Порівняльний аналіз субклінічного тривожно-депресивного синдрому в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST до та під час активних бойових дій у Харківській області

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

O. V. Petyunina
M. P. Kopytsya
I. R. Vyshnevska
P. O. Petiunin

Анотація

Мета роботи – оцінити субклінічний емоційний дистрес у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ГІМ) з елевацією сегмента ST до та під час воєнного конфлікту в Харківській області.
Матеріали і методи. У дослідження залучено 242 пацієнти із субклінічним емоційним дистресом, госпіталізованих з приводу ГІМ з елевацією сегмента ST до ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» до повномасштабної війни, та 65 пацієнтів – під час воєнних дій. У дослідженні дотримувалися етичних стандартів згідно з Гельсінською декларацією 1964 року та узгоджувального протоколу комітету з етики та деонтології (Протокол №8 від 29.08.2016 та Протокол №4 від 12.05.2022). Учасники дослідження заповнили опитувальник DASS-21, який відобразив їхній емоційний стан за 10–14 днів до інфаркту міокарда. 
Результати. Встановлено, що тривожність частіше з’являлась під час активних бойових дій (p=0,0218). Депресія впливала на надмірне куріння (p=0,0199), зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) (p=0,0057), підвищення рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХСЛПНЩ) (p=0,0393). Тривожність і стрес впливали на частоту гіпертензії (p=0,0171, p=0,0489 відповідно), як і тривожність – на підвищення рівня ХСЛПНЩ (p=0,0068). Усі дані субклінічного емоційного дистресу під час активних бойових дій асоціювалися з підвищенням частоти куріння: p=0,0422 для депресії, p=0,0275 для тривожності та p=0,0199 для стресу. Депресія асоціювалася зі зниженням ФВЛШ (p=0,0267), підвищенням рівня лейкоцитів (p=0,0467), високою частотою гіпертензії (p=0,0410). Тривожність асоціювалася з більшою частотою серцевих скорочень (p=0,0277), депресія та стрес – з молодим віком виникнення події (p=0,0369).
Висновки. Наше дослідження демонструє щільні асоціації між даними стосовно емоційного дистресу в пацієнтів із ГІМ з елевацією сегмента ST як до, так і під час активних бойових дій у Харківській області. Дані отримані за допомогою опитувальника DASS-21, вони відображають стан пацієнта за 10–14 днів до події. Ці дані можуть отримати лікарі загальної практики на прийомі для запобігання майбутнім серцево-судинним подіям. 

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова:

острий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, субклінічний емоційний дистрес, активні бойові дії в Харківській області

Посилання

Carney RM, Freedland KE. Depression and coronary heart disease. Nat Rev Cardiol. 2017 Mar;14(3):145-55. https://doi.org/10.1038/nrcardio.2016.181.

Tatishvili S, Kandashvili T, Gordeladze D. Importance of Depressive Symptoms in Patients With Coronary Heart Disease – Review Article. Curr Probl Cardiol. 2023 Jun;48(6):101646. https://doi.org/10.1016/j.cpcardiol.2023.101646.

Vaccarino V, Badimon L, Bremner JD, Cenko E, Cubedo J, Dorobantu M, Duncker DJ, Koller A, Manfrini O, Milicic D, Padro T, Pries AR, Quyyumi AA, Tousoulis D, Trifunovic D, Vasiljevic Z, de Wit C, Bugiardini R; ESC Scientific Document Group Reviewers. Depression and coronary heart disease: 2018 position paper of the ESC working group on coronary pathophysiology and microcirculation. Eur Heart J. 2020 May 1;41(17):1687-96. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy913.

Lichtman JH, Froelicher ES, Blumenthal JA, Carney RM, Doering LV, Frasure-Smith N, Freedland KE, Jaffe AS, Leifheit-Limson EC, Sheps DS, Vaccarino V, Wulsin L; American Heart Association Statistics Committee of the Council on Epidemiology and Prevention and the Council on Cardiovascular and Stroke Nursing. Depression as a risk factor for poor prognosis among patients with acute coronary syndrome: systematic review and recommendations: a scientific statement from the American Heart Association. Circulation. 2014 Mar 25;129(12):1350-69. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000019.

Penninx BW. Depression and cardiovascular disease: Epidemiological evidence on their linking mechanisms. Neurosci Biobehav Rev. 2017 Mar;74(Pt B):277-86. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2016.07.003.

Roest AM, Martens EJ, de Jonge P, Denollet J. Anxiety and risk of incident coronary heart disease: a meta-analysis. J Am Coll Cardiol. 2010 Jun 29;56(1):38-46. https://doi.org/ 10.1016/j.jacc.2010.03.034.

Wen Y, Yang Y, Shen J, Luo S. Anxiety and prognosis of patients with myocardial infarction: A meta-analysis. Clin Cardiol. 2021 Jun;44(6):761-70. https://doi.org/10.1002/clc.23605.

Tully PJ, Cosh S, Pedersen S. Cardiovascular Manifestations of Panic and Anxiety. In: Govoni, S., Politi, P., Vanoli, E. (eds) Brain and Heart Dynamics. Springer; 2020. Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-28008-6_23.

Kosmas N, Zapantiotis D, Kitridis D, Kiouri E, Rallidis L. S. Gradually increased stress levels in the days leading to an acute myocardial infarction, detected by a new biomarker-based approach. Eur Heart J. 2022;43(Suppl_2): ehac544-1275. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehac544.1275.

Ibanez B, James S, Agewall S. 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: the Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2018;39(2):119-77. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393.

Lovibond SH, Lovibond PF. Depression Anxiety Stress Scales (DASS-21, DASS-42) [Database record]. APA PsycTests;1995. https://doi.org/10.1037/t01004-000.

Mach F, Baigent C, Catapano AL, Koskinas KC, Casula M, Badimon L, Chapman MJ, De Backer GG, Delgado V, Ference BA. 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk. Eur Heart J. 2020;41(1):111-88. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz455 .

Williams B, Mancia G, Spiering W, Agabiti Rosei E, Azizi M, Burnier M, Clement DL, Coca A, de Simone G, Dominiczak A, Kahan T, Mahfoud F, Redon J, Ruilope L, Zanchetti A, Kerins M, Kjeldsen SE, Kreutz R, Laurent S, Lip GYH, McManus R, Narkiewicz K, Ruschitzka F, Schmieder RE, Shlyakhto E, Tsioufis C, Aboyans V, Desormais I; ESC Scientific Document Group. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J. 2018 Sep 1;39(33):3021-104. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339.

Buse JB, Wexler DJ, Tsapas A, Rossing P, Mingrone G, Mathieu C, D' Alessio DA, Davies MJ. 2019 Update to Management of Hyperglycemia in Type 2 Diabetes, 2018. A Consensus Report by the American Diabetes Association (ADA) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). Diabetes Care. 2020 Feb;43(2):487-93. https://doi.org/10.2337/dci19-0066.

Mahase E. Living in a war zone increases heart disease and stroke risk years after conflict ends, study finds. BMJ. 2019 May 29;365:12367. https://doi.org/10.1136/bmj.l2367.

Bagherian-Sararoudi R, Gilani B, Bahrami Ehsan H, Sanei H. Relationship between left ventricular ejection fraction and depression following myocardial infarction: an original article. ARYA Atheroscler. 2013 Jan;9(1):16-21.

AbuRuz ME. Patients with ST-segment elevation myocardial infarction: moderating effect of perceived control on the relationship between depression and in-hospital complications. BMC Cardiovasc Disord. 2019 Jun 13;19(1):143. https://doi.org/10.1186/s12872-019-1126-z.

Pelletier R, Lavoie KL, Bacon SL, Thanassoulis G, Khan NA, Pilote L; GENESIS-PRAXY Investigators. Depression and disease severity in patients with premature acute coronary syndrome. Am J Med. 2014 Jan;127(1):87-93.e1-2. https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2013.09.026.

Meisel SR, Kutz I, Dayan KI, Pauzner H, Chetboun I, Arbel Y, David D. Effect of Iraqi missile war on incidence of acute myocardial infarction and sudden death in Israeli civilians. Lancet. 1991 Sep 14;338(8768):660-1. https://doi.org/10.1016/0140-6736(91)91234-L.

Lorem GF, Næss ET, Løchen ML, Lillevoll K, Molund EM, Rösner A, Lindkvist S, Schirmer H. Post-traumatic stress disorder among heart disease patients: a clinical follow-up of individuals with myocardial infarction in the Tromsø Study. BMC Psychiatry. 2023 Dec 12;23(1):936. https://doi.org/10.1186/s12888-023-05431-2.

Singh N, Kumar A, Datta R, Bhardwaj P, Aggarwal N, Chadha DS, Singh SP, Sharma P, Barwad P, Gupta H. Analysis of ST-elevation myocardial infarction occurring in soldiers during strenous military training. Med J Armed Forces India. 2021 Oct;77(4):413-418. https://doi.org/10.1016/j.mjafi.2021.04.012.

Crum-Cianflone NF, Bagnell ME, Schaller E, Boyko EJ, Smith B, Maynard C, Ulmer CS, Vernalis M, Smith TC. Impact of combat deployment and posttraumatic stress disorder on newly reported coronary heart disease among US active duty and reserve forces. Circulation. 2014 May 6;129(18):1813-20. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.113.005407.

Al-Makhamreh H, Alkhulaifat D, Al-Ani A, Mafrachi B, Saadeh A, Al-Ani H, Bani Hani A, AlRyalat SA. The Impact of War-Related Stress on Coronary Artery Disease Severity in War Survivors: A SYNTAX Study. Int J Environ Res Public Health. 2021 Mar 21;18(6):3233. https://doi.org/10.3390/ijerph18063233.

Boos CJ, De Villiers N, Dyball D, McConnell A, Bennett AN. The Relationship between Military Combat and Cardiovascular Risk: A Systematic Review and Meta-Analysis. Int J Vasc Med. 2019 Dec 22;2019:9849465. https://doi.org/10.1155/2019/9849465.

Wawrzyniak AJ, Bekkouche NS, Krantz DS. Acute Behavioral and Psychosocial Triggers of Myocardial Infarction. In: Waldstein SR, Kop WJ, Suarez EC, Lovallo WR, Katzel LI. eds. Handbook of Cardiovascular Behavioral Medicine. Springer, New York; 2022. P. 1131-48. https://doi.org/10.1007/978-0-387-85960-6_47.

Mirić D, Culić V, Giunio L, Bozić I, Fabijanić D, Glavas D. Epidemioloske osobitosti bolesnika s infarktom miokarda na splitskome podrucju tijekom domovinskog rata [Epidemiologic characteristics of patients with myocardial infarct in the region of Split during the period of war in the homeland]. Lijec Vjesn. 2002 Aug-Sep;124(8-9):243-6. Croatian.

Manoj MT, Joseph KA, Vijayaraghavan G. Association of depression, anxiety, and stress with myocardial infarction: A case-control study. J Clin Prev Cardiol 2018;7(3):86-92. https://doi.org/10.4103/JCPC.JCPC_39_17.

Benninghoven D, Kaduk A, Wiegand U, Specht T, Kunzendorf S, Jantschek G. Influence of anxiety on the course of heart disease after acute myocardial infarction – risk factor or protective function? Psychother Psychosom. 2006;75(1):56-61. https://doi.org/10.1159/000089227.

Li P, Lu X, Kranis M, Wu F, Teng C, Cai P, Hashmath Z, Wang B. The association between anxiety disorders and in-hospital outcomes in patients with myocardial infarction. Clin Cardiol. 2020 Jun;43(6):622-9. https://doi.org/10.1002/clc.23358.

Ciric-Zdravkovic S V, Zikic OV, Stanojevic DM, Petrovic-Nagorni SM. Anxiety in patients with acute coronary syndromes. Eur J Psychiat. 2014;28(3):165-71. https://doi.org/10.4321/S0213-61632014000300004.

Mal K, Awan ID, Ram J, Shaukat F. Depression and Anxiety as a Risk Factor for Myocardial Infarction. Cureus. 2019 Nov 3;11(11):e6064. https://doi.org/10.7759/cureus.6064.

Santos H, Santos M, Paula SB, Figueiredo M, Almeida I, Miranda H, Chin J, Sá C, Neto M, Almeida S, Sousa C, Almeida L. Acute coronary syndrome and stress: Is there a relationship? Rev Port Cardiol. 2023 Jan;42(1):9-17. https://doi.org/10.1016/j.repc.2021.09.016. English, Portuguese.

Gupta MD, Kunal S, Jha M, Girish MP, Mishra P, Shukla M, Bundela N, Batra V, Bansal A, Mukhopadhyay S, Yusuf J. Psychosocial stress and well-being in patients presenting with acute myocardial infarction in a tertiary care center. Indian Heart J. 2023 Jul-Aug;75(4):298-303. https://doi.org/10.1016/j.ihj.2023.06.006.

Singh D, Guest PC, Dobrowolny H, Vasilevska V, Meyer-Lotz G, Bernstein HG, Borucki K, Neyazi A, Bogerts B, Jacobs R, Steiner J. Changes in leukocytes and CRP in different stages of major depression. J Neuroinflammation. 2022 Apr 4;19(1):74. https://doi.org/10.1186/s12974-022-02429-7.

Núñez J, Fácila L, Llàcer A, Sanchís J, Bodí V, Bertomeu V, Sanjuán R, Blasco ML, Consuegra L, Bosch MJ, Chorro FJ. Valor pronóstico del recuento leucocitario en el infarto agudo de miocardio: mortalidad a largo plazo [Prognostic value of white blood cell count in acute myocardial infarction: long-term mortality]. Rev Esp Cardiol. 2005 Jun;58(6):631-9. https://doi.org/10.1016/S1885-5857(06)60249-1.

Han AL. Association between lipid ratio and depression: a cross-sectional study. Sci Rep. 2022 Apr 13;12(1):6190. https://doi.org/10.1038/s41598-022-10350-5.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають