Предиктори виникнення ускладнень у пацієнтів з уперше діагностованою фібриляцією передсердь при 6-місячному спостереженні
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета – порівняти супутні хвороби, структурно-функціональний стан міокарда, клінічні симптоми та перебіг аритмії в пацієнтів з уперше діагностованою фібриляцією передсердь з тяжкими серцево-судинними ускладненнями і без них при 6-місячному спостереженні. Всього в дослідження залучили 124 пацієнтів. При залученні оцінювали симптоми, наявність фонової серцево-судинної патології, чинників ризику, супутніх хвороб, порушення функції нирок та щитоподібної залози, вуглеводного та ліпідного обміну, результати ехокардіографічного дослідження серця, фонову терапію. Загалом, протягом 6-місячного періоду спостереження у 25 (20,1 %) пацієнтів зареєстрували випадки смерті або тяжких серцево-судинних подій. Для порівняння вихідних клініко-анамнестичних та інструментальних характеристик були сформовані групи пацієнтів з ускладненнями (n=25) і без ускладнень (n=99). Особливостями групи пацієнтів з ускладненнями були більша вихідна частота виявлення серцевої недостатності, перенесених раніше інфарктів міокарда та інсультів, гірші показники структурно-функціонального стану міокарда та стану функції нирок. Незалежними предикторами несприятливого прогнозу при 6-місячному спостереженні виявилися серцева недостатність III–IV функціонального класу за NYHA, мітральна регургітація
2–3-го ступеня. Порівнювані групи значуще не відрізнялися за ступенем вираження клінічних симптомів за шкалою EHRA.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Гржибовский А.М. Анализ номинальных данных (независимые наблюдения) // Экология человека.– 2008.– № 6.– C. 58–68.
Діагностика та лікування фібриляції передсердь. Рекомендації робочої групи з порушень серцевого ритму Асоціації кардіологів України. – К., 2011. – 22 с.
Жарінов О.Й., Надорак О.П., Єпанчінцева О.А. та ін. Предиктори небезпечних для життя ускладнень після аортокоронарного шунтування у пацієнтів з післяопераційною фібриляцією передсердь // Укр. кардіол. журн.– 2014.– № 3.– C. 61–67.
Aksnes T.A., Schmieder R.E., Kjeldsen S.E. et al. Impact of new-onset diabetes mellitus on development of atrial fibrillation and heart failure in high-risk hypertension (from the VALUE Trial) // Amer. J. Cardiol.– 2008.– Vol. 101 (5).– P. 634–638.
ACCF/ASE/ACEP/ASNC/SCAI/SCCT/SCMR 2007 appropriateness criteria for transthoracic and transesophageal echocardiography // J. Amer. Soc. Echocardiogr.– 2007.– Vol. 20.– P. 787–805.
Azoulay L., Dell’Aniello S., Simon T.A. et al. Initiation of warfarin in patients with atrial fibrillation: early effects on ischaemic strokes // Eur. Heart J.– 2014.– Vol. 35 (28).– P. 1881–1887.
Bassand J.–P., Accetta G., Camm A.J. et al. Two-year outcomes of patients with newly diagnosed atrial fibrillation: results from GARFIELD-AF// Eur. Heart J.– 2016.– Vol. 37 (38).– P. 2882–2889.
Boriani G., Laroche C., Diemberger I. et al. Glomerular filtration rate in patients with atrial fibrillation and 1-year outcomes // Sci Rep.– 2016.– Vol. 6.– P. 30271.
Christiansen C.B., Gerds T.A., Olesen J.B. Atrial fibrillation and risk of stroke: a nationwide cohort study // Europace.– 2016.– Vol. 18.– Р.1689–1697.
Conen D., Chae C.U., Glynn R. J. et al. Risk of death and cardiovascular events in initially healthy women with new-onset atrial fibrillation // JAMA.– 2011.– Vol. 305 (20).– P. 2080–2087.
KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease // Official J. Intern. Soc. Nephrology.– 2013.– Vol. 27.– P. 126–150.
Kirchhof P., Benussi S., Kotecha D. et al. ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS: The Task Force for the management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESCEndorsed by the European Stroke Organisation (ESO) // Eur. Heart J.– 2016.– Vol. 37.– P. 2893–2962.
Lang R., Badano L.P., Mor-Avi V. et al. Recommendations for Cardiac Chamber Quantification by Echocardiography in Adults: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging // J. Am. Soc. Echocardiogr.– 2015.– Vol. 28.– P. 1440–1457.
Levey A.S., Stevens L.A., Schmid C.H. et al. A new equation to estimate glomerular filtration rate // Ann. Intern. Med.– 2009.– Vol. 150.– P. 604–612.
Murin J., Naditch-Brûlé L., Brette S. Clinical characteristics, management, and control of permanent vs. nonpermanent atrial fibrillation: insights from the RealiseAF Survey // PLoS One.– 2014.– Vol. 9 (1).
Piepoli M.F., Hoes A.W., Agewall S. et al. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice The Sixth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of 10 societies and by invited experts) // Eur. Heart J.– 2016.– Vol. 37.– P. 2315–2381.
Ponikowski P., Voors A.A., Anker S.D. et al. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) // Еur. Heart J.– 2016.– Vol. 37.– P. 2129–2200.
Schnabel R.B., Yin X., Gona P. et al. Fifty-year trends in atrial fibrillation prevalence, incidence, risk factors, and mortality in the community // Lancet.– 2015.– Vol. 386.– P. 154–162.
Schnabel R.B., Wilde S., Wild S.P. et al. Atrial fibrillation: its prevalence and risk factor profile in the German general // Dtsch. Arztebl. Int.– 2012.– Vol. 109.– P. 293–299.
Swedberg K., Olsson L.G., Charlesworth A. et al. Prognostic relevance of atrial fibrillation in patients with chronic heart failure on long-term treatment with betablockers: results from COMET // Eur. Heart J.– 2005.– Vol. 26.– P. 1303–1308.
The Task Force for the management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology. Guidelines for the management of atrial fibrillation // Eur. Heart J.– 2010.– Vol. 31.– P. 2369–2429.
Yamauchi T., Sakata Y. Miura Masanobu prognostic impact of new-onset atrial fibrillation in patients with chronic heart failure – a report from the CHART-2 Study // Circ. J.– 2016.– Vol. 80.– P. 157–167.