Визначення предикторів стійких порушень серцевого ритму у військовослужбовців із тяжким перебігом міокардиту
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
https://orcid.org/0000-0003-0904-7406
Анотація
Мета роботи – вивчити особливості порушень серцевого ритму і провідності при різній локалізації та розповсюдженості ураження міокарда у військовослужбовців із тяжким перебігом міокардиту на основі результатів 6-місячного спостереження.
Матеріали і методи. Обстежено 46 військовослужбовців чоловічої статі з тяжким перебігом гострого міокардиту (ГМ) зі зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) (≤ 40 %) віком у середньому (35,1±2,4) року. Обстеження проводились в 1-й місяць від початку симптомів міокардиту та через 6 місяців спостереження. Діагноз міокардиту і тяжкий перебіг захворювання встановлювали на підставі Рекомендацій з діагностики та лікування міокардиту Всеукраїнської асоціації кардіологів України. Всім пацієнтам проводили добове моніторування ЕКГ з аналізом частоти та спектра порушень ритму і провідності та магнітно-резонансну томографію (МРТ) серця з контрастуванням і аналізом топографії ураження та підрахунком кількості сегментів ЛШ, уражених запальними змінами, і сегментів ЛШ з наявністю відстроченого контрастування (ВК).
Результати та обговорення. При зіставленні результатів МРТ серця із даними добового моніторування ЕКГ була встановлена чітка асоціація наявності частої шлуночкової екстрасистолії (ШЕ) та пароксизмів нестійкої шлуночкової тахікардії (НШТ) із локалізацією ВК в міжшлуночковій перегородці (МШП) – серед пацієнтів з ураженням МШП в дебюті ГМ більш ніж у третини (37,0 %) реєструвалась часта ШЕ, а пароксизми НШТ, які збільшують ризик розвитку життєзагрозливих шлуночкових аритмій, виявляли у 25,9 % випадків. Через 6 місяців спостереження за наявності ВК в МШП частота виявлення ШЕ та пароксизмів НШТ була також значно вищою порівняно з іншою локалізацією ураження і становила 20,0 та 13,3 % відповідно. За допомогою кореляційного аналізу було виявлено асоціативний зв’язок між наявністю ВК в МШП і наявністю частої ШЕ та пароксизмів НШТ як у дебюті міокардиту – r=0,73 (р<0,01) і r=0,66 (р<0,01) відповідно, так і через 6 місяців спостереження – r=0,65 (р<0,01) і r=0,59 (р<0,05) відповідно. Згідно з результатами багатофакторного регресійного аналізу предикторами персистенції частої ШЕ через 6 місяців були: ФВ ЛШ ≤ 30 %; індекс кінцеводіастолічного об’єму ЛШ ≥ 105 мл/м2; наявність запальних змін у ≥ 5,0 сегментах ЛШ; наявність ВК в ≥ 4,0 сегментах ЛШ та його наявність у МШП, визначені в 1-й місяць від дебюту захворювання. Предикторами персистенції пароксизмів НШТ через 6 місяців стали ті самі фактори, за винятком ФВ ЛШ, а згідно зі значенням β коефіцієнта (β=1,302; р<0,001) найбільш значущий внесок мала наявність ВК в МШП.
Висновки. У військовослужбовців із тяжким перебігом міокардиту наявність відстроченого контрастування в міжшлуночковій перегородці є додатковим чинником ризику персистенції частої шлуночкової екстрасистолії та пароксизмів нестійкої шлуночкової тахікардії протягом 6 місяців, тоді як наявність відстроченого контрастування в задній і боковій стінках лівого шлуночка не має статистично значущого взаємозв’язку з наявністю порушень ритму і провідності. На основі багатофакторного регресійного аналізу у військовослужбовців із міокардитом встановлено предиктори персистенції частої шлуночкової екстрасистолії та пароксизмів нестійкої шлуночкової тахікардії.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Kovalenko VM, Lutai MI, Sirenko YuM, Sychov OS. Sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia: klasyfikatsiia, standarty diahnostyky ta likuvannia. 6-te vydania. Kyiv: Chetverta khvylia, 2023. 384 s. ISBN 978-966-529-358-3. Ukrainian.
Kovalenko VM, Nesukay EG, Cherniuk SV, Kozliuk AS, Kirichenko RM. Diagnosis and Treatment of Myocarditis. Ukr J Cardiol. Sept. 2021;28(3):67-88. Ukrainian. https://doi.org/10.31928/1608-635X-2021.3.6788.
Al-Khatib SM, Stevenson WG, Ackerman MJ, Bryant WJ, Callans DJ, Curtis AB, Deal BJ, Dickfeld T, Field ME, Fonarow GC, Gillis AM, Granger CB, Hammill SC, Hlatky MA, Joglar JA, Kay GN, Matlock DD, Myerburg RJ, Page RL. 2017 AHA/ACC/HRS guideline for management of patients with ventricular arrhythmias and the prevention of sudden cardiac death: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task force on clinical practice guidelines and the heart rhythm society. Circulation. 2018; 138:e272-e391. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000549.
Ammirati E, Frigerio M, Adler ED, Basso C, Birnie DH, Brambatti M, Friedrich MG, Klingel K, Lehtonen J, Moslehi JJ, Pedrotti P, Rimoldi OE, Schultheiss HP, Tschöpe C, Cooper LT Jr, Camici PG. Management of Acute Myocarditis and Chronic Inflammatory Cardiomyopathy. Circ. Heart Fail. 2020; 13:e007405. doi: 10.1161/CIRCHEARTFAILURE.120.007405.
Brociek E, Tymi´nska A, Giordani AS, Caforio AL, Wojnicz R, Grabowski M, Oziera´nski K. Myocarditis: Etiology, Pathogenesis, and Their Implications in Clinical Practice. Biology. 2023; 12:874. https://doi.org/10.3390/ biology12060874.
Caforio AL, Pankuweit S, Arbustini E, Basso C, Gimeno-Blanes J, Felix SB, Fu M, Heliö T, Heymans S, Jahns R, Klingel K, Linhart A, Maisch B, McKenna W, Mogensen J, Pinto YM, Ristic A, Schultheiss HP, Seggewiss H, Tavazzi L, Thiene G, Yilmaz A, Charron P, Elliott PM; European Society of Cardiology Working Group on Myocardial and Pericardial Diseases. Current state of knowledge on aetiology, diagnosis, management and therapy of myocarditis: a position statement of the ESC Working group on myocardial and pericardial diseases. Eur Heart J. 2013; 34(33):2636-2648, https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht210.
Ferreira VM, Schulz-Menger J, Holmvang G, Kramer CM, Carbone I, Sechtem U, Kindermann I, Gutberlet M, Cooper LT, Liu P, Friedrich MG.Cardiovascular magnetic resonance in nonischemic myocardial inflammation: Expert recommendations. J. Am. Coll. Cardiol. 2018; 72(24):3158-76. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.09.072.
Gräni C, Eichhorn C, Bière L, Murthy VL, Agarwal V, Kaneko K, Cuddy S, Aghayev A, Steigner M, Blankstein R, Jerosch-Herold M, Kwong RY. Prognostic value of cardiac magnetic resonance tissue characterization in risk stratifying patients with suspected myocarditis. JACC. 2017; 70(16):1964-76. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.08.050.
Hundley WG, Bluemke DA, Finn JP, Flamm SD, Fogel MA, Friedrich MG, Ho VB, Jerosch-Herold M, Kramer CM, Manning WJ, Patel M, Pohost GM, Stillman AE, White RD, Woodard PK. ACCF/ACR/AHA/NASCI/SCMR 2010 Expert consensus document on cardiovascular magnetic resonance: a report of the American college of cardiology foundation task force on the expert consensus documents. J Am Coll Cardiol. 2010; 55(23):2614-62. https://doi.org/10.1161/CIR.0b013e3181d44a8f.
Hutt E, Kaur S, Jaber WA. Modern tools in cardiac imaging to assess myocardial inflammation and infection. Eur Heart J Open. 2023;3(2):oead019. https://doi.org/10.1093/ehjopen/oead019.
Jiang L, Zuo H, Liu J, Wang J, Zhang K, Zhang C, Peng X, Liu Y, Wang D, Li H, Wang H.The pattern of late gadolinium enhancement by cardiac MRI in fulminant myocarditis and its prognostic implication: A two-year follow-up study. Frontiers in Cardiovascular Medicine. 2023;10:1144469. https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1144469.
Kuruvilla S, Adenaw N, Katwal AB, Lipinski MJ, Kramer CM, Salerno M. Late gadolinium enhancement on cardiac magnetic resonance predicts adverse cardiovascular outcomes in nonischemic cardiomyopathy: a systematic review and meta-analysis. Circulation: Cardiovascular Imaging. 2014; 7(2):250-8. https://doi.org/10.1161/CIRCIMAGING.113.001144.
Lang RM, Badano LP, Mor-Avi V, Afilalo J, Armstrong A, Ernande L, Flachskampf FA, Foster E, Goldstein SA, Kuznetsova T, Lancellotti P, Muraru D, Picard MH, Rietzschel ER, Rudski L, Spencer KT, Tsang W, Voigt JU.Recommendations for cardiac chamber quantification in adults: an update from the American Society of echocardiography and European Asssociation of cardiovascular imaging. J Am Soc Echocardiogr. 2015;28(1):1-38. https://doi.org/10.1016/j.echo.2014.10.003.
Lynge TH, Nielsen TS, Gregers Winkel B, Tfelt-Hansen J, Banner J. Sudden cardiac death caused by myocarditis in persons aged 1-49 years: a nationwide study of 14 294 deaths in Denmark. Forensic Sciences Research. 2019; 4:247-256. https://doi.org/10.1080/20961790.2019.159535.
Mahrholdt H, Greulich S. Prognosis in myocarditis: better late than (n) ever! J Amer Coll Cardiol. 2017;70(16):1988-90. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2017.08.062.
McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, Burri H, Butler J, Čelutkienė J, Chioncel O, Cleland JGF, Coats AJS, Crespo-Leiro MG, Farmakis D, Gilard M, Heymans S, Hoes AW, Jaarsma T, Jankowska EA, Lainscak M, Lam CSP, Lyon AR, McMurray JJV, Mebazaa A, Mindham R, Muneretto C, Francesco Piepoli M, Price S, Rosano GMC, Ruschitzka F, Kathrine Skibelund A 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: Developed by the Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) With the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. European Heart Journal. 2021; 42(36):3599-3726. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab368.
Peretto G, Sala S, Rizzo S, De Luca G, Campochiaro C, Sartorelli S, Benedetti G, Palmisano A, Esposito A, Tresoldi M, Thiene G, Basso C, Della Bella P. Arrhythmias in myocarditis: state of the art. Heart rhythm. 2019; 16(5):793-801. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2018.11.024.
Peretto G, Sala S, Rizzo S, Palmisano A, Esposito A, De Cobelli F, Campochiaro C, De Luca G, Foppoli L, Dagna L, Thiene G, Basso C, Della Bella P.Ventricular arrhythmias in myocarditis: characterization and relationships with myocardial inflammation. Journal of the American College of Cardiology, 2020; 75(9):1046-1057. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.01.036.
Polte CL, Bobbio E, Bollano E, Bergh N, Polte C, Himmelman J, Lagerstrand KM, Gao SA. Cardiovascular Magnetic Resonance in Myocarditis. Diagnostics. 2022;12:399. https://doi.org/10.3390/diagnostics12020399.
Tschöpe C, Ammirati E, Bozkurt B, Caforio ALP, Cooper LT, Felix SB, Hare JM, Heidecker B, Heymans S, Hübner N, Kelle S, Klingel K, Maatz H, Parwani AS, Spillmann F, Starling RC, Tsutsui H, Seferovic P, Van Linthout S. Myocarditis and inflammatory cardiomyopathy: current evidence and future directions. Nat Rev Cardiol. 2021;18(3):169-93. https://doi.org/10.1038/s41569-020-00435-x.
Younis A, Matetzky S, Mulla W, Masalha E, Afel Y, Chernomordik F, Fardman A, Goitein O, Ben-Zekry S, Peled Y, Grupper A, Beigel R. Epidemiology characteristics and outcome of patients with clinically diagnosed acute myocarditis. American Journal of Medicine. 2020; 133:492-499. https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2019.10.015.