Стимуляційно-індукована кардіоміопатія в пацієнтів із постійною правошлуночковою стимуляцією та збереженою систолічною функцією лівого шлуночка: характеристика, методи лікування та профілактика
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
https://orcid.org/0000-0001-9755-8825
Анотація
Мета роботи – визначити частоту виникнення та описати характеристики стимуляційно-індукованої кардіоміопатії (СІКМП) у пацієнтів із постійною правошлуночковою стимуляцією (не менше 90 %) та збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) (≥ 50 %).
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 34 пацієнти з показаннями до постійного штучного ритмоведення шлуночків, яким імплантували штучний водій ритму серця з 2012 по 2022 рік (середній період контрольного спостереження (44,97±28,45) міс). СІКМП визначалась, як зниження ФВЛШ < 45 % під час контрольного спостереження.
Результати. Частота виникнення СІКМП в цьому дослідженні становила 26 %. Середнє значення ФВЛШ та кінцеводіастолічного індексу на момент контрольного огляду значно відрізнялися в групі СІКМП та без СІКМП: (38,6±5,9) vs. (53,5±5,7) % (p=<0,001) та (97,9±20,75) vs. (60,9±19,32) мл/м2 (p=<0,001). Усі пацієнти з групи дослідження при проходженні контрольного спостереження були направлені на протокольне ехокардіографічне обстеження, під час якого досліджували внутрішньошлуночкову та міжшлуночкову асинхронію, фіксували кількість сегментів лівого шлуночка зі зниженою деформацією та обчислювали глобальну поздовжню деформацію лівого шлуночка (GLS). Значення цих параметрів значно відрізнялись між групами із СІКМП та без СІКМП: внутрішньошлуночкова асинхронія становила відповідно (261,1±61) і (146,1±62,8) (p=<0,001), міжшлуночкова асинхронія – (91±36,4) і (54,2±22,2) мс (p=0,014), кількість сегментів зі зниженою деформацією – 8,1±2,6 і 3,91±2,3 (p=<0,001), GLS –(9,7±2,6) і –(14,9±3,4) % (p=<0,001). На момент контрольного огляду сигнал чутливості в групі СІКМП був значно знижений порівняно з пацієнтами зі збереженою ФВЛШ (відповідно (6,26±4,02) і (11,56±3,86) мВ; p=0,045). Ширина стимульованого QRS у групі СІКМП була статистично значущо більшою (відповідно (163±22,7) і (150,8±14,5) мс; p=0,046), і пацієнтів із частотно адаптованим режимом кардіостимуляції було більше в групі СІКМП (4 (40 %) vs. 2 (8 %), p=0,0305).
Висновки. За отриманими даними, кардіоміопатія внаслідок правошлуночкової стимуляції розвивається скоріше миттєво в перші роки після імплантації ШВРС, аніж повільно прогресує з часом. Бівентрикулярна стимуляція ефективно усуває наслідки нефізіологічної правошлуночкової стимуляції, покращує систолічну функцію ЛШ. Стимуляція провідної системи серця може потенційно знизити ризики розвитку кардіоміопатії, зумовленої правошлуночковою стимуляцією в пацієнтів зі збереженою ФВЛШ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Abdelmohsen Sayed M, Abd El Fatah Badran H, Khaled S, Effat Fakhry E. Predictors of right ventricular pacing-induced left ventricular dysfunction in pacemaker recipients with preserved ejection fraction. Herzschrittmacherther Elektrophysiol. 2022 Sep;33(3):312-8. English. https://doi.org/10.1007/s00399-022-00880-w.
Abdelrahman M, Subzposh FA, Beer D, Durr B, Naperkowski A, Sun H, et al. Clinical Outcomes of His Bundle Pacing Compared to Right Ventricular Pacing. J Am Coll Cardiol. 2018;71(20):2319-30. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.02.048
Albertsen AE, Mortensen PT, Jensen HK, Poulsen SH, Egeblad H, Nielsen JC. Adverse effect of right ventricular pacing prevented by biventricular pacing during long-term follow-up: a randomized comparison. Eur J Echocardiogr. 2011 Oct;12(10):767-72. https://doi.org/10.1093/ejechocard/jer136.
Chen Z, Zhou X, Ma X, Chen K. Recruitment of the cardiac conduction system for optimal resynchronization therapy in failing heart. Front Physiol. 2022 Dec 15;13:1045740. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.1045740.
Cho SW, Gwag HB, Hwang JK, Chun KJ, Park KM, On YK, Kim JS, Park SJ. Clinical features, predictors, and long-term prognosis of pacing-induced cardiomyopathy. Eur J Heart Fail. 2019 May;21(5):643-51. https://doi.org/10.1002/ejhf.1427.
Curtis AB, Worley SJ, Adamson PB, Chung ES, Niazi I, Sherfesee L, Shinn T, Sutton MS; Biventricular versus Right Ventricular Pacing in Heart Failure Patients with Atrioventricular Block (BLOCK HF) Trial Investigators. Biventricular pacing for atrioventricular block and systolic dysfunction. N Engl J Med. 2013 Apr 25;368(17):1585-93. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1210356.
Funck RC, Mueller HH, Lunati M, Piorkowski C, De Roy L, Paul V, Wittenberg M, Wuensch D, Blanc JJ; BioPace study group. Characteristics of a large sample of candidates for permanent ventricular pacing included in the Biventricular Pacing for Atrio-ventricular Block to Prevent Cardiac Desynchronization Study (BioPace). Europace. 2014 Mar;16(3):354-62. https://doi.org/10.1093/europace/eut343.
Glikson M, Nielsen JC, Kronborg MB, Michowitz Y, Auricchio A, Barbash IM, Barrabés JA, Boriani G, Braunschweig F, Brignole M, Burri H, Coats AJS, Deharo J-C, Delgado V, Diller G-P, Carsten WI, Keren A, Knops RE, Kotecha D, Leclercq C, Merkely B, Starck C, Thylén I, Tolosana JM. ESC Scientific Document Group, 2021 ESC Guidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy: Developed by the Task Force on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy of the European Society of Cardiology (ESC) With the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA). Eur Heart J. 2021Sep 14;42(35):3427-520. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab364
Perepeka EO, Kravchuk BB. Results of Using Various Conduction System Pacing Options in Patients with Bradyarrhythmia. Ukr J Cardiovasc Surg. 2022;30(4):94-103. https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(04)/PK064-94103
Perla HT, Chandra Srinath Patloori S, Manickavasagam A, Chase D, Roshan J. Do the predictors of right ventricular pacing-induced cardiomyopathy add up? Indian Heart J. 2021 Sep-Oct;73(5):582-7. https://doi.org/10.1016/j.ihj.2021.07.011.
Rademakers LM, Bouwmeester S, Mast TP, Dekker L, Houthuizen P, Bracke FA. Feasibility, safety and outcomes of upgrading to left bundle branch pacing in patients with right ventricular pacing induced cardiomyopathy. Pacing Clin Electrophysiol. 2022 Jun;45(6):726-32. https://doi.org/10.1111/pace.14515.
Sharma AD, Rizo-Patron C, Hallstrom AP, O’Neill GP, Rothbart S, Martins JB, Roelke M, Steinberg JS, Greene HL; DAVID Investigators. Percent right ventricular pacing predicts outcomes in the DAVID trial. Heart Rhythm. 2005 Aug;2(8):830-4. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2005.05.015.
Sharma PS, Patel NR, Ravi V, Zalavadia DV, Dommaraju S, Garg V, et al. Clinical outcomes of left bundle branch area pacing compared to right ventricular pacing: Results from the Geisinger-Rush Conduction System Pacing Registry. Heart Rhythm. 2022;19(1):3-11. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2021.08.033
Stockburger M, Gómez-Doblas JJ, Lamas G, Alzueta J, Fernández-Lozano I, Cobo E, Wiegand U, Concha JF, Navarro X, Navarro-López F, de Teresa E. Preventing ventricular dysfunction in pacemaker patients without advanced heart failure: results from a multicentre international randomized trial (PREVENT-HF). Eur J Heart Fail. 2011 Jun;13(6):633-41. https://doi.org/10.1093/eurjhf/hfr041. PMID: 21613427.
Sweeney MO, Hellkamp AS, Ellenbogen KA, Greenspon AJ, Freedman RA, Lee KL, Lamas GA; MOde Selection Trial Investigators. Adverse effect of ventricular pacing on heart failure and atrial fibrillation among patients with normal baseline QRS duration in a clinical trial of pacemaker therapy for sinus node dysfunction. Circulation. 2003 Jun 17;107(23):2932-7. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000072769.17295.B1.
Vatankulu MA, Goktekin O, Kaya MG, Ayhan S, Kucukdurmaz Z, Sutton R, Henein M. Effect of long-term resynchronization therapy on left ventricular remodeling in pacemaker patients upgraded to biventricular devices. Am J Cardiol. 2009 May 1;103(9):1280-4. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2009.01.023
Vijayaraman P, Herweg B, Dandamudi G, Mittal S, Bhatt AG, Marcantoni L, Naperkowski A, Sharma PS, Zanon F. Outcomes of His-bundle pacing upgrade after long-term right ventricular pacing and/or pacing-induced cardiomyopathy: Insights into disease progression. Heart Rhythm. 2019 Oct;16(10):1554-61. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2019.03.026.
Wilkoff BL, Cook JR, Epstein AE, Greene HL, Hallstrom AP, Hsia H, Kutalek SP, Sharma A. Dual-chamber pacing or ventricular backup pacing in patients with an implantable defibrillator: the Dual Chamber and VVI Implantable Defibrillator (DAVID) trial. JAMA 2002;288:3115-23.
Ye Y, Wu S, Su L, Sheng X, Zhang J, Wang B, Sharma PS, Ellenbogen KA, Su Y, Chen X, Fu G, Huang W. Feasibility and Outcomes of Upgrading to Left Bundle Branch Pacing in Patients With Pacing-Induced Cardiomyopathy and Infranodal Atrioventricular Block. Front Cardiovasc Med. 2021 Jun 14;8:674452. https://doi.org/10.3389/fcvm.2021.674452.
Yu CM, Fang F, Luo XX, Zhang Q, Azlan H, Razali O. Long-term follow-up results of the pacing to avoid cardiac enlargement (PACE) trial. Eur J Heart Fail. 2014 Sep;16(9):1016-25. https://doi.org/10.1002/ejhf.157.