Предиктори трирічного виживання в госпіталізованих пацієнтів з тріпотінням передсердь

Главни садржај чланка

A. V. Aker
U. P. Chernyaha-Royko
M. S. Sorokivskyy
I. M. Tumak
Yu. A. Ivaniv
O. J. Zharinov

Анотація

Мета роботи – проаналізувати виживання пацієнтів з тріпотінням передсердь (ТП) після індексної госпіталізації протягом трирічного спостереження та визначити його незалежні предиктори.
Матеріали і методи. До одноцентрового проспективного дослідження залучили 126 пацієнтів з різними формами ТП, зокрема 86 (68,3 %) чоловіків і 40 (31,7 %) жінок, медіана віку – 65,5 (квартилі 55–73) року. Медіана тривалості спостереження становила 26 (квартилі 1–46) місяців з моменту індексної госпіталізації. Аналіз впливу на виживання проводили методом регресії Кокса для неперервних характеристик, шляхом оцінки кривих Каплана  – Мейєра з допомогою модуля «порівняння кількох груп» і розрахунку χ2 для рангових характеристик (при кількості рангів більше 2) та з допомогою F-критерію Кокса для альтернативних (бінарних) характеристик.
Результати. За трирічний період померли 22 (17,5 %) пацієнти. Кумулятивна частка виживання на 36-й місяць спостереження становила 80,9 %. Незалежні предиктори фатальних виходів у пацієнтів з ТП за даними багатофакторного аналізу за методом регресії Кокса: зниження фракції викиду лівого шлуночка, гіпертрофія стінок лівого шлуночка, наявність попередніх епізодів ТП, порушення гемодинаміки на тлі пароксизму та хронічна хвороба нирок (p<0,05).
Висновки. Кумулятивна частка виживання пацієнтів з ТП на 36-й місяць спостереження становила 80,9 %. Незалежними предикторами гіршого виживання є зниження фракції викиду лівого шлуночка та гіпертрофія його стінок, повторні епізоди ТП, порушення гемодинаміки на тлі пароксизму та наявність хронічної хвороби нирок.

Ключові слова

тріпотіння передсердь, прогноз, предиктори, виживання

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Детаљи чланка

Посилання

Посилання

Granada J, Uribe W, Chyou P, Maassen K, Vierkant R, Smith P, et al. Incidence and predictors of atrial flutter in the general population. J Am Coll Cardiol [Internet]. 2000;36(7):2242–6. doi: https://doi.org/10.1016/S0735-1097(00)00982-7.

Hindricks G, Potpara T, Dagres N, Bax JJ, Boriani G, Dan GA, et al. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Eur Heart J. 2021;42(5):373–498. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612.

Glover B, Chen J, Hong K, Boveda S, Baranchuk A, Haugaa KH, et al. Catheter ablation for atrial flutter: a survey by the European Heart Rhythm Association and Canadian Heart Rhythm Society. Europace. 2016;18(12):1880–5. doi: https://doi.org/10.1093/europace/euw402.

Lin Y, Chen Y, Chen T, Lin M, Liu C, Yang T, et al. Comparison of clinical outcomes among patients with atrial fibrillation or atrial flutter stratified by CHA2DS2-VASc Score. JAMA Netw open. 2018;1(4):e180941. doi: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2018.0941.

Chen YL, Lin YS, Wang HT, Liu WH, Chen HC, Chen MC. Clinical outcomes of solitary atrial flutter patients using anticoagulation therapy: A national cohort study. Europace. 2019;21(2):313–21. doi: https://doi.org/10.1093/europace/euy181.

Jastrzębski M, Stec J, Fijorek K, Pavlinec C, Czarnecka D. CHADS2 and CHA2DS2-VASc scores as tools for long-term mortality prognosis in patients with typical atrial flutter after catheter ablation. Kardiol Pol. 2020;78(1):59–64. doi: https://doi.org/10.33963/KP.15102.

Lang RM, Badano LP, Mor-Avi V, Afilalo J, Armstrong A, Ernande L, et al. Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. Eur Heart J – Cardiovasc Imaging [Internet]. 2015;16(3):233–71. doi: https://doi.org/10.1093/ehjci/jev014.

Vadmann H, Gorst-Rasmussen A, Hjortshøj SP, Riahi S, Lip GYH, Larsen TB. Death and thrombo-embolic risk after ablation of atrial flutter compared with atrial fibrillation: a nationwide cohort study. Europace. 2017;19(5):838–42. doi: https://doi.org/10.1093/europace/euw107. PMID: 27738075.

Brembilla-Perrot B, Girerd N, Sellal Jm, Olivier A, Manenti V, Villemin T, et al. Risk of atrial fibrillation after atrial flutter ablation: impact of AF history, gender, and antiarrhythmic drug medication. J Cardiovasc Electrophysiol [Internet]. 2014;25(8):813–20. doi: https://doi.org/10.1111/jce.12413.

Rahman F, Wang N, Yin X, Ellinor PT, Lubitz SA, LeLorier PA, McManus DD, Sullivan LM, Seshadri S, Vasan RS, Benjamin EJ, Magnani JW. Atrial flutter: Clinical risk factors and adverse outcomes in the Framingham Heart Study. Heart Rhythm. 2016;13(1):139–48. doi: https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2015.07.031.

Статті автора (авторів), які найбільше читають