Вплив частоти скорочень серця на структурно-функціональний стан міокарда та внутрішньосерцеву гемодинаміку в пацієнтів із постійною формою фібриляції передсердь неклапанної етіології
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета – оцінити динамічні зміни структурно-функціонального стану міокарда та внутрішньосерцевої гемодинаміки в пацієнтів з постійною формою фібриляції передсердь (ПФФП) неклапанної етіології на тлі застосування β-адреноблокаторів, визначити критичне значення частоти скорочень серця (ЧСС) як предиктор негативної динаміки ехокардіографічних показників при 6-місячному спостереженні, виявити перевагу однієї із стратегій контролю ЧСС. У дослідження послідовно залучено 30 пацієнтів. Тривалість спостереження становила (238,3±17,0) доби. Через 6 міс виявлено такі статистично значущі зміни: збільшення кінцеводіастолічного розміру лівого шлуночка (ЛШ) та його індексу в загальній групі і в групі жінок, кінцеводіастолічного об’єму ЛШ у жінок, індексу маси міокарда ЛШ у загальній групі та в жінок, базального і поперечного діаметрів правого шлуночка (ПШ) та його площі в діастолу, тиску в лівому передсерді, ранньодіастолічної швидкості наповнення ЛШ та її відношення до швидкості систолічної хвилі на сегментах мітрального клапана (МК), діаметрів легеневої артерії та кореня аорти, регургітації на МК. Кореляційний аналіз виявив зв’язок швидкості систолічного руху кільця МК та ступеня регургітації на МК із показником середньодобової ЧСС за даними 24-годинного холтерівського моніторування (ХМ) ЕКГ. При м’якому контролі ЧСС через 6 міс статистично значуще збільшилися товщина міжшлуночкової перегородки, базальний діаметр ПШ, діаметр легеневої артерії, зменшилася фракційна зміна площі ПШ. За умови досягнення жорсткого контролю ЧСС порівняно з м’яким контролем через півроку статистично значуще зростає фракційна зміна площі ПШ. Протягом 6 міс у хворих із ПФФП спостерігається наростання діастолічної дисфункції ЛШ, порушення роботи клапанних структур серця та збільшення розмірів його камер через перевантаження їх тиском, більш виражене в жінок. Зафіксована під час ХМ ЕКГ середньодобова ЧСС > 91 за 1 хв є предиктором погіршення систолічної функції серця за даними тканинної допплерографії та прогресування розладів внутрішньосерцевої гемодинаміки. Жорсткий контроль ЧСС має перевагу перед м’яким щодо поліпшення стуктурно-функціонального стану міокарда, розмірів та скоротливості правих відділів серця.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Ahn J, Kim D, Kim T. Pulmonary arterial systolic pressure and E/e’ in the evaluation of left ventricular filling pressure. Herz, 2015;40(2):298–303. doi:10.1007/s00059-013-4010-0
Al-Omari MA, Finstuen J, Appleton CP, Barnes, ME, Tsang TS. Echocardiographic Assessment of Left Ventricular Diastolic Function and Filling Pressure in Atrial Fibrillation. The American Journal of Cardiology, 2008;101(12): 1759–1765. doi:10.1016/j.amjcard.2008.02.067
Apostolakis S, Sullivan RM, Olshansky B, Lip GY. Left ventricular geometry and outcomes in patients with atrial fibrillation: The AFFIRM Trial. International Journal of Cardiology, 2014;170(3):303–08. doi:10.1016/j.ijcard.2013.11.002
Ball J, Carrington MJ, Mcmurray JJ, Stewart, S. (). Atrial fibrillation: Profile and burden of an evolving epidemic in the 21st century. International Journal of Cardiology, 2013;167(5):1807–1824. doi:10.1016/j.ijcard.2012.12.093
Bilge M, Eryonucu B, Güler N, Erkoç R. Right Atrial Appendage Function in Patients with Chronic Nonvalvular Atrial Fibrillation. Japanese Heart Journal, 2000;41(4):451–462. doi:10.1536/jhj.41.451
Boltwood CM, Tei C, Wong M, Shah, PM. Quantitative echocardiography of the mitral complex in dilated cardiomyopathy: the mechanism of functional mitral regurgitation. Circulation Journal, 1983;68(3),498–508. doi:10.1161/01.cir.68.3.498
Bossone E, D'Andrea A, D'Alto M, Citro R, Argiento P, Ferrara F, Cittadini A, Rubenfire M, Naeije R. Echocardiography in Pulmonary Arterial Hypertension: from Diagnosis to Prognosis. Journal of the American Society of Echocardiography, 2013;26(1):1–14. doi:10.1016/j.echo.2012.10.009
Caldwell JC, Mamas MA. Heart failure, diastolic dysfunction and atrial fibrillation; mechanistic insight of a complex inter-relationship. Heart Failure Reviews, 2010;17(1):27–33. doi:10.1007/s10741-010-9204-4
Celebi O, Agacdiken A, Sahin T, Vural A, Ural D, Kozdag G, Komsuoglu B. Right heart functions in patients with paroxysmal and permanent atrial fibrillation. European Journal of Echocardiography, 2005;6(1):24. doi:10.1016/s1525-2167(05)80090-3
Chen S, He R, Li W, Feng X, Li Z, Chen B, Liu S, Gao W. Relationship between E/Em ratio and exercise capacity in patients with atrial fibrillation. Journal of the Chinese Medical Association, 2014;94(35):2745–2749. doi:10.3760/cma.j.issn.0376-2491.2014.35.007
Chiang CE1, Naditch-Brûlé L, Murin J, Goethals M, Inoue H, O'Neill J, Silva-Cardoso J, Zharinov O, Gamra H, Alam S, Ponikowski P, Lewalter T, Rosenqvist M, Steg PG. Distribution and Risk Profile of Paroxysmal, Persistent, and Permanent Atrial Fibrillation in Routine Clinical Practice: Insight From the Real-Life Global Survey Evaluating Patients With Atrial Fibrillation International Registry. Circulation: Arrhythmia and Electrophysiology, 2012;5(4):632–639. doi:10.1161/circep.112.970749
Chou SH, Kuo CT, Hsu LA, Ho WJ, Wang CL. Single-Beat Determination of Right Ventricular Function in Patients with Atrial Fibrillation. Echocardiography, 2010;27(10):1188–1193. doi:10.1111/j.1540-8175.2010.01236.x
Clark DM, Plumb VJ, Epstein AE, Kay GN. Hemodynamic Effects of an Irregular Sequence of Ventricular Cycle Lengths During Atrial Fibrillation. Journal of the American College of Cardiology, 1997;30(4),1039–1045. doi:10.1016/s0735-1097(97)00254–4
Dalen H, Thorstensen A, Vatten LJ, Aase SA, Stoylen A. Reference Values and Distribution of Conventional Echocardiographic Doppler Measures and Longitudinal Tissue Doppler Velocities in a Population Free From Cardiovascular Disease. Circulation: Cardiovascular Imaging, 2010;3(5):614–622. doi:10.1161/circimaging.109.926022
Daoud EG, Weiss R, Bahu M, Knight BP, Bogun F, Goyal R, Harvey M, Strickberger SA, Man KC, Morady F. Effect of an irregular ventricular rhythm on cardiac output. The American Journal of Cardiology, 1996;78(12):1433–1436. doi:10.1016/s0002-9149(97)89297-1
Daskalov IR, Daskalova IK, Demirevska LD, Atzev BG. The relationship between mitral annular systolic velocity and ejection fraction in patients with preserved global systolic function of the left ventricle. BMC Cardiovascular Disorders, 2013;13(1). doi:10.1186/1471-2261-13-92
Dons M, Biering-Sørensen T, Jensen JS, Fritz-Hansen T, Bech J, Knegt MC, Sivertsen J, Olsen FJ, Mogelvang R. Systolic and diastolic function by tissue Doppler imaging predicts mortality in patients with atrial fibrillation. Journal of Atrial Fibrillation, 2015;8(1):1241. doi:10.4022/jafib.1241
El Aouar, L M, Meyerfreud D, Magalhães P, Rodrigues SL, Baldo MP, Brasil Y, Filho OC. Relationship Between Left Atrial Volume and Diastolic Dysfunction in 500 Brazilian Patients. Arquivos Brasileiros de Cardiologia, 2013;101(1):52–58. doi:10.5935/abc.20130109
Falk RH. Atrial Fibrillation. New England Journal of Medicine, 2001;344(14):1067–1078. doi:10.1056/nejm200104053441407
Fuchs T, Baron EL, Leitman M, Burgsdorf O, Torjman A, Vered Z. Does Chronic Atrial Fibrillation Induce Cardiac Remodeling? Echocardiography, 2013;30(2):140–146. doi:10.1111/echo.12003
Go AS, Hylek EM, Phillips KA, Chang Y, Henault LE, Selby JV, Singer DE. Prevalence of Diagnosed Atrial Fibrillation in Adults. The Journal of the American Medical Association, 2001;285(18):2370–2375. doi:10.1001/jama.285.18.2370
Grogan M, Smith HC, Gersh B J, Wood DL. Left ventricular dysfunction due to atrial fibrillation in patients initially believed to have idiopathic dilated cardiomyopathy. The American Journal of Cardiology, 1992;69(19):1570–1573. doi:10.1016/0002-9149(92)90705-4
He S, Fontaine AA, Schwammenthal E, Yoganathan AP, Levine RA. (). Integrated Mechanism for Functional Mitral Regurgitation : Leaflet Restriction Versus Coapting Force: In Vitro Studies. Circulation, 1997;96(6):1826–1834. doi:10.1161/01.cir.96.6.1826
Kim EY, Choi YH, Hyeon CW, Cho JH, Kim KJ, Lee WS, Kim CJ. Relation Between RR Intervals and Early Diastolic Mitral Annular Velocities in Atrial Fibrillation. Korean Circulation Journal, 2012;42(9):618–624. doi:10.4070/kcj.2012.42.9.618
Kirchhof P, Benussi S, Kotecha D, Ahlsson A, Atar D, Casadei B, Castella M, Diener H-Ch, Heidbuchel H, Hendriks Je, Hindricks G, Manolis AS, Oldgren J, Popescu BA, Schotten U, Van Putte B, Vardas P. ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. European Heart Journal, 2016;37(38):2893–2962. doi:10.1093/eurheartj/ehw210
Ko HS, Lee KJ, Kim SW, Kim TH, Kim CJ, Ryu WS. Prediction of Left Ventricular Peak Ejection Velocity by Preceding and Prepreceding RR Intervals in Atrial fibrillation:A New Method to Adjust the Influence between Two Intervals. Journal of Korean Medical Science, 2002;17(6):743–748. doi:10.3346/jkms.2002.17.6.743
Kosiuk J, Van Belle Y, Bode K, Kornej J, Arya A, Rolf S, Husser D, Hindricks G, Bollmann A. Left Ventricular Diastolic Dysfunction in Atrial Fibrillation: Predictors and Relation with Symptom Severity. Journal of Cardiovascular Electrophysiology, 2012;23(10):1073–1077. doi:10.1111/j.1540-8167.2012.02368.x
Kozan O, Nazli C, Kinay O, Ergene O, Isguzar E, Tamci B, Seyithanoglu BY, Tekin U, Ergene U, Tastan A, Keskin V. (). Use of Intraventricular Dispersion of the Peak Diastolic Flow Velocity as a Marker of Left Ventricular Diastolic Dysfunction in Patients with Atrial Fibrillation. Journal of the American Society of Echocardiography, 1998;11(11):1036–1043. doi:10.1016/s0894-7317(98)70154-3
Krijthe BP, Kunst A, Benjamin EJ, Lip GY, Franco OH, Hofman A, Witteman JC, Stricker BH, Heeringa J. Projections on the number of individuals with atrial fibrillation in the European Union, from 2000 to 2060. European Heart Journal, 2013;34(35):2746–2751. doi:10.1093/eurheartj/eht280
Lang RM, Badano LP, Mor-Avi V, Afilalo J, Armstrong A, Ernande L, Flachskampf FA, Foster E, Goldstein SA, Kuznetsova T, Lancellotti P, Muraru D, Picard MH, Rietzschel ER, Rudski L, Spencer KT, Tsang W, Voigt JU. Recommendations for Cardiac Chamber Quantification by Echocardiography in Adults: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. Journal of the American Society of Echocardiography, 2015;28(1)Е:1–39. E14. doi:10.1016/j.echo.2014.10.003