Оптимізація лікування стабільної стенокардії: результати дослідження ЕПАСС
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – оцінити у відкритому клінічному нерандомізованому постмаркетинговому дослідженні ефективність і безпечність препарату морфолінієвої солі тіазотної кислоти в пацієнтів зі стабільною стенокардією.
Матеріали і методи. У дослідження ЕПАСС (Ефективність і безпечність Препарату морфолінієвої солі тіазотної кислоти «Антарес» у пацієнтів зі Стабільною Стенокардією) залучено 30 хворих віком у середньому (73,1±1,8) року з діагнозом ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруження II–ІІІ функціонального класу. Всі хворі додатково до базисної терапії отримували досліджуваний лікарський засіб (ДЛЗ) – «Антарес», розчин для ін’єкцій (АТ «Галичфарм», Україна) – у дозі 50 мг/мл 4 мл розчину внутрішньом’язово двічі на добу в добовій дозі 400 мг протягом 14 діб. Далі хворі приймали таблетки ДЛЗ – «Антарес», таблетки (АТ «Київмедпрепарат», Україна) – по 200 мг тричі на добу в добовій дозі 600 мг: 15 пацієнтів протягом 40 діб і 15 пацієнтів протягом у середньому 70 діб. Хворим проведено клініко-лабораторне обстеження, добове моніторування електрокардіограми із розрахунком частотних і спектральних параметрів варіабельності ритму серця, трансторакальну ехокардіографію, тест із шестихвилинною дистанцією ходьби.
Результати та обговорення. Після закінчення курсу лікування всі пацієнти відзначили поліпшення загального стану, зменшення інтенсивності болю і задишки. У всіх пацієнтів дистанція шестихвилинної ходьби статистично значуще збільшилася в середньому на 21,6 %, у жінок – у середньому на 19,8 %, у чоловіків – у середньому на 22,7 %. Серед хворих, у яких тривалість лікування становила в середньому 84 доби, дистанція шестихвилинної ходьби зростала більшою мірою порівняно з такою в групі хворих, що приймали курс лікування протягом 54 діб. При аналізі параметрів варіабельності ритму серця до призначення ДЛЗ виявлено зниження активності симпатичної та парасимпатичної систем регуляції серцевого ритму як у цілому по групі, так і залежно від статі. Після курсу лікування відбулося збільшення загальної потужності спектра і відновлення балансу вегетативної регуляції серця. Протягом усього дослідження ЕПАСС не було випадків дострокового припинення прийому ДЛЗ унаслідок розвитку серйозних побічних реакцій; індивідуальної непереносимості або підвищеної індивідуальної чутливості до тіазотної кислоти.
Висновки. Результати дослідження ЕПАСС показали антиангінальну ефективність досліджуваного препарату морфолінієвої солі тіазотної кислоти і збільшення толерантності до фізичного навантаження за результатами тесту з шестихвилинною ходьбою в пацієнтів зі стабільною стенокардією в реальній клінічній практиці, у тому числі в пацієнтів віком понад 79 років. Встановлено збільшення толерантності до фізичного навантаження при тривалості курсу призначення ДЛЗ у середньому упродовж 84 діб порівняно з такою протягом 54 діб. Продемонстровано безпечність ДЛЗ, відсутність побічних ефектів і необхідності його відміни протягом усього періоду дослідження.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Беленичев И.Ф., Визир В.А., Мамчур В.И., Курята А.В. Место тиотриазолина в галерее современных метаболитотропных лекарственных средств // Запорожский мед. журн.– 2019.– № 211 (112).– С. 118–128. doi: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155856
Дзяк Г.В., Курята А.В., Коваленко В.Н. и др. Эффективность терапии с использованием тиотриазолина в лечении пациентов ИБС и стабильной стенокардией напряжения II–III ФК // Запорожский мед. журнал.– 2010.– № 12 (5).– С. 32–35.
Мазур И.А., Волошин Н.А., Чекман И.С. и др. Tиотриазолин: фармакологические аспекты и клиническое применение.– Запорожье, 2005. – 160 с.
Савченко М.А., Ярмолович В.В., Власенкова Е.С., Борис М.А. Применение тиотриазолина в амбулаторной практике: опыт и перспектив // Медицинские новости.– 2013.– № 9.– С. 69–74.
Тавкаева Д.Р., Маянская С.Д. Особенности вариабельности ритма сердца у пациентов со стабильной стенокардией и эпизодами безболевой ишемии миокарда // Практическая медицина.– 2015.– № 3 (88).– С. 40–45.
Татарченко И.П., Позднякова Н.В., Морозова О.И., Беляев В.А. Клиническая оценка показателей вариабельности ритма сердца у больных с различными формами ишемической болезни сердца // Вестник аритмологии.– 1999.– № 12.– С. 20–25.
Ait-Aissa K., Blaszak S.C., Beutner G. et al. Mitochondrial Oxidative Phosphorylation defect in the Heart of Subjects with Coronary Artery Disease // Sci Rep.– 2019.– Vol. 9 (1).– P. 7623. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-019-43761-y.
Arnold S.V., Grodzinsky A., Gosch K.L. et al. Predictors of physician under-recognition of angina in outpatients with stable coronary artery disease // Circ. Cardiovasc. Qual. Outcomes.– 2016.– Vol. 9.– P. 554–559. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCOUTCOMES.116.002781.
Benjamin E.J., Blaha M.J., Chiuve S.E. et al.; American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart Disease and Stroke Statistics-2017 Update: A Report From the American Heart Association // Circulation.– 2017.– Vol. 135 (10).– P. e146–e603. doi: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000485.
Boden W.E., O’Rourke R.A., Teo K.K. et al.; COURAGE Trial Research Group. Optimal medical therapy with or without PCI for stable coronary disease // New Engl. J. Med.– 2007.– Vol. 356.– P. 1503–1516. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMoa070829.
Crea F. Doctor, I feel microvascular chest pain // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41 (34).– P. 3219–3221. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa050.
Knuuti J., Wijns W., Saraste A. et al.; ESC Scientific Document Group. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41 (3).– P. 407–477. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425.
Kureshi F., Shafiq A., Arnold S.V. et al. The prevalence and management of angina among patients with chronic coronary artery disease across US outpatient cardiology practices: insights from the Angina Prevalence and Provider Evaluation of Angina Relief (APPEAR) study // Clin. Cardiol.– 2017.– Vol. 40 (1).– P. 6–10. doi: https://doi.org/10.1002/clc.22628.
Madhavan M.B., Gersh B.J., Alexander K.P. et al. Coronary Artery Disease in Patients ≥80 Years of Age // J. Am. Coll. Cardiol.– 2018.– Vol. 71.– P. 2015–2040. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.12.068.
Marzilli M. Angina «persistente»: l’approccio metabolico può essere una risposta adeguata? [«Persistent» angina: rationale for a metabolic approach] // Ital. Heart J.– 2004.– Vol. 5 (Suppl. 2).– P. 37S–41S.
North B.J., Sinclair D.A. The intersection between aging and cardiovascular disease // Circ. Res.– 2012.– Vol. 110.– P. 1097–1108. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.111.246876.
Opie L.H. Cardiac metabolism in ischemic heart disease // Arch. Mal. Coeur. Vaiss.– 1999.– Vol. 92 (12).– P. 1755–1760.
Paneni F., Diaz Cañestro C., Libby P. et al. The Aging Cardiovascular System: Understanding It at the Cellular and Clinical Levels // J. Am. Coll. Cardiol.– 2017.– Vol. 69 (15).– P. 1952–1967. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.01.064.
Qintar M., Spertus J.A., Gosch K.L. et al. Effect of angina under-recognition on treatment in outpatients with stable ischaemic heart disease // Eur. Heart J. Qual. Care Clin. Outcomes.– 2016.– Vol. 2 (3).– P. 208–214. doi: https://doi.org/10.1093/ehjqcco/qcw016.
Reeh J., Therming C.B., Heitmann M. et al. Prediction of obstructive coronary artery disease and prognosis in patients with suspected stable angina // Eur. Heart J.– 2019.– Vol. 40 (18).– P. 1426–1435. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy806.
Rich M.W., Chyun D.A., Skolnick A.H. et al.; American Heart Association Older Populations Committee of the Council on Clinical Cardiology, Council on Cardiovascular and Stroke Nursing, Council on Cardiovascular Surgery and Anesthesia, and Stroke Council; American College of Cardiology; and American Geriatrics Society. Knowledge Gaps in Cardiovascular Care of the Older Adult Population: A Scientific Statement From the American Heart Association, American College of Cardiology, and American Geriatrics Society // Circulation.– 2016.– Vol. 133 (21).– P. 2103–2122. doi: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000380.
Rousan T.A., Mathew S.T., Thadani U. Drug Therapy for Stable Angina Pectoris // Drugs.– 2017.– Vol. 77 (3).– P. 265–284. doi: https://doi.org/10.1007/s40265-017-0691-7.
SCOT-HEART Investigators, Newby D.E., Adamson P.D., Berry C. et al. Coronary CT Angiography and 5-Year Risk of Myocardial Infarction // Engl. J. Med.– 2018.– Vol. 379
(10).– P. 924–933. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1805971.
Shemarova I.V., Nesterov V., Korotkov S.M., Sylkin Yu.A. Evolutionary Aspects of Cardioprotection // J. Evol. Biochem. Phys.– 2018.– Vol. 54 (1).– P. 8–21. doi: https://doi.org/10.1134/S0022093018010027.
Timmis A., Townsend N., Gale C.P. et al. European Society of Cardiology. European Society of Cardiology: Cardiovascular Disease Statistics 2019 // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41(1).– P. 12–85. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz859.
Van Bilsen M., Smeets P.J., Gilde A.J. et al. Metabolic remodelling of the failing heart: the cardiac burn-out syndrome? // Cardiovascular. Research.– 2004.– Vol. 62 (2).– P. 218–226. doi: https://doi.org/10.1016/j.cardiores.2003.11.014.