Діагностичне значення катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих з підозрою на легеневу гіпертензію Частина 2. Інвазивне дослідження показників гемодинаміки та транспорту кисню
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – оцінити показники легеневої та системної гемодинаміки у хворих з різними формами легеневої артеріальної гіпертензії (ЛАГ) та хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії (ХТЕЛГ) в Україні.
Матеріали і методи. У дослідження було залучено 195 пацієнтів: ІЛАГ була у 68 пацієнтів; ЛАГ, асоційована із захворюваннями сполучної тканини (ЗСТ), – у 21 пацієнта; ЛАГ, асоційована з ВІЛ-інфекцією, – у 4 пацієнтів; ЛАГ, асоційована з портальною гіпертензією (ПГ), – у 4 пацієнтів; ЛАГ, асоційована з вродженими вадами серця, – у 25 пацієнтів; ХТЕЛГ – у 51 пацієнта, легеневою гіпертензією (ЛГ), асоційованою із захворюваннями лівих відділів серця (ЗЛВС), – у 5 пацієнтів та 17 пацієнтів, у яких було заперечено діагноз ЛГ. З 2014 до 2019 р. цим пацієнтам проведено 220 процедур катетеризації правих відділів серця (КПС) відповідно до сучасних європейських рекомендацій. Також усім хворим проводили ехокардіографічне обстеження та визначали газовий склад крові і показники кислотно-лужного балансу за допомогою аналізатора ABL 735, обчислювали параметри спорідненості гемоглобіну до кисню (р50).
Результати та обговорення. Найнижчим рівень сатурації артеріальної крові киснем був у групі хворих із ЛГ унаслідок ЗЛВС – 88,9 % (p<0,05); у решті груп він становив у середньому 94–97 %. Вміст кисню в артеріальній крові найнижчим був у групі хворих із ЛГ унаслідок ЗЛВС – 15,7 мл/л (p<0,05); в інших групах цей показник дорівнював 17,4–18,7 мл/л. Найнижчою сатурація змішаної венозної крові киснем (SvO2) була в групі ЛАГ, асоційованої з ВІЛ, – 58 % (p<0,05), а близьким до критичного (< 65 %) рівень SvO2 спостерігався в групі ІЛАГ – 66,3 %, ХТЕЛГ – 66,0 %. Найбільшим рівень цього показника був у групі ЛАГ, асоційованої із ПГ, – 81,1 %. Артеріовенозна різниця була найбільшою у групі ЛАГ, асоційованої з ВІЛ, – 5,6 мл/л, а найменшою – у групі ЛАГ, асоційованої з ПГ, – 2 мл/л. Водночас крива дисоціації оксигемоглобіну була практично нормальною у всіх групах, крім групи хворих на ЛАГ, асоційовану із ПГ.
Висновки. Найтяжчі порушення гемодинаміки та транспорту кисню спостерігалися у групі хворих на ЛАГ, асоційовану з ВІЛ, порівняно з іншими формами ЛАГ та ХТЕЛГ. Групи ІЛАГ та ХТЕЛГ були подібними за показниками гемодинаміки, незважаючи на різний патофізіологічний механізм. У групі хворих на ЛАГ, асоційовану із ЗСТ, результати КПС були дещо кращими, ніж у групі хворих на ІЛАГ, відображаючи те, що гемодинамічний компонент не є провідним для прогнозу у цих хворих. Також показники роботи правого шлуночка були статистично значуще вищими в пацієнтів з ЛАГ, порівняно з групою без ЛГ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Сіренко Ю.М., Живило І.О., Радченко Г.Д. Діагностичне значення катетеризації правих відділів серця та легеневої артерії у хворих із підозрою на легеневу гіпертензію. Частина 1. Методологія виконання процедури, нозологія захворювань та вазодилататорний тест // Укр. кардіол. журн.– 2019.– Том 26, № 6.– С. 64–76. doi: 10.31928/1608-635X-2019.6.6576.
Almodovar S., Cicalini S., Petrosillo N., Flores S.C. Pulmonary hypertension associated with HIV infection: pulmonary vascular disease: the global perspective // Chest.– 2010.– Vol. 137 (6).– P. 6S–12S. doi: 10.1378/chest.09-3065.
Chappell T.R., Rubin L.J., Markham R.V. Jr., Firth B.G. Independence of oxygen consumption and systemic oxygen transport in patients with either stable pulmonary hypertension or refractory left ventricular failure // Am. Rev. Respir. Dis.– 1983.– Vol. 128 (1).– Р. 30–33. doi: 10.1164/arrd.1983.128.1.30.
Debabrata Bandyopadhyay. et al. Pulmonary Hypertension in Patients With Connective Tissue Disease // EC Pulmonology and Respiratory Medicine.– 2017.– Vol. 4 (4).– P. 121–131.
Ekeloef N.P., Ekirsen J., Kancir C.B. Evaluation of two methods to calculate p50 from a single blood sample // Anaesthesiologica Scandinavica.– 2001.– Vol. 45 (5).– P. 550–552. doi: 10.1034/j.1399-6576.2001.045005550.x.
Frost A., Badesch D., Gibbs J.S.R. et al. Diagnosis of pulmonary hypertension // Eur. Respir. J.– 2019.– Vol. 53.– P. 1801904. doi: 10.1183/13993003.01904-2018.
Gaine S.P., Naeije R., Peacock A.J. The Right Heart.– London: Springer-Verlag.– 2014.– 323 p. doi: 10.1007/978-1-4471-2398-9.
Galie N., Humbert M., Vachiery J.L. et al. 2015 ESC/ERS Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension: The Joint Task Force for the Diagnosis and Treatment of Pulmonary Hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Respiratory Society (ERS): Endorsed by: Association for European Paediatric and Congenital Cardiology (AEPC), International Society for Heart and Lung Transplantation (ISHLT) // Eur. Respir. J.– 2015.– Vol. 46.– P. 903–975. doi: 10.1183/13993003.51032-2015.
Kanemaru E., Yoshitani K., Kato S. et al. Comparison of Right Ventricular Function Between Patients With and Without Pulmonary Hypertension Owing to Left-Sided Heart Disease: Assessment Based on Right Ventricular Pressure-Volume Curves // J. Cardiothorac. Vascular Anesthesia.– 2020.– Vol. 34.– P. 143–150. doi: 10.1053/j.jvca.2019.05.025.
Klima U.P., Lee M.–Y., Guerrero J.L. et al. Determinants of maximal right ventricular function: Role of septal shift // J. Thor. Cardiovasc. Surgery.– 2002.– Vol. 123 (1).– P. 72–80. doi: 10.1067/mtc.2002.118683.
Lang R.M., Badano L.P., Mor-Avi V. et al. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr.– 2015.– Vol. 28 (1).– P. 1–39. e14. doi: 10.1016/j.echo.2014.10.003.
Lobdell D.D. An invertible simple equation for computation of blood O2 dissociation relations // J. Appl. Physiol. Respir. Environ. Exerc. Physsiol.– 1981.– Vol. 50 (5).– P. 971–973. doi: 10.1152/jappl.1981.50.5.971.
Mathai S.C., Hassoun P.M. Pulmonary Arterial Hypertension in Connective Tissue Diseases // Heart Fail Clin.– 2012.– Vol. 8 (3).– P. 413–425. doi: 10.1016/j.hfc.2012.04.001.
Remillard C.V., Yuan J.X.–J. Characterization of Hemodynamics in Patients with Idiopathic and Thromboembolic Pulmonary Hypertension // Clinical Medicine: Circulatory, Respiratory and Pulmonary Medicine.– 2008.– Vol. 2.– Р. 59–68. doi: 10.4137/CCRPM.S696.
Siggaard-Andersen O., Siggaard-Andersen M. The Oxygen Status Algorithm. A computer program for calculation and displaying pH and blood gas data // Scand. J. Clin. Lab. Invest.– 1990.– Vol. 50 (203).– P. 29–45. doi: 10.3109/00365519009087489.
Singh S. Pulmonary hypertension in people living with HIV/AIDS // J. Indian College Cardiology.– 2019.– Vol. 9 (1).– P. 1–6. doi: 10.4103/JICC.JICC_6_19.
Sithamparanathan S., Nair A., Thirugnanasothy L. et al. National Pulmonary Hypertension Service Research Collaboration of the United Kingdom and Ireland. Survival in porto pulmonary hypertension: Outcomes of the United Kingdom National Pulmonary Arterial Hypertension Registry // J. Heart Lung Transplant.– 2017.– Vol. 36 (7).– P. 770–779. doi: 10.1016/j.healun.2016.12.014.
Tenney S.M., Mithoefer J.C. The relationship of mixed venous oxygenation to oxygen transport: with special reference to adaptations to high altitude and pulmonary diseases // Am. Rev. Respir. Dis.– 1982.– Vol. 125 (4).– Р. 474–447. doi: 10.1164/arrd.1982.125.4.474.
Yang W., Marsden A.L., Ogawa M.T. et al. Right Ventricular Stroke Work Correlates With Outcomes in Pediatric Pulmonary Arterial Hypertension Patients // Circulation.– 2016.– Vol. 134 (1).– Abstract 20168.