Імунне запалення, клітинний і гуморальний імунітет у хворих з раннім розвитком ішемічної хвороби серця
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – виявити можливий зв’язок раннього розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) з рівнем клітинних та гуморальних показників адаптивного і вродженого імунітету, імунним запаленням для уточнення впливу імунної системи на ранній розвиток атеросклерозу.
Матеріали і методи. Хворі на ІХС зі стабільною стенокардією були розділені на дві групи: до першої групи (n=112) увійшли пацієнти з розвитком клінічних ознак ІХС у віці понад 60 років ((65,7±4,3) року), до другої групи (n=108) – пацієнти з розвитком клінічних ознак ІХС у віці менше 45 років ((43,7±4,8) року). Матеріалом імунологічного дослідження була периферична венозна кров. Для визначення показників клітинного і гуморального вродженого та адаптивного імунітету в сироватці крові й супернатантах мононуклеарних клітин використовували імуноферментний аналіз.
Результати та обговорення. Порівняльна характеристика пацієнтів з розвитком клінічних ознак ІХС у віці менше 45 років порівняно з пацієнтами з їх розвитком у віці понад 60 років показала: клінічні ознаки динамічного коронарного стенозу виявлено відповідно у 33 проти 14 % хворих (р=0,046) (R=–0,21; р=0,046), наявність спадковості щодо ІХС – у 45 проти 15 % хворих (р=0,030) (R=–0,31; р=0,029), рівень специфічних антитіл до ураженої аорти становив відповідно 10 (10–20) проти 5 (0–10) ум. од. (р=0,033) (R=–0,31; р=0,01), кількість активованих В-клітин за показником CD40 – 9,5 (7,0–11,9) проти 7,1 (5,6–9,9) % (р=0,019) (R=–0,32; р=0,018), вільнорадикальне окиснення білків – 5,2 (4,0–6,6) проти 4,2 (1,7–5,7) ум. од. (р=0,006) (R=–0,19; р=0,005), рівень стабільного метаболіту оксиду азоту крові NO2 – 0,95 (0,58–1,06) проти 1,04 (0,70–1,54) мг/мл (р=0,036) (R=0,17; р=0,036), інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) у мононуклеарних клітинах – 18,7 (15,5–21,3) проти 14,5 (11,4–15,7) пг/мл (р=0,019) (R=–0,43; р=0,016). Згідно з факторним аналізом визначено основні незалежні змінні: ІЛ-6 (1-й фактор), функціонально-метаболічна активність моноцитів (2-й фактор), антитіла до компонентів артерій (3-й фактор) та С-реактивний білок – С-РБ (4-й фактор). Аналіз багатофакторної лінійної регресії показав сумарний зв’язок досліджуваних факторів з раннім розвитком клінічних ознак ІХС (R=0,30; F=2,5; р=0,048) з переважним впливом рівня запального С-РБ (В=0,19; р=0,046) і активності моноцитів (В=0,20; р=0,045). Покроковий аналіз лінійної регресії виявив сумарний зв’язок раннього розвитку ІХС (R=0,41; F=3,7; р=0,017) з С-РБ (В=0,21; р=0,10), активністю моноцитів (В=0,22; р=0,08) та антитілами до компонентів артерій (В=0,21; р=0,11).
Висновки. Ранній розвиток клінічних ознак ІХС (у віці менше 45 років) порівняно з їх розвитком у віці понад 60 років пов’язаний з активністю імунної системи, а саме з високим рівнем активованих В-лімфоцитів та антитіл до тканин судинної стінки, активним синтезом прозапального ІЛ-2, низьким рівнем протизапального ІЛ-10. Одночасне підвищення рівнів С-РБ, антитіл до компонентів артерій та функціонально-метаболічної активності моноцитів прямо пов’язане з раннім розвитком клінічних ознак ІХС. Ранній розвиток ІХС супроводжується наявністю спадковості щодо ІХС, високою активністю вільнорадикального окиснення білків та виразним порушенням функції ендотелію.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Бебешко В.Г., Чумак А.А., Базыка Д.А., Беляева Н.В. Моноклональные антитела в радиационной иммунологии: Методические рекомендации.– К., 1993.–19 с.
Коваленко В.Н., Терзов А.И., Братусь В.В. Сердечно-сосудистая патология при системных ревматических заболеваниях: возможности системной энзимотерапии.– Киев: Четверта хвиля, 2016.– 223 с.
Кондрашова Н.И. Реакция потребления комплемента в новой постановке для выявления противотканевых антител // Лаб. дело.– 1974.– № 9.– С. 552–554.
Применение проточной цитометрии для оценки функциональной активности иммунной системы человека: Пособие для врачей-лаборантов.– М., 2001.– 53 с.
Стандартизация методов иммунофенотипирования клеток крови и костного мозга человека (рекомендации рабочей группы СПб РО РААКИ) // Мед. иммунология.– 1999.– Т. 5.– № 1.– С. 21–43.
Стефани Д.Ф., Вельтищев Ю.Е. Клиническая иммунология и иммунопатология детского возраста.– М.: Медицина, 1996.– 372 с.
Унифицированные иммунологические методы обследования больных на стационарном и амбулаторном этапах лечения: Метод. рекомендации. Киевский НИИ фтизиатрии и пульмонологии. – К., 1988.– 18 с.
Уразгильдеева С.А., Шаталина Л.В., Денисенко А.Д. и др. Взаимосвязь между уровнем холестеринсодержащих иммунных комплексов и чувствительностью липопротеидов к перекисному окислению у больных ишемической болезнью сердца // Кардиология.– 1997.– № 10.– С. 17–20.
Ait-Oufella H., Libby P., Tedgui A. Anticytokine immune therapy and atherothrombotic cardiovascular risk // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology.– 2019.– Vol. 39.– P. 1510–1519. doi: https://doi.org/10.1161/atvbaha.119.311998.
Antoniades C., Antonopoulos A.S., Deanfield J. Imaging residual inflammatory cardiovascular risk // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41, N 6.– P. 748–758. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz474.
Blaha M.J., Rivera J.J., Budoff M.J. et al. Association between obesity, high-sensitivity C-reactive protein > 2 mg/L, and subclinical atherosclerosis // Arterioscler. Thromb. Vasс. Biol.– 2011.– Vol. 31.– P. 1430–1438. doi: https://doi.org/10.1161/atvbaha.111.223768.
Cahill P.A., Redmond E.M. Vascular endothelium – Gatekeeper of vessel health // Atherosclerosis.– 2016.– Vol. 248.– P. 97–109. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2016.03.007.
Codoñer-Franch P., Tavárez-Alonsoc S., Murria-Estald R. et al. Nitric oxide production is increased in severely obese children and related to markers of oxidative stress and inflammation // Atherosclerosis.– 2011.– Vol. 215, № 2.– P. 475–480. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2010.12.035.
Digeon M., Caser M., Riza J. Detection of immune complexes in human sera by simplified assays with polyethylene glycol // Imm. Methods.– 1977.– Vol. 226.– P. 497–509. doi: 10.1016/0022-1759 (77)90051-5.
Eltoft A., Arntzen K.A., Hansen J.B. et al. C-reactive protein in atherosclerosis – A risk marker but not a causal factor? A 13-year population-based longitudinal study: The Tromsø study // Atherosclerosis.– 2017.– Vol. 263.– P. 293–300. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2017.07.001.
Ghattas A., Griffiths H.R., Devitt A. et al. Monocytes in coronary artery disease and atherosclerosis: where are we now? // J. Am. Coll. Cardiol.– 2013.– Vol. 62, N 17.– P. 1541–1551. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.07.043.
Hamze M., Desmetz C., Berthe M.L. et al. Characterization of resident B cells of vascular walls in human atherosclerotic patients // J. Immunol.– 2013.– Vol. 191.– P. 3006–3016. doi: https://doi.org/10.4049/jimmunol.1202870.
Huang X., Wang A., Liu X. et al. Association between high sensitivity C-Reactive protein and prevalence of asymptomatic carotid artery stenosis // Atherosclerosis.– 2016.– Vol. 246.– P. 44–49. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2015.12.024.
Jenny N.S., Brown E.R., Detrano R. et al. Associations of inflammatory markers with coronary artery calcification: results from the Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis // Atherosclerosis.– 2010.– Vol. 209.– P. 226–229. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2009.08.037.
Khambhati J., Engels M., Allard-Ratick M. et al. Immunotherapy for the prevention of atherosclerotic cardiovascular disease: Promise and possibilities // Atherosclerosis.– 2018.– Vol. 276.– P. 1–9. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2018.07.007.
Kleinbongard P., Heusch G., Schulz R. TNFα in atherosclerosis, myocardial ischemia/reperfusion and heart failure // Pharmacol Ther.– 2010.– Vol. 127.– P. 295–314. doi: https://doi.org/10.1016/j.pharmthera.2010.05.002.
Koller G.M., Schafer C., Kemp S.S. et al. Proinflammatory mediators, IL (interleukin)-1β, TNF (tumor necrosis factor) α, and thrombin directly induce capillary tube regression // Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology.– 2020.– Vol. 40.– P. 365–377. doi: https://doi.org/10.1161/atvbaha.119.313536.
Komarova Y., Malik A.B. Regulation of endothelial permeability via paracellular and transcellular transport pathways // Annu. Rev. Physiol.– 2010.– Vol. 72.– P. 463–493. doi: https://doi.org/10.1146/annurev-physiol-021909-135833.
Libby P., Lichtman A.H., Hansson G.K. Immune effector mechanisms implicated in atherosclerosis: from mice to humans // Immunity.– 2013.– Vol. 38.– P. 1092–1104. doi: https://doi.org/10.1016/j.immuni.2013.06.009.
Libby P., Loscalzo J., Ridker P.M. et al. Inflammation, immunity, and infection in atherothrombosis // J. Amer. Coll. Cardiology.– 2018.– Vol. 72, N 17. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.08.1043.
Mohanta S.K., Yin C., Peng L. et al. Artery tertiary lymphoid organs contribute to innate and adaptive immune responses in advanced mouse atherosclerosis // Circ. Res.– 2014.– Vol. 114.– P. 1772–1787. doi: https://doi.org/10.1161/circresaha.114.301137.
Muhl H. Expression nitric oxide synthase in rat glomerular mesangial cells mediated by cyclic AMP / H. Muhl, D. Kunz, J. Pfeilschifter // Br. J. Pharmacol.– 1994.– Vol. 112.– P. 1–8. doi: https://doi.org/10.1111/j.1476-5381.1994.tb13019.x.
Nissen S.E. Clinical implications of inflammation for cardiovascular primary prevention // Eur. Heart J.– 2010.– Vol. 31 (7).– P. 777–783. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq022.
Puz P., Lasek-Bal A. Repeated measurements of serum consenyrations of TNF-alpha, interleukin-6 and interleukin-10 in the evaluation of internal carotid artery stenosis progression // Atherosclerosis.– 2017.– Vol. 263.– P. 97–103. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2017.06.008.
Ruo-fei J., Long L., Hong L., Xiao-jing C. et al. Meta-analysis of C-Reactive Protein and Risk of Angina Pectoris // A. J. Card.– 2020.– Vol. 125, N 7.– P. 1039–1045. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2020.01.005.
Shantsila E., Tapp L.D., Wrigley B.J., Pamukcu B. Monocyte subsets in coronary artery disease and their associations with markers of inflammation and fibrinolysis // Atherosclerosis.– 2014.– Vol. 234, N 1.– P. 4–10. doi: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2014.02.009.
Snell F.D., Snell C.T. Colorymetric methods of analysis.– New York: Van Nostard, 1984.– 560 p.
Strobel N.A., Fassett R.G., Marsh S.A., Coombes J.S. Oxidative stress biomarkers as predictors of cardiovascular disease // Intern. J. Cardiology.– 2011.– Vol. 147, N 2.– P. 191–201. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2010.08.008.
Tousoulis D., Oikonomou E., Economou E.K. et al. Inflammatory cytokines in atherosclerosis: current therapeutic approaches You have access Restricted access // Heart J.– 2016.– Vol. 37 (22).– P. 1723–1732. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv759.
Tsiantoulas D., Sage A.P., Mallat Z. et al. Cells in atherosclerosis: closing the gap from bench to bedside/significance // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol.– 2015.– Vol. 35, N 2.– P. 296–302. doi: https://doi.org/10.1161/atvbaha.114.303569.
Van Wijk D.F., Boekholdt S.M., Wareham N.J. et al. C-reactive protein, fatal and nonfatal coronary artery disease, stroke, and peripheral artery disease in the prospective epic-norfolk cohort study // Arterioscler. Thromb. Vascular Biology.– 2013.– Vol. 33.– P. 2888–2894. doi: https://doi.org/10.1161/atvbaha.113.301736.
Weber C., Noels H. Atherosclerosis: current pathogenesis and therapeutic options // Nat Med.– 2011.– Vol. 17.– P. 1410–1422. doi: https://doi.org/10.1038/nm.2538.
Yin K., Liao D.F., Tang C.K. ATP-binding membrane cassette transporter A1 (ABCA1): a possible link between inflammation and reverse cholesterol transport // Mol. Med.– 2010.– Vol. 16.– P. 438–449. doi: https://doi.org/10.2119/molmed.2010.00004.
Yousuf O., Mohanty B.D., Martin S.S. et al. High-sensitivity c-reactive protein and cardiovascular disease: a resolute belief or an elusive link? // J. Am. Coll. Cardiol.– 2013.– Vol. 62 (5).– P. 397–408. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.05.016.