симптоматики, складнощі діагностики цього захворювання. Особлива увага надана візуалізації ураження судин і оцінці динаміки змін у судинах у міру прогресування хвороби. Докладно представлені зміни в лабораторних показниках – у зіставленні з терапією, що застосовувалася. Проведено аналіз даних літератури щодо терапії захворювання. Підкреслено обмеженість даних плацебоконтрольованих досліджень щодо ефективності традиційних препаратів, які модифікують перебіг захворювання. Лікар має можливість спиратися тільки на результати обсерваційних досліджень або не-плацебоконтрольованих досліджень. Також усі проведені дослідження виконувалися за участю дуже малої кількості пацієнтів. Наведено послідовність призначення терапії, першою ланкою якої є глюкокортикоїди. Наголошується, що досягнення ремісії при ізольованій терапії глюкортикоїдами спостерігається у 50 % пацієнтів. За оновленими рекомендаціями EULAR, після підтвердження захворювання терапія має бути ініційована негайно, рекомендована стартова доза преднізолону (або еквіваленту) – 40–60 мг. Після досягнення контролю над захворюванням рекомендується поступове зниження дози до цільової 15–20 мг/добу впродовж 2–3 місяців і через 1 рік до 10 мг/добу. Наступним етапом призначають неглюкокортикоїдний імунодепресант, щоб забезпечити як «стероїдзбережний» ефект, так і триваліший контроль захворювання. Усі наявні відомості про ефективність метотрексату, мофетилу мікофенолату, циклофосфаміду, лефлуноміду й азатіоприну отримано з відкритих проспективних або ретроспективних досліджень, проведених з обмеженою кількістю учасників. Інгібітори фактора некрозу пухлини α і тоцилізумаб рекомендовані як препарати терапії другої лінії. Задовільна клініко-лабораторна відповідь спостерігалася більше ніж у 80 % пацієнтів, що отримували терапію тоцилізумабом. У цьому клінічному випадку використано тоцилізумаб і детально описано ефекти препарату при лікуванні протягом 8 місяців. Імунобіологічна терапія тоцилізумабом була асоційована з доброю клініко-лабораторною відповіддю, зменшенням стенозування судин, поліпшенням самопочуття пацієнтки.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Abisror N., Mekinian A, Lavigne C. et al.; Club Rhumatismes et Inflammation, and SNFMI. Tocilizumab in refractory Takayasu arteritis: a case series and updated literature review // Autoimmun. Rev.– 2013.– Vol. 12 (12).– P. 1143–1149. doi: https://doi.org/10.1016/j.autrev.2013.06.019.
Arend W.P., Michel B.A., Bloch D.A. et al. The American College of Rheumatology 1990 criteria for the classification of Takayasu arteritis // Arthritis & Rheumatism.– 1990.– Vol. 33 (8).– P. 1129–1134.
Barra L., Yang G., Pagnoux C. The Canadian Vasculitis Network. Non-glucocorticoid drugs for the treatment of Takayasu’s arteritis: A systematic review and meta-analysis // Autoimmun. Rev.– 2018.– Vol. 17 (7).– P. 683–693. doi: https://doi.org/10.1016/j.autrev.2018.01.019.
De Franciscis S., Serra R., Luongo A. et al. The management of Takayasu’s arteritis: personal experience // Ann. Vasc. Surg.– 2007.– Vol. 21 (6).– P. 754–760. doi: https://doi.org/10.1016/j.avsg.2007.03.021.
Goel R., Danda D., Joseph G. et al. Long-term outcome of 251 patients with Takayasu arteritis on combination immunosuppressant therapy: Single centre experience from a large tertiary care teaching hospital in Southern India // Semin. Arthritis Rheum.– 2018.– Vol. 47 (5).– P. 718–726. doi: https://doi.org/10.1016/j.semarthrit.2017.09.014.
Hellmich B., Agueda A., Monti S. et al. 2018 Update of the EULAR recommendations for the management of large vessel vasculitis // Ann. Rheum. Dis.– 2020.– Vol. 79 (1).– P. 19–30. doi: https://doi.org/10.1136/annrheumdis-2019-215672.
Hoffman G.S., Leavitt R.Y., Kerr G.S. et al. Treatment of glucocorticoid-resistant or relapsing Takayasu arteritis with methotrexate // Arthritis Rheum.– 1994.– Vol. 37 (4).– P. 578–582. doi: https://doi.org/10.1002/art.1780370420.
Li J., Yang Y., Zhao J. et al. The efficacy of Mycophenolate mofetil for the treatment of Chinese Takayasu’s arteritis // Sci Rep.– 2016.– Vol. 6.– P. 38687. doi: https://doi.org/10.1038/srep38687.
Misra D.P., Wakhlu A., Agarwal V., Danda D. Recent advances in the management of Takayasu arteritis // Int. J. Rheum. Dis.– 2019.– Vol. 22 (Suppl. 1).– P. 60–68. doi: https://doi.org/10.1111/1756-185X.13285.
Nakaoka Y., Isobe M., Takei S. et al. Efficacy and safety of tocilizumab in patients with refractory Takayasu arteritis: results from a randomised, double-blind, placebo-controlled, phase 3 trial in Japan (the TAKT study) // Ann. Rheum. Dis.– 2018.– Vol. 77 (3).– P. 348–354. doi: https://doi.org/10.1136/annrheumdis-2017-211878.
Ohigashi H., Haraguchi G., Konishi M. et al. Improved prognosis of Takayasu arteritis over the past decade-comprehensive analysis of 106 patients // Circ. J.– 2012.– Vol. 76 (4).– P. 1004–1011. doi: https://doi.org/10.1253/circj.cj-11-1108.
Pan L., Du J., Liu J. et al. Tocilizumab treatment effectively improves coronary artery involvement in patients with Takayasu arteritis // Clin. Rheumatol.– 2020.– Vol. 39.– P. 2369–2378. doi: https://doi.org/10.1007/s10067-020-05005-7.
Shelhamer J.H., Volkman D.J., Parillo J.E. et al. Takayasu’s arteritis and its therapy // Ann. lntern. Med.– 1985.– Vol. 103 (1).– P. 121–126. doi: https://doi.org/10.7326/0003-4819-103-1-121.
Silvestri V. The «Eternal Recurrence» of Arteritis. Suggesting Autoimmunity Underlining Friedrich Nietzsche’s Challenging Clinical Case // Ann. Vasc. Surg.– 2018.– Vol. 51.– P. 314–319. doi: https://doi.org/10.1016/j.avsg.2018.03.020.
Singh A., Danda D., Hussain S. et al. Efficacy and safety of tocilizumab in treatment of Takayasu arteritis: A systematic review of randomized controlled trials // Mod. Rheumatol.– 2020.– Feb 13.– P. 1–8. doi: https://doi.org/10.1080/ 14397595.2020.1724671.
Valsakumar A.K., Valappil U.C., Jorapur V. et al. Role of immunosuppressive therapy on clinical, immunological, and angiographic outcome in active Takayasu’s arteritis // J. Rheumatol.– 2003.– Vol. 30 (8).– P. 1793–1798.