Асоціації рівня макрофаг-інгібуючого фактора зі ступенем тривожності та депресії у хворих, що перенесли інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST

Анотація

Мета роботи – дослідити асоціації макрофаг-інгібуючого фактора (МІФ) з наявністю тривожності, депресії та стресу до події у хворих з інфарктом міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST.
Матеріали і методи. У дослідження залучено 73 пацієнтів з ІМ з елевацією сегмента ST з відновленням кровоплину TIMI-III віком у середньому (58,37±10,34) року. Розподіл тактики реваскуляризації був таким: 43 (58,9 %) па­­цієнтам проведено первинне черезшкірне коронарне втручання з використанням bare-metal coronary stent, 30 (41,1 %) – догоспітальний тромболізис з наступним черезшкірним коронарним втручанням протягом 12 год. Ехокардіографію здійснювали впродовж стаціонарного етапу лікування пацієнта. МІФ сироватки крові визначали імуноферментним методом. Тривожність, депресію та стрес оцінювали за допомогою опитувальників DASS-21.
Результати та обговорення. При порівнянні медіанних значень рівня МІФ у пацієнтів з ІМ з елевацією сегмента ST спостерігали статистично значуще підвищення концентрації МІФ відносно контролю (відповідно 2582,80 [1308,40–4122,20] та (573,75 [397,80–1016,75] нг/мл, р<0,001). Виявлено позитивну кореляцію між вмістом МІФ та рівнями тропоніну І (r=0,33; р=0,045) і лейкоцитів крові (r=0,36; р=0,039), що підтверджує його участь у процесах запалення та некрозу. Уніваріантний та мультиваріантний аналіз виявив вплив ступеня зростання депресії та тривожності за опитувальником DASS-21 (відповідно р=0,0138 та р=0,0050) на ступінь зростання рівня МІФ.
Висновки. Отримані дані підтверджують взаємозв’язок між рівнем МІФ і тривожністю та депресією до виникнення ІМ, що свідчить про їх вплив на процеси запалення.