Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни офісного, центрального артеріального тиску та циркадність артеріального тиску залежно від ранкового або вечірнього прийому
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета роботи – оцінити вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II – олмесартану, азилсартану та телмісартану – при прийомі їх у ранкові та вечірні години на показники офісного і центрального артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні, а також оцінити зміни циркадності АТ.
Матеріали і методи. У дослідження залучили 126 пацієнтів з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, яких розподілили на 6 груп. Пацієнти 1-ї групи (n=20) приймали олмесартан у дозі 20–40 мг у ранкові години, 2-ї (n=20) – олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-ї (n=21) – азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-ї (n=20) – азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-ї (n=22) – телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-ї (n=23) – телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 міс терапії.
Результати та обговорення. Зниження офісного систолічного АТ (САТ) / діастолічного АТ (ДАТ) у групі олмесартану при прийомі у вечірні години становило 20,95/13,50 мм рт. ст. (p<0,05), а при прийомі в ранкові години – 19,40/8,95 мм рт. ст. (p<0,05); у групі азилсартану – відповідно 21,10/11,50 і 20,05/12,23 мм рт. ст. (p<0,05 для обох показників); у групі телмісартану – відповідно 19,54/9,00 і 21,22/12,29 мм рт. ст. (p<0,05 для обох показників). Зниження центрального АТ було однаково ефективним та не залежало від часу прийому препаратів. Зниження центрального САТ на тлі прийому олмесартану становило через 3 міс прийому у вечірні години – 18,34 мм рт. ст., у ранкові години – 15,22 мм рт. ст., на тлі прийому азилсартану – відповідно 15,59 і 19,24 мм рт. ст., на тлі прийому телмісартану – відповідно 12,00 і 18,00 мм рт. ст. Досягнення цільового офісного АТ при прийомі олмесартану спостерігалося у 77,50 % пацієнтів, на тлі прийому азилсартану – у 78,05 % пацієнтів та при прийомі телмісартану – у 78,57 % пацієнтів. Прийом олмесартану, азилсартану та телмісартану статистично значуще не впливав на циркадність АТ.
Висновки. Застосування олмесартану, азилсартану та телмісартану однаково ефективно знижувало офісний і центральний АТ при прийомі як у ранкові години, так і у вечірні години та не мав статистично значущого впливу на зміни циркадності АТ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Albrecht U. Timing to perfection: the biology of central and peripheral clocks. Neuron. 2012;74:246e60. https://doi.org/10.1016/j.neuron.2012.04.006.
Bartter FC, Delea CS, Baker W. Chronobiology in the diagnosis and treatment of hypertension. Chronobiologia. 1976;3(3):199–213. https://doi.org/10.1007/978-1-4684-2847-6_10.
Bowles NP, Thosar SS, Herzig MX, Shea SA. Chronotherapy for Hypertension. Current Hypertension Reports. 2018;20:97. https://doi.org/10.1007/s11906-018-0897-4.
Duguay D, Cermakian N. The crosstalk between physiology and circadian clock proteins. Chronobiol. Int. 2009;26:1479–1513. https://doi.org/10.3109/07420520903497575.
Hermida R., Ayala D., Mojón A. et al. Influence of circadian time of hypertension treatment on cardiovascular risk: results of the MAPEC study // Chronobiol. Int.– 2010.– Vol. 27 (8).– P. 1629–1651. https://doi.org/10.3109/07420528.2010.510230.
Hermida RC, Ayala DE, Fernández JR, Mojón A, Crespo JJ, Ríos MT, Smolensky MH. Bedtime blood pressure chronotherapy significantly improves hypertension management. Heart Failure Clin. 2017. Oct;13(4):759-773. https://doi.org/10.1016/j.hfc.2017.05.010 1551-7136/17.
Hermida RC, Ayala DE, Mojón A, Fernández JR. Bedtime ingestion of hypertension medications reduces the risk of new-onset type 2 diabetes: a randomised controlled trial. Diabetologia. 2016;59:255–265. https://doi.org/10.1007/s00125-015-3749-7.
Hermida RC, Ayala DE, Mojón A, Fernández JR. Prognostic marker of type 2 diabetes and therapeutic target for prevention. Diabetologia. 2016;59:244–254. https://doi.org/10.1007/s00125-015-3748-8.
Hermida RC, Ayala DE, Mojón A, Fernández JR. Bedtime dosing of antihypertensive medications reduces cardiovascular risk in CKD. J. Am. Soc. Nephrol. 2011;22(12):2313–2321. https://doi.org/10.1681/ASN.2011040361.
Hermida RC, Ayala DE, Mojón A, Fernández JR. Effects of time of antihypertensive treatment on ambulatory blood pressure and clinical characteristics of subjects with resistant hypertension. Am. J. Hypertens. 2010;23:432–439. https://doi.org/10.1038/ajh.2009.260.
Hermida RC1, Ayala DE, Mojón A, Fernández JR. Influence of time of day of blood pressure – lowering treatment on cardiovascular risk in hypertensive patients with type 2 diabetes. Diabetes Care. 2011;34(6):1270–1276. https://doi.org/10.2337/dc11-0297.
Hermida RC, Smolensky MH, Ayala DE, Portaluppi F. Ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) as the reference standard for diagnosis of hypertension and assessment of vascular risk in adults. Chronobiol. Int. 2015;32:1329–1342. https://doi.org/10.3109/07420528.2015.1113804.
Jatoi NA, Mahmud A, Bennett K, Feely J. Assessment of arterial stiffness in hypertension: comparison of oscillometric (Arteriograph), piezoelectronic (Complior) and tonometric (SphygmoCor) techniques // J. Hypertens. 2009;27(11):2186–2191. https://doi.org/10.1097/hjh.0b013e32833057e8.
Judd E, Calhoun D. Management of Hypertension in CKD: Beyond the Guidelines. Adv. Chronic. Kidney Dis. 2015;22(2):116–122. https://doi.org/10.1053/j.ackd.2014.12.001.
Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) CKD Work Group. KDIGO 2012 clinical practice guideline for the evaluation and management of chronic kidney disease. Kidney Int. Suppl. 2013;3:100–150. https://www.kidney-international.org.
Manfredini R, Fabbian F. A pill at bedtime, and your heart is fine? Bedtime hypertension chronotherapy: an opportune and advantageous inexpensive treatment strategy. Sleep. Med. Rev. 2017;33:1–3. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2016.08.006.
Matsui Y, Eguchi K, O'Rourke MF, Ishikawa J, Miyashita H, Shimada K, Kario K. Differential effects between a calcium channel blocker and a diuretic when used in combination with angiotensin II receptor blocker on central aortic pressure in hypertensive patients. Hypertension. 2009;54:716–723. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.109.131466.
Mitchell GF, Hwang Shih-Jen, Vasan RS. Arterial stiffness and cardiovascular events: the Framingham heart study. Circulation. 2010;121(4):505–511. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.109.886655.
Orías M, Correa-Rotter R. Chronotherapy in hypertension: a pill at night makes things right? J. Am. Soc. Nephrol. 2011;22(12):2152–2155. doi: 10.1681/ASN.2011101012.
Rahman M, Greene T, Phillips RA. A Trial of two strategies to reduce nocturnal blood pressure in african americans with chronic kidney disease. Hypertension. 2013;61(1):82–88. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.112.200477.
Reppert SM, Weaver DR. Coordination of circadian timing in mammals. Nature. 2002;418:935e41. https://doi.org/10.1038/nature00965.
Shen Y, Lu X. Clinical study of taking medicine at bedtime for CKD patients to reduce cardiovascular events. Mod. Instrum. Med. Treatment. 2014;20:89–91.
Sleight P. The HOPE Study (Heart Outcomes Prevention Evaluation). J. Renin. Angiotensin Aldosterone Syst. 2000;1(1):18–20. https://doi.org/10.3317//jraas.2000.002.
Smolensky MH, Hermida RC, Ayala DE, Portaluppi F. Bedtime hypertension chronotherapy: concepts and patient outcomes. Curr. Pharm. Des. 2015;21(6):773–790. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25341856
Smolensky MH, Hermida RC, Ayala DE, Mojón A, Fernández JR. Bedtime Chronotherapy with Conventional Hypertension Medications to Target Increased Asleep Blood Pressure Results in Markedly Better Chronoprevention of Cardiovascular and Other Risks than Customary On-awakening Therapy. Heart Failure Clin. 2017. Oct;13(4):775-792. https://doi.org/10.1016/j.hfc.2017.05.011.
Staessen JA, Fagard R, Thijs L, Celis H, Arabidze GG, Birkenhäger WH, Bulpitt CJ, de Leeuw PW, Dollery CT, Fletcher AE, Forette F, Leonetti G, Nachev C, O'Brien ET, Rosenfeld J, Rodicio JL, Tuomilehto J, Zanchetti A. Randomised double-blind comparison of placebo and active treatment for older patients with isolated systolic hypertension. The Systolic Hypertension in Europe (Syst-Eur) Trial Investigators. Lancet. 1997;350(9080):757–764. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9297994
Yusuf S, Sleight P, Pogue J, Bosch J, Davies R, Dagenais G. Effects of an angiotensin- converting-enzyme inhibitor, ramipril, on cardiovascular events in high-risk patients: the Heart Outcomes Prevention Evaluation Study Investigators. New Engl. J. Med. 2000;342:145–153. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10639539