Предиктори якості життя в пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета – оцінити предиктори зниженої якості життя в пацієнтів з фібриляцією (ФП) та тріпотінням (ТП) передсердь за даними специфічних опитувальників AF-QоL та AFEQT. У проспективному обсерваційному дослідженні взяли участь 328 пацієнтів з ФП та ТП неклапанного походження. Для визначення якості життя та її предикторів використовували специфічні інструменти AF-QоL та AFEQT. Найбільш низький рівень якості життя як за загальною оцінкою AFEQT ((48,1±19,7) бала), так і за AF-Qol ((38,3±17,6) бала) спостерігали в пацієнтів з пароксизмальною формою аритмії, а найбільш високий – у пацієнтів з персистентною формою ФП–ТП, яким було відновлено синусовий ритм: (68,7±20,8) бала за AFEQT та (52,5±19,1) бала за AF-Qol. У мультиваріантній моделі регресії незалежними предикторами глобального показника AF-QоL були функціональний клас за NYHA (β=–0,22; Р<0,001), тривожність за HADS (β=–0,21; Р<0,001), депресія за HADS (β=–0,20; Р<0,001), пароксизмальна форма аритмії (β=–0,16; Р=0,001), кількість балів за CHA2DS2-VASc (β=–0,16; Р=0,002). Незалежними предикторами для загального показника AFEQT були функціональний клас за NYHA (β=–0,38; Р<0,001), тривожність за HADS (β=–0,25; Р<0,001), жіноча стать (β=–0,22; Р<0,001) та пароксизмальна форма аритмії (β=–0,14; Р=0,001). Функціональний клас серцевої недостатності, симптоми тривожності, депресії, жіноча стать та пароксизмальна форма аритмії асоціювалися зі зниженою якістю життя в пацієнтів з ФП та ТП.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Сичов О.С., Бородай А.О. Валідація російськомовної версії опитувальника AF-QоL у пацієнтів з фібриляцією і тріпотінням передсердь неклапанного походження // Укр. кардіол. журн.– 2016.– № 5.– С. 58–66.
Сичов О.С., Бородай А.О., Бородай Е.С. та ін. Валідація російськомовної версії опитувальника Atrial Fibrillation Effect on QualiTy-of-Life у пацієнтів з фібриляцією і тріпотінням передсердь неклапанного походження // Укр. кардіол. журн.– 2016.– № 4.– С. 97–106.
Akintade B.F., Chapa D., Friedmann E., Thomas S.A. The influence of depression and anxiety symptoms on health-related quality of life in patients with atrial fibrillation and atrial flutter // J. Cardiovasc. Nurs.– 2015.– Vol. 30 (1).– Р. 66–73.
Aliot E., Botto G.L., Crijns H.J., Kirchhof P. Quality of life in patients with atrial fibrillation: how to assess it and how to improve it // Europace.– 2014.– Vol. 16 (6).– P. 787–796.
Arribas F., Ormaetxe X., Peinado R. et al. Validation of the AF-QоL, a disease-specific quality of life questionnaire for patients with atrial fibrillation // Europace.– 2010.– Vol. 12.– P. 364–370.
Bai Y., Bai R., Wu J.-H. et al. Differences in Quality of Life Between Atrial Fibrillation Patients with Low Stroke Risk Treated With and Without Catheter Ablation // J. Amer. Heart Association: Cardiovasc. Cerebrovasc. Disease.– 2015.– Vol. 4 (9).– P. e002130. doi:10.1161/JAHA.115.002130
Bjelland I., Dahl A.A., Haug T.T., Neckelmann D. The validity of the Hospital Anxiety and Depression Scale. An updated literature review // J. Psychosom. Res.– 2002.– Vol. 52 (2).– Р. 69–77.
Cleophas T.J., Zwinderman A.J., Cleophas T.F., Cleophas E.P. Statistics Applied to Clinical Trials.– 4th ed.– Springer Science + Business Media B.V., 2009.
Dagres N., Nieuwlaat R., Vardas P.E. et al. Gender-related differences in presentation, treatment, and outcome of patients with atrial fibrillation in Europe: A report from the Euro Heart Survey on Atrial Fibrillation // J. Am. Coll. Cardiol.– 2007.– Vol. 49. – P. 572–577.
Dorian P., Paquette M., Newman D. et al. Quality of life improves with treatment in the Canadian Trial of Atrial Fibrillation // Amer. Heart J. – 2002.– Vol. 143.– P. 984–990.
Gehi A.K., Sears S., Goli N. et al. Psychopathology and symptoms of atrial fibrillation: implications for therapy // J. Cardiovasc. Electrophysiology.– 2012.– Vol. 23, N 5.– P. 473–478.
Kirchhof P., Benussi S., Kotecha D. et al. 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS: The Task Force for the management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC). Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC. Endorsed by the European Stroke Organisation (ESO) // Eur. J. Cardiothorac. Surg.– 2016.– Vol. 50 (5).– Р. e1–e88.
Lang R.M., Badano L.P., Mor-Avi V. et al. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr.– 2015.– Vol. 28 (1).– P. 1–39.
Lioni L., Vlachos K., Letsas K.P. et al. Differences in quality of life, anxiety and depression in patients with paroxysmal atrial fibrillation and common forms of atrioventricular reentry supraventricular tachycardias // Indian. Pacing Electrophysiol. J.– 2014.– Vol. 14 (5).– P. 250–257.
Lopez O.L., Jagust W.J., DeKosky S.T. Prevalence and classification of mild cognitive impairment in the Cardiovascular Health Study Cognition Study: part 1 // Arch. Neurol.– 2003.– Vol. 60 (10). – P. 1385–1389.
Nagueh S., Appleton C., Gillebert T. et al. Recommendations for the evaluation of left ventricular diastolic function by echocardiography // J. Am. Soc. Echocardiogr.– 2009.– Vol. 22 (2).– P. 107–133.
Raine D., Langley P., Shepherd E. et al. Effect of catheter ablation on quality of life in patients with atrial fibrillation and its correlation with arrhythmia outcome // Open Heart.– 2015.– Vol. 2 (1).– P. 2:e000302.
Reynolds M.R., Lavelle T., Essebag V. et al. Influence of age, sex, and atrial fibrillation recurrence on quality of life outcomes in a population of patients with new-onset atrial fibrillation: The Fibrillation Registry Assessing Costs, Therapies, Adverse events and Lifestyle (FRACTAL) study // Am. Heart J.– 2006.– Vol. 152.– P. 1097–1103.
Schnabel R.B., Michal M., Wilde S. et al. Depression in Atrial Fibrillation in the General Population // PLoS ONE.– 2013.– Vol. 8 (12).– P. e79109. doi:10.1371/journal.pone.0079109.
Thompson T.S., Barksdale D.J., Sears S.F. et al. The effect of anxiety and depression on symptoms attributed to atrial fibrillation // Pacing. Clin. Electrophysiol.– 2014.– 37 (4).– P. 439–446.
Von Eisenhart Rothe A., Hutt F., Baumert J. et al. Depressed mood amplifies heart-related symptoms in persistent and paroxysmal atrial fibrillation patients: a longitudinal analysis-data from the German Competence Network on Atrial Fibrillation // Europace.– 2015.– Vol. 17 (9).– P. 1354–1362.