Клініко-інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців

Анотація

Мета роботи – порівняти клініко-інструментальні показники в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців.
Матеріали і методи. Обстежено 100 хворих віком 32–75 років із ХСН II–IV функціонального класу (ФК) за NYHA з фракцією викиду лівого шлуночка ≤ 35 %. Критерієм розподілу пацієнтів за групами була втрата маси тіла ≥ 6 % від загальної маси за останні 6 місяців згідно з Європейськими рекомендаціями з діагностики і лікування ХСН. Відомості щодо динаміки втрати маси тіла за останні 6 місяців отримували з анамнестичних даних та даних медичної документації пацієнтів. Пацієнтів залучали в дослідження в стані клінічної компенсації.
Результати та обговорення. Втрату маси тіла ≥ 6 % за останні 6 міс зареєстровано у 47 (47,0 %) обстежених. Не виявлено статистично значущої залежності втрати маси тіла ≥ 6 % від статі, основних клінічних та гемодинамічних показників, показників функції та ремоделювання лівого шлуночка, структури попереднього лікування, основних показників загального та біохімічного аналізів крові, стану азотовидільної функції нирок. Водночас група пацієнтів із втратою маси тіла ≥ 6 % за останні 6 міс характеризувалася статистично значуще більшою часткою осіб, що мали ІІІ–ІV ФК за NYHA (р=0,001). Пацієнти із втратою маси тіла ≥ 6 % були статистично значуще старшими за віком (р=0,044), мали гіршу якість життя за опитувальником MLHFQ (р=0,001) та нижчий індекс побутової фізичної активності (р=0,001), більшу кількість балів за шкалою депресії Бека (р=0,005) та за анкетою DEFS (р=0,002), більші розмір правого шлуночка (р=0,024) та рівень систолічного тиску в легеневій артерії (р=0,008), вищий рівень С-реактивного протеїну – С-РП (р=0,002), гіршу потокозалежну вазодилатацію – ПЗВД (р=0,002) порівняно з пацієнтами без такої ознаки. Кількість втрачених кілограмів за останні 6 міс прямо корелювала зі ступенем погіршання якості життя (r=0,450; p=0,001), кількістю балів за шкалою втомлюваності від фізичних навантажень (r=0,302, р=0,002), розміром правого шлуночка (r=0,269; p=0,009), рівнями С-РП (r=0,261; p=0,009), калію крові (r=0,235; p=0,019) та систолічного тиску в легеневій артерії (r=0,230; p=0,027), кількістю балів за шкалою депресії Бека (r=0,227, р=0,023), і обернено – з рівнем ПЗВД (r=–0,345; p=0,001), величиною екскурсії трикуспідального кільця (r=–0,337, р=0,017), рівнем натрію крові (r=–0,245; p=0,014), кількістю балів за анкетою університету Дюка (r=–0,240; p=0,016) та рівнем холестерину крові (r=–0,192; p=0,036).
Висновки. Пацієнти із ХСН та втратою маси тіла ≥ 6 % були статистично значуще старшими за віком, у них частіше реєстрували ІІІ–ІV ФК за NYHA, вони мали гіршу якість життя, нижчі фізичну активність та розрахунковий показник максимального споживання кисню, більшу кількість балів за шкалою депресії Бека та за анкетою втомлюваності від фізичних навантажень, менший рівень холестерину та тригліцеридів плазми крові, більші розмір правого шлуночка та рівень систолічного тиску в легеневій артерії та менший показник величини екскурсії трикуспідального кільця порівняно з пацієнтами без такої ознаки. Втрата маси тіла ≥ 6 % асоціюється з вищим рівнем С-РП, а також гіршою ПЗВД.