Результати 1-річного спостереження за хворими із тяжким перебігом міокардиту, асоційованим із COVID-19, на тлі застосування глюкокортикоїдної терапії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
https://orcid.org/0000-0002-7151-5437
Анотація
Мета роботи – дослідити ефективність і безпечність призначення глюкокортикоїдів у хворих із тяжким перебігом міокардиту, асоційованим із COVID-19 інфекцією.
Матеріали і методи. Результати дослідження базуються на даних обстежень 72 хворих із тяжким перебігом гострого міокардиту (ГМ) і серцевою недостатністю (СН) зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ ≤ 40 %). Хворих розподілили на дві групи: 1-ша група – 34 хворих на ГМ, які мали в анамнезі документально підтверджену коронавірусну хворобу, перенесену в строки ≤ 3 місяців до початку клінічних симптомів ГМ; 2-га група – 38 хворих на ГМ, які не мали в анамнезі коронавірусної хвороби. Пацієнти отримували оптимальну медикаментозну терапію СН згідно із сучасними рекомендаціями протягом усього періоду спостереження та глюкокортикоїдну (ГК) терапію протягом перших 6 місяців від початку клінічних симптомів міокардиту. Всім пацієнтам проводили спекл-трекінг ехокардіографію та магнітно-резонансну томографію серця. Дослідження проводили тричі: в 1-й місяць від початку клінічних симптомів міокардиту, через 6 та 12 місяців спостереження.
Результати та обговорення. Через 6 місяців спостереження структурно-функціональний стан серця покращився в обох групах, при цьому в 1-й групі порівняно з 2-ю відзначали більші величини показників ФВ та поздовжньої глобальної систолічної деформації лівого шлуночка (ЛШ) на 13,1 та 22,2 % відповідно (p<0,05). Також в 1-й групі кількість сегментів ЛШ, уражених запальними змінами, як і загальна кількість уражених сегментів, були на 28,4 та 18,3 % відповідно меншими порівняно з такими в 2-й групі (p<0,05–0,001). Через 12 місяців результати магнітно-резонансної томографії засвідчили суттєво менший об’єм як запального, так і фібротичного ураження ЛШ в 1-й групі, при цьому загальна кількість уражених сегментів ЛШ була на 39,0 % меншою (p<0,001) порівняно з 2-ю групою. Найчастіше ускладненнями терапії ГК були ожиріння (13,88 %) та лейкоцитоз (12,50 %), гіпокаліємія розвинулася в 6,94 % випадків. Ускладнення, такі як артеріальна гіпертензія, гіперглікемія, функціональний гіперкортицизм, міалгії реєстрували в 4,16 % випадків, також привертає увагу те, що у 2 (2,77 %) пацієнтів розвинулись ерозії стравоходу/шлунку. Через 12 місяців спостереження суттєво зменшилася частота ускладнень, асоційованих із лікуванням ГК – реєстрували тільки 7 (9,72 %) випадків такої патології.
Висновки. У хворих із ГМ із тяжким перебігом та коронавірусною хворобою в анамнезі порівняно з такими без COVID-19 призначення глюкокортикоїдів було ефективнішим щодо поліпшення структурно-функціонального стану серця через 6 місяців спостереження. Застосування глюкокортикоїдів у хворих із тяжким перебігом міокардиту асоціювалось із розвитком ускладнень у більше ніж половини хворих протягом перших 6 місяців спостереження, через 12 місяців відзначали суттєве зменшення їх частоти або їх повний регрес. При цьому в жодного з досліджуваних пацієнтів протягом 12 місяців спостереження не виникло захворювань і патологічних станів, пов’язаних із прийманням глюкокортикоїдів, що потребували стаціонарного лікування.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Brociek E, Tymi´nska A, Giordani AS, Caforio AL, Wojnicz R, Grabowski M, Oziera´nski K. Myocarditis: Etiology, Pathogenesis, and Their Implications in Clinical Practice. Biology. 2023;12:874. https://doi.org/10.3390/ biology12060874.
Castielo T, Georgieopulos G, Finochiarro G, Claudia M, Gianatti A, Delialis D, Aimo A, Prasad S. COVID-19 and myocarditis: a systematic review and overview of current challenges. Heart Fail Rev. 2022;27:251-61. https://doi.org/10.1007/s10741-021-10087-9.
Davis MG, Bobba A, Chourasia P, Gangu K, Shuja H, Dandachi D, Farooq A, Avula SR, Shekhar R, Sheikh AB. COVID-19 Associated Myocarditis Clinical Outcomes among Hospitalized Patients in the United States: A Propensity Matched Analysis of National Inpatient Sample. Viruses. 2022;14(12):2791. https://doi.org/10.3390/v14122791.
Fearweather DL, Beetler DJ, Di Florio DN, Masigk N, Heidecker B, Cooper LT COVID-19, Myocarditis and Pericarditis. Circulation Researh. 2023;132(10):1302-19. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.123.321878.
Ferreira VM, Schulz-Menger J, Holmvang G, Kramer CM, Carbone I, Sechtem U, еt al. Cardiovascular magnetic resonance in nonischemic myocardial inflammation: Expert recommendations. J Am Coll Cardiol. 2018;72(24):3158-76. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.09.072.
Ho HT, Peischard S, Strutz-Seebohm N, Klingel K, Seebohm G. Myocardial Damage by SARS-CoV-2: Emerging Mechanisms and Therapies. Viruses. 2021;13:1880. https://doi.org/10.3390/v13091880.
Hundley WG, Bluemke DA, Finn JP, Flamm SD, Fogel MA, Friedrich MG, et al. ACCF/ACR/AHA/NASCI/SCMR 2010 Expert consensus document on cardiovascular magnetic resonance: a report of the American college of cardiology foundation task force on the expert consensus documents. J Am Coll Cardiol. 2010;55(23):2614-62. https://doi.org/10.1161/CIR.0b013e3181d44a8f.
Jiang L, Zuo H, Liu J, Wang J, Zhang K, Zhang C, et al. The pattern of late gadolinium enhancement by cardiac MRI in fulminant myocarditis and its prognostic implication: A two-year follow-up study. Frontiers in Cardiovasc Med. 2023;10:1144469. https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1144469.
Kovalenko VM, Nesukay EG, Cherniuk SV, Kozliuk AS, Kirichenko RM. Diagnosis and treatment of myocarditis. Recommendations of All-Ukrainian Association of Cardiology. Ukr Cardiol J. 2021;32(3):67-88. https://doi.org/10.31928/1608-635X-2021.3.6788. (in Ukrainian).
Kovalenko VM, Sychov OS, Voronkov LG, Lutai MI, et al., editors. Cardiovascular diseases: classification, standards of diagnosis and treatment. 7th ed. Kyiv: Chetverta khvylia; 2024. 432 p. ISBN: 978-966-529-364-4. (in Ukrainian).
Kuruvilla S, Adenaw N, Katwal AB, Lipinski MJ, Kramer CM et al. Late gadolinium enhancement on cardiac magnetic resonance predicts adverse cardiovascular outcomes in nonischemic cardiomyopathy: a systematic review and meta-analysis. Circulation: Cardiovasc Imag. 2014;7(2):250-8. https://doi.org/10.1161/CIRCIMAGING.113.001144.
Lang R, Badano LP, Mor-Avi V, Afilalo J, Armstrong A, Ernande L, et al. Recommendations for cardiac chamber quantification in adults: an update from the American Society of echocardiography and European Asssociation of cardiovascular imaging. J Am Soc Echocardiogr. 2015;28(1):1-38. https://doi.org/10.1016/j.echo.2014.10.003.
Lim V, Topiwala G, Apinova E, Diioia M. Systematic review of case reports on COVID-19 associated myocarditis: a discussion on treatments. Virol J. 2024;21:252. https://doi.org/10.1186/s12985-024-02499-4.
Lu C, Qin F, Yan Y, Liu T, Li J, Chen H. Immunosupressive treatment for myocarditis: a meta-analysis of randomized controlled trials. J Cardiovasc Med. 2016;17(8):631-7. https://doi.org/10.2459/JCM.0000000000000134.
McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: Developed by the Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) With the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur Heart J. 2021;42(36):3599-726. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab368.
Polte CL, Bobbio E, Bollano E, Bergh N, Polte C, Himmelmann, J et al. Cardiovascular Magnetic Resonance in Myocarditis. Diagnostics. 2022;12:399. https://doi.org/10.3390/diagnostics12020399.
Thaker R, Faraci J, Derti S, Schiavone HF. Myocarditis in SARS-CoV-2: A Meta-Analysis. Cureus. 2023;15(10):e48059. https://doi.org/10.7759/cureus.48059.
Tschöpe C, Ammirati E, Bozkurt B, Caforio AL, Cooper LT, Felix SB, et al. Myocarditis and inflammatory cardiomyopathy: current evidence and future directions. Nat Rev Cardiol. 2021;18(3):169-93. https://doi.org/10.1038/s41569-020-00435-x.
Williams DM. Clinical Pharmacology of Corticosteroids. Respiratory Care. June 2018;63(6):655-70. https://doi.org/10.4187/respcare.06314.
Yasir M, Goyal A, Sonthalia S. Corticosteroid Adverse Effects. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls. 2023; Publishing. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK531462.