Чинники, що асоціюються зі зміною прихильності пацієнта до антигіпертензивного лікування
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета – оцінити чинники, пов’язані з прихильністю хворого до лікування та її змінами під впливом призначеної антигіпертензивної терапії, які допоможуть оптимізувати режим терапії та поліпшити якість надання медичної допомоги пацієнтам з артеріальною гіпертензією (АГ). У дослідження залучили 10 158 пацієнтів із 62 міст Укаїни та 531 лікаря, які на свій розсуд призначали хворим з АГ антигіпертензивні препарати переважно вітчизняного виробництва в дозах, які вони вважали за потрібне. Пацієнт протягом 3 міс робив 4 візити до лікаря. На кожному візиті вимірювали офісний артеріальний тиск (АТ) та частоту скорочень серця. На початку та наприкінці дослідження також проводили електрокардіографію, визначали прихильність хворих до лікування за допомогою анкети. Низьку прихильність до лікування (приймають менше 50 % призначених ліків) відзначено у 43,2 % пацієнтів. Чинниками, що асоціювалися з низькою прихильністю, були: старший вік, наявність ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда та інсульту, серцевої недостатності, спосіб життя (більший індекс маси тіла, куріння, зловживання алкоголем, низька фізична активність, нечасте вживання свіжих овочів, зловживання сіллю), низький рівень освіти та відсутність постійної роботи. Прихильність хворих до лікування була тісно пов’язана з рівнем АТ як на початку дослідження, так і на етапах лікування. Пацієнти з високою прихильністю мали нижчий рівень систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) АТ на всіх етапах лікування, ніж хворі з помірною та низькою прихильністю. Cеред пацієнтів з початковою високою прихильністю до лікування цільового рівня АТ не досягнуто лише в 33,5 % хворих, що було статистично значущо менше, ніж у групах з початковою помірною (39,9 %; P<0,001) та початковою низькою прихильністю (47,6 %; P<0,001). У 61,7 % хворих під впливом лікування спостерігали поліпшення прихильності до лікування. Незалежними чинниками, пов’язаними з прихильністю наприкінці дослідження, були вік пацієнта (β=–0,024; Р=0,018), початкова прихильність (β=0,61; P<0,001), рівень САТ (β=–0,05; P<0,001) та ДАТ (β=–0,04; P<0,001) наприкінці дослідження, наявність побічних реакцій (β=–0,04; P<0,001), зловживання алкоголем (β=–0,03; P=0,004), регулярні фізичні навантаження (β=0,034; P=0,002), вживання свіжих овочів та фруктів (β=0,026; P=0,02). Призначення фіксованої комбінації еналаприлу та гідрохлоротіазиду та більших доз бісопрололу й амлодипіну, надання письмових рекомендацій з лікування АГ статистично значущо корелювали з вищою прихильністю до лікування наприкінці дослідження.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Сіренко Ю.М., Радченко Г.Д., Марцовенко І.М. від імені учасників дослідження. Результати тримісячного спостереження за лікуванням пацієнтів з артеріальною гіпертензією лікарями загальної практики в Україні (Програма «Можливості ефективного контролю артеріального тиску за допомогою вітчизняних ліків») // Артеріальна гіпертензія.– 2009.– № 4.– С. 3–14.
ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertension.– 2013.– Vol. 31.– P. 1281–1357.
Akpaffiong M., Lawson M. Noncompliance to antihypertensive Drug therapy: a risk factor in Stroke-associated death in Minority populations // J. Hypertens.– 2004.– Vol. 17.– P. 68.
Andrade S., Gurwitz J., Field T. et al. Hypertension management: the care gap between clinical guildelines and clinical practice // Amer. J. Manag. Care.– 2004.– Vol. 10.– P. 481–486.
Azizi M., Menard J., Peyrard S. et al. Assessment of patient’s and physician’s compliance to an ACE inhibitor treatment based on urinary N-acetyl Ser-Asp-Lys-Pro determination in the noninsulin-dependent diabetes, hypertension, microalbuminuria, proteinuria, cardiovascular events, and ramipril (DIABHYCAR) study // Diabetes Care.– 2006.– Vol. 29.– P. 1331–1335.
Babazono A., Miyazaki M., Imatoh T. et al. Effects of the increase in co-payments from 20 to 30 percent on the compliance rate of patients with hypertension or diabetes mellitus in the employed health insurance system // Int. J. Technol. Assess. Health Care.– 2005.– Vol. 21.– P. 228–233.
Bandura A. Social foundations of thought and action.– New Jersey: Prentice Hall, 1986.– 101 p.
Bloom B. Daily regimen and compliance with treatment // Brit. Med. J.– 2001.– Vol. 323.– P. 647.
Buabeng K., Matowe L., Plange-Rhule J. Unaffordable drug prices: the major cause of non-compliance with hypertension medication in Ghana // J. Pharm. Sci.– 2004.– Vol. 7.– P. 350–352.
Burnie M. Compliance in hypertension // EDTNA ERCA J.– 2005.– Vol. 31.– P. 152–155.
Chen K., Glass D., Chiou C et al. Adverse Effects and Reason for switch reported by patients on antihypertensive therapy // Am. J. Hypertens.– 2004.– Vol. 17.– P. 102.
Cochrane G.M., Horne R., Chanez P. Compliance in asthma // Respir. Med.– 1999.– Vol. 93.– P. 763–769.
Colhoun H.M, Doug W., Poulter N.R. Blood pressure screening, management and control in England: results from the health survey for England // J. Hypertens.– 1998.– Vol. 16.– P. 747.–752.
Contreras E., Guillen V., Martinez J.J. et al. Analysis of studies published on hypertension treatment non-compliance in Spain between 1984 and 2005 // Aten. Primaria.– 2006.– Vol. 38.– P. 325–332.
Contreras E., von Wichmann M., de la Figuera et al. Compliance with hypertension therapy in Spain, according to the views of family doctors. Complex project // Intern. Emerg. Med.– 2006.– Vol. 1.– P. 204–208.
Di Matteo M.R. Variations in patients’ adherence to medical recommendations: a quantitative review of 50 years of research // Med. Care.– 2004.– Vol. 42.– P. 200–209.
Dydensborg C.I., Krabbe T. Compliance of hypertension patients estimated by means of website tool // Ugeskr. Laeger.– 2007.– Vol. 169.– P. 4347–4350.
Elliot W. The economic impact of hypertension // J. Clin. Hypertens.– 2003.– Vol. 5 (Suppl. 2).– P. 3–13.
Enlund H., Jokisalo E., Wallenius S. et al. Patient-percieved problems, compliance and the outcome of hypertension treatment // Pharm. World Sci.– 2001.– Vol. 23.– P. 60–64.
Flack J., Casciano R., Casciano J. et al. Cardiovascular disease costs associated with uncontrolled hypertension // Manag Care Interface.– 2002.– Vol. 15.– P. 28–36.
Fodor G., Kotrec M., Bacskai K. et al. Is interview a reliable method to verify the compliance with antihypertensive therapy? An international central European study // J. Hypertens.– 2005.– Vol. 23.– P. 1261–1266.
Gascon J., Sanchez-Ortunob M., Llorc B. et al. for the Treatment Compliance in Hypertension Study Group. Why hypertensive patients do not comply with the treatment Results from a qualitative study // Family Practice.– 2004.– Vol. 21.– P. 125–130.
Gerbino P., Bramley T., Nightengale B., et al. Effect of medication compliance with antihypertensive therapy on blood pressure control // Am. J. Hypertens.– 2004.– Vol. 17.– P. 222A.
Girerd X., Fourcade J., Brillet G. et al. The compliance evaluation test: a validated tool for detection of nonadherence among hypertensive treated patients // J. Hypertens.– 2001.– Vol. 19.– P. 74S.
Girerd X., Hanon O., Anagnostopoulos K. et al. Evaluation de l’observance du traitement antihypertenseur par un questionnaire: mise au point et utilization dans un service specialize // Presse Med.– 2001.– Vol. 30.– P. 1044–1048.
Halpern M., Khan Z., Schmier J. et al. Recommendations for evaluating compliance and persistence with hypertension therapy using retrospective data // Hypertens.– 2006.– Vol. 47.– P. 1039–1048.
Hodgson T., Cai L. Medical care expenditures for hypertension, its complications, and its comorbidities // Med Care.– 2001.– Vol. 39.– P. 599–615.
Horne R. Compliance, adherence and concordance. Implications for Asthma treatment // Chest.– 2006.– Vol. 130.– P. 65S–72S.
Jeong B.S., Gang H.G., Gwak M.Y. et al. Effects of biophysical index, knowledge, and self management compliance of patients with primary hypertension by a self management compliance promotion program // Taehan. Kanho Hakhoe Chi.– 2006.– Vol. 36.– P. 551–560.
Kerse N., Buetow S., Mainous A. et al. Physician-Patient relationship and medication compliance: a primary care investigation // Ann. Fam. Med.– 2004.– Vol. 2.– P. 455–461.
Kiiskinen U., Vartianinen E., Puska P. et al. Long-term cost and life-expectancy consequences of hypertension // J. Hypertens.– 1998.– Vol. 16.– P. 1103–1112.
Krousel-Wood M., Hyre A., Muntner P., Morisky D. Methods to improve medication adherence in patients with hypertension: current status and future directions // Curr. Opin. Cardiol.– 2005.– Vol. 20.– P. 96–300.
Lagi A., Rossi A., Passaleva M. et al. Compliance with therapy in hypertensive patients // Intern. Emerg. Med.– 2006 .– Vol. 1.– P. 204–208.
Lawers C., Vander Hoorn S., Law M. et al. Comparative Quantification of Health Risks: Global and Regional Burden of Disease Attributable to Selected Major Risk Factors. Volume 1. Geneva, Switzerland: World Health Organization.– 2004.– P. 281–389.
Maetzel A., Li L., Pencharz J. et al. The economic burden associated with osteoarthrosis, reumatoid arthritis and hypertension: a comparative study // Ann. Reum. Dis.– 2004.– Vol. 63.– P. 395–401.
Mancia G., Bombelli M., Corrao G. et al. Metabolic syndrome in the Pressioni Arteriose Monitorate E Loro Associazioni (PAMELA) study: daily life blood pressure, cardiac damage, and prognosis // Hypertens.– 2007.– Vol. 49.– P. 40–47.
Mar J., Rodriguez-Artalejo F. Which is more important for the efficiency of hypertension treatment: hypertension stage, type of drug or therapeutic compliance? // J. Hypertens.– 2001.– Vol. 19.– P. 149–155.
Mendoza P., Munoz P., Merino E., Barriga O.R. Determinant factors of therapeutic compliance in elderly hypertensive patients // Rev. Med. Chil.– 2006.– Vol. 134.– P. 65–71.
Mino-Leon D., Reyes-Morales H., Galvan-Plata M.E. et al. Drug treatment of hypertension: compliance and adverse reactions in a cohort of hypertensive patients in a primary care setting // Rev. Invest. Clin.– 2007.– Vol. 59.– P. 8–14.
Weir M., Maibach E., Bakris G. et al. Implications of the health and lifestyle and medication analysis for improving hypertension control // Arch. Intern. Med.– 200.– Vol. 160.– P. 481–490.