Особливості післяінфарктного розриву міжшлуночкової перегородки
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – визначити найбільш інформативні діагностичні маркери тяжкості післяінфарктного розриву міжшлуночкової перегородки (ПІРМШП), а також найбільш ефективні методи корекції цього ускладнення на підставі власного досвіду лікування хворих. За період 1991–2017 рр. у НІССХ ім. М.М. Амосова НАМН України проліковано 65 хворих з ПІРМШП: 44 (67,7 %) чоловіки віком 52–73 роки (у середньому (57,4±9,5) року) і 21 (32,3 %) жінка віком 64–76 років (у середньому (62,2±11,7) року). У 41 пацієнта виявлено задню локалізацію дефекту, у 24 – передню. Виникнення ПІРМШП призводить до складних порушень гемодинаміки, ступінь яких обумовлений розмірами розриву, величиною викиду крові через розрив, розмірами зони інфаркту, ступенем ураження вінцевих артерій і наявністю некрозу сосочкових м’язів. Важливими чинниками, що впливають на результати лікування ПІРМШП, є застійна серцева недостатність і кардіогенний шок. Основним фактором, що визначає розвиток застійної серцевої недостатності і кардіогенного шоку в пацієнтів з ПІРМШП передньої локалізації, є дисфункція лівого шлуночка, яка виникає в результаті поширеного некрозу міокарда. У хірургічній практиці використовували методику геометричної реконструкції лівого шлуночка однією латкою «сендвіч» автоперикардом з п-подібними швами, які дублюються. Летальність становила 13,8 %. Основною причиною післяопераційної летальності була гостра серцева недостатність. Хірургічне лікування ПІРМШП є методом вибору, оскільки воно найбільш ефективне порівняно з медикаментозною терапією і ендоваскулярними методами та забезпечує герметичне закриття дефекту і відновлення геометрії лівого шлуночка.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Руденко А.В., Урсуленко В.І., Руденко М.Л. та ін. Особливості перебігу післяінфарктних розривів міжшлуночкової перетинки // Вісник серцево-судинної хірургії.– 2017.– Вип. 27.– С. 19–23.
Beith. A case of septal rupture // Tr. Path. Soc. London.– 1850.– Vol. 3.– P. 69.
Berger T.J., Blackstone E.H., Rirklin J.W. Postinfarction Ventricular Septal Defect // Cardiac Surgery / Eds. J.W. Kirklin, B.G. Barratt-Boyes.– N.Y.: Churchill Livigstone, 1993.– P. 403.
Crenshaw B.S., Granger C.B. et al. Risk factors, angiographic patterns, and outcomes in patients with ventricular septal defect complicating acute myocardial infarction // Circulation.– 2000.– Vol. 101.– P. 27–32.
Jones B.M., Kapadia S.R., Smedira N.G. et al. Ventricular septal rupture complicating acute myocardial infarction: a contemporary review // Eur. Heart J.– 2014.– Vol. 35, Iss. 31 (14).– P. 2060–2068.
Menon V., Webb J. G., Hillis D. et al. Outcome and profile of ventricular septal rupture with cardiogenic shock after myocardial infarction: a report from the SHOCK Trial Registry // J. Amer. Coll. Cardiology.– 2000.– Vol. 36, N 3 (Suppl. A).– P. 1110–1111.
Poulsen S.H., Præstholm M., Munk K. et al. Ventricular septal rupture complicating acute myocardial infarction: clinical characteristics and contemporary outcome // Ann. Thorac. Surg.– 2008.– Vol. 85 (5).– P. 1591–1596.