Зміна нормального профілю артеріального тиску за різних чинників стресу в пацієнтів з артеріальною гіпертензією
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – оцінити вплив різних зовнішніх чинників та стресу внаслідок повномасштабного військового вторгнення в Україну на добовий профіль артеріального тиску (АТ) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Матеріали і методи. Здійснено ретроспективний аналіз пацієнтів, яким проводили добове моніторування АТ (ДМАТ) за останні 5 років. Період спостереження умовно розділили на кілька часових інтервалів: спостереження під час війни – період з 24 лютого 2022 р. до моменту відбору даних 01.07.2022 (1-ша група); період стресу та перенапруження внаслідок анонсованих бойових дій – від моменту попередження від різних організацій про можливий початок повномасштабного військового вторгнення з 3 грудня 2021 р. до початку бойових дій 24 лютого 2022 р. (2-га група); період психоемоційного перенапруження через пандемію коронавірусної інфекції та локдауну – з березня 2020 р. до жовтня 2021 р. (3-тя група); відносно спокійний період – із січня до грудня 2018 р. (4-та група, контрольна). У кожну групу методом випадкових чисел було відібрано по 20 пацієнтів. Усім пацієнтам було проведено ДМАТ за допомогою приладу Watch BP 03 (Microlife AG, Швейцарія).
Результати та обговорення. Групи були зіставні за віком, співвідношенням статей та середньодобовими параметрами АТ і частоти скорочень серця (ЧСС). Встановлено, що в 1-й групі був статистично значуще менший відсоток зниження систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) АТ уночі порівняно з усіма іншими групами ((7,6±1,3) % для САТ і (10,2±1,4) % для ДАТ). Стандартне відхилення САТ і ДАТ було статистично значуще вищим у 2-й групі (відповідно (19,8±1,1) і (14,2±0,7) мм рт. ст.) порівняно з 1-ю групою (відповідно (16,0±0,9) і (11,7±0,6) мм рт. ст.) та 3-ю (відповідно (16,2±0,7) і (11,8±0,7) мм рт. ст.). Найбільшу частку пацієнтів з профілем АТ non-dipper для САТ і ДАТ спостерігали в 1-й групі (60 і 45 % відповідно).
Висновки. Під час війни в пацієнтів з артеріальною гіпертензією зниження САТ і ДАТ уночі виявилося статистично значуще нижчим, ніж в інші досліджувані періоди. Також у цей період відзначали більшу кількість пацієнтів із профілем АТ non-dipper.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Boos CJ, Toon LT, Almahdi H. The relationship between ambulatory arterial stiffness, inflammation, blood pressure dipping and cardiovascular outcomes. BMC Cardiovasc Disord. 2021;21(1):139. doi: https://doi.org/10.1186/s12872-021-01946-2.
Kammila S, Campbell NR, Brant R, deJong R, Culleton B; University of Calgary Clinical Hypertension Research Group. Systematic error in the determination of nocturnal blood pressure dipping status by ambulatory blood pressure monitoring. Blood Press Monit. 2002;7(2):131-4. doi: https://doi.org/10.1097/00126097-200204000-00007.
Kario K. Morning surge in blood pressure and cardiovascular risk: evidence and perspectives. Hypertension. 2010;56(5):765-73. doi: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.110.157149.
Krakoff LR. Ambulatory blood pressure improves prediction of cardiovascular risk: implications for better antihypertensive management. Curr Atheroscler Rep. 2013;15(4):317. doi: https://doi.org/10.1007/s11883-013-0317-9.
Lip S, Mccallum L, Delles C, McClure JD, Guzik T, Berry C, Touyz R, Padmanabhan S. Rationale and Design for the LOnger-term effects of SARS-CoV-2 INfection on blood Vessels And blood pRessure (LOCHINVAR): an observational phenotyping study. Open Heart. 2022;9(1):e002057. doi: https://doi.org/10.1136/openhrt-2022-002057.
Parati G, Stergiou GS, Dolan E, Bilo G. Blood pressure variability: clinical relevance and application. J Clin Hypertens (Greenwich). 2018;20(7):1133-7. doi: https://doi.org/10.1111/jch.13304.
Stevens SL, Wood S, Koshiaris C, Law K, Glasziou P, Stevens RJ, McManus RJ. Blood pressure variability and cardiovascular disease: systematic review and meta-analysis. BMJ. 2016;354:i4098. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.i4098.
Strawn JR, Ekhator NN, Horn PS, Baker DG, Geracioti TD Jr. Blood pressure and cerebrospinal fluid norepinephrine in combat-related posttraumatic stress disorder. Psychosom Med. 2004;66(5):757-9. doi: https://doi.org/10.1097/01.psy.0000138133.72365.45.
Williams B, Mancia G, Spiering W, Agabiti Rosei E, Azizi M, Burnier M, Clement DL, Coca A, de Simone G, Dominiczak A, Kahan T, Mahfoud F, Redon J, Ruilope L, Zanchetti A, Kerins M, Kjeldsen SE, Kreutz R, Laurent S, Lip GYH, McManus R, Narkiewicz K, Ruschitzka F, Schmieder RE, Shlyakhto E, Tsioufis C, Aboyans V, Desormais I; ESC Scientific Document Group. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J. 2018;39(33):3021-104. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339. Erratum in: Eur Heart J. 2019 Feb 1;40(5):475.
Zanutto BS, Frías BC, Valentinuzzi ME. Blood pressure long term regulation: a neural network model of the set point development. Biomed Eng Online. 2011;10:54. doi: https://doi.org/10.1186/1475-925X-10-54.