Суправентрикулярні тахікардії: механізми формування та вибір тактики лікування

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: Jul 5, 2022
DOI: https://doi.org/10.31928/1608-635X-2022.1-2.5771
Як цитувати
“Суправентрикулярні тахікардії: механізми формування та вибір тактики лікування”. Український кардіологічний журнал, vol. 29, no. 1-2, July 2022, pp. 57-71, https://doi.org/10.31928/1608-635X-2022.1-2.5771.
Номер
Том 29 № 1-2 (2022): Український кардіологічний журнал
Розділ
Огляди
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

O. S. Sychov
ДУ «Національний науковий центр “Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска” НАМН України», Київ
G. М. Solovyan
ДУ «Національний науковий центр “Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска” НАМН України», Київ
Т. V. Міkhalieva
ДУ «Національний науковий центр “Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска” НАМН України», Київ
S. V. Lyzogub
ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска» НАМН України»

Анотація

Лекція присвячена одній із найбільш актуальних проблем кардіології – пароксизмальним порушенням серцевого ритму в клінічній практиці. Суправентрикулярні тахікардії (СВТ) – поширена група порушень ритму серця, яка вимагає діагностичного пошуку з метою встановлення механізмів формування та вибору оптимальної тактики лікування. В лекції розглянуті основні критерії визначення СВТ та їх електрофізіологічні механізми. Викладена клініка й ЕКГ-діагностика окремих форм тахікардій. Представлені причини виникнення тахікардій з широкими комплексами QRS, електрокардіографічні критерії диференційної діагностики між шлуночковими тахікардіями та суправентрикулярними з аберацією проведення. Обговорені ключові положення діагностики тахікардій з широкими комплексами QRS. Розглянуто невідкладну допомогу і тривалу терапію при тахікардіях з вузькими та широкими комплексами QRS. Згідно з оновленими у 2019 р. рекомендаціями Європейської асоціації кардіологів щодо ведення пацієнтів з СВТ, показані способи лікування й алгоритми ведення пацієнтів із СВТ. Наведені антиаритмічні препарати, показання до їхнього застосування, викладені загальні принципи катетерного лікування тахікардій.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова:

тахікардія, комплекс QRS, механізми, діагностика, терапія, антиаритмічні препарати, катетерна абляція

Посилання

Жарінов О.Й., Куць В.О., Грицай О.М., Вережнікова Г.П. Суправентрикулярні тахікардії [Електронний ресурс]. Медицина світу. 2013. URL: http://msvitu.com/archive/2013/september/article-1.php

Нарушения сердечного ритма и проводимости. Руко­­вод­­ство для врачей / под ред. В.Н. Коваленко, О.С. Сычева. Киев, 2009. 654 с.

Обзор рекомендаций Американской коллегии кардио­логов / Американской ассоциации сердца / Общества ритма сердца 2015 г. по ведению пациентов с наджелу­­дочковыми тахикардиями. Аритмологія. 2016. Т. 20, № 4. С. 30–35.

Основы кардиологии: Принципы и практика / под ред. проф. Клива Розендорффа. 2-е изд. Львов: Медицина світу, 2007. 1064 с.

Серцево-судинні захворювання. Рекомендації з діагностики, профілактики та лікування / за ред. В.М. Коваленка, М.І. Лутая. Київ: МОРІОН, 2011. 408 с.

Соловьян А.Н., Михалева Т.В. Суправентрикулярные тахи­кардии: современные методы диагностики и лечения. Ліки України. 2016. Т. 206, № 10. С. 12–21.

Al-Khatib SM, Arshad A, Balk EM. et al. Risk stratification for arrhythmic events in patients with asymptomatic pre-exitation: a systematic review for the 2015 ACC/AHA/HRS guideline for the management of adult patients with supraventricular tachycardia: a report of the American College of Cardiology / American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. J Am Coll Cardiol. 2016;67:1617–29. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2015.09.018.

Allessie MA, Bonke FI, Kirhhof CJ. Atrial re-entry. Cardiac Electrophysiologic. Textbook / M Rosen, MJ Janse, AL Wit [eds.]. Mount Kisco, NY: Futura Publishing Compani INC, 1990: 555–71.

Antzelevitch C. Brugada syndrome: clinical, genetic, molecular, cellular and ionic aspects. Expert Rev Cardiovasc Ther. 2003;1:177–85. doi: https://doi.org/10.1586/14779072.1.2.177.

Antzelevitch C. Cellular basis and mechanism underlying normal and abnormal myocardial repolarization and arrhythmogenesis. Ann Med. 2004;36,Suppl.1:5–14. doi: https://doi.org/10.1080/17431380410032553.

Beldner S, Lin D, Marchlinski FE. Flecainide and propafenone induced ST-segment elevation in patients with atrial fibrillation: clue to specificity of Brugada-type electrocardiographic changes. Am J Cardiol. 2004;94:1184–5. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2004.07.091.

Blomstörm-Lundqwist C, Scheinman MM, Aliot EM, et al. ACC/AHA/ESC guidelines for the management of patients with supraventricular arrhythmias – executive summary: a report of the American College of Cardiology / American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (Writing Committee to Develop Guidelines for the Management of Patients with Supraventricular Arrhythmias). Developed in collaboration with NASPE – Heart Rhythm Society. J Am Coll Cardiol. 2003;42:1493–531. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2003.08.013.

Blomström-Lundqvist C, Scheinman M, Aliot E, et al. ACC/AHA/ESC Guidelines for the management of patients with supraventricular arrhythmias – executive summary: a report of the American College of Cardiology / American Heart Association. Task Force on Practice Guidelines and the European Society of Cardiology Committee for Practice Guidelines (Writing Committee to Develop Guidelines for the Management of Patients With Supraventricular Arrhythmias) Circulation. 2003;108:1871–909. doi: https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000091380.04100.84.

Brugada J, Katritsis DG, Arbelo E. et al. 2019 ESC Guidelines for the management of patients with supraventricular tachycardia. The Task Force for the management of patients with supraventricular tachycardia of the European Society of Cardiology (ESC): Developed in collaboration with the Association for European Paediatric and Congenital Cardiology (AEPC). Eur Heart J. 2020;41:655–720. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz467.

Epstein AE, Dimarco JP, Ellenboger KA, et al. ACC/AHA/HRS 2008 guidelines for Device-Based Therapy of Cardiac Rhythm Abnormalities: executive summary. Heart Rhythm 2008;5:934–55. doi: https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2008.04.015.

Issa Z, Miller J, Zipes D. Clinical arrhythmology and electrophysiology: A comparison to Braunwaldʼs Heart Disease. Saunders, 2012. 744 p.

Jacobs AK, Kushner FG, Ettinger SM, et al. ACCF/AHA clinical practice guideline methodology summit report: a report of the American College of Cardiology Foundation / American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. J Am Coll Cardiol. 2013;61:213–65. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2012.09.025.

Lerman BB. Response of nonreentrant catecholamine-mediated ventricular tachycardia to endogenous adenosine and acetylcholine. Evidence for myocardial receptor-mediated effects. Circulation 1993;87:382–90. doi: https://doi.org/10.1161/01.cir.87.2.382.

Lim SH, Anantharaman V, Teo WS, Chan Y. Slow infusion of calcium channel blockers compared with intravenous adenosine in the emergency treatment of supraventricular tachycardia. Resuscitation 2009;80:523–8. doi:https://doi.org/10.1016/j.resuscitation.2009.01.017.

Markowitz S, Stein K, Mittal S, et al. Differential effects of adenosine on focal and macroreentrant atrial tachycardia. J Cardiovasc Electrophysiol. 1999;10:489–502. doi: https://doi.org/10.1111/j.1540–8167.1999.tb00705.x.

Page RL, Joglar JA, Caldwell MA, Calkins H, Conti JB, Deal BJ, Estes NAM, Field ME, Goldberger ZD, Hammill SC, Indik JH, Lindsay BD, Olshansky B, Russo AM, Shen WK, Tracy CM, Al-Khatib SM. 2015 ACC/AHA/HRS Guidelines for the management of adult patients with supraventricular tachycardia. J Am Coll Cardiol. 2016;67:e27–115. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2015.08.856.

Podrid P, Kowey P. Cardiac Arrhythmia: mechanisms, diagnosis, and management. LWW, 2001. 973 p. Priori SG, Blomström-Lundqvist C, Mazzanti A, et al. Рекомендації Європейського товариства кардіологів 2015 року щодо лікування пацієнтів зі шлуночковими аритміями та запобігання раптової смерті. Аритмологія. 2016. Т. 18, № 2. С. 5–36.

Spector P, Reinolds MR, Calkins H, et al. Meta-analysis of ablation of atrial flutter and supraventricular tachycardia. Am J Cardiol. 2009;104:671–7. doi: https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2009.04.040.

Triedman J, Perry JG, Pappone C. et al. Risk stratification for prophylactic ablation in asymptomatic Wolff–Parkinson–White Syndrome. New Engl J Med. 2005;352:92–3. doi: https://doi.org/10.1056/NEJM200501063520118.

Tubaro M, Vranckx P, Price S, Vrints C. The ESC Textbook of Intensive and Acute Cardiovascular Care (The European Society of Cardiology). Oxford University Press, 2015. 882 p.

Zipes DP, Camm AJ, Borggrefe M. et al. 2006 ACC/AHA/ESC Guidelines for the Management of Patients With Ventricular Arrhythmias and the Prevention of Sudden Cardiac Death – Executive Summary. J Am Coll Cardiol. 2006;48:1064–108. doi: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2006.07.010.