Фізичні тренування як невід’ємна складова кардіо­реабілітаційних заходів у пацієнтів у ранній після­­інфарктний період: клініко-функціональні паралелі

Главни садржај чланка

N. M. Tereshchenko

Анотація

Мета – визначити ефективність програми фізичних тренувань (ФТ) у ранні терміни після інфаркту міокарда (ІМ) у пацієнтів з ургентним відновленням коронарного кровообігу при спостереженні протягом 1 року. У дослідження залучено 91 хворого (віком у середньому (52,3±1,5) року) з ІМ. Усім пацієнтам проведено ургентне стентування. Залежно від обсягу фізичної реабілітації хворих розділили на дві групи: 1-шу групу становили 47 осіб, які пройшли курс ФТ, 2-гу – 44 пацієнти, які займалися дистанційною ходьбою та лікувальною фізкультурою. Клініко-інструментальні та біохімічні обстеження проводили при виписуванні зі стаціонару (12–15-та доба після ІМ), через 4, 6 та 12 місяців після ІМ. У вихідному стані хворі обох груп не відрізнялися за клініко-анамнестичними показниками. При першому обстеженні рівень порогової потужності та вартість виконаної роботи за даними показника відношення «подвійного добутку» до рівня виконаної роботи (ПД/А) в обох групах майже не відрізнялися. Після проведення 30 ФТ порогова потужність у 1-й групі суттєво зросла. Через 1 рік після ІМ у 1-й групі рівень порогової потужності зростав при зниженні вартості роботи, у 2-й групі рівень потужності наблизився до даних першого обстеження при зростанні вартості. Така динаміка показників супроводжувалася зниженням у 1-й групі кінцеводіастолічного та кінцевосистолічного об’ємів та їхніх індексів і зростанням фракції викиду лівого шлуночка через 1 рік із суттєвим зменшенням кількості пацієнтів із сегментарними порушеннями. У 2-й групі об’ємні показники змінилися незначно при деякому зростанні фракції викиду. Представлено дані велоергометрії у хворих залежно від часу проведення коронароангіографії, кількості уражених артерій та повноти реваскуляризації в пацієнтів з різним обсягом програми кардіореабілітації. Протягом року в 1-й групі спостерігали зниження вмісту ліпопротеїнів низької щільності після закінчення ФТ із цільовим рівнем через 1 рік, у 2-й групі після короткочасного зниження цей показник підвищився через 1 рік. Розвиток ІМ характеризувався підвищенням продуктів перекисного окиснення ліпідів та білків зі зниженням активності ферментів антиоксидантного захисту, зниженням рівня параоксонази-1 та підвищенням мієлопероксидази, лейкоцитарної еластази. Протягом 1 року в 1-й групі спостерігали позитивну динаміку, однак у більшості випадків показники перевищували референтні значення. Встановлено зростання толерантності до фізичного навантаження з більш економними витратами одразу після закінчення ФТ та збереженням ефекту через 1 рік після ІМ з оптимізацією процесів ремоделювання та відновленням кінезу. Ефект ФТ відзначено в пацієнтів з пізнім відкриттям інфарктзалежної вінцевої артерії та неповною реваскуляризацією. На тлі ФТ виявлено позитивну динаміку показників атерогенного потенціалу крові, ліпідного обміну, протеолітичних ферментів та антиоксидантного захисту.

Ключові слова

Післяінфарктний період, фізичні тренування, толерантність до фізичного навантаження

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Bubnova MG, Novikova NK, Aronov DM, Krasnitskiy VB, Kadushina EB. Klinicheskoye 16-letneye nablyudeniye za bolnymi. perenesshimi ostryy infarkt miokarda: fenomen vysokoy priverzhennosti k fizicheskoy reabilitatsii. Vestnik vosstanovitelnoy meditsiny [Journal of Restorative Medicine & Rehabilitation]. 2016;(4):12–19 (in Russ).

Chumakova GA, Kisileva EV, Aleshkevich VV, Chursina VI. Vybor optimalnoy intensivnosti trenirovok u bolnykh s infarktom miokarda i arterialnoy gipertoniyey. Serdechnaya nedostatochnost [Heart failure]. 2002;(5):215–217 (in Russ).

Gavrilenko TI, Ryzhkova NA, Parkhomenko AN. Miyeloperoksidaza i eye rol v razvitii ishemicheskoy bolezni serdtsa. Ukrainskyi Kardiolohichnyi Zhurnal [Ukrainian Journal of Cardiology]. 2014;(4):119–126 (in Russ).

Kuimov AD, Moskalenko IV. Kardioreabilitatsiya: novyy vzglyad na staryye problemy. Sibirskoye meditsinskoye obozreniye [Siberian Medical Review]. 2014;(1):5–11 (in Russ).

Kuchmenko OB, Mkhitaryan LS, Kupchynska O, Ievstratova IN, Vasylynchuk NM, Matova OV, Mostovyak MP, Drobotko TF. Visnyk of the Lviv University. Series Biology. 2016;(73):303–309.

Lyamina NP, Karpova ES, Karpova ES, Bizyayeva EA. Fizicheskiye trenirovki v kardioreabilitatsii i profilaktike u bolnykh IBS posle chreskozhnykh koronarnykh vmeshatelstv: granitsy effektivnosti i bezopasnosti. Rossiyskiy Kardiologicheskiy Zhurnal [Russian Journal of Cardiology]. 2014;(6):93–98 (in Russ).

Mkhitaryan LS, Kuchmenko OB, Shumakov VO, Malynovska IE, Ievstratova IN, Tereshchenko NM, Vasylynchuk NM, Drobotko TF. Yakisniy stan lipidnikh factoriv aterogenezu ta aktivnist zapalnoyi reakcii v pacientiv, yaki perenesli gostryy infarct myocardia. Ukrainskyi Kardiolohichnyi Zhurnal [Ukrainian Journal of Cardiology]. 2016;(4):55–61 (in Russ).

Anderson L, Sharp GA, Norton RJ, Dalal H, Dean SG, Jolly K, Cowie A, Zawada A, Taylor RS. Home-based versus centre-based cardiac rehabilitation. Cochrane Database Syst Rev. 2017;6:CD007130.

BACPR. The BACPR standarts and core components for cardiovascular disease prevention and rehabilitation 2017 [Internet]. 3rd ed. [cited 2018 May 02]. Available from: http://www.bacpr.com/resources/BACPR_Standards_and_Core_ Components_2017.pdf

Haykowsky M, Scott J, Esch B, Schopflocher D, Myers J, Paterson I, Warburton D, Jones L, Clark AM. A meta-analysis of the effects of exercise training on left ventricular remodeling following myocardial infarction: start early and go longer for greatest exercise benefits on remodeling. Trials. 2011;12:92.

Hedback B, Perk J. 5-year results of a comprehensive rehabilitation programme after myocardial infarction. Eur Heart J. 1987;8(3):234–242.

Kubo N, Ohmura N, Nakada I, Yasu T, Katsuki T, Fujii M, Saito M. Exercise at ventilatory threshold aggravates left ventricular remodeling in patients with extensive anterior acute myocardial infarction. Am Heart J. 2004;147(1):113–120.

Lee HY, Kim JH, Kim BO, Byun YS, Cho S, Goh CW, Ahn H, Rhee KJ, Kim C. Regular exercise training reduces coronary restenosis after percutaneous coronary intervention in patients with acute myocardial infarction. Int J Cardiol. 2013;167(6):2617–2622.

O’Connor CM, Whellan DJ, Lee KL, Keteyian SJ, Cooper LS, Ellis SJ, Leifer ES, Kraus WE, Kitzman DW, Blumenthal JA, Rendall DS, Miller NH, Fleg JL, Schulman KA, McKelvie RS, Zannad F, Pina IL. Efficacy and safety of exercise training in patients with chronic heart failure: HF-ACTION randomized controlled trial. JAMA. 2009;301(14):1439–1450.

Peixoto TC, Begot I, Bolzan DW, Machado L, Reis MS, Papa V, Carvalho AC, Arena R, Gomes WJ, Guizilini S. Early exercise-based rehabilitation improves health-related quality of life and functional capacity after acute myocardial infarction: a randomized controlled trial. Can J Cardiol. 2015;31(3):308–313.

Rauch B, Riemer T, Schwaab B, Schneider S, Diller F, Gohlke H, Schiele R, Katus H, Gitt A, Senges J. Short-term comprehensive cardiac rehabilitation after AMI is associated with reduced 1-year mortality: results from the OMEGA study. Eur J Prev Cardiol. 2014;21(9):1060–1069.

Wang W, Jiang Y, He HG, Koh KW. A randomised controlled trial on the effectiveness of a home-based self-management programme for community-dwelling patients with myocardial infarction. Eur J Cardiovasc Nurs. 2016;15(6):398–408.

Wang Y, Xu D. Effects of aerobic exercise on lipids and lipoproteins. Lipids Health Dis. 2017;16(1):132.

Xu L, Cai Z, Xiong M, Li Y, Li G, Deng Y, Hau WK, Li S, Huang W, Qiu J. Efficacy of an early home-based cardiac rehabilitation program for patients after acute myocardial infarction: A three-dimensional speckle tracking echocardiography randomized trial. Medicine (Baltimore). 2016;95(52):e5638.

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##