Предиктори довгострокового клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка

Главни садржај чланка

L. G. Voronkov
К. V. Voitsekhovska
S. V. Fedkiv
T. I. Gavrilenko
V. I. Koval

Анотація

Мета роботи – визначити прогностичні фактори розвитку несприятливих серцево-судинних подій (смерті та госпіталізації) у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ)
≤ 35 % при довгостроковому спостереженні.
Матеріали і методи. Обстежено 120 гемодинамічно стабільних пацієнтів з ХСН, віком 18–75 років, II–IV функціональних класів за NYHA, з ФВЛШ ≤ 35 %. За допомогою множинної логістичної регресії за методом Кокса аналізували незалежні фактори, що впливають на довгостроковий прогноз пацієнтів із ХСН.
Результати та обговорення. За період спостереження із 120 обстежуваних 61 пацієнт досяг комбінованої критичної точки (ККТ). В уніваріантній регресійній моделі предикторами досягнення ККТ виявилися функціональний клас за NYHA, втрата маси тіла за останні 6 місяців ≥ 6 %, систолічний і діастолічний артеріальний тиск, наявність у пацієнта інфаркту міокарда в анамнезі та стенокардії, анемія, кількість госпіталізацій за останній рік та параметри, що відображають функціональний стан пацієнта (дистанція 6-хвилинної ходьби, кількість розгинань нижньої кінцівки). Ризик розвитку ККТ статистично значуще вищий у пацієнтів із меншими значеннями індексу маси тіла, окружності плеча напруженої та ненапруженої руки, стегна, товщини шкірно-жирової складки над біцепсом і трицепсом, розрахункової частки жирової маси тіла. Предикторами досягнення ККТ є вищі рівні сечової кислоти і С-реактивного білка. Ехокардіографічними предикторами настання ККТ виявилися ФВЛШ, розмір лівого передсердя, показник TAPSE, а також його співвідношення до систолічного тиску в легеневій артерії, індекс кінцеводіастолічного тиску в лівому шлуночку. Також ризик досягнення ККТ є більшим при менших значеннях показника потокозалежної вазодилатації плечової артерії (ПЗВД ПА). Незалежними предикторами настання ККТ виявилися окружність плеча ненапруженої руки, рівень С-реактивного білка у крові і показник ПЗВД ПА. При аналізі показників у 77 пацієнтів, яким була проведена денситометрія, виявлено, що на досягнення ККТ впливають показник Е/E´, індекс м’язової тканини кінцівок, індекс жирової маси і відношення жирової маси до зросту. При мультиваріантному аналізі з урахуванням показників денситометрії незалежними предикторами настання ККТ виявилися розмір лівого передсердя, індекс м’язової маси кінцівок, показник ПЗВД ПА і наявність інфаркту міокарда в анамнезі.
Висновки. Незалежними предикторами досягнення ККТ пацієнтами з ХСН і ФВЛШ ≤ 35 % є наявність інфаркту міокарда в анамнезі, менші показники окружності плеча ненапруженої руки, індексу м’язової маси кінцівок, потокозалежної вазодилататорної відповіді, вищі рівні С-реактивного білка, розміри лівого передсердя.

Ключові слова

хронічна серцева недостатність, втрата маси тіла, кахектичний процес.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Воронков Л.Г., Амосова К.М., Дзяк Г.В. та ін. Рекомендації Асоціації кардіологів України з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності // Укр. кардіол журнал.– 2018.– № 3.– С. 11–59.

Воронков Л.Г., Паращенюк Л.П. Качество жизни при сердечной недостаточности: актуальные аспекты // Серцева недостатність.– 2010.– № 2.– C. 12–16.

Коваленко В.М., Іванів Ю.А. Рекомендації робочої групи з функціональної діагностики асоціації кардіологів України і Всеукраїнської асоціації фахівців з ехокардіографії / За ред. В.М. Коваленка та ін.– К., 2015.

Akintunde A.A. Right ventricular function in patients with heart failure in a cardiac clinic in Southwest Nigeria // Niger. Med. J.– 2017.– Vol. 58 (1).– P. 7–12. doi: 10.4103/0300-1652.218411.

Alem M.M. Endothelial dysfunction in chronic heart failure: assessment, findings, significance, and potential therapeutic target // Int. J. Mol. Sci.– 2019.– Vol. 20.– P. 3198. doi:10.3390/ijms20133198.

Bytyçi I., Bajraktari G. Mortality in heart failure patients // Anatol. J. Cardiol.– 2015.– Vol. 15 (1).– P. 63–68. doi: 10.5152/akd.2014.5731.

Cannone V., Cabassi A., Volpi R. et al. Atrial Natriuretic Peptide: A Molecular Target of Novel Therapeutic

Approaches to Cardio-Metabolic Disease // Int. J. Mol. Sci.– 2019.– Vol. 20 (13).– P. 3265. doi: 10.3390/ijms20133265.

Durnin J.V., G.A., Womersley J. Body fat assessed from total body density and its estimation from skinfold thickness, measurements on 481 men and women aged from 16 to 72 years // Brit. J. Nutrition.– 1974.– Vol. 32.– P. 77–97.

doi: 10.1079/BJN19740060.

Gariballa S., Alkaabi J., Yasin J. et al. Total adiponectin in overweight and obese subjects and its response to visceral fat loss// BMC Endocr. Disord.– 2019.– Vol. 19.– P. 55. doi: 10.1186/s12902-019-0386-z.

Grodin J.L., Hammadah M., Fan Y. et al. Prognostic value of estimating functional capacity with the use of the duke acti­vity status index in stable patients with chronic heart failure // J. Card. Fail.– 2015.– Vol. 21 (1).– P. 44–50. doi: 10.1016/j.cardfail.2014.08.013.

Higashi Y., Noma K., Yoshizumi M. et al. Endothelial function and oxidative stress in cardiovascular diseases // Circ. J.– 2009.– Vol. 73 (3).– P. 411–418. doi: 10.1253/circj.cj-08-1102.

Hislop H., Avers D., Brown M. Daniels and Worthingham’s Muscle Testing: Techniques of Manual Examination.–

– 9e 1st Edition.

Jones N.R., Hobbs F.R. et al. Prognosis following a diagnosis of heart failure and the role of primary care: a review of the literature // BJGP Open.– 2017.–Vol. 1 (3).– P. bjgpopen17X101013. doi:10.3399/bjgpopen17X101013.

Lahlou-Laforêt K., Ledru F., Niarra R. et al. Validity of Beck Depression Inventory for the assessment of depressive mood in chronic heart failure patients // J. Affective Disorders.– 2015.– Vol. 184.– P. 256–260. doi: 10.1016/j.jad.2015.05.056.

Lavie C., Milani R., Ventura H. Body Composition and Heart Failure Prevalence and Prognosis: Getting to the Fat of the Matter in the «Obesity Paradox» // Mayo Clin. Proc.– 2010.– Vol. 85 (7).– P. 605–608. doi: 10.4065/mcp.2010.0333.

Lavine K.J., Sierra O.L. Skeletal muscle inflammation and atrophy in heart failure // Heart Fail Rev.– 2017.– Vol. 22 (2).– P. 179–189. doi: 10.1007/s10741-016-9593-0.

Melenovsky V., Kotrc M., Borlaug B.A. et al. Relationships Between Right Ventricular Function, Body Composition,

and Prognosis in Advanced Heart Failure // J. Amer. Coll. Cardiology.– 2013.– Vol. 62 (18).– P. 1660–1670.

doi: 10.1016/j.jacc.2013.06.046.

Okoshi M., Romeiro F., Martinez P. et al. Cardiac cachexia and muscle wasting: definition, physiopathology, and clinical consequences // Research. Reports. Clin. Cardiology.– 2014.– Vol. 5.– P. 319–326. doi: 10.2147/RRCC.S41513.

Palmer B.F., Clegg D.J. An Emerging Role of Natriuretic Peptides: Igniting the Fat Furnace to Fuel and Warm the Heart // Mayo Clin. Proc.– 2015.– Vol. 90 (12).– P. 1666–1678. doi: 10.1016/j.mayocp.2015.08.006.

Pocock S.J., McMurray J.J., Dobson J. et al. Weight loss and mortality risk in patients with chronic heart failure in the candesartan in heart failure: assessment of reduction in mortality and morbidity (CHARM) programme // Eur. Heart J.– 2008.– Vol. 29 (21).– P. 2641–2650. doi: 10.1093/eurheartj/ehn420.

Ponikowski P., Voors A., Anker S. et al. Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure // Eur. Heart J.– 2016.– Vol. 37 (27).– P. 20–29. doi: 10.1093/eurheartj/ehw128.

Romuk E., Wojciechowska C. et al. Comparison of Oxidative Stress Parameters in Heart Failure Patients Depending on Ischaemic or Nonischaemic Aetiology // Oxidative Medicine and Cellular Longevity.– 2019.– ArticleID 7156038.– P. 13 doi: 10.1155/2019/7156038.

Rossignol P., Masson S., Barlera S. et al. Loss in body weight is an independent prognostic factor for mortality in chronic heart failure: insights from the GISSI-HF and Val-HeFT trials // Eur. J. Heart Fail.– 2015.– Vol. 17 (4).– P. 424–433.

doi: 10.1002/ejhf.240.

Savarese G., Lund L.H. Global Public Health Burden of Heart Failure // Card Fail Rev.– 2017.– Vol. 3 (1).– P. 7–11. doi: 10.15420/cfr.2016:25:2.

Shepherd J.A., Ng B.K., Sommer M.J. et al. Body Composition by DXA. Bone.– 2017.– Vol. 104.– P. 101–105. doi: 10.1016/j.bone.2017.06.010.

Smith J., Fahrenkrug J. et al. Diurnal gene expression of lipolytic natriuretic peptide receptors in white adipose tissue// Endocrine Connections.– 2015.– Vol. 4(4).– P. 206–214. doi: 10.1530/EC-15-0074.

Stevens L., Coresh J., Greene T. Assessing kidney function—measured and estimated glomerular filtration rate // New Engl. J. Med.– 2006.– Vol. 354.– P. 2473–2483.

doi: 10.1056/NEJMra054415.

Thoma A., Lightfoot A.P. NF-kB and Inflammatory Cytokine Signalling: Role in Skeletal Muscle Atrophy // Adv. Exp. Med. Biol.– 2018.– Vol. 1088.– P. 267–279. doi: 10.1007/978-981-13-1435-3_12.

Tiesinga L., Dassen T., Halfens R. DUFS and DEFS: development, reliability and validity of the Dutch Fatigue Scale and the Dutch Exertion Fatigue Scale // Int. J. Nurs. Stud.– 1998.– Vol. 35 (1-2).– P. 115–123. doi: 10.1016/s0020-7489(98)00005-4.

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##

1 2 > >>